Бізнес-тиждень: Угода про надра зі США, скорочення експорту агропродукції та регулювання криптовалют

Головною новиною цього тижня стало довгоочікуване підписання угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови (так звану угоду про надра) між Україною та США. Її ратифікація українським парламентом очікується вже наступного тижня.

Обговорюваними також стали: загроза дефолту, новий законопроєкт щодо врегулювання обігу віртуальних активів в Україні, скорочення експорту української аграрної продукції, погіршення очікувань бізнесу та десятка найприбутковіших енергокомпаній.

Все це і те, чим ще запам’ятався бізнес-тиждень, – у новому огляді від LIGA.net.

Угода про надра між Україною та США

Україна та Сполучені Штати підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови (так звану угоду про надра). Про це повідомили перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко та пресслужба Міністерства фінансів США.

Підписи під угодою про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна поставили Свириденко та міністр фінансів Штатів Скотт Бессент.

Міністерка України описала ключові положення угоди:

→ надра залишаються в українській власності;

→ фонд створюється 50/50;

→ змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями не передбачено;

→ угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США;

→ угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс;

→ фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не входять до фонду;

→ для функціонування фонду передбачено лише внесення змін до Бюджетного кодексу. Угоду має ратифікувати Верховна Рада;

→ США допоможуть залучати додаткові інвестиції й технології;

→ угода надає податкові гарантії. Доходи й внески фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

Читайте також:

Україна та США підписали угоду про надра

Угода зі США про надра охоплює 57 мінералів і передбачає військову допомогу

Шмигаль хоче, щоб Рада ратифікувала угоду про надра до 8 травня: що кажуть у парламенті

Шмигаль: Угода про надра стимулюватиме США продовжувати військову допомогу Україні

Законопроєкт про криптоактиви потребує змін

Новий законопроєкт щодо врегулювання обігу віртуальних активів в Україні, який Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав та рекомендував до розгляду парламенту у першому читанні 24 квітня, фахівці ринку визначають як "сирий".

У коментарі LIGA.net голова Нацкомісії з регулювання цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов зазначив, що новий законопроєкт був розроблений на базі давніх напрацювань Нацкомісії.

"Але у тому вигляді, як він був представлений на комітеті, після доопрацювання, виглядає так, що є що змінювати. І дуже багато. Найголовніше тут те, що є ще багато невідповідностей МіСА (Markets in Crypto Assets — документ, який передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС. – Ред.). Тобто він не відповідатиме тим вимогам щодо євроінтеграції, які вимагаються від законодавства в цій сфері", – говорить Магомедов.

Великим питанням до поточної версії законопроєкту про віртуальні активи регіональний голова Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирило Хом’яков у коментарі LIGA.net називає невизначеність щодо органу регулювання.

"Є одне велике питання до поточної версії – відсутність зрозумілого органу регулювання. Насамперед це може стати проблемою для самого органу регулювання, який має бути призначений Кабінетом міністрів. За поточного підходу у нового регулятора може не вистачити часу для збору команди, підготовки підзаконних актів та умов ліцензування тощо до набрання чинності новим законом", – зазначає Хом’яков.

Читайте також: Безпекові ризики та відсутність регулятора. Що несе законопроєкт про криптоактиви

Скорочення експорту української аграрної продукції

У квітні цього року з України було експортовано 4,1 млн тонн сільськогосподарської продукції. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), це удвічі менше, ніж у квітні 2024 року, коли обсяги такого експорту досягли 8,3 млн тонн.

Найвідчутніше скорочення експорту кукурудзи – на 2,3 млн тонн менше, ніж у квітні 2024 року.

Головним чинником, що вплинув на значне скорочення експорту, стало зменшення закупівель Китаєм. Менше українського зерна купує Іспанія, і це також пов’язано із Китаєм, який скоротив імпорт зерна із країн ЄС, через що там зменшився попит.

Завдяки збільшенню урожаю та накопиченим резервам у березні 2025 року Китай скоротив імпорт зерна майже в чотири рази, а саме кукурудзи – у 23 рази. Водночас імпорт збіжжя з України майже повністю зупинився – з $141,3 млн до $60 000.

Читайте також: Експорт української аграрної продукції скоротився удвічі – УКАБ

Названо 10 найприбутковіших енергокомпаній України

За підсумками 2024 року перша десятка найприбутковіших енергетичних компаній України, які продають, виробляють та розподіляють газ, електричну та теплову енергію, майже повністю склалася з державних підприємств. Крім них сюди увійшли структури Ахметова та Коломойського.

Енергокомпанії збільшили прибутки у 2024 році завдяки державному регулюванню.

Такі результати отримала LIGA.net, проаналізувавши дані Державної служби статистики щодо розділу 35 Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

Першу сходинку з прибутковості посів державний оператор гідроелектростанцій "Укргідроенерго". Загалом компанія заробила 54,16 млрд грн, плюс 5,5 млрд до 2023 року. Чистий фінрезультат компанії у 2024 році становив 15,48 млрд грн, що на майже 2 млрд менше, ніж у позаминулому році.

Дві держкомпанії з одними з найбільших доходів у країні задекларували мільярдні збитки.

Читайте також: Абсолютна державна монополія. 10 найприбутковіших енергокомпаній України

Загроза дефолту

Дефолт України можливий через те, що Міністерство фінансів не домовилося з інвесторами про реструктуризацію ВВП-варантів на суму близько $2,6 млрд.

