Кого фінансує Захід, а кого – держбюджет. Гроші для агро

Під час війни сільське господарство України отримало новий фінансовий ресурс. Але доступ до нього відкритий лише для невеликих господарств і фермерів.

Йдеться про численні програми грантового фінансування, найбільшими донорами яких є Євросоюз та USAID (Агентство США з міжнародного розвитку). Саме з 2022 року цей напрям отримав потужне грошове наповнення і вже впливає на ландшафт аграрної галузі.

Великим там не раді

Принципова позиція ЄС – допомога виключно малому аграрному бізнесу в Україні. Українські агрохолдинги із земельними банками, що за площею більші за деякі країни ЄС, не зрозумілі європейцям.

Показовою є заява нового аграрного єврокомісара Крістофа Гансена, який назвав українське сільське господарство "слоном у кімнаті". Для розуміння такої фобії треба пам’ятати, що загальна площа Люксембургу (батьківщина Гансена) дорівнює 260 000 га, що вдвічі менше від угідь "Укрлендфармінгу" Олега Бахматюка, "Кернелу" Андрія Веревського та МХП Юрія Косюка.

Попередник Гансена, поляк Януш Войцеховський прямо казав, що одне із занепокоєнь Європи — "це структура українського сільського господарства та домінування великих агрохолдингів у цій структурі". Тому він запевнив, що саме малі та сімейні ферми в Україні мають отримувати підтримку ЄС, бо вони "є дуже важливими для продовольчої безпеки в майбутньому".

За даними проєкту EU4Business, за 2022-2023 роки ЄС вклав в розвиток малого бізнесу в Україні понад 240 млн євро, з яких більше третини припадає на сільське господарство. У 2023 році USAID Agro напряму витратив близько 200 млн грн на проєкти для фермерів у сільському господарстві. Ще 180 млн грн – на проєкти співфінансування із великими міжнародними компаніями, які також допомагають малому бізнесу. Ці проєкти стосувалися здешевлення добрив, закупівлі засобів захисту рослин тощо.

Окремо треба зазначити фінансову підтримку бюджетних програм на кшталт єРобота – гранти на сади та теплицю. А це загалом 2,4 млрд грн. З них третина сфокусована виключно на агросектор.

Що отримав великий агробізнес? Умовно вільний доступ до ринків країн ЄС. Цей доступ виявився дійсно "умовним" через закриття кордонів польськими (і не лише) фермерами та запровадження квот, як-от на український мед цього року.

Гібридна модель – наша особливість?

У таких умовах українські урядовці кажуть про те, що величезні агрохолдинги формують "унікальну для Європи структуру аграрного сектору". Виступаючи 28 листопада на форумі "Молочний бізнес 2024", перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький заявив, що потрібно зберегти, не втратити наявну "гібридну структуру" галузі.

"Наш невеликий агробізнес, фермери отримують фінансовий ресурс для розвитку від Євросоюзу, інших міжнародних установ. Щодо більших агропідприємств, то їх розвиток та стимулювання потрібних країні напрямків фінансується значною мірою коштом цільових бюджетних програм", – сказав Висоцький.

На прикладі державного бюджету на 2025 рік це виглядає наступним чином. За гроші ЄС через бюджетні рахунки буде профінансована програма розвитку молочного скотарства на суму 800 млн грн. З них 600 млн грн — на корів, а 200 млн грн – на кіз та овець. Йдеться про виплату 7000 грн за кожну корову в домогосподарстві та 2000 грн – за козу або вівцю (за певних умов).

Виключно за кошти українських платників податків стимулюватимуть створення великих молочних ферм. З бюджету компенсують 25% витрат на їх будівництво. Загальна сума таких витрат – 1 млрд грн. Цікаво буде порівняти ефективність цих витрат. Хто ефективніше використає фінансову допомогу? Міжнародні інституції підтримки розвитку чи державний бюджет?