Бізнес-тиждень: Скорочення держборгу, заборона на пальмову олію і шаг замість копійки

Верховна Рада не проголосувала за збільшення податків, проте заборонила використання пальмової олії у харчових продуктах, у Міністерстві соціальної політики готують пенсійну реформу, Нацбанк хоче замінити копійки шагами.

Тим часом державний та гарантований державою борг України скоротився майже на $9 млрд.

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net

Пенсійна реформа

Пенсійна реформа передбачатиме обов'язковий накопичувальний внесок одночасно з функціонуванням солідарної системи та буде повністю цифровою.

Про це в інтерв'ю LIGA.net розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

"Ми робимо фінальні фінансові розрахунки, тому що стартуємо одразу з усією реформою – змінами й в наявну солідарну систему, й обов'язковою накопичувальною системою. Наше завдання — забезпечити людині в майбутньому заміщення 60% заробітку", – розказала Жолнович.

За словами міністерки, нова пенсійна система не буде додатково обтяжувати роботодавця. Формат адміністрування системи має бути повністю цифровізований.

"У ній будуть два компоненти: час, який ти працював, і внески, які ти сплачував. Все це трансформуватиметься в бали. І кожен бачитиме у своєму пенсійному кабінеті, скільки балів у нього є. Кожен рік бали трансформуватимуться у відсоток від середньої зарплати в Україні", ­– розповіла Жолнович.

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт №9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення.

Довоєнне опитування соціологічної компанії Gradus Research показало, що серед жителів міст із населенням понад 50 000 віком 18-60 років 38% респондентів не відкладають на пенсію, але планують це робити, а 31% – не відкладають та не планують.

Читайте також: Пенсійна реформа потрапить на розгляд у Раду до кінця року. Основні параметри

Потреба бізнесу в енергокредитах

За період з 1 червня до 1 вересня 2024 року банки отримали 1975 заявок від бізнесу на кредитування проєктів відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 46,4 млрд грн.

На початок серпня запит бізнесу становив 40 млрд грн кредитів на енергопроєкти.

Вже схвалено заявки (підписані угоди та підготовані до підписання) на суму 5,8 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов'язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, становить 972 млн грн.

Загальна профінансована з червня потужність за наданими бізнесу кредитами становить 97,4 МВт (попередні дані, що враховують близько 85% портфеля).

Найбільші обсяги коштів виділено на будівництво СЕС (32 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (33 МВт) та газопоршневих когенераційних установок (18 МВт).

Проєкти фінансуються у 21 області країни. Базова ставка кредитування – від 13,5% річних.

Нагадаємо, на початку червня Кабмін анонсував програму пільгових кредитів на купівлю сонячних панелей та малих вітростанцій для домогосподарств і за тиждень опублікував її умови. З 22 липня в Україні розпочала роботу програма кредитів під 0% на сонячні панелі для населення.

Читайте також: Бізнес збільшив потреби на енергокредити до 46 млрд грн — НБУ

Нові правила страхування пасажирів

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури оновило механізм страхування поїздки автомобільним та міським електричним транспортом.

Раніше пасажир купував квиток на поїздку, який містив також оплату страхового поліса. Таким чином він страхував себе власним коштом. Відповідна інформація зазначалася у квитку.

Тепер перевізник страхує свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажиру, багажу та вантажу, укладаючи зі страховою компанією відповідний договір страхування без залучення до цих відносин пасажира.

Таким чином, пасажир тепер не є стороною договору для відшкодування завданої шкоди у разі настання страхового випадку.

У разі настання страхового випадку страхова компанія сплачує відшкодування за безпосереднім зверненням пасажира. Перевізник також має право ініціювати процес відшкодування.

Також нові правила встановлюють мінімальну страхову суму, на яку перевізник зобов'язаний застрахувати відповідальність з розрахунку на одного потерпілого. Вона становить 320 000 грн за шкоду життю та здоров'ю.

Читайте також: Пасажир вже не сплачує: в Україні змінили правила страхування поїздки у транспорті

Вартість облаштування укриттів у школах

З початку повномасштабної війни школам столиці виділили понад 1,1 млрд грн на поточні та капітальні ремонти наявних укриттів і будівництво нових.

