Бізнес-тиждень: відлуння тарифної війни, торгівля в Європі, валютні резерви та санкції

Китай відреагував на підвищення мит США, встановивши власні мита на американські товари до 125%. Через тарифну війну на світових ринках падіння фондових індексів, ослаблення долара та зростання цін на золото. Україна заявляє, що готова обнулити мита на американську продукцію, щоб уникнути ескалації.

Тим часом Євросоюз продовжив транспортний безвіз для України до кінця 2025 року. А експорт українських яєць зріс утричі за перший квартал 2025 року.

Чому Кабмін продовжив пільгову ціну на газ для виробників гарячої води до листопада, як змінився чистий прибуток Оператора ГТС і чому звільнився гендиректор компанії, на скільки та за що оштрафували банк Петра Порошенка, а також чому Ferrexpo зупинило виробничу лінію? Читайте в дайджесті ділових новин LIGA.net за останній тиждень.

Китай поставив крапку у війні мит зі США. Підвищив ставку до 125% і більше не буде

Фото: EPA / ANDRES MARTINEZ CASARES

Митно-тарифна комісія Державної ради Китаю знову підвищила мита на імпортні товари, що походять зі США, у відповідь на підвищення американських мит Дональдом Трампом. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на сайт китайського Міністерства фінансів.

10 квітня 2025 року уряд США оголосив про підвищення "дзеркальних" мит на китайські товари, що експортуються до США, до 125%.

Китайська сторона розглядає такі високі мита як серйозне порушення міжнародних торговельних правил й економічних законів.

У відповідь з 12 квітня 2025 року Китай підвищив свої мита на американські товари з 84% до 125%.

"З огляду на те, що за поточного рівня мит американські товари, які експортуються до Китаю, вже не мають можливості бути прийнятими ринком, якщо американська сторона надалі продовжить підвищувати мита на китайські товари, що експортуються до США, китайська сторона не буде звертати на це уваги", – повідомила китайська влада.

"Однак якщо американська сторона наполягатиме на продовженні суттєвого завдання шкоди інтересам китайської сторони, китайська сторона рішуче вживатиме контрзаходів і йтиме до кінця", – йдеться в заяві.

• 2 квітня Дональд Трамп запровадив надзвичайний стан у США через дефіцит торгового балансу і для розв'язання цієї проблеми вирішив запровадити універсальний тариф розміром 10% на всі імпортні товари з усіх країн (починаючи з 5 квітня 2025 року).
• Китай став єдиною державою, яка відповіла негайним взаємним підвищенням мит. У відповідь Трамп підвищив мита проти Китаю спочатку з 34% до 84%, а потім до 125%.
• З урахуванням раніше запроваджених мит загальна ставка проти китайських товарів у США сягнула 145%.

Долар на десятирічному мінімумі, золото перевищило $3200 – світ реагує на тарифи Трампа

Фото: Depositphotos

Світові фондові ринки впали, долар просів до десятирічного мінімуму стосовно швейцарського франка, а золото оновило рекордний максимум і перевищило $3200 за унцію через торговельну політику президента США Дональда Трампа. Про це пише LIGA.net з посиланням на публікацію Reuters.

Спотове золото подорожчало на 1,3% — до $3216,48 за унцію. На початку торгової сесії цей дорогоцінний метал зріс на понад 5% за тиждень і перевищив історичний пік у $3219,73.

Ф'ючерси на американське золото зросли на 1,9% — до $3236.

Зростанню ціни на золото цього року сприяли:

• попит з боку центральних банків;
• очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою;
• геополітична нестабільність на Близькому Сході та в Європі;
• збільшення притоку грошей у біржові фонди.

Розпродаж казначейських облігацій США прискорився під час азійських торгів: дохідність 10-річних облігацій зросла до 4,45%, збільшившись за тиждень приблизно на 45 базисних пунктів, що є найбільшим зростанням з 2001 року.

Такий бурхливий розпродаж, що нагадує "гонитву за готівкою" часів пандемії COVID, відродив побоювання щодо нестабільності на найбільшому у світі ринку облігацій.

