Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Чотирирічній програмі підтримки ЄС на 50 млрд євро Ukraine Facility – бути. Тиск силовиків на бізнес має припинитися. Податок на нерухомість в очікуванні реформування. Антимонопольний комітет взявся за "Київ Цифровий". Названі основні постачальники дорогоцінних металів в скарбницю НБУ.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net.

 

50 млрд євро для України від Євросоюзу будуть

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду в п'ятницю, 26 січня, заявив, що Угорщина погодилася підтримати 50 млрд євро допомоги для України.

"1 лютого очікуємо, що ЄС затвердить нову чотирирічну програму підтримки України на 50 млрд євро Ukraine Facility. Попередньо – всі 27 членів ЄС погодилися підтримати цю програму", – сказав прем'єр.

Європейський Союз хоче затвердити "Інструмент для України" (Ukraine Facility) – чотирирічний фінансовий план, що передбачає виділення Україні 50 млрд євро протягом 2024-2027 років зі спільного бюджету. Але під час попереднього саміту 14-15 грудня прем'єр Угорщини Віктор Орбан ветував це рішення.

Протягом останніх днів одразу декілька західних медіа (серед них – Bloomberg і Politico) написали, що лідери Євросоюзу готові позбавити Угорщину права голосу, якщо вона і далі блокуватиме допомогу Україні – країні-кандидату на вступ до ЄС.

29 січня в Ужгороді відбудуться українсько-угорські переговори за участі міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

У 2024 році Мінфін розраховував отримати від США на фінансування держбюджету від $12 млрд до $14 млрд.

Читайте також: "Попередньо". Шмигаль оголосив про згоду Угорщини підтримати 50 млрд євро для України

 

Учасники аукціонів на промисловий вилов риби домовляються між собою

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Перша хвиля аукціонів на промисловий вилов риби у 2024 році принесла до держбюджету увосьмеро більше коштів, ніж було встановлено на старті. У Держрибагентстві це називають черговим досягненням проєкту еРиба – системи державного управління рибним господарством.

Втім, аналіз торгів показує, що умови для тіньового вилову риби залишаються. Тіньове виловлювання риби досягає половини від офіційних обсягів.

Фінансове "покращення" торкнулося лише аукціонів на право вилову на пониззі Дністра та на Дністровському лимані.

Учасники 16 аукціонів на цих водоймах заплатили за право промислового виловлювання риби 16,8 млн грн – у 8,5 раза більше, ніж було на старті. Основна сума надійшла від чотирьох торгів, результати яких були опубліковані із затримкою в декілька днів.

Загальне перевищення стартових сум на аукціонах щодо Тилігульського лиману та Дніпровсько-Бузької гирлової системи (вони входять до десяти найбільших водойм із промислового вилову) становило 6% та 10% відповідно.

Такий результат не дивує, адже в цих 17 аукціонах брали участь 5 компаній. А для "масовки" торги були розбавлені ФОПами. Більшість лотів були однаковими – за обсягами вилову, видами риби, кількістю суден.

Перебіг торгів відбувався за одним сценарієм: якщо перший аукціон вигравала компанія А з переплатою від старту в 1-2 тис. грн (а іноді в 600 грн), то у наступному компанія А ввічливо поступалася компанії Б, яка програла у першому аукціоні.

До кінця січня заплановано проведення аукціонів на вилов риби на Канівському та Київському водосховищах. Вони значно привабливіші для професійних рибалок. Тут помилки у проведенні торгів мають більшу ціну.

Читайте також: Таємниці рибних аукціонів. Яким курсом прямує еРиба

 

Тиск силовиків на бізнес має припинитися

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Президент Володимир Зеленський 23 січня у своєму щоденному зверненні знову згадав про необхідність змін, покликаних припинити можливість тиску силовиків на бізнес. Це відбулось за лічені дні після резонансного затримання Ігоря Мазепи, засновника і керівника однієї з найбільших фінансово-інвестиційних компаній країни Concorde Capital.

"Уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки (БЕБ) та деяких інших законів, щоб максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на "білий", легальний бізнес. Визначено на рівні РНБО й термін три місяці фактичного мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства", – сказав президент.

