Як місцеві бюджети виросли під час війни та на що витрачаються

Львів реконструює вулицю Шевченка. Київ будує розв’язки та пішохідні мости. А у прифронтовій області перекладають бруківку або закуповують будівельні матеріали за завищеними цінами. Таких заголовків зараз багато.

Часто на цьому спекулюють офіційні владні спікери: мовляв, подивіться, який отой мер поганий. Так, зокрема, виникає тренд протиставлення мерів головам військових адміністрацій. Відбувається загострення конфлікту державної та місцевої влади. Це ми бачимо на прикладі Києва або Чернігова.

Чому так відбувається? LIGA.net аналізувала причини та наслідки високих витрат місцевих бюджетів.

Державне і місцеве

Місцеві бюджети виросли під час війни. Для порівняння: у 2020 році їхній сукупний розмір складав 470 млрд грн, а в цьому році планується на рівні понад 600 млрд. Це велика цифра. Державний бюджет на 2023 рік – 2,6 трлн грн за видатками. Місцеві бюджети складають майже 25% від державного.

Основне джерело наповнення місцевих бюджетів – це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18% від офіційних доходів громадян. До війни надходження від ПДФО до місцевих бюджетів, згідно з дослідженням Центру спільних дій, складали від 45% до 55%. На той момент на місцеві ради розподілялось 60% ПДФО.

З листопада 2021 року, коли був підписаний меморандум про стримування цін на природний газ для централізованого опалення, місцевим радам додали ще 4% ПДФО.

Також значним наповнювачем місцевих бюджетів є трансферти з державного бюджету. У 2023 році вони складуть 184 млрд грн, тобто близько третини. Втім, у відсотках від сукупної суми місцевих бюджетів міжбюджетні трансферти скоротились за останні роки.

Чиїм коштом відбувається ріст?

Ріст місцевих бюджетів буває дуже різним. Є абсолютно протилежні приклади. Так, в Чернігівській області доходи громад значно впали.

"Відсоток сукупних доходів місцевих бюджетів Чернігівської області значно зменшився у 2022 році, порівнюючи з попереднім роком. Дефіцит бюджетних надходжень спостерігається у 27 громадах. Насамперед це пов’язано з тим, що дуже постраждав місцевий бізнес. За оцінками місцевої влади, тільки в Чернігові від обстрілів постраждало майно більш як у 60% підприємств", – розповідає LIGA.net Андрій Кужель, який у 2022-2023 роках був головою Чернігівської районної військової адміністрації.

Але далеко не у всіх громадах справи йдуть погано. Наприклад, Дмитрівська ОТГ у Кіровоградській області. У 2023 році її бюджет – 88 млн грн. У 2020 році було 59 млн. У 2019 році – 46 млн грн. Зростання під час війни майже удвічі.

"Це пояснюється передусім дислокацією в окремих громадах військових підрозділів, що сплачують до бюджету додаткові податки. В окремих громадах відсоток доходів від ПДФО військових складає 90%. З одного боку, це добре. Але це і розслабляє місцеву владу. Навіщо розвивати підприємництво, інші напрямки, якщо бюджет і так профіцитний?" – каже Кужель.

Завдяки мобілізації Сили оборони України виросли утричі: від 250 000 осіб до більш ніж 700 000. У багатьох населених пунктах з’явилися місця дислокації військових частин. Завдяки підвищеним зарплатам військових місцеві бюджети отримали великі збільшення у вигляді частини ПДФО від них.

"Бюджет нашої громади не змінився, порівнюючи з довоєнним. Так, завдяки військовим надходження зросли, але завдяки звільненню від податків агросектору маємо падіння на 12-13%. От військові приблизно так само і закрили, змінилося не сильно", – каже нам Сергій Гарус, голова прикордонної з Білоруссю Ріпкинської громади Чернігівської області.

Треба врахувати, що ПДФО військових – це не єдине джерело зростання. У найбільш успішних громад не вилучалися "надлишкові кошти", так звана реверсна дотація. Це невеликі гроші в масштабах країни, але для громад вони мають значення.