Прибутковість тридцятирічних облігацій зросла до 4,90%, що є найбільшим тижневим стрибком принаймні з 1982 року.

Долар у п'ятницю, 11 квітня, впав до десятирічного мінімуму стосовно швейцарського франка і до шестимісячного мінімуму щодо єни. Євро подорожчав на 1,7% — до $1,13855 – рівня, який востаннє спостерігався у лютому 2022 року.

Індекс долара, який вимірює курс долара стосовно шести інших валют, опустився нижче 100 вперше з липня 2023 року.

Основні фондові індекси також впали після того, як президент США Дональд Трамп підвищив тарифи на китайський імпорт до 145%, але зробив 90-денну паузу в раніше оголошених тарифах для десятків країн.

Спотове срібло подешевшало на 0,2% — до $31,13 за унцію, а платина впала на 0,4% — до $934,20. Паладій подорожчав на 0,7% — до $914,70.

Ціни на нафту знизилися у п'ятницю, другий тиждень поспіль перебуваючи в мінусі через побоювання щодо тривалої торговельної війни між США і Китаєм.

Ф'ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate впали на 0,5%, а ф'ючерси на нафту марки Brent – на 0,6%.

• 2 квітня Трамп ввів високі мита на іноземні товари практично з усіх країн світу, хоча Росії у списку немає.
• Це призвело до того, що фондовий ринок США протягом 3-4 квітня втратив близько $6,6 трлн. Це стало найбільшим дводенним обвалом у його історії.
• 8 квітня Бессент заявив, що майже 70 країн світу звернулися до США для переговорів про нові мита. А Трамп заявив, що країни телефонують йому і "цілують у дупу", щоб укласти торгову угоду.

Україна готова обнулити мита на американську продукцію

Тарас Качка. Фото: Міністерство економіки

Україна готова обнулити мита на товари зі Сполучених Штатів Америки. Як повідомляє LIGA.net, про це заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка сказав в інтерв'ю Економічній правді.

"Ми імпортуємо із США продукції на $3-4 мільярди. На цю продукцію ми маємо низькі мита або не маємо їх узагалі. Тому ми готові обнулити мита на американську продукцію. Думаю, за першої-ліпшої нагоди будемо говорити про це з адміністрацією США: за їхнім калькулятором і підходом так і має бути", – сказав Качка.

На його думку, Україні ліпше уникати ескалації зі США й утриматися від заходів у відповідь на американські тарифи.

"Ми всі знаємо, наскільки в нас делікатний діалог із США за іншими треками. Наш інтерес – скасувати мита, а не робити певну ескалацію", – пояснив Качка.

Щодо дій Китаю у відповідь на мита США, то там зовсім інша ситуація, вважає заступник міністра економіки.

"Очевидно, що в Китаї масштаби торгівлі та проблеми інші. Уся наша торгівля за рік – це, можливо, навіть менше, ніж місяць торгівлі між Китаєм та Сполученими Штатами", – пояснив він.

Взаємні нульові мита ("zero for zero tariffs") на автомобілі та промислові товари 7 квітня Сполученим Штатам запропонував Євросоюз. Однак президент Дональд Трамп сказав, що "цього недостатньо", і відхилив пропозицію.

Трамп заявив, що Євросоюз має купувати американські енергоресурси на суму $350 млрд, якщо хоче нижчі мита.

• 2 квітня 2025 року Трамп запровадив надзвичайний стан у США через дефіцит торгового балансу і для розв'язання цієї проблеми вирішив ввести універсальний тариф розміром 10% на всі імпортні товари з усіх країн (починаючи з 5 квітня). Для країн, з якими США мають найбільший торговельний дефіцит, з 9 квітня будуть запроваджені додаткові вищі тарифи.
• Проти України у США діятиме мито в розмірі 10%, оскільки постачання товарів з України у кілька разів менші, ніж експорт зі США в Україну. Перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Свириденко вважає, що нові американські мита не є критичними для України й переважно вдарять по малих виробниках.

Євросоюз продовжив транспортний безвіз для України ще на пів року

Фото: Depositphotos

Термін дії угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом між Євросоюзом та Україною ("транспортний безвіз") автоматично пролонговано до 31 грудня 2025 року. Про це інформує LIGA.net з посиланням на повідомлення Міністерства розвитку громад і територій.