На наступний день, 24 січня, Офіс генпрокурора провів зустріч з Радою бізнес-омбудсмена та представниками бізнес-спільноти.

На ній бізнесменам нагадали про те, що в Генпрокуратурі на постійній основі діє спеціалізоване управління із захисту інвестицій, яке може допомагати. Однак зазначили, що звернень порівняно небагато.

"Лише протягом 2023 року цей підрозділ розглянув 152 звернення, а загалом він здійснює спеціалізований контроль у 215 кейсах. У 120 випадках ми тією чи іншою мірою допомогли суб’єктам підприємницької діяльності", – розповів генпрокурор Андрій Костін.

Також, як зазначають прокурори, з 1 січня цього року в тестовому режимі запроваджено фіксування обшуків у суб’єктів господарювання (трекінг слідчих дій), яке дозволяє відстежувати та проводити оцінку співмірності процесуальних дій щодо підприємців.

Коли цей інструмент підрахунку та оцінки доцільності запрацює у повному режимі в Офісі генпрокурора, поки не уточнюють.

Тим часом, наявна у відкритих джерелах статистика свідчить про зростання кількості справ проти бізнесу без передання їх до суду. 

Як порахував громадський рух "Маніфест 42", посилаючись на офіційні дані Офісу генпрокурора, станом на середину листопада 2023 року 77% кримінальних справ проти бізнесу в Україні порушувались правоохоронцями без подальшого передання до суду з обвинувальним актом.

Читайте також: Кожен з них – Мазепа. Чому бізнес скаржиться на тиск з боку силовиків

 

Податок на житлову нерухомість показав неефективність

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

За 2023 рік українці сплатили 9,14 млрд грн податку на нерухомість в місцеві бюджети. З них на житлову нерухомість – 1,28 млрд грн, нежитлову – 7,86 млрд грн.

Очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі LIGA.net назвав цей податок, "напевно, одним з найменш ефективних".

"Основна проблема — в ефективності адміністрування. Причинами такого стану є низький рівень співпраці органів місцевого самоврядування та податкової, а також недостатня робота місцевих громад з інвентаризації обʼєктів оподаткування", – прокоментував Гетманцев.

За його словами, справляння податку, з огляду на площу об’єкта, а не на його вартість, є несправедливим.

Зазначимо, ставка податку встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об'єктів і їх місцерозташування у відсотках до мінімальної заробітної плати. Відповідно, цей податок йде у місцевий бюджет. Він може використовуватися, наприклад, для розвитку інфраструктури у населених пунктах, де розташована нерухомість.

Податок підлягає реформуванню, що відображено в Національній стратегії доходів (НСД). Її ухвалення було вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ). У документі зазначається, що більш справедливою моделлю може стати запровадження оподаткування нерухомого майна, зважаючи на його оцінну вартість.

Податок на житлову нерухомість було запроваджено змінами до Податкового кодексу (Закон 71-VIII) у грудні 2014 року. Тоді він подавався як один з "податків на розкіш". 

Читайте також: Неефективний через адміністрування. Хто зібрав найменше податку на нерухомість

 

Основними постачальниками дорогоцінних металів в скарбницю НБУ названі ломбарди

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Попри зменшення кількості гравців на ринку у 2023 році з 259 на початок 2022 року до 146 на зараз активи діючих ломбардів продемонстрували зростання. За даними НБУ, вони склали понад 4,5 млрд грн. Перед початком повномасштабної війни це було близько 4,3 млрд грн.

Збільшувався від початку 2023 року розмір власного капіталу ломбардів: +8,8%. Обсяг кредитів зріс на 1,5% (+10,4% рік до року). Продовжували зменшуватися основні засоби: на 5,5% (-23.4% рік до року).

Дещо збільшився обсяг нових кредитів. Однак він є все ще нижчим за довоєнні показники. Якщо на початок 2022 року це було 4,6 млрд грн, то зараз – 3,7 млрд грн. На середину 2022 року – 1,8 млрд грн. Коефіцієнт покриття кредитів заставою наразі на рівні 111%.

Структура кредитів за видами застави не змінилася. Переважну частку – 77% всіх застав – займають вироби з дорогоцінних металів і каміння. Частка кредитів, заставою за якими є автомобілі, нерухомість та інші види активів, становить 0,61%. Решта – побутова техніка.