Найбільше грошей на ремонт сховищ витратили в Деснянському районі – майже 460 млн грн на 52 ремонти в школах.

Найменше коштів виділили на ремонт сховищ у школах Подільського району – 13,96 млн грн на 21 поточний та 19 капітальних ремонтів.

За інформацією влади Києва, з початку повномасштабного вторгнення місткість укриттів у закладах загальної освіти збільшилася на 67 000 місць.

Впродовж 2022-2024 років у 390 школах проводили, проводять ремонти бомбосховищ або навіть будують нові. Ці укриття рекомендувала до використання спеціальна комісія. В інших 27 закладах укриття не рекомендовані або відсутні.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, 95% шкіл працюють в очному форматі, 5% – дистанційно або в інших школах, бо у них відсутні повноцінні укриття.

Цього навчального року до шкіл Києва пішли 281 000 учнів, що на 40 000 більше, ніж минулого.

Загалом у Києві є 420 комунальних шкіл. Проте цього року навчання почалося в 417 закладах освіти.

Читайте також: Скільки шкіл Києва відремонтували свої укриття та скільки на це витрачено коштів

Без пальмової олії

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5148 щодо заборони використання пальмової олії у харчових продуктах.

Документом передбачено удосконалення законодавства у сфері дитячого харчування з метою підвищення якості продуктів, що споживаються дітьми.

Крім того, необхідна гармонізація українського законодавства у сфері дитячого харчування з вимогами законодавства Європейського Союзу.

Пальмова олія, що широко використовується в харчовій промисловості, має кілька потенційних негативних наслідків для здоров'я.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, вживання продуктів з високим вмістом насичених жирів, зокрема пальмової олії, може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань, оскільки вона сприяє підвищенню рівня "поганого" холестерину (LDL) у крові.

Крім того, у 2016 році Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) вказало, що під час нагрівання пальмової олії до високих температур утворюються шкідливі речовини, такі як 3-MCPD і гліцидилові ефіри, які мають потенційно канцерогенні властивості.

Читайте також: В Україні заборонили додавати пальмову олію у харчові продукти

Криптовалютна дебетова картка в євро від Mastercard

Постачальник інфраструктури криптогаманців Mercuryo у партнерстві з платіжним гігантом Mastercard випустив криптовалютну дебетову картку, деноміновану в євро.

Нова картка має назву Spend і не відрізняється від звичайної картки Mastercard. Її можна інтегрувати в платіжні сервіси Apple Pay або Google Pay, а також розплатитися через термінал.

Комісія за випуск картки становить 1,6 євро ($1,8). Щорічна плата за обслуговування — 1 євро ($1,1). Крім того, Mercuryo як постачальник послуг стягує комісію розміром 0,95%.

Згідно з офіційним релізом, картку підтримують у 90 млн торгових точок у всьому світі. Також вона сумісна з такими мережами, як Ethereum, Solana, TON, Polkadot, NEAR, ZKsync тощо.

Наразі послугою можуть скористатися тільки клієнти в Європі. Пізніше її обіцяють розширити на інші ринки.

1 лютого 2024 року повідомлялося, що Visa дозволила виводити криптовалюту на дебетові картки у 145 країнах.

5 вересня один із найбільших банків Швейцарії відкрив торгівлю криптовалютами.

Читайте також: Mastercard і Mercuryo випустили криптовалютну дебетову картку в євро

Нові можливості для агровиробників

Верховна Рада ухвалила рішення про приєднання країни до Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD).

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України вважають, що це відкриє для українських агровиробників доступ до нових фінансових ресурсів. Зокрема, позик під низький відсоток та грантів на дослідження й впровадження інноваційних технологій.

Також приєднання до IFAD дасть змогу впроваджувати сучасні методи ведення господарства та зміцнювати конкурентні позиції України на міжнародному ринку, оскільки українські аграрії отримають доступ до бази даних фонду, що містить останні міжнародні інтелектуальні та технічні розробки у сфері агропромисловості.

Відкриються нові можливості для участі у тендерах IFAD на постачання товарів і послуг.

Приєднання до IFAD сприятиме зміцненню міжнародного іміджу України як одного з провідних виробників та експортерів сільськогосподарської продукції.

