Зміст:
  1. Коли можуть розпочатися ремонтні роботи та чи закриватимуть мости
  2. Чи очікувати транспортний колапс через закриття мостів
  3. Міст Метро
  4. Міст Патона

Міст Метро та міст Патона у Києві офіційно є у непрацездатному стані вже не перший рік. Підтверджена аварійність мостів не спонукає місцеву та центральну влади почати ремонти, тому понад сто тисяч автомобілів щодня і далі ними користуються.

Інженери для таких критично важливих транспортних споруд придумали класифікацію щодо можливості та надійності їх експлуатації, пояснює інженер та транспортний експерт Дмитро Беспалов. За цими стандартами та нормами існує п’ять станів споруди: від нової (перший стан) до непрацездатної (п’ятий стан). Мости Метро та Патона офіційно – в п’ятому стані.

Влітку Державна комісія з перевірки мостових споруд, створена на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО), визнала аварійними мости Патона і Метро та ще кожен десятий міст в Україні. Ще 2017 року в Київській міськдержадміністрації (КМДА) заявляли, що за висновком комплексного спеціального обстеження загальний експлуатаційний стан моста Метро був визначений як "непрацездатний".

"Я інженер і не розумію, як можна експлуатувати споруду, яку ми визнаємо офіційно за нашими нормами та стандартами непрацездатною. Це повна деградація всього інженерного. І якщо ми продовжуватимемо так і далі, я боюся, що ми просто втратимо всю свою інфраструктуру", – підсумовує Беспалов.

Міст Патона можна лише реставрувати або ремонтувати, адже він має статус пам'ятки архітектури. За українським законодавством на таких об’єктах заборонено проводити капітальний ремонт чи реконструкцію. У минулі роки це ускладнювало проведення ремонтних робіт на споруді. Міст Метро не є пам’яткою. Його можна капітально ремонтувати.

"Але у випадку аварійної ситуації ми будемо говорити про фактично будівництво нового моста або відновлення. Поки ми думаємо, що можемо вирішувати про ремонт мостів, я дуже сильно боюся, що насправді це може вирішити якийсь випадок. Тобто, коли у нас працює те, що за класифікацією є непрацездатним, нас не має дивувати той факт, що завтра це може перестати працювати", – вважає Беспалов.

Коли можуть розпочатися ремонтні роботи та чи закриватимуть мости

Високопосадовець в Кабінеті міністрів на умовах анонімності заявив, що ремонтні роботи можуть розпочатися щойно Подільським мостом, який нещодавно добудований, запустять повноцінний рух.

"Київ, те, що ми зараз бачимо, активно добудовує Подільсько-Воскресенський міст. Я думаю, щойно вони запустять по ньому нормальний рух, то почнуть закривати мости на капітальний ремонт", – заявив співрозмовник.

Інженер пояснює, що відкриття руху Подільським мостом може дійсно покращити ситуацію, але це залежить від пропускної здатності підходів до нього. Споруда має велику пропускну здатність, але для того, щоб вона працювала на повну, до неї потрібно під'єднати підходи – і з цим проблема.

"Уявімо, завтра Київ побудує дві великі розв’язки, щоб підключити міст на лівому та правому берегах. Але, як ми знаємо, одна розв’язка – це орієнтовно 2 млрд гривень і незрозуміло скільки років очікування. Якщо Київ це зробить завтра, то ситуація покращиться", – пояснює Беспалов.

За словами інженера, у світовій практиці мости, які ремонтують, намагаються повністю не закривати, а проводити роботи на одній його частині. Так, наприклад, було у Дніпрі під час ремонту Нового моста. Але через специфіку робіт його все ж довелося закрити на декілька місяців влітку, коли трафік був низький. Водночас експерт не впевнений, що так можна зробити з київськими мостами через конструктивні особливості.

Чи очікувати транспортний колапс через закриття мостів

І високопосадовець з Кабміну, і транспортний експерт поділяють думку про те, що хаосу на дорогах не буде.

"Якщо все ж таки доведеться закривати мости, то спочатку буде шок. Багатьом людям доведеться перебудовувати свої транспортні кореспонденції, і вони навряд чи це зроблять швидко. Будуть величезні затори, всі будуть запізнюватися, в тому числі екстрений транспорт. З плином тижнів та місяців ситуація покращиться, тому що кожного дня люди намагатимуться підлаштуватися під ситуацію. І вона неодмінно збалансується, транспортного колапсу не буде", – вважає Беспалов.

Водночас середня тривалість поїздки збільшиться з умовних 60 хвилин до півтори години. Ситуація погіршить транспортну доступність для мешканців лівого берега.

Один із варіантів – закрити мости для приватного транспорту, а пустити більшу кількість громадського та дозволити курсувати екстреному транспорту, пропонує експерт.

Міст Метро

Міст ввели в експлуатацію в 1965 році. Це була перша у світі аркова споруда з великими прогонами, спроєктована на сухих стиках. Мостом проходить Святошинсько-Броварська лінія метро – червона гілка. Разом з Русанівським мостом вони сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом, зоною відпочинку – Гідропарком.

Під час інспекції урядова комісія встановила, що один із канатів мосту обірвався. Внаслідок цього відбулося зменшення вантажопідйомності. Тому Київавтошляхміст обмежив рух по вазі та заборонив рух вантажного транспорту мостом.

За словами мера Віталія Кличка, перебудувати міст коштує мінімум 500 млн євро. Це – за оцінками європейських фахівців (ЄБРР), з якими Київ до війни розробляв проєкт і мав домовленості про фінансування. З початком повномасштабної війни проєкт поставлено на паузу. Міський голова заявляв про плани розпочати оновлення мосту Метро в 2024 році.

Ще весною 2023 року комунальна корпорація "Київавтодор" оголосила тендер на розроблення проєктної документації для об’єкта: "Реставрація з пристосуванням автопроїздів мосту-метро через річку Дніпро".

У рамках проведення протиаварійних робіт передбачено влаштування підтримувальних конструкцій під судноплавними прогонами мосту. На сьогодні розробка робочого проєкту триває, повідомили LIGA.net в Департаменті транспортної інфраструктури.

"Після проходження експертизи робочого проєкту та затвердження його в установленому законодавством порядку, у поточному році, будуть оголошені відкриті торги та визначено переможця, з яким буде укладено договір підряду на виконання будівельних робіт з влаштування підтримуючих конструкцій. Вартість робіт буде визначена після завершення робіт з розробки проєкту та проходження експертизи", – йдеться у відповіді на запит.

У Дептрансі зазначили, що рух транспортних засобів на час проведення протиаварійних робіт на мосту Метро обмежуватися та закриватися не буде.

Тендер на розробку проєктно-кошторисної документації виграла компанія "Сінк Плюс Міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія". Вона запропонувала виконати роботи за 22,56 млн гривень.

Засновник компанії – Завійський Ігор Михайлович. Людина з такими ініціалами в минулому очолювала Автодор Львівської області. Після нього, зокрема, на цю посаду був призначений нинішній директор Дептрансу Руслан Кандибор.

Директором компанії-переможця є Ертан Матараджи – це колишній керівник проєктних і вишукувальних робіт турецької Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi AS.

За даними Наших грошей, у 2018-2020 роках Онур виграв майже всі тендери на ремонт доріг, проєкти яких попередньо замовляли Сінк плюс.

Міст Патона

Міст, введений в експлуатацію ще 1953 року, перебуває під охороною держави як пам’ятка архітектури й містобудування місцевого значення. Це перший у світі суцільнозварний міст довжиною 1543 метри. 

Споруда вже сьомий рік є в аварійному стані. У 2019 році закінчився термін експлуатації. У 2021 році Київавтодор замовляв розробку проєктно-кошторисної документації для реставрації мосту Патона вартістю 47 млн гривень, але торги були скасовані. Комісія виявила на мості інтенсивну корозію металів. Балки металу не захищені захисним покриттям, через що відбувається відлущення певного шару. Зв'язки між балками також у поганому стані.

Влітку Кабмін виділив 35 млн гривень на реставрацію мосту Патона. Згідно з розпорядженням Київської військової державної адміністрації, замовником робіт визначено Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. LIGA.net звернулася до Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури за коментарем, частиною якої є замовник. Але на момент публікації відповіді не отримала.