"Ломбарди є основними постачальниками дорогоцінних металів для поповнення золотовалютного резерву Державної скарбниці Національного банку", – каже в коментарі LIGA.net виконавча директорка Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлія Рожкова.

Висока конкуренція на ринку змушує ломбарди шукати різні шляхи оптимізації  роботи та надання якісних послуг. "Ми зацікавлені в тому, щоб наші клієнти були задоволені та поверталися до нас. Наші тарифні плани стають більш різноманітними. В них ми враховуємо не тільки розмір кредиту, термін його погашення, але й історію запозичень клієнта і багато інших факторів. Кожного разу перед укладанням договору клієнта інформують про різні пакети тарифних планів. І він сам обирає ту процентну ставку, яка йому є найбільш прийнятною", – зазначає в коментарі LIGA.net директорка юридичного департаменту ПТ "Ломбард Капітал" Наталя Оскаленко.

Читайте також: Постачальники дорогоцінних металів в скарбницю НБУ. Як змінився ринок ломбардів

 

Українці накупили за рік нових автомобілів на 105 млрд грн

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

В Україні було продано майже 61 000 нових легкових автомобілів на 105,5 млрд грн у 2023 році. Дані опублікувала профільна асоціація Укравтопром.

Юридичні особи витратили на придбання нових автомобілів – 34,3 млрд грн, приватні особи – 71,2 млрд грн.

Найбільшу суму зібрали продажі авто марки Toyota – 16,4 млрд грн. Найпопулярнішим автомобілем цієї марки став кросовер Toyota RAV-4. За рік було зареєстровано 2934 авто цієї моделі.

На другому місці BMW – 13,7 млрд грн. Лідером продажу марки був BMW X5 (986 авто).

За автомобілі Mercedes-Benz українці заплатили 10,9 млрд грн. Бестселер – Mercedes-Benz GLE (1061 авто).

Четверте місце у Volkswagen – 8,9 млрд грн. Хіт марки – VW ID.4 (2655 авто).

Замикає п'ятірку лідерів – Skoda – 5,7 млрд грн. Найбільший попит мала Skoda Kodiaq (1307 авто).

Річне зростання продажу нових легкових автомобілів становило 60% порівняно з 2022 роком, коли було куплено лише 37 900 нових автомобілів. У 2021-му цей показник перевищив 100 000 автомобілів.

За даними МВС, автосалони продали 138 000 транспортних засобів усіх видів у 2023 році.

Ринок електромобілів в Україні за 2023 рік зріс утричі, у лідерах – VW ID.4 та Nissan Leaf.

Читайте також: Українці за рік витратили 105 млрд грн на купівлю нових автомобілів. Лідери продажів

 

Нацбанк різко погіршив прогноз торгового дефіциту України

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Озвучений 25 січня НБУ прогноз торгового дефіциту України невтішний. Згідно з ним, у 2024 році очікується збільшення від'ємного сальдо поточного рахунку на 74% – з $9,7 млрд до $16,9 млрд (у жовтні прогнозувалося збільшення на 50% з $7,3 млрд до $11 млрд), а у 2025 році – ще на 17% до $19,8 млрд (раніше – на 60% до $17,6 млрд).

Міжнародні резерви на кінець 2024 року прогнозують на рівні $40,4 млрд (у минулому прогнозі – $44,7 млрд), на кінець 2025 року – $42,1 млрд (у минулому прогнозі – $45 млрд).

Поточний рахунок – головна складова зведеного платіжного балансу, який показує співвідношення платежів за кордон та надходження грошей з-за кордону.

До поточного рахунку належать результати торгівлі товарами та послугами, виплата дивідендів та прямі платежі (наприклад, перекази від заробітчан). Якщо баланс поточного рахунку формується з від'ємним сальдо, це вказує на відтік валюти з країни.

Іншою складовою платіжного балансу є рахунок капіталу, куди входять прямі іноземні інвестиції, боргові зобов’язання та торговельні кредити.

Якщо надходжень за рахунком капіталу буде недостатньо, різницю доведеться перекривати з міжнародних резервів. Інший варіант – послаблення гривні, яке призведе до подорожчання імпорту та зменшення попиту на нього.

