Бізнес-тиждень: розкуркулення Жеваго, куди інвестують Супруненко та Добкіни, обшуки в DCH

Ділове життя вирує – для одних минулий тиждень запам’ятається тиском державних органів, для інших – новими можливостями. Поліція організувала серію одночасних обшуків офісів Олександра Ярославського у всій країні, а для власників банківських карток зменшили ліміти, водночас власники Київхлібу та Kernel крок за кроком нарощують свої земельні банки.

З’явилась реальна газова альтернатива – відкритий маршрут для газу з Греції, але і Україна збільшує виробництво біогазу.

Інші важливі новини, що впливають на бізнес та ділову активність, – читайте у дайджесті LIGA.net.

Зарплати митників реформують – оклад від 30,5 до 90,2 тис. грн. Плюс надбавки та премії

Зарплата митника складатиметься з трьох частин – посадового окладу, надбавок (до 90% окладу) та премій (до 30%). Про це повідомляє LIGA.net із посиланням на Міністерство фінансів, новий порядок оплати праці почне діяти з 1 червня 2025 року.

У інспекторів за профільними напрямками (митний контроль та оформлення, аудит, запобігання митним правопорушенням) будуть вищі оклади, ніж в інших групах митних компетенцій (правове, фінансове, кадрове, матеріально-технічне забезпечення).

Але водночас оклади спеціалістів високого рівня на непрофільних напрямках будуть вищими, ніж посадові оклади працівників середнього і базового рівня на профільних напрямках.

Наприклад:

• оклад спеціаліста високого рівня на профільному напрямку – 36 800 грн;
• оклад спеціаліста високого рівня непрофільного напрямку – 34 900 грн;
• оклад спеціаліста середнього рівня профільного напрямку – 33 700 грн;
• оклад спеціаліста базового рівня профільного напрямку – 30 500 грн.

На митницях оклади будуть трохи нижчими.

ІТ-фахівці отримуватимуть на 35-45% більше через критичну важливість.

У голови Держмитслужби оклад становитиме 90 200 грн, у начальника митниці – 54 100 грн.

Оклади прив'язані до прожиткового мінімуму.

Поліція взялася за Ярославського – 49 обшуків за день

Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції у четвер, 29 травня, влаштував 49 одночасних обшуків у офісах групи DCH, що належать Олександру Ярославському, – у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі. Привід – розслідування справи проти колишнього голови правління Укртатнафти (Кременчуцький НПЗ). "Підприємства, яким відвантажувалося пальне [з Кременчуцького НПЗ], не були кінцевими отримувачами коштів від його подальшої реалізації. Здебільшого ці кошти перераховувалися на підставі вдаваних угод підприємствам фінансово-промислової групи", – повідомляє поліція.

DCH вважає ці масові обшуки незаконними й називає їх тиском на бізнес-діяльність групи.

"Нам закидають фіктивність підприємств. Про яку фіктивність може йти мова, коли підприємства групи DCH — це діючий бізнес із реальною господарською діяльністю", – прокоментував обшуки керівник департаменту зі зв’язків із громадськістю DCH Євген Мороз.

Група також вказує, що Олександр Ярославський хоч і був одним з акціонерів Укртатнафти, але ніколи не мав впливу на ухвалення рішень у компанії, не отримував жодних дивідендів і не контролював діяльність компанії.

Починаючи з листопада 2022 року, акціонерами Укртатнафти є Нафтогаз України (43,05%) та держава (56,94%).

• Укртатнафта володіє найбільшим в Україні нафтопереробним заводом у Кременчуці. До листопада 2022 року акціонерами Укртатнафти були НАК "Нафтогаз України" та група Приват Ігоря Коломойського. 7 листопада 2022 року Укртатнафта разом із кількома іншими підприємствами перейшла в дохід держави.
• Колишній перший в.о. голови правління Укртатнафти Руслан Ляпка отримав три кримінальні підозри, а колишній голова правління Павло Овчаренко оголошений у розшук.

Банкір Стецевич будує нове село в Карпатах, але в країні застиг попит на цемент

Ексзаступник голови правління Універсал Банку (monobank) та Ощадбанку Андрій Стецевич взявся за розбудову нового села біля Буковеля. LIGA.net пише про те, що Kryla Karpaty by Edem – девелоперський проєкт із будівлями площею 100 000 квадратних метрів. В матеріалі йдеться не лише про партнерів, бюджет і реальний етап реалізації проєкту, а й про кредитні обмеження, валютні ліміти, приватизацію державних банків, інвестиційну нерухомість і ринок майбутнього. А також Стецевич порадив, куди вкладати українцям капітал.

Але один із індикаторів будівельного ринку – попит на цемент – не рухається. В інтерв’ю LIGA.net голова Асоціації виробників цементу Павло Качур розповів про торговельні відносини із сусідами, внутрішній ринок, інвестиції та перспективи відновлення ринку цементу.

Супруненко скуповує гектари. Але відстає від дружини Веревського

Alviva Group Вʼячеслава Супруненка вийшла на аграрний ринок України. Про це LIGA.net повідомили у компанії. "Це дозволить групі встановити повний контроль над усім циклом виробництва – від вирощування власних зернових до їх перероблення та випуску харчових продуктів", – зазначають у компанії.

Alviva Group з 2024 року сформувала земельний банк 4000 гектарів у Київській і Чернігівській областях, а цього року очікує на перший врожай пшениці й соняшника.

У 2025 році пшениця займає 26% посівних площ, а вже у 2026 році під неї буде відведено 100% земельного банку групи.

Сьогодні Alviva Group експортує готову продукцію до понад 30 країн світу. Саме тому започаткування агронапрямку – це логічний і стратегічно важливий крок, наголошують у компанії.

• У серпні 2023 року Супруненко приватизував колишній завод безалкогольних напоїв "Росинка". У листопаді того ж року бізнесмен оформив на себе Київхліб і його заводи.

Також LIGA.net повідомляє, що за 16 місяців роботи ринку сільськогосподарської землі для юридичних осіб тільки одна компанія наблизилася до встановленого законом ліміту володіння в 10 000 гектарів, придбавши близько 9000 га. Про це розповів міністр аграрної політики Віталій Коваль.

Цією компанією є ТОВ "Земельний край". Фірма створена у 2023 році, та, за даними системи LIGA360, належить Тетяні Веревській – дружині бізнесмена Андрія Веревського (Kernel).

Замість Росії – Греція та гній. Нові джерела газу для України

Оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Румунії, Молдови та України офіційно оголосили про запуск спільного продукту для постачання природного газу з Греції до України через Трансбалканський коридор. Потужність транзитного маршруту в Україну становитиме близько 1 млрд кубометрів на рік. Про це повідомляється на сайті Оператора ГТС України.

Початкова точка маршруту – LNG-термінал Ревітуса в Греції. Він розташований на однойменному острові на захід від міста Афіни. Термінал побудували у 1999 році, його експлуатує компанія DESFA. Потужність терміналу становить 6,9 млрд кубометрів на рік.

Ключова особливість проєкту – газ можна використовувати лише для постачання в Україну, без доступу до віртуальних торгових точок проміжних країн. Це дозволило встановити знижку в розмірі 25% від стандартних тарифів (46% для українських точок).

• Трансбалканський газопровід – це магістральний газопровід, який раніше використовувався для постачання російського газу на Балкани. У 2019 році частину інфраструктури Трансбалканського газопроводу на території Туреччини та Болгарії включено до складу газопроводу "Балканський потік".
• У 2023 році оцінка ринкового попиту, спільно проведена операторами ГТС України, Румунії та Молдови, показала потребу у 20 млн куб. м на добу для транспортування Трансбалканським маршрутом до українських підземних газових сховищ.

Водночас до кінця 2025 року в Україні планують запустити виробництва біометану загальним обсягом у 111 млн кубометрів. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.

"Цього року відкриються виробництва на 111 млн кубометрів біометану, і це лише початок. Адже наш потенціал виробництва оцінюється в майже 22 млрд кубометрів на рік", – зазначив Коваль.

З повагою до Косюка. Родина Добкіних інвестує в птахокомплекси подалі від Харкова

Курячий бізнес Михайла та Дмитра Добкіних приносить їм 4 млрд грн виторгу на рік, пише LIGA.net. Схема така – у 2025 році Михайло та Дмитро Добкіни створили материнську компанію Avesterra Group, яка об'єднала їхні активи. Вона належить братам на паритетних засадах, розказав Дмитро Добкін в інтерв'ю Економічній правді.

До групи увійшли Володимир-Волинська птахофабрика, Луцька аграрна компанія та Володимир-Волинська аграрна компанія. Всі активи займаються виробництвом курятини: "Хтось вирощує, хтось переробляє, хтось продає. Так легше працювати".

Група виробляє 53 000 тонн м'яса курчат бройлерів під брендами "Чебатурочка" та "Епікур", але планує вийти на 120 000 тонн. У червні планується відкрити новий переробний завод, в який інвестували 60 млн євро. "Він розташований на Волині, 30 000 квадратних метрів, із новими очисними спорудами. Такі є тільки, я знаю, в МХП", – розповів Добкін.

Частка Avesterra на українському ринку – 5%. Основними конкурентами Добкін називає нікопольський птахокомбінат "Дніпровський" та корпорацію "Агро-Овен" з активами в Дніпропетровській області.

"МХП – не [...] конкурент, це глиба. МХП – це половина ринку, а інша половина ринку – це всі інші", – сказав Добкін.

В Україні зростає кількість банківських карток. Хто із банків у лідерах

В Україні 137,4 млн карток. За перший квартал 2025 року кількість чинних платіжних карток в Україні зросла на 4,1% – на 5,42 млн штук. Водночас приріст активних карток, якими здійснювалися операції хоча б раз на місяць, становив лише 1,2% – тобто на 0,71 млн, до 59,4 млн, інформує LIGA.net із посиланням на НБУ.

Найбільше карток емітував ПриватБанк – 58,17 млн, що на 2,6% більше, ніж на початку року. Активних із них – 31,97 млн (+1,4%).

Універсал Банк (monobank), який утримує друге місце, вперше за тривалий час зафіксував спад: кількість активних карток зменшилася на 0,6% – до 9,72 млн. Попри це, загальна кількість карток у нього зросла на 4,1% – до 24,18 млн.

Ощадбанк, третій за кількістю карток, продемонстрував найвищу динаміку серед лідерів: +8,4% (до 19,22 млн загалом) і +2,9% за активними картками (до 8 млн).

На четвертому місці за загальним приростом – А-Банк, який додав 9,3%, або 0,81 млн, до 9,52 млн карток. Активних у нього стало 1,84 млн (+2,8%). За цим показником його випередив Райффайзен Банк, який за квартал наростив 2,38 млн активних карток (+0,7%).

Найбільший відсотковий приріст активних карток показав банк Альянс – +45,7%, або 0,03 млн, до 0,11 млн. Загалом банк має 0,32 млн карток (+0,18 млн за квартал).

ПУМБ за кількістю карток в обігу піднявся на 6-те місце – 6,4 млн (+4,2%), але зростання активних карток було мінімальним – лише 0,2%, до 1,3 млн.

Попри спад на 12,5% у загальній кількості (до 2,2 млн), до десятки увійшов Сенс Банк. Його активні картки знизилися несуттєво – на 0,1%, до 0,58 млн.

До десятки за кількістю активних карток також увійшли: Укрсиббанк – 0,89 млн, Укргазбанк – 0,50 млн, ОТП Банк – 0,40 млн.

