Що заважає об’єднанню комерційних ринків електроенергії України та Європи

Україна готується до запуску процесу Market Coupling (поєднання ринків), який дозволить послабити ринковий вплив від надмірної концентрації на українському ринку електроенергії.

Більш ніж половину електроенергії в Україні виробляє державний оператор АЕС – Енергоатом. Якщо ж враховувати державні генеруючі компанії як одну групу, то на двох з енергохолдингом ДТЕК Ріната Ахметова вони мають частку понад 90% на ринку електроенергії.

З іншого боку, група ДТЕК забезпечує більше ніж половину попиту на ключовому сегменті ринку – Ринку на добу наперед (РДН).

Market Coupling – це поєднання торгових зон спотових ринків в європейських країнах. З його допомогою учасники ринку можуть вільно торгувати електроенергією з іншими країнами в рамках технічної можливості – потужності міждержавного перетину.

Поняття Market Coupling було впроваджено європейським Регламентом CACM, який був затверджений директивою ЄС 2015/1222 в липні 2015 року.

Регламент CACM – Capacity Allocation & Congestion Management (розподіл потужності та управління надлишками) – це перелік правил щодо об’єднання комерційних ринків електроенергії країн ЄС.

Для України Market Coupling означає можливість поєднання РДН із відповідними ринками в країнах ЄС. Це дозволить ресурсу перетікати в торгові зони (країни) з високими спотовими цінами. До того ж не тільки із сусідніми. Таким чином згладжуються цінові стрибки, ціна електроенергії стає прогнозованішою для споживача, а внутрішні монополісти втрачають ринкову владу.

РДН в Україні – ціноутворювальний сегмент ринку, який впливає на вартість електроенергії для кінцевого споживача.

Простими словами, Market Coupling зменшить можливості ДТЕК маніпулювати ринковою ціною. Якщо група раптом знизить попит, як це було в липні 2021 року та в травні 2020 року, то невикуплена електроенергія "перетече" на РДН в інші країни, а не призведе до стрімкого обвалу ціни.

Вочевидь, запровадження Market Coupling – необхідний і корисний крок на шляху інтеграції України в ЄС. Втім цьому процесу заважає декілька фундаментальних проблем. LIGA.net досліджував, яких саме.

Акциз у разі імпорту

В Україні електроенергія є підакцизним товаром. Вона обкладається акцизом за ставкою 3,2% від вартості ресурсу. Акциз на електроенергію, вироблену в Україні, сплачує генерація. У разі імпорту його сплачує імпортер. В Європі акцизний збір на електрику, там де він застосовується, сплачує кінцевий споживач. Отже, там подібної проблеми немає. 

Принцип торгів на РДН передбачає, що продавці й покупці анонімно виставляють пропозиції на продаж і купівлю в кожну окрему годину. Вказують в них обсяг та ціну. Коли обсяг/ціна і продавців, і покупців збігаються, система автоматично акцептує заявки.

Якщо в загальному міксі буде, припустимо, 10% імпортного ресурсу, то незрозуміло, хто має сплатити акциз за нього. Адже учасники торгують не один з одним, а фактично з оператором РДН – відповідною біржею. В Україні це держкомпанія АТ "Оператор ринку" (ОР).

Найлогічнішим рішенням цієї проблеми була б сплата акцизу самою біржею. Втім, незрозуміле джерело компенсації для сплати цього податку. За підрахунками ОР, це близько 70 млн грн на рік.

ПДВ у разі експорту

Та сама проблема виникне під час адміністрування ПДВ у разі експортних операцій. В Україні ПДВ нараховується на кожну операцію у ланцюжку контрагентів. Ставка ПДВ у разі експорту – "0". Це означає, що держава через який час поверне ПДВ експортеру.

Але в умовах РДН експортером вважається біржа, бо вона не може розподілити експортний обсяг на якогось конкретного учасника в "загальному котлі" торгів.

В той самий час повернення ПДВ часто затягується. В периметрі ЄС такої проблеми не існує. Але для українського експортера – це вимивання обігових грошей на значний період часу.

Коли біржа акумулює на себе весь обсяг експорту з РДН, такий тягар призведе до її швидкого банкрутства. ОР оцінює обсяг нестачі від експортного ПДВ в розмірі 1,5 млрд грн на рік.

Робоча модель вирішення проблеми – призначення торговим агентом (посередником у разі експорту/імпорту) великої держкомпанії, яка візьме на себе ризики з поверненням експортного ПДВ. На цю роль розглядається НАЕК "Енергоатом".

Для довідки, в країнах ЄС торговим агентом найчастіше виступає системний оператор – аналог нашого НЕК "Укренерго".

Статус номінованого оператора ринку

Ключовою ланкою в процесі Market Coupling є біржа, яка власне й оперує РДН. Така біржа має статус номінованого оператора ринку, або NEMO (Nominated Electricity Market Operator).

В Україні ця функція монопольно закріплена за Оператором ринку. Втім, в більшості країн ЄС (у 20 з 27) існують по декілька бірж, які приєднані до єдиної інформаційної бази – алгоритму  EUPHEMIA (European Union + Pan-European Hybrid Electricity Market Integration Algorithm, ЄС + алгоритм інтеграції пан-європейського гібридного ринку електроенергії).

EUPHEMIA розробили європейські біржі для взаємодій в рамках об’єднаних ринків.

В разі конкурентної моделі, РДН все одно буде єдиним для країни. Але кожен учасник може обрати, на якому майданчику торгувати електроенергією.

Україна має обрати, яку модель NEMO буде розвивати – монопольну або конкурентну. Оператор ринку, само собою, виступає за монопольну модель. Серед головних аргументів заступник голови ОР Даніїл Петренко називає недосконалі українські механізми відповідальності за зловживання учасників ринку.

Наприклад, в разі роботи декількох бірж, державна генерація продаватиме ресурс на ОР, а купуватимуть його на якійсь іншій приватній біржі. Якщо якийсь великий покупець не розрахується з біржею хоча б за одну торгову добу, це "покладе" весь ринок.

Такі прецеденти вже були. Компанія "Юнайтед Енерджі", яку пов’язують з Ігорем Коломойським, в березні 2022 року, скориставшись бездіяльністю НЕК "Укренерго" в умовах наступу окупантів на Київ, приблизно тиждень відбирала електроенергію на балансуючому ринку, не сплачуючи за неї. В результаті покупець винен Укренерго 1,1 млрд грн. Держкомпанія досі судиться за цей борг. Але перспективи його повернення сумнівні.

За конкурентну модель виступають ДТЕК Ріната Ахметова та конкуренти ОР. В Україні це Українська енергетична біржа (УЕБ) Олексія Дубовського. А також європейські NEMO – шведська Nord Pool та німецька Epex Spot.

Інтерес бірж очевидний – заробляти на конкурентному ринку від надання послуг. Інтерес ДТЕК – у мінімізації контролю з боку держави через державну біржу в разі монопольної моделі.

"Треба подивитись на європейські ринки: на монопольних – це нерозвинуті ринки, на конкурентних – це розвинуті ринки, все просто", – каже власник УЕБ Дубовський.

Невизначеність з моделлю NEMO і конфлікт між учасниками ринку може затягнути процес Market Coupling.

Нерішучість українського регулятора

В червні Міненерго запропонувало проєкт змін в законодавство щодо інтеграції Регламенту CACM, подолання проблем з податками та затвердження монопольним NEMO Оператора ринку. Проєкт підготовлений, власне, самим Оператором ринку.

Секретаріат Енергетичного співтовариства Європи (Energy Community) розкритикував його. Секретаріат рекомендує внести в закон "Про ринок електроенергії" правила Регламенту CACM, а номінованого оператора чи декількох операторів сертифікувати через Нацкомісію з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).

Між тим, 15 червня НКРЕКП відмовилась внести зміни в ліцензійні умови Оператора ринку, що автоматично призвело б до його сертифікації як NEMO.

"Я вважаю що нинішня модель сертифікації NEMO Регулятором – неправильна. Сертифікація може відбутись лише тоді, коли Верховна Рада визначить, хто є номінованим оператором і хто може ним бути", – заявила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Між тим в ЄС номіновані оператори отримують свій статус після верифікації місцевими енергетичними регуляторами. Сам процес взаємодії відбувається на основі договорів, укладених між учасниками ринку, а не згідно з регуляторними актами.

Таким чином для початку запуску Market Coupling необхідно придумати, як вирішити податкові проблеми, внести відповідні зміни в Податковий та Митний кодекси. Треба інтегрувати в закон "Про ринок електроенергії" Регламент CACM і вмовити Регулятора сертифікувати одного чи декількох операторів.

Після того учасникам процесу потрібно укласти відповідні угоди з європейськими NEMO та системними операторами мереж, а найстрашніше – між собою всередині країни.

Враховуючи специфіку регулювання українського ринку електроенергії та різні інтереси його учасників, найближчим часом навряд чи варто очікувати Market Coupling.