"У 2022 році всі громади, яким було призначено реверсну дотацію, не перераховували її до державного бюджету з початку воєнного стану. Це дало змогу залишити у розпорядженні таких бюджетів 8,9 млрд грн. У 2023 році реверсну дотацію не перераховують до державного бюджету місцеві бюджети територій, де ведуться бойові дії, і тимчасово окупованих територій за визначеним переліком", – розповіла LIGA.net Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради.

На що витрачаються кошти?

Структура витрат місцевих бюджетів під час війни глобально не змінилася. Фактично, до війни основними напрямками витрат місцевих бюджетів були чотири основні статті: утримання місцевих та комунальних органів управління, освіта, благоустрій та житлово-комунальне господарство (ЖКГ) місцевого рівня. У 2022 році структура витрат виглядала подібною до довоєнної.

Витрати на освіту містять не тільки витрати на поточне обслуговування та виплату зарплат вчителям, а й всі платежі, пов’язані з освітнім процесом. Сюди ж спрямовується і найбільше державних дотацій (трансфертів з держбюджету).

Та найцікавіший пункт, визначений нами як "капітальні витрати". До нього належить утримання місцевих доріг. А також всі питання, пов’язані з будівництвом та благоустроєм.

І саме тут до місцевої влади найбільше питань та критики. Нещодавно у Львові повністю реконструювали вулицю Шевченка. Її реконструкція коштувала майже 200 млн грн.  Так, це одна з центральних вулиць і вона була в жахливому стані. Але у багатьох містян було питання: чи можна було замість вулиці надіслати гроші на фронт?

У Ніжині прифронтової Чернігівської області весь 2022 рік займалися реконструкцією центральної вулиці Гоголя. Переклали бруківку, зробили ілюстрацію стародавньої дерев’яної мостової.

Рекорди зі спірних витрат б’є столиця. Пішохідний міст з Оболоні на один з островів Дніпра. Підземний паркінг – там само. Нова розв’язка на вулиці Богатирській. Масове оновлення вулиць. Мер Віталій Кличко пояснює необхідність великого ремонту на маленькій вулиці Пирогова у центрі тим, що там великий потік пішоходів, тому треба підземні сміттєві контейнери, зелені зони та велодоріжки.

Окремим питанням таких витрат є корупційна складова.

"За розміром маржі вразив ремонт лікарні у Кам’янському. Там у кошторис зашили звичайну шпаклівку Ceresit за ціною у 13 разів дорожче від роздрібної ціни в Епіцентрі", – розповідає LIGA.net розслідувач Юрій Ніколов.

Утім, каже Ніколов, витрати на благоустрій мають сенс. Адже війна невідомо на скільки затягнеться, а на населення міст такі витрати діють позитивно – люди бачать, що місто "не кидають". Це важливо для підтримання духу під час війни.

На думку Андрія Кужеля, проблема полягає у тому, що на місцевих керівників тиснуть голови воєнних адміністрацій. І одні, й другі намагаються бути медійно помітними. Тому ініціюють ремонти.

"Місцева влада орієнтована на виборців і розуміє, що для їх електорату ці заходи є популярні, і вони їх схвалюють. На мою думку, тут має бути якесь державницьке рішення, тому що багато хто починає забувати, що в країні війна і до перемоги ще далеко", – впевнений Кужель.

Чи можна замість ремонтів і благоустрою допомогти армії?

У березні 2022 року Кабмін своїми правками вніс зміни в постанову №590 від червня 2021, яка визначає порядок управління Державною скарбницею  коштами та платежами. Цими рішеннями уряд наділив військові адміністрації, серед іншого, правом спрямовувати на територіальну оборону збережені на рахунках місцевих бюджетів залишки коштів за окремими субвенціями з державного бюджету, розповіла Роксолана Підласа.

Зазнала змін і структура видатків місцевих бюджетів. У громад з’явилися нові пріоритети: заходи з територіальної оборони, забезпечення життєдіяльності критичної інфраструктури, задоволення продовольчих потреб цивільних, розміщення великої