На сьогодні членами IFAD є 177 країн. Вони спільно працюють над розв'язанням глобальних проблем харчової безпеки та зростання сільськогосподарського виробництва.

Читайте також: Україна вступила до сільськогосподарського фонду ООН: які переваги це дає аграріям

Скорочення держборгу

Україна оголосила про успішне завершення операції з реструктуризації боргу та проведення розрахунків за 13 серіями державних єврооблігацій та гарантованих державою єврооблігацій, випущених Укравтодором.

Власники єврооблігацій України проголосували за їхню реструктуризацію наприкінці серпня.

Процес реструктуризації містив обмін 13 серій державних єврооблігацій та однієї серії гарантованих державою єврооблігацій Укравтодору на суму близько $20,5 млрд (приблизно $24 млрд з урахуванням капіталізованих відсотків) на вісім нових серій єврооблігацій із номінальною вартістю $15,2 млрд.

У результаті цієї угоди державний та гарантований державою борг України скорочено на близько $9 млрд. Це означає номінальне зниження вартості боргу на 37% з першого дня дії угоди та зниження чистої приведеної вартості боргу на майже 60% (за умови ставки дисконтування 14%).

Це одне із найбільших списань боргу у нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу України.

Боргові виплати зменшуються на 93%, що приведе до економії $11,4 млрд протягом наступних трьох років. Крім того, витрати на обслуговування та погашення боргу до 2033 року зменшаться на 77%, що дозволить заощадити загалом $22,8 млрд.

"Таким чином критичні ресурси будуть спрямовані на безпеку та оборону", – прокоментував Юрій Буца, урядовий уповноважений із питань управління державним боргом.

Угода відповідає цілям програми МВФ щодо стійкості боргу та була схвалена Групою кредиторів України. Реструктуризація була виконана у співпраці з White & Case як юридичними радниками та Rothschild & Co як фінансовими радниками Міністерства фінансів України.

Читайте також: Україна завершила реструктуризацію єврооблігацій на $20,5 млрд

Шаг замість копійки

Національний банк України пропонує змінити назву української мілкої розмінної монети – замість "копійка" назвати її "шаг".

Про цю ініціативу на брифінгу у понеділок, 2 вересня, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

"Час відновити історичну справедливість і для грошової системи, очистити грошовий суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, українське слово для визначення дрібних монет – це "шаг", – сказав він.

Голова НБУ нагадав, що "копійки" зараз, окрім України, зберігають в обігу тільки РФ та Білорусь.

Шаг – українська назва польсько-литовської срібної монети XVII-XVIII ст. вартістю в три гроші.

Копійка (рос. копейка) — назва державної московської монети, введеної в обіг з XVI ст., котра становила 1/100 рубля.

1 березня 1918 року Центральною Радою УНР було ухвалено закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні. Вона поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

У 1992 році були спроби карбувати пробні монети номіналами "один шаг" та "п'ятдесят шагів", але назву не було затверджено.

На початку незалежності довкола майбутньої назви розмінної монети було багато дискусій. Вважається, що остаточне компромісне рішення щодо майбутньої назви купюр і монет ухвалив Леонід Кравчук. 2 березня 1992 року постановою Президії Верховної Ради України назва розмінної монети була визначена — "копійка".

Читайте також: Деімперіалізація: Нацбанк пропонує замінити копійку шагом

Збільшення податків відкладається

Верховна Рада не підтримала законопроєкт №11416-д про збільшення податків. Не вистачило двох голосів. "За" проголосували 224 нардепи.

Через це, за словами голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, ймовірність недофінансування армії зросла кратно.

Нагадаємо, законопроєктом №11416-д передбачалося:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
• встановлення військового збору розміром 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
• встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку І, II та IV груп на рівні 10% мінімальної ЗП;
• визначення, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
• встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25% — з 2025 року;
• щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Передбачалося, що ухвалення законопроєкту принесе бюджету 30 млрд грн цього року та 126 млрд грн у 2025-му.

Наразі законопроєкт відправили на повторне перше читання.

Читайте також: Рада провалила законопроєкт про збільшення податків