Бізнес-тиждень: зростання цін на газ, перезавантаження Укрбуду та Київміськбуду

Верховна Рада ухвалила закон про публічно-приватне партнерство. Очікується, що він принесе до $1 млрд інвестицій у відбудову державних і комунальних обʼєктів.

Обговорюваними темами цього тижня також стали: купівля Укрбуду грузинським холдингом, шляхи виходу Київміськбуду із кризи, збільшення кількості системно важливих банків, проблеми інвестиційного ринку, детінізація автобусних перевезень і рекордні виплати за програмою Національний кешбек.

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – в новому огляді від LIGA.net.

Системно важливих банків побільшало

17 червня Національний банк України оновив список системно важливих банків. Порівняно з попереднім роком він збільшився на одну позицію – додався куплений Сергієм Тігіпком Ідея Банк, повідомляється на сайті НБУ.

До системно важливих банків України у 2025 році належать 16 фінансових установ:

• А-Банк, Ідея Банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк, ОТП Банк, Ощадбанк, Південний, ПриватБанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Сенс Банк, ТАСкомбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Укрсиббанк, Універсал Банк.

Системно важливим вважається банк, діяльність якого впливає на стабільність усієї банківської системи. До системно важливих банків НБУ може застосовувати посилені вимоги, щоб знизити ймовірності їхнього банкрутства, зокрема підвищені нормативи капіталу.

Читайте також: НБУ оновив перелік системно важливих банків: їхня кількість збільшилась

Визначено основні проблеми інвестиційного ринку

Попри наявність інтересу з боку громадян, інвестиційний ринок в Україні залишається фрагментованим, слабко розвиненим і вразливим до зовнішніх і внутрішніх викликів.

Ключові бар'єри: відсутність накопичувальної пенсійної системи, хронічна незахищеність інвестора, відсутність ефективної ринкової інфраструктури та державної політики щодо залучення дрібного капіталу. До цього додається правоохоронний тиск, слабка судова система, регуляторна непослідовність.

"Поки ці чинники існують, жодне зростання капітальних інвестицій не змінить загальної недовіри іноземного бізнесу до українського ринку", – розповіла у коментарі LIGA.net Наталія Морозова, адвокатка Ario Law Firm.

Виходом Морозова бачить системні реформи. Це має бути справжня, а не декларативна боротьба з корупцією, очищення правоохоронних органів від зловживань, реформа судової системи. Без цього Україна так і залишатиметься складною територією для інвесторів – навіть попри великий потенціал для зростання.

Читайте також: Що не так з інвестиційним ринком в Україні. Розбираємо основні проблеми

Укрбуд отримав нового власника

18 червня відбувся аукціон Великої приватизації державної компанії "Укрбуд". Пропозиція передбачала державний пакет акцій у 100% статутного капіталу. Номінальна вартість корпоративних прав становить 193,1 млн гривень. А стартова ціна лота – 262,6 млн гривень. У підсумку Укрбуд було продано за 805 мільйонів і 1000 гривень.

В аукціоні перемогла компанія ТОВ "Петро ойл енд Кемікалс", запропонувавши ціну у 805 мільйонів та 1000 гривень.

ТОВ "Петро ойл енд кемікалс" було засновано у 2019 році. Основний профіль – виробництво продуктів нафтоперероблення. Воно представляє в Україні інтереси грузинського холдингу Georgian Industrial Group, найбільшої вугільної компанії Грузії. Бенефіціар – Давід Бежуашвілі через грузинську компанію "Чемексім Інтернешнл Лтд", бізнесмен і засновник GIG.

За даними LIGA360, чистий прибуток Петро ойл енд Кемікалс у 2024 році знизився на 63% і становив 18,1 млн гривень.

За даними LIGA.net зараз компанія проходить всі належні процедури та буде готова говорити про майбутнє Укрбуду через 2 тижні.

Читайте також: Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва

Названо основні завдання Київміськбуду

Основне завдання Київміськбуду – знайти фінансування, завершити процедуру докапіталізації та забезпечити надходження коштів у компанію. Також важливо відновити зупинене будівництво.

Про це в інтерв’ю LIGA.net розповіла нова очільниця Київміськбуду Світлана Самсонова.

Ситуація в компанії називається складною через серйозні фінансові труднощі. Але є і певні досягнення.

"Насамперед ми активно працюємо над докапіталізацією. Провели обов'язковий аудит за 2023-2024 роки, якого раніше не було – його виконувала компанія Crowe Ukraine. Окрім того, розроблено чимало необхідних та важливих документів і рішень. Ми впевнено рухаємось до того, щоб цього року компанія отримала додаткове фінансування. Без цього подальший розвиток неможливий", – зазначила Самсонова.

Зараз компанія активізує всі ресурси, оновлює інформацію на сайті, запускає продаж залишків нерухомості, що є на балансі.

Читайте також: Цього року Київміськбуд отримає 2,6 млрд грн докапіталізації. Інтервʼю з новою очільницею компанії

Детінізація автобусних перевезень

Міністерство розвитку громад та територій України розпочало співпрацю з Mastercard у сфері реформи автобусних перевезень. Партнерство має на меті детінізацію ринку, розвиток цифрових сервісів та аналітики пасажиропотоків, інформує пресслужба відомства.

"Наша мета – дати пасажиру можливість обирати лише легальні перевезення, а перевізнику – зручно керувати маршрутами та розвивати бізнес. Спільно з Mastercard ми працюватимемо над сучасними рішеннями для цієї сфери", – заявив заступник міністра Сергій Деркач.

За оцінками Мінрозвитку, понад 25% пасажирів купують квитки через соцмережі та оплачують їх прямими переказами на картку – це свідчить про значний обсяг нелегального сегмента на ринку.

Деркач також презентував проєкт Transport Data Hub – платформу для збору та аналізу транспортних даних, яка має стати основою для формування державної політики у сфері мобільності та логістики.

Читайте також: 25% квитків – в тіні: Mastercard приєднається до реформи автобусних перевезень в Україні

Втрати врожаю пшениці

Понад 20 провідних аграрних асоціацій звернулися до уряду із проханням втрутитись у критичну ситуацію в сільському господарстві, яка склалася через аномальну посуху, весняні заморозки, а також обмеження з боку ЄС на український аграрний експорт. Про це повідомили у ВАР.

Згідно з даними, наведеними у зверненні, найбільшої шкоди зазнали аграрні господарства південних і східних регіонів, зокрема Херсонської та Дніпропетровської областей.

"За результатами опитування, проведеного Всеукраїнською аграрною радою серед аграріїв Херсонщини, в регіоні загинуло понад 55 000 гектарів посівів. На значних площах втрати врожаю ключової для продовольчої безпеки культури – пшениці – сягають від 50% до 100%", – йдеться у зверненні.

Виробництво пшениці, за прогнозом USDA, у 2025 році становитиме близько 23 млн тонн, що майже на 10 млн тонн менше, ніж у 2021 році.

Читайте також: Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу

Обов’язкова статистична звітність повертається

Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства, які знову роблять обов’язковим подання статистичної та фінансової звітності підприємствами, установами й організаціями, що працюють на підконтрольній території. Зміни внесено до пункту 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни", інформує Держстат.

У Державній службі статистики пояснюють: повноцінна офіційна статистика потрібна для ухвалення обґрунтованих державних рішень, а також для виконання зобов’язань перед Євростатом.

Таким чином:

• Повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною.
• Відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо.
• Передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.

Читайте також: В Україні відновили обов’язкову статистичну звітність

Подорожчання газу

18 червня ціни на природний газ на українському ринку різко зросли до 31 500 грн за 1000 кубометрів з ПДВ та сягнули найвищого рівня з листопада 2022 року. Про це пише ExPro.

Газ торгувався в діапазоні від 31 200 грн до 31 900 грн за 1000 кубометрів з ПДВ, а наприкінці дня – вже за 32 000 грн і більше.

Без ПДВ вартість газу становила $626–640 за 1000 кубометрів або 51-52 євро за мегават-годину.

Одною з причин подорожчання стало зростання цін на європейських хабах, які 18 червня вперше з початку квітня 2025 року перевищили 40 євро за мегават-годину.

Газ в Україні почав дорожчати у травні 2025 року. З того часу ціни зросли на 60%, а з початку червня – на 26%.

Читайте також: Ціни на газ в Україні злетіли на 60% за місяць – до найвищого рівня з листопада 2022 року

Рекордні виплати за Національним кешбеком

Уряд виплатив 445 млн грн кешбеку понад 3,4 млн громадян за квітневі купівлі українських товарів. Про це йдеться в повідомленні Міністерства економіки.

Ця сума є найбільшою із початку функціонування програми. У вересні 2024 року – це було 37,2 млн грн. Кошти отримали ті, хто активував картку "Національний кешбек" у застосунку "Дія" та накопичив понад 2 грн.

Від старту програми у вересні 2024 року держава вже виплатила понад 2,4 млрд грн кешбеку.

Витратити ці кошти можна до кінця 2025 року на комуналку, ліки, книжки або спрямувати на благодійність, військові облігації чи донати на ЗСУ.

Читайте також: Українцям виплатили рекордні 445 млн грн Національного кешбеку за квітень

З’явився механізм публічно-приватного партнерства

Верховна Рада 19 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7508 про вдосконалення механізму публічно-приватного партнерства. Це дозволить залучати приватні інвестиції і грантові кошти до відновлення державних і комунальних обʼєктів.

Перше читання законопроєкт пройшов у парламенті ще в жовтні 2022 року.

"Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм нарешті запрацює і принесе нам найближчими роками до $1 млрд інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти", – прокоментувала ухвалення закону міністерка економіки Юлія Свириденко.

За словами голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, закон передбачає спрощення процедур залучення коштів для малих проєктів вартістю до 5,5 млн євро. Він гармонізує українське законодавство у сфері публічно-приватного партнерства з європейськими стандартами і передбачає можливість використання зовнішньої донорської підтримки.

"Це не просто інвестиційна реформа – це інструмент швидкого запуску відбудови там, де це потрібно найбільше. Саме тому його ухвалення – важливий сигнал міжнародним партнерам", – наголосив Наталуха.

Читайте також: Рада ухвалила закон, який принесе до $1 млрд інвестицій у відбудову