"Без зайвих формальностей – українські вантажівки й надалі вільно їздитимуть до Євросоюзу без дозволів. Так само, як вантажівки ЄС можуть без перешкод завозити товари до нас", – прокоментував продовження "транспортного безвізу" профільний заступник міністра Сергій Деркач.

Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку обох сторін та ефективному моніторингу її виконання, наголосили у міністерстві.

За його даними, завдяки транспортному безвізу експорт дорогами до Євросоюзу зріс на 42%, а імпорт автомобільним транспортом до України – на 37%.

Уперше "транспортний безвіз" було погоджено у червні 2022 року. Традиційно угода діє один рік. У червні 2024 року її було продовжено втретє ще на один рік – до червня 2025 року.

Тоді однією з умов оновленої угоди стала автоматична пролонгація до кінця 2025 року у разі відсутності негативного впливу на сторони угоди та відсутності порушень.

• До початку повномасштабного вторгнення автомобільні перевезення між Україною та країнами ЄС здійснювалися на основі фіксованої кількості дозволів. Вони часто закінчувалися передчасно.
• Підписання угоди про лібералізацію вантажних перевезень з ЄС у червні 2022 року дало змогу скасувати необхідність отримувати дозволи.

Україна постачила за кордон майже пів мільярда яєць – у 2025 році експорт зріс утричі

Фото: Pexels

За січень-березень 2025 року український експорт яєць становив 496 млн штук, що втричі більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на Союз птахівників України.

Зазначається, що збільшення експорту яєць не вплинуло негативно на пропозицію яєць на внутрішньому ринку.

"Традиційно напередодні Великодня попит на яйця збільшується, однак у цьому році, як і в минулому, дефіциту продукції не очікується, і споживачі зможуть розраховувати на доступні цінові пропозиції в достатній кількості протягом великодніх свят", – зазначили у Союзі птахівників.

У 2025 році спостерігаються суттєві зміни у географії експорту. Частка країн ЄС зросла до 72%, але це зростання становить всього 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Водночас частка Сінгапуру в регіональній структурі експорту зменшується – з 15% у 2023 році до 4% у 2025-му.

Також цьогоріч розпочалися постачання до Великої Британії, її частка наразі становить 7%. Аналогічно зростає експорт до країн Африки, де завдяки світовій кон’юнктурі були досить привабливі умови для торгівлі. Частка африканського континенту зросла до 8%, тоді як торік вона була 5%.

Постачання до Ізраїлю залишились досить стабільними: хоч частка і зменшилась до 9%, але фізичний обсяг експорту не змінився порівняно з січнем-березнем 2024 року.

Експорт до країн Близького Сходу майже відсутній, що зумовлено логістичними особливостями і високою конкуренцією в регіоні з боку інших країн-експортерів.

Європейський ринок і надалі залишатиметься в пріоритеті експорту, що зумовлено зручною логістикою і високим попитом на українську продукцію, зазначають у повідомленні.

Міжнародні резерви НБУ за місяць зросли більше ніж на $2 млрд: з чим це пов'язано

Джерело: Національний банк

Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України збільшилися до $42,38 мільярда. Зростання за місяць становило понад $2 мільярди, або 5,6%. Про це інформує LIGA.net з посиланням на сайт НБУ.

Таке стрімке збільшення резервів у березні пояснюється тим, що було кілька великих траншів фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

На валютні рахунки НБУ протягом місяця надійшли $5,17 мільярда в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (з використанням доходів від заморожених російських активів), майже $400 мільйонів від Міжнародного валютного фонду і ще приблизно стільки ж – від розміщення валютних облігацій внутрішньої позики.

Ще один транш – британський кредит на суму $970 млн – не зарахували до міжнародних резервів України через його цільове призначення.

У березні чистий продаж валюти за операціями Національного банку продовжив зменшуватися й становив $2,65 мільярда – на 12,5% менше, ніж у попередньому місяці.