"Розкуркулення" Жеваго продовжується. Хто купує його "фарму"

За даними LIGA.net, Леонід Крючков та його Скай-девелопмент купують борги фармацевтичної компанії "Артеріум" Костянтина Жеваго та намагаються взяти під контроль його підприємства.

В статті Володимира Фомічова йдеться про те, що історія з Артеріумом схожа на Росаву: майно компанії було закладене у Фінанси та Кредит, а коли все луснуло, воно опинилося на аукціонах.

Корпорація "Артеріум" Костянтина Жеваго є одним із найбільших гравців на ринку фармацевтичних компаній. Корпорація, яка, зокрема, відома завдяки таким брендам, як Мукалтин, L-лізина есцинат, Герпевір та Рятівник, переживає зараз погані часи і все через стару проблему, що давно переслідує усі бізнеси Костянтина Жеваго, – борги банку "Фінанси та кредит".

Наприкінці березня цього року компанія "Скай-Девелопмент" викупила 2,5 млрд боргів Артеріума, а разом із ними отримала в заставу майнові комплекси флагманів фармацевтичної корпорації Жеваго "Галичфарм" та "Київмедпрепарат". Загальна сума вимог за кредитами, за словами Скай-Девелопмент, сягає 3,5 млрд грн.

Що за компанія "Скай-Девелопмент", як вона збирається керувати новим для себе фармацевтичним бізнесом та що про це думають на підприємстві "Галичфарм" – у розборі LIGA.net.

Зменшення лімітів за картками. Що далі?

Анастасія Іщенко в LIGA.net пише, що з 1 червня ліміти на карткові перекази знову знизяться – зі 150 000 грн на місяць до 100 000 грн. Це стосуватиметься як карткових переказів, так і платежів за IBAN.

Вперше ліміти були запроваджені у жовтні 2024 року для того, аби зменшити тіньовий сектор економіки та протидіяти відмиванню грошей та дроп-схемам. Адже аналіз НБУ свідчив, що через дроп-картки щорічно може проходити до 200 млрд грн.

В статті йдеться про таке

• як зміняться ліміти на карткові перекази;

• які є способи збільшення лімітів;
• чи планують банки та НБУ невдовзі скасовувати ліміти.

Боротьба із сірими айфонами – "Техно Їжак" виходить на світло

Мережа магазинів електроніки "Техно Їжак" готується до трансформації: вже за півтора місяця вона розділиться на два окремі бренди – "Їжак" і "Техно Їжак", змінить фірмовий стиль і сфокусується на продажу аксесуарів. За словами співвласника компанії Олексія Гулия, це частина ширшої стратегії з легалізації бізнесу.

Оновлення відбувається на тлі підвищеної уваги до неофіційного імпорту техніки.

Після звинувачень у продажу неліцензійних iPhone у 2024 році, мережа зазнала перевірок і сплатила штрафи. Зараз компанія працює над авторизацією в АСБІС-Україна – офіційного дистриб'ютора Apple в Україні.

Як повідомляє Forbes Україна, компанія оновлює вигляд персонажа-символа та відкриває перші магазини в новому стилі. Позиціювання також змінюється – "Їжак" прагне стати лідером продажу захисного скла й чохлів для телефонів. За словами Гулия, аксесуари вигідніші з погляду маржинальності.

Підприємець стверджує, що вся техніка в "Їжаку" – офіційна, хоча поки мережа не має статусу реселера. У коментарях Forbes представники дистрибʼютора уточнили: процес авторизації триває і може зайняти до пів року.

• Генеральний директор мережі магазинів Comfy Ігор Хижняк пропонує блокувати смартфони, ввезені й продані з ухиленням від сплати податків. За його словами, 80% усього продажу на "сірому" ринку – це продукція компанії Apple. Минулого року частка "сірих" iPhone становила 75%.