Читайте також: Нацбанк різко погіршив прогноз торгового дефіциту України

 

Антимонопольний комітет взявся за "Київ Цифровий"

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Антимонопольний комітет надав київському комунальному підприємству ГІОЦ обов'язкові до розгляду рекомендації, які стосуються застосунку "Київ Цифровий". Про це розказав голова комітету Павло Кириленко.

Рекомендації комітету стосуються послуги, яка дає змогу оформити заявку на повернення авто в разі його тимчасового затримання.

Зараз оплатити її можна лише через платіжну систему iPay, хоча потенційно це могла б бути будь-яка інша компанія з реєстру НБУ. За наявності конкуренції платники могли обирати вигідніші умови.

Тому комітет рекомендував ГІОЦ "на прозорих недискримінаційних умовах залучити до цього процесу різних надавачів платіжних послуг".

Кілька місяців тому АМКУ визнав Прозорро.Продажі монополістом. Компанія з цим не погодилась.

Читайте також: У АМКУ виникли претензії до мобільного застосунку "Київ Цифровий"

 

Виплати переселенцям уріжуть

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

До 1 березня усім категоріям внутрішньо переміщених осіб продовжено чинні умови соціальних виплат. Після 1 березня допомогу отримуватимуть певні категорії. Про це повідомила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону "Єдині новини".

Місяць продовження виплат обходиться державі у понад 6 млрд грн.

"Це досить значна сума, проте ми її знайшли у своїх резервах і готові будемо всім громадянам в межах закриття зимового періоду повністю продовжити виплати на тих умовах, які є", – підкреслила вона.

Урядовиця додала, що з 1 березня виплати автоматично будуть продовжені внутрішньо переміщеним пенсіонерам з низьким доходом, у яких пенсія менша за 9444 грн.

"Тобто пенсіонерам з високим рівнем доходу, з високими пенсіями допомога ВПО продовжуватись не буде", – додала глава Мінсоцполітики.

Автоматично також продовжать допомогу для людей з інвалідністю першої та другої груп, дітям з інвалідністю, а також для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Водночас буде продовжено виплати для внутрішньо переміщених родин, які працевлаштувалися торік, але мають невеликий рівень доходу, тобто менш як 9400 грн на кожного члена сім’ї.

"Так само ми продовжуватимемо допомогу тим людям, які проживають на умовно безпечних територіях, але їхні діти не ходять у садочки через нестачу місць. Тоді ми будемо вважати, що мама не працює з незалежних від неї обставин, адже змушена здійснювати догляд за дітьми", – зауважила міністерка.

У жовтні Мінсоцполітики після перевірки позбавило виплат 140 000 переселенців

Читайте також: Виплати переселенцям продовжили на місяць, після 1 березня допомогу отримуватимуть не всі

 

Залучати інвестиції Україні допоможе одна з найбільших бірж Європи

Бізнес-тиждень: скарги бізнесу, домовленості на аукціонах і на що витрачають гроші українці

Міністерство економіки 23 січня підписало меморандум про взаєморозуміння з Лондонською фондовою біржею (LSE) та найвпливовішою лобістською групою на фінансовому ринку Великої Британії TheCityUK. Про це повідомляється на сайті міністерства і TheCityUK.

Мета меморандуму – підтримка розвитку українського ринку фінансових та пов’язаних професійних послуг.

"У співпраці з урядом Великої Британії, TheCityUK і London Stock Exchange plc Україна прагне створити сприятливу фінансову екосистему для доступу українських компаній до фінансування та залучення продуктивних інвестицій в Україну. Ми висловлюємо вдячність нашим партнерам за їхні зусилля та за нові можливості для України", – сказала міністерка Юлія Свириденко.

Співпраця з LSE і TheCityUK буде спрямована на доступ українського бізнесу до довгострокового фінансування, розвиток потенціалу приватного сектору в Україну, залучення прямих іноземних інвестицій.

"З огляду на статус Сполученого Королівства як одного з провідних фінансових центрів світу, ми залучимо наш досвід у належному управлінні та надійній нормативно-правовій базі для підтримки відновлення України", – сказав голова керівної ради TheCityUK Брюс Карнегі-Браун.

Читайте також: Одна з найбільших бірж Європи стане партнером України в залученні інвестицій