Мінфін пропонує кредиторам два варіанти для вирішення ситуації:

1. Обмін варантів на нові єврооблігації, випущені у 2024 році (за кожну одиницю варантів – 1,35 одиниці облігацій).
2. Зміна умов виплат — виплати за 2025-2028 роки скасовуються, можливість викупити/скасувати ВВП-варанти буде продовжена до травня 2029 року, а ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 центів у 2026 році до 100 центів у 2029 році. Реструктуровані варанти (з виплатами у 2029-2041 роках) матимуть ті самі характеристики, що і чинні варанти, крім опціону викупу. Власники отримають 36,6 цента облігацій "A" та облігацій "B" на кожні 100 центів варантів.

Вікторія Клімчук з КШЕ вважає, що консенсус все ж буде знайдено, а домовленості щодо реструктуризації боргу – досягнуто. Якщо ж такої домовленості не буде до кінця травня, Україна постане перед вибором: або здійснити виплату, або оголосити локальний дефолт за варантами.

Читайте також: Україна може оголосити дефолт за ВВП-варантами Яресько. Чому це сталось і які ризики

Податкова замінила штрафи на попередження

Вперше в історії Державна податкова служба обрала профілактику порушень, а не покарання.

Інформаційні повідомлення через електронний кабінет для упередження можливих порушень порядку проведення розрахунків отримали понад 1000 українських підприємств у сфері роздрібної торгівлі. Про це повідомив голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.

"Фахівці податкової проаналізували їхні фіскальні чеки за березень 2025 року. Звернули увагу, що у їхніх розрахунках не відображено жодної операції з готівкою. Це може свідчити про ймовірне непроведення готівкових розрахунків через РРО", – зазначив Кравченко.

У листах податкова пропонує бізнесу самостійно переглянути попередні господарські операції та надалі не допускати під час продажу товарів розрахунків без використання реєстраторів.

"Виправлення дозволить уникнути підстав для проведення фактичних перевірок. Такі додаткові заходи комунікації з платниками податків запроваджуємо для стимулювання добровільної сплати податків та дотримання податкової дисципліни", – наголосив Кравченко.

Читайте також: "Вперше в історії". Податкова надіслала бізнесу листи з попередженнями, а не штрафи

Очікування бізнесу погіршилися

У квітні 2025 року Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який щомісяця розраховує НБУ, знизився до 49,4 пункту проти 51,8 у березні.

Причини, які найчастіше називає бізнес, – погіршення погодних умов, невизначеність щодо перебігу бойових дій, зростання витрат на сировину та оплату праці, інфляційний тиск, ослаблення гривні до євро та дефіцит кадрів.

Серед усіх секторів промисловість залишилася найоптимістичнішою. Її індекс у квітні становив 51,8. Бізнес очікує зростання виробництва та нових (зокрема експортних) замовлень. Водночас зменшилися запаси сировини, а оцінки щодо незавершеного виробництва послабилися.

Найгірші настрої — у сфері послуг: індекс 46,3. Підприємства очікують скорочення обсягів послуг та нових замовлень через безпекові ризики та нестачу кваліфікованих працівників.

Читайте також: Погода, війна та інфляція посилили невизначеність: очікування бізнесу знову погіршились

У Дії знову доступне подання податкових декларацій

Сервіс подання податкових декларацій знову працює в застосунку та на порталі "Дія" — тепер з оновленою формою для фізичних осіб-підприємців (ФОП), яка враховує сплату військового збору. Про це повідомила пресслужба державного сервісу.

Подання декларацій тимчасово було призупинено 1 квітня через перехід на нові форми звітності.

"Команда Дії оновила форму податкової декларації. Тепер подавайте документи й про сплату військового збору за кілька кліків — у застосунку", — додали у компанії.

Після подання декларації податковий орган має 30 днів на перевірку. Платник податків отримає довідку про відсутність заборгованості.

Читайте також: У Дії знову доступне подання податкових декларацій: що змінилось для ФОПів

Мінагрополітики взялося за створення інвестпортфеля

Міністерство аграрної політики та продовольства оголосило збір інвестиційних проєктів аграрних підприємств, що діють, які прагнуть масштабуватися, модернізуватися і виходити на нові ринки. Про це повідомив міністр Віталій Коваль.

За словами Коваля, мета ініціативи – створити портфель масштабних проєктів, який буде представлений міжнародним фінансовим інституціям, фондам, банкам і стратегічним інвесторам.

Йдеться про бізнеси, які вже працюють, "а не ідеї на рівні стартапів". Мінімальний обсяг фінансування, який мають потребувати проєкти, – від $10 млн.

Підприємства, які мають готовий інвестиційний проєкт, можуть надсилати інформацію на електронну пошту [email protected].

Читайте також: Мінагрополітики хоче створити інвестпортфель українського агросектору: збирає проєкти

Україна перша за співвідношенням витрат на армію до ВВП

Військові витрати України у 2024 році через війну збільшилися на 2,9% — до $64,7 млрд, або 34% від ВВП. Україна другий рік поспіль восьма у світовому рейтингу за номінальним показником і перша – за співвідношенням військових витрат до ВВП, йдеться в опублікованому в понеділок звіті Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).

"З показником 34% від ВВП Україна має найбільший військовий тягар серед усіх країн світу", – йдеться у звіті.

Росія, яка напала на Україну у 2014 році й розпочала повномасштабне вторгнення у 2022-му, витратила близько $149 млрд на військові потреби у 2024 році, що на 38% більше, ніж у 2023 році, і вдвічі більше, ніж у 2015 році. Це становить 7,1% ВВП Росії та 19% усіх державних витрат.

Читайте також: Рейтинг SIPRI: Україна перша у світі за співвідношенням витрат на армію до ВВП