Бізнес-тиждень: санкції проти РФ, створення нафтового резерву та новий голова ФДМУ

США вперше скасували антидемпінговий захід щодо української металургійної продукції, суд відкрив провадження у справі про банкрутство компанії МАУ Ігоря Коломойського, Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон про створення нафтового резерву та обмежила відсотки за мікрокредитами.

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – в дайджесті LIGA.net.

У Києві заарештували звільненого голову Держспецзв'язку Щиголя

Вищий антикорупційний суд заарештував раптово звільненого голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрія Щиголя. Він може вийти на волю у разі внесення 25 млн грн застави. 

Термін арешту – до 21 січня включно. За версією слідства, Щиголь та інші посадовці у складі організованої групи "заволоділи бюджетними коштами в особливо великому розмірі на загальну суму понад 62 млн грн".

Як стверджують НАБУ та САП, у 2021 році відбулася закупівля програмного забезпечення для створення систем захищених реєстрів даних. Переможцем тендеру була компанія, нібито підконтрольна Щиголю.

Вона за завищеною вартістю поставила програмне забезпечення держпідприємству "Українські спеціальні системи", що належить Держспецзв'язку. Різниця між реальною ціною та отриманою становила 62 млн грн, які учасники корупційної схеми, як стверджується, вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном.

Щиголь був призначений головою Держспецзв'язку 8 липня 2020 року.

США вперше скасували антидемпінговий захід проти металургійної продукції з України

Міністерство торгівлі США вперше скасувало антидемпінговий захід, що застосовувався до української металургійної продукції.

16 листопада за результатами адміністративного перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту до США крученого дроту походженням з України американське міністерство визначило демпінгову маржу для нього на рівні 0%. До цього вона становила 19,30% та діяла з 2021 року.

Pараз у США діє сім антидемпінгових заходів щодо імпорту з України таких товарів, як феросилікомарганець; арматура; прокат гарячекатаний плоский в рулонах; прокат вуглецевий гарячекатаний плоский не в рулонах; сталеві труби; катанка з вуглецевої й легованої сталі; безшовні труби. Деякі з цих заходів застосовуються з 1994 року.

Департамент торгівлі США визнав унікальні виклики для експорту з України під час повномасштабної війни з боку Росії та добросовісну цінову політику ПрАТ "Сталькант", яке експортує кручений дріт.

Раніше Україна просила США скасувати всі чинні антидемпінгові заходи через війну, яка призвела до суттєвої зміни обставин в Україні. Тоді США повідомили, що автоматичного скасування антидемпінгових заходів не буде. 

Україна ввела нові санкції проти РФ: у списку 147 осіб і 303 компанії

Рада національної безпеки і оборони України затвердила нові санкції проти Росії, під які потрапили 147 фізичних осіб і 303 юридичні особи.

Рішення РНБО передбачає, зокрема, синхронізацію українських санкцій з міжнародними. Так, Україна слідом за США вдарила санкціями по бізнес-імперії російсько-узбекистанського мільярдера Алішера Усманова. Під санкції потрапили топменеджери Усманова, зокрема опікун його трасту Деметріос Сергідес та пасинок Натан Вінер (разом із пов'язаними компаніями). Серед юридичних осіб це Мегафон, Металоінвест, USM Telecom, цементні заводи та інші компанії Усманова і його партнерів у холдингу USM.

Під обмеження потрапила низка посередників з Туреччини, Гонконгу та ОАЕ, які допомагають Росії імпортувати в обхід санкцій електроніку (Azu International, Dexias Türkiye, Hulm Al Sahra), квадрокоптери (Aeromotus) та інші іноземні товари (King-Pai) для оборонної промисловості; російські компанії, як виробник косметики "Фаберлік", кондитерські фабрики "Рот Фронт", "Красний Октябрь", "Бабаєвський", група "Гута", будівельна компанія "Леннорд", група "Позитив" тощо.

У списку фізичних осіб вказано колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, родичів колаборанта Євгена Балицького, відомих російських чиновників Анатолія Чубайса та Олексія Кудріна, різних російських топменеджерів.

ВАКС заарештував депутата Одарченка зі Слуги народу

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід депутату Верховної Ради Андрію Одарченку зі Слуги народу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 15 млн грн.

Одарченко отримав підозру у спробі підкупити біткоїнами голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма в обмін на сприяння в отриманні грошей із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на ремонт будівель Державного біотехнологічного університету, де депутат продовжує обіймати посаду ректора (дію контракту призупинено).

Прокуратура просила взяти депутата під варту, бо він нібито може втекти, про що, на думку сторони обвинувачення, свідчить його поведінка у перший день війни. Тоді він поїхав на Закарпаття, попри дану присягу "усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України".

За версією слідства, Одарченко пропонував Найєму біткоїни на суму $50 000, але встиг переказати "десятку" тобто $10 000. Це нібито відбулося на початку вересня після зустрічі в ресторані готелю Hilton. Депутат заперечує, що переказував гроші.

Суд розпочав процедуру банкрутства МАУ. Компанія має 20,5 млрд грн боргів

Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство компанії Міжнародні авіалінії України, повідомила Економічна правда.

31 жовтня державний Укрексімбанк подав позов до суду про визнання банкрутом компанії МАУ, яка була найбільшою в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення.

За результатами засідання було відкрито провадження у справі про банкрутство МАУ, а також судом визнано грошові вимоги банку. Розпорядником майна МАУ призначено арбітражну керуючу Тетяну Носенко.