Виплати за обслуговування та погашення державного боргу становили $786,7 мільйона, ще $729,2 мільйона Україна сплатила Міжнародному валютному фонду.

Переоцінка фінансових інструментів призвела до збільшення резервів на $409,7 мільйона.

Поточний рівень резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

• 3 квітня голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев попередив, що фінансування державного бюджету України у 2026 році з урахуванням невизначеності щодо зовнішньої допомоги буде надскладним завданням.

Кабмін продовжив до листопада пільгову ціну на газ для виробників гарячої води

Фото: depositphotos.com

Кабінет міністрів продовжив дію постанови №812 про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на ринку природного газу до 31 жовтня 2025 року включно. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука. Це означає, що виробники гарячої води до опалювального сезону зможуть отримувати газ за пільговою ціною.

Механізм ПСО зобов'язує Нафтогаз Трейдинг продавати газ постачальникам тепла і гарячої води для населення за фіксованою ціною – 7 420 грн за тисячу кубічних метрів.

Нафтогаз Трейдинг забезпечує газом теплокомуненерго в 1 439 громадах. Газопостачання здійснюється виключно на підконтрольних територіях України.

Термін дії постанови №812 закінчувався 30 квітня.

У липні 2022 року Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт про мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ. Термін дії мораторію – на час воєнного стану плюс шість місяців.

Чистий прибуток Оператора ГТС України впав на майже 75% у 2024 році

Фото: Енергетичний фронт

У 2024 році чистий прибуток ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) становив 2,8 млрд грн. Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на пресслужба ОГТСУ.

У 2023 році чистий прибуток ОГТСУ становиву 11 млрд грн, з яких до державного бюджету було сплачено 5,64 млрд грн у вигляді дивідендів. Таким чином, за рік цей показник впав приблизно на 74,6%.

ОГТСУ звернувся до Міністерства енергетики з пропозицією погодити спрямування 75% чистого доходу, а саме 2,1 млрд грн, на виплату дивідендів до державного бюджету.

"Незважаючи на закінчення транзиту природного газу, що мало суттєвий вплив на знецінення активів компанії на кінець звітного року, товариство отримало прибуток за підсумками минулого року у розмірі майже 3 млрд грн та готове сплатити суттєві дивіденди до державного бюджету", – заявив генеральний директор ОГТСУ Дмитро Липпа.

Обов’язковий аудит ОГТСУ був проведений незалежною аудиторською фірмою Crowe Erfolg Ukraine.

У звіті аудитора зазначено, "що фінансова звітність товариства за 2024 рік відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан ОГТСУ на 31 грудня 2024 року та його фінансові результати і грошові потоки за рік, що закінчився зазначеною датою, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідає вимогам законодавства з питань її складання".

Гендиректор ОГТСУ звільнився, компанія призначила в.о. керівника

Дмитро Липпа. Фото: facebook.com/gas.tso.ua

Генеральний директор Оператора ГТС України Дмитро Липпа більше не працює в компанії. Про це повідомила LIGA.net з посиланням на пресслужбу компанії. Його обов'язки з 10 квітня тимчасово – до завершення конкурсного відбору нового керівника – виконуватиме операційний директор ОГТСУ Владислав Медведєв.

Він працює в ОГТСУ з жовтня 2020 року, обійнявши посаду директора з трансформації та операційної ефективності. З червня 2024 року працює операційним директором, входить до складу дирекції. До 2020 року Владислав Медведєв працював на різних посадах у PricewaterhouseCoopers (PwC), зокрема відповідав за роботу з клієнтами нафтогазового сектора.

Також з 10 квітня відповідним рішенням наглядової ради до складу дирекції ОГТСУ обрано директора з закупівель Бориса Любича.

ТОВ "Оператор ГТС України" займається транспортуванням природного газу магістральними газопроводами.

• Дмитро Липпа обіймав посаду гендиректора ОГТСУ з березня 2023 року. Перед тим багато років працював у Метінвесті Ріната Ахметова, де обіймав різні посади, зокрема гендиректора збутової компанії "Метінвест-СМЦ". До кінця грудня 2022 року він був генеральним директором металургійного комбінату "Каметсталь" (колишній Дніпровський метзавод), що входить до складу Метінвесту.
• У лютому 2025 року стало відомо, що Липпа піде з посади після опалювального сезону.

Банк Порошенка покарали на 20,5 млн грн за порушення фінмоніторингу: хто ще отримав штраф

Петро Порошенко. Фото: eurosolidarity.org

Національний банк України у березні 2025 року застосував заходи впливу до шести банків і трьох небанківських фінустанов через порушення законодавства у сфері фінмоніторингу та валютного нагляду. Про це повідомила LIGA.net з посиланням на інформацію пресслужби Нацбанку.

АТ "Міжнародний інвестиційний банк" (МІБ), яке належить Петру Порошенку оштрафували на 20,5 млн грн. Порушення стосувалися неналежної перевірки клієнтів, невикористання ризик-орієнтованого підходу та неподання достовірної інформації на запити НБУ.

АТ "Банк "Український капітал" отримало штраф 20 млн грн за аналогічні порушення.

АБ "Південний" — два штрафи: 7,5 млн грн — за проблеми з перевіркою клієнтів і ризик-менеджментом та 400 000 грн — за порушення валютного законодавства.

АТ "Правекс-Банк" (заснований Леонідом Черновецьким. З 2008 року банк належить Intesa Sanpaolo Group) оштрафували на 5 млн грн, а також дали письмове застереження за відсутність належних внутрішніх документів з питань фінмоніторингу.

АТ "Сенс Банк" (колишній Альфа Банк, зараз належить державі) має сплатити штраф 4,1 млн грн за порушення перевірки клієнтів і підходу до оцінки ризиків.

АТ АКБ "Львів" отримало штраф 2,05 млн грн та письмове застереження за неподання інформації на запити НБУ.

Крім банків покарання отримали три небанківські установи:

ПТ "САНЛАЙТ ЕССЕТС І КОМПАНІЯ" — штраф 51 000 грн за неподання звітності в умовах особливого періоду.

ПТ "Ломбард "ОНІКС ПЛЮС" ЧЕРНИК І К" і ТОВ "ФК "ФІНТЕК МЕРКУРІЙ" — письмові застереження за аналогічні порушення.

Ferrexpo зупинило виробничу лінію через припинення відшкодування ПДВ

Фото: depositphotos.com

Виробництво котунів на українських підприємствах Ferrexpo у першому кварталі 2025 року впало на 26% до 1,35 млн тонн. Компанія пов'язує це з припиненням відшкодування ПДВ, повідомляє LIGA.net з посиланням на біржові дані.

Загальне виробництво на Ferrexpo за перші три місяці року стало найвищим квартальним показником з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, сказав Лучіо Дженовезе, голова правління Ferrexpo Plc.

Це зростання зумовлене збільшенням виробництва високоякісних концентратів, які продаються в Азію, разом зі стабільним виробництвом преміальних котунів.

Зростання виробництва не покращило прибутковість компанії через високі витрати на ресурси, особливо на імпортовану електроенергію, та погіршення премій і цін на залізорудні котуни.

Протягом кварталу група експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох) на додаток до виробництва товарного концентрату, однак через призупинене у березні відшкодування ПДВ виробництво скоротилося до однієї лінії.

"Це зупинення відшкодування податку на додану вартість, сума якого є досить значною [512,9 млн грн], призвело до суттєвого зменшення доступних фінансових ресурсів для підтримки операційної діяльності. Такі обставини змусили нас негайно скоротити виробничі потужності до однієї лінії виготовлення котунів і запровадити масштабні заходи економії коштів у всіх сферах діяльності підприємства", – сказав Дженовезе.

Довідка

Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основна діяльність – виробництво й експорт залізорудних котунів. Поточні виробничі активи – Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати. Ferrexpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій належать 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. Костянтин Жеваго є одним з акціонерів Ferrexpo (49,3%). Окрім Жеваго акціями володіють інвестфонди (BlackRock та інші) і фізичні особи.

• На початку квітня бізнесмен Костянтин Жеваго попередив, що акціонери Ferrexpo припинять інвестиції в компанію, якщо держава "експропріює" акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату