Зміст:
  1. Як Тимур Рохлін пов'язаний із Rocket?
  2. За що затримали Рохліна?
  3. Що буде з Rocket?

Тимура Рохліна, ексспіввласника українського сервісу доставлення Rocket, заарештовано. Про це повідомив dou.ua із посиланням на ізраїльське видання Posta. Бізнесмена затримали ще 20 грудня 2021 року в Ізраїлі, коли він мав намір вилітати до Києва.

Арешт та вимога Німеччини про екстрадицію стали результатом дворічного розслідування компетентними органами Німеччини та України великої афери, від якої постраждало близько 400 європейців. Згідно з даними слідства, у 2017 – 2020 роках вони інвестували приблизно 10 млн євро у фінансові продукти, яких не існує. Німецькі слідчі стверджують, що біля керма схеми стояв Тимур Рохлін, а суми, які шахраї виманювали у "інвесторів", проходили через його британську фірму. Українські правоохоронці зараз відпрацьовують версію щодо використання цих коштів для скуповування VIP-автомобілів та нерухомості в Україні.

У межах розслідування суди вже наклали арешти на деякі українські активи, пов'язані з бізнесменом, – автомобілі, об'єкти нерухомості. Санкції не торкнулися сервісу доставлення Rocket. Нагадаємо, 2019 року Тимур Рохлін викупив контрольну частину у сервісу колективних знижок Pokupon. Журнал Forbes писав, що цим Рохлін врятував Rocket від "потрапляння на цвинтар стартапів". 100% інвестором Rocket зараз є батько Тимура – громадянин Ізраїлю Ігор Рохлін. Син поступився місцем батькові 2020 року, коли прокуратура німецького міста Бамберг вже вела своє розслідування.

Втім, Rocket все ж таки почало штормити. За інформацією сайту Ain.ua, у грудні 2021 – січні 2022 року Rocket суттєво скоротив штат співробітників в Україні – понад 50 людей. Основною причиною такого кроку є нібито зменшення фінансування з боку інвестора наприкінці року, що стало несподіванкою для керівництва.

* Через пару днів після виходу публікації Forbes з посиланням на адвокатів Рохліна написав, що Тимура помістили під домашній арешт, де він буде перебувати до рішення про його екстрадицію до Німеччини.

Як Тимур Рохлін пов'язаний із Rocket?

2019 року Тимур став мажоритарним власником сервісу доставлення, який тоді ще мав назву "Ракета". Він викупив його у найбільшого купонатора в Україні Pokupon, писав Forbes. Міноритаріями стали розробники "Ракети" – Олексій Юхимчук та Станіслав Дмитрик (по 7%). Згодом структура власників змінилася. У квітні 2020 року, тоді вже велося розслідування про шахрайство, а в грудні накладено арешт на активи Ігоря Рохліна, з компанії вийшов Тимур, а фаундери Юхимчук та Дмитрик – у серпні того самого року. Наразі у реєстрі засновником "Рокет деллівері" вказано компанію Тісеа Фреш Фуд Лтд, а кінцевим власником – батька Тимура – Ігоря Рохліна.

У Rocket на запит LIGA.net відповіли, що Тимур Рохлін до компанії не має жодного стосунку.

Про Рохліних відомо небагато. У матеріалі Forbes на початку 2021 року йдеться, що Ігор Рохлін закінчив бакинський інститут нафти та хімії, з 2005 року – громадянин Ізраїлю. У ЗМІ про нього писали, коли він був членом ради директорів румунського нафтопереробного заводу RAFO Onesti, що був проданий 2006 року російському бізнесменові Якову Голдовському, який пізніше перепродав його молдавським бізнесменам.

Тимур Рохлін, громадянин України та Ізраїлю, закінчив Роттердамську школу менеджменту. До України він переїхав кілька років тому. Forbes зазначає, що Тимур на початку 2021 року, крім Rocket, володів коворкінгом BeeWorking, венчурним фондом BeeVentures та кількома IT-бізнесами. Також він володів на той момент автопарком, у якому був Rolls-Royce Wraith вартістю приблизно $500 000.

За що затримали Рохліна?

У середині листопада на своїй ФБ-сторінці генпрокурор Ірина Венедіктова розмістила фотографії двох автомобілів – Lamborghini Aventador SJV та Rolls Royce Phantom загальною вартістю понад 1 млн євро. В аеропорту Бориспіль їх вантажили у відсік Ан-12 перед відправленням до Німеччини. Генпрокурор уточнила, що на знімках – процес передання німецьким компетентним органам "доказів" у справі про масштабну міжнародну шахрайську схему, пов'язану з інвестуванням у фінансові продукти, яких не існує.



Венедіктова не назвала ім'я власника машин, лише уточнила, що шахрайську схему організовано громадянами України, а їхніми жертвами стали мешканці Німеччини, Болгарії, Сербії та інших європейських країн. Як тепер можна дізнатися з реєстру судових рішень, ці автомобілі записані на чеську Beryltrans, якою володіє Тимур Рохлін. Старший партнер адвокатського об'єднання Клочков та партнери Іван Староста, який представляв інтереси Тимура Рохліна в суді, на запит LIGA.net не відповів на момент виходу матеріалу.

Про те, що українець перебуває у списку, можливо, причетних до цієї справи, вперше публічно стало відомо у вересні 2021 року зі статті видання dev.ua, яке посилалося на матеріали із судового реєстру.

Завдяки статті ізраїльського видання Posta, а також даним судового реєстру можна дізнатися про деталі гучної справи. У 2017 – 2020 роках організатори афери створили кілька сайтів та трейдингових платформ, які імітували роботу на фондовому ринку: Trade Capital (www.tradecapital.com); Fibonetix (www.fibonetix.com), Nobel Trade (www.nobeltrade.com), Forbslab (www.forbslab.com), Huludox (www.huludox.com). Псевдоінвестиційні майданчики обіцяли клієнтам прибуток від нібито реальних торгів на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, зокрема бінарними опціонами, валютою, криптовалютою тощо.

Над програмним інтерфейсом для сайтів, які імітували укладання угод з купівлі-продажу активів та "зростання прибутку від вкладених коштів", у різний час працювали понад 100 IT-спеціалістів. Клієнтам "допомагали" та "консультували" кілька "колцентрів" в Україні, Болгарії, Сербії.

Коли вкладники намагалися перевести в готівку свої інвестиції, шахраї під виглядом операторів торгових платформ вимагали від них заплатити збір за обслуговування і комісію за переведення в готівку — 15% від суми інвестицій. Після сплати акаунти інвесторів блокувалися. Таким чином учасникам вдалося заволодіти сумою приблизно 10 млн євро.

За даними німецького слідства, шахраї пропускали одержані суми через низку фірм із фіктивними директорами та власниками. Наприкінці ланцюжка була фірма RIJV HOLDINGS LTD, за якою, якщо вірити слідчим, стоїть Тимур Рохлін. На сьогодні слідству відомо про 10,8 млн євро, які пройшли через цю фірму. Українські слідчі вказували, що RIJV HOLDINGS LTD у 2019 році стала засновником низки компаній, до яких влила близько 500 млн грн.

У грудні 2020 року в Україні були заарештовані компанії батька Тимура – Ігоря Рохліна: Спецторг, Укрдонбуд, Білдінгс Емпаєр (володіє будинком у Києві, в якому працює коворкінг BeeWorking Тимура Рохліна), Реноме Рент (володіє офісним центром на 11 00 кв. м). 2021 року арешт було знято зі Спецторгу та Укрдонбуду. Але паралельно було накладено арешти на саму нерухомість – кілька тисяч квадратних метрів комерційних площ у Києві.

Арешти українське слідство пояснює тим, що частину грошей, які були обманним шляхом отримані від європейців, могли спрямувати на скуповування активів в Україні. У матеріалах справи, наприклад, уточнюється, що у 2018 – 2019 роках як кінцевий бенефіціар Укрдонбудівництва (зараз ним є батько Ігор Рохлін) Тимур Рохлін "фактично набув права власності" на низку об'єктів нерухомості – нежитлових приміщень та паркомісць (за адресою вул. Січових Стрільців, 62), орієнтовна ринкова вартість яких становить близько 214 млн грн. Восени слідчі домоглися арешту цих активів. Ще понад 4000 "квадратів" заарештовано на вулиці Ломоносова, де розташовано Beecoworking. Раніше Forbes писав з посиланням на адвокатів Тимура, що кошти та активи їхнього клієнта, які фігурують у розслідуванні, отримані легальним шляхом.

Санкції проти батька та сина Рохліних не торкнулися сервісу доставлення Rocket.

Що буде з Rocket?

З грудня минулого року до січня цього року у Rocket відбулися скорочення співробітників. За даними компанії, було звільнено понад 50 осіб, 40% з яких – технічні фахівці. "У зв'язку зі змінами на ринку та зменшенням фінансування виникла потреба змінити фінансові плани та шукати додаткові інвестиції", – говорили в Rocket. За даними ain.ua, скорочення фахівців пов'язано з інвестором сервісу доставлення – Ігорем Рохліним, який припинив фінансування, що стало несподіванкою для фаундерів – Олексія Юхимчука та Станіслава Дмитрика (продовжують працювати в компанії).

Пошуком зовнішнього фінансування у Rocket почали займатися нещодавно. "Наразі тривають переговорні процеси з потенційними інвесторами, але деталі будуть озвучені компанією виключно після досягнення домовленостей", – зазначили у пресслужбі Rocket. У коментарі Forbes у компанії уточнили: "...Такі новини в інформаційному просторі можуть негативно вплинути на спілкування з фондами".

Позиції Rocket на ринку України стабільні, частка ринку і далі зростає, як і кількість замовлень та нових партнерів, кажуть у пресслужбі. "У 2022 році плануємо вдосконалювати юнітекономіку, швидкість доставлення та інші економічні показники бізнесу, хоча план витрат на перше півріччя зазнав певних змін. Також не плануємо у першому півріччі запуск у нових країнах. Пріоритетом є закріплення позицій на ринках семи країн ЄС, де Rocket вже присутній, а також розширення сегменту доставлення продуктів з магазинів. Наразі ми продовжуємо бути конкурентними і зростати на ринках ЄС, у деяких з них зростаємо набагато швидше за конкурентів", – зазначили LIGA.net у пресслужбі.

На запитання, чи розглядає власник – Ігор Рохлін – продаж сервісу доставлення, у компанії відповіли: "Позицію акціонера не коментуємо".

Rocket – один із основних конкурентів Glovo. За досить короткий період – з моменту агресивного інвестування (з 2019 року) компанія вийшла за межі Дніпра і зараз працює у 31 місті України. Сервіс вийшов і на закордонні ринки, зараз працює у Нідерландах, Франції, Португалії, Іспанії, Угорщині та Кіпрі. Компанія відкрила в Україні п'ять "дарк кітчен" (ресторан, який працює лише на доставлення) і планувала далі розвивати мережу, а також відкрити ще "дарк стор" (магазин без покупців), але у зв'язку із припиненням інвестування змушена поставити розвиток цих напрямів на паузу.

Один із ексспівробітників розповів виданню ain.ua, що тепер компанія на самозабезпеченні – може витрачати стільки, скільки сама заробляє на себе. За три квартали 2021 року дохід компанії склав 153 млн грн, а збиток – понад 68 млн грн, повідомляє Forbes із посиланням на СПАРК-Інтерфакс. Для порівняння, 2020 року заробіток сервісу склав 157 млн грн, а збиток 47 млн грн.