Загальний борг МАУ за підсумками 2022 року – 20,5 млрд грн. Останні місяці триває розпродаж майна компанії. Вже продано два десятки торгових марок, зокрема з назвою та логотипом МАУ та дочірньої компанії "МАУтехнік", яка ремонтувала літаки. 

З молотка пішли частка 99% у "МАУтехнік", частка 62,43% у хендлінговій компанії "Інтеравіа", яка реєструвала пасажирів та подавала трапи до літаків в аеропортах України, а також приміщення авіакас у центрі Києва.

Рада обмежила відсотки за мікрокредитами – не більш ніж 1% на день

Верховна Рада ухвалила в другому читанні й цілому законопроєкт №9422 про обмеження ставок за мікрокредитами. Це рішення підтримали 255 народних депутатів.

Закон передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки за мікрокредитами не може перевищувати 1% (на перехідний період – 2,5% у перші 120 днів і 1,5% у наступні 120 днів).

Недотримання вимог закону щодо обмеження ставки буде каратися штрафом у розмірі від 5000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 000 – 170 000 грн) за кожний випадок. Забороняється укладати договір про споживчий кредит з особами, включеними до реєстру лудоманів, якщо відомо про використання ними кредитних коштів для внесення ставок.

Ухвалення закону ініціював Національний банк. Це необхідно для посилення захисту прав споживачів, бо здебільшого фінансові компанії, які надають послугу мікрокредитування, нехтують перевіркою платоспроможності позичальників, а ризик неповернення коштів перекривають надвисокими процентними ставками за кредитом. 

Рада ухвалила євроінтеграційний закон про створення нафтового резерву

Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила євроінтеграційний закон про створення нафтового резерву. За нього проголосували 258 народних депутатів.

Це вимога директиви Ради ЄС, яку Україна як учасниця Договору про енергетичну спільноту мала виконати не пізніше 1 січня 2023 року. Євродиректива передбачає створення рівня мінімальних запасів, що дорівнюють 90 добам середньодобового чистого імпорту або 61 добі середньодобового споживання, в залежності від того, який із показників є вищим.

Ухвалений закон передбачає поетапне створення в Україні системи мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів. Для створення запасів імпортери та виробники мають спрямувати 3% від обсягу нафти та/або нафтопродуктів (але не менше 250 тонн), введеного в обіг протягом року. Запаси формуватимуться з тих нафтопродуктів, які вводять в обіг.

З урахуванням поточної безпекової ситуації та через брак нафтобаз передбачена можливість зберігати нафтовий резерв у сусідніх країнах ЄС, але не більше 50%, і на автозаправках.

Рада призначила нового голову Фонду державного майна замість Умєрова

Верховна Рада призначила нового голову Фонду державного майна замість Рустема Умєрова, який з вересня очолив Міністерство оборони України. Його наступником став Віталій Коваль, його кандидатуру підтримали 279 депутатів.

Ковалю 42 роки, до 2019 року працював у бізнесі – спочатку в банківській сфері, потім очолював підприємства в аграрній, транспортній та будівельній галузях. У вересні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив його на посаду голови Рівненської обласної державної адміністрації.

У 2017 році здобув ступінь MBA (магістра бізнес-адміністрування) у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету. У 2021 році – MBA в Аспен Інституті.

Коваль входить до складу Національного олімпійського комітету України, обіймає посади першого віцепрезидента Федерації греко-римської боротьби та віцепрезидента Асоціації спортивної боротьби.

Перед Ковалем у 2024 році стоїть завдання забезпечити надходження до державного бюджету від продажу об’єктів приватизації на рівні 4 млрд грн.

Кабмін затвердив фінплан Укрзалізниці на наступний рік зі збитком у 12,6 млрд грн

Кабінет Міністрів затвердив фінансовий план Укрзалізниці на 2024 рік. Заплановано отримати дохід обсягом 103,2 млрд грн, чистий дохід від реалізації продукції планується обсягом 98,6 млрд грн, повідомляє пресслужба компанії.

Збитки УЗ прогнозуються на рівні 12,6 млрд грн, які будуть покриті завдяки розробленому плану виходу на беззбитковість. Плановий обсяг платежів до державного та місцевих бюджетів у 2024 році — 24 млрд грн, що на 5% більше, ніж очікується у 2023 році.

Загальні витрати заплановані в сумі 115,8 млрд грн, зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, головним чином завдяки необхідності підвищення заробітної плати та підвищення тарифів на електроенергію.

Наступного року очікується дохід від вантажних перевезень в обсязі 80,1 млрд грн і від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.

Фінплан на 2024 рік не передбачає залучення коштів з держбюджету. Компанія розробила пропозиції виходу на беззбитковість. Зокрема, враховуючи тенденцію двох попередніх місяців цього року, зроблено більш оптимістичний репрогноз щодо вантажних перевезень.

Бюджетні видатки на оборону досягли 1,4 трлн грн

Видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки й оборони становили 1,39 трлн грн за перші 10 місяців 2023 року, або 59,3% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.

У жовтні бюджетні видатки на оборону становили – 135,8 млрд грн, у вересні – 141,9 млрд грн.

Кошти були спрямовані на:

- грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, поліцейських;

- придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), паливно-мастильних матеріалів, харчових продуктів;

- медичне забезпечення;

- інші види витрат на забезпечення діяльності відповідних органів і формувань.

Видатки сектору безпеки й оборони уряд фінансує виключно користуючись з податкових надходжень, а також військових облігацій.