Гроші з лиманів. Нові гравці заходять до унікального бізнесу марикультури

Вперше матеріал було опубліковано в березні для підписників

Ферми з вирощування креветок, мідій та устриць – золоте дно, що принесе 35% річних. Чи ризикована інвестиція? Яка особливість цього бізнесу в Україні відкриває нові можливості?

Інтрига навколо першого в Україні конкурсу на право оренди ділянки акваторії Чорного моря – частини Сухого лиману – набирає обертів. Представники декількох компаній, що займаються вирощуванням та імпортом морепродуктів, впевнені, що цей конкурс ініційований новим гравцем на цьому ринку.

"Потенційний орендар обрав собі певне місце. І вже потім державні органи сформували аукціон. Хто це? Побачимо за результатами", – сказав LIGA.net власник компанії імпортера.

"Аукціон на оренду акваторії для вирощування марикультур в Сухому лимані, по-перше, плановий. Сформований чітко за процедурою. По-друге, конкурс відкритий і взяти в ньому участь може будь-яка компанія. Ми поширили інформацію про нього і запрошуємо всіх бажаючих", – відповів LIGA.net керівник Держрибагентства Ігор Клименок. Нагадаємо, що за поданням Держрибагентства наприкінці січня уряд затвердив розпорядження про аукціон на право оренди трьох гектарів Сухого лиману для "цілей морської аквакультури". Початок приймання пропозицій відкрито з 1 лютого на Прозорро.Продажі, стартова ціна – 7,2 тис. грн.

Плоди моря. Виловлювати чи вирощувати

Ринок морепродуктів – frutti di mare – в Україні сягає $100 млн на рік. На цьому напрямі панує імпорт, який з 2023 року знову зростає, навіть в умовах війни. Водночас поточний вилов скоротився до нуля. Як в таких умовах почувається бізнес із вирощування креветок, мідій та устриць на узбережжі Чорного моря?

До війни вилов морепродуктів українськими рибалками сягав 1000 т на рік. Номером один була креветка, на другому місці – мідії з Чорного та Азовських морів. Тепер цей промисел майже відсутній – у 2023 році офіційний вилов склав близько 300 кг креветки. Щодо вилову арктичного криля, то як і раніше, цим вже декілька років займається єдине судно десь на океанічних просторах.

Обсяг українського ринку frutti di mare, навіть за консервативними оцінками, сягає приблизно 20 тисяч т на рік. Якщо під час війни він просів майже вдвічі, то тепер знову зростає, якщо оцінити обсяги імпорту.

З 2020 року в Україні декілька компаній та бізнесменів взялися за створення ферм на Чорноморському узбережжі. Гучнішим за всіх був проєкт Всеволода Ковальчука, який складався із креветкової ферми з потужністю від 500 т на старті до 3 тис. т на рік креветки сорту ваннамей.

На березі Тилігульського лиману був збудований великий корпус так званого термоса для вирощування креветок, який би усунув вплив коливань температури. Зареєстрована торгова марка Mermans із зображенням креветки. Але війна зупинила цей проєкт.

"Від початку війни я перестав займатися операційним керівництвом всіх бізнесів і повністю зосереджений на військовій справі", – відповів LIGA.net Всеволод Ковальчук.

Креветкова долина

Саме Тилігульський лиман став неформальним центром марикультури в Україні. Тут також працює комплекс "Ойстервіль" ("Устриці Скіфії"), заснований 2014 року Андрієм Пігулевським. Він спеціалізується на устрицях. Представники компанії не повідомили LIGA.net про поточні обсяги вирощування устриць. Інформація про стан справ із цим молюском відсутня також і в державних органах. Судячи з активності Ойсткервіля в соціальних мережах, наразі акцент робиться на розвитку туристичного напряму.

Ще один проєкт на берегах Тилігульського лиману – це створення креветкової ферми "Сади перемоги" під егідою компанії Vismar Aqua. Керівник напряму Любомир Гайдамака пропонує взяти участь в цьому бізнесі інвесторам та обіцяє 35% доходу щороку. Формат участі – вступ в кооператив (із пайовим внеском від 1,5 тис. до 150 тис. євро), який займається будівництвом та експлуатацією креветкової ферми. Загальна вартість проєкту – 1,5 млн євро.

Державна пропозиція

Але Держрибагентство пропонує для ферми із марикультурами акваторію Сухого лиману, в якому розташований також порт Чорноморськ. З одного боку, це пов’язано із тим, що майже вся територія біля Тилігульського лиману є заповідною зоною (регіональний ландшафтний парк "Тилігульский"). З іншого, ДУ "Інститут морської біології НАНУ" підготував перед аукціоном свої пропозиції, в яких зроблено акцент на лиманах Одеської області.

Нарешті, привертати до себе увагу близкість Одеси як потенційного ринку збуту – окремі райони міста буквально виходять на узбережжя Сухого лиману.

Є ще один аспект – це торговий порт Чорноморськ, який також розташований в Сухому лимані. На думку окремих фахівців, таке сусідство є загрозою для вирощування марикультур через забруднення води. Їх опоненти звертають увагу на те, що ділянка для оренди розташована у верхній частині лиману. Тож, течія перешкоджає зносу забрудненої води з порту, який розташований в нижній частині лиману.

Водночас саме Чорноморський порт перед війною був головним для імпорту в Україну риби та морепродуктів. Наявність поблизу нього ділянки, на якій офіційно вирощують морепродукти, може стати спокусою для створення каналу контрабанди. В усякому разі, саме таку думку для LIGA.net висказав представник однієї із компаній, що займається імпортом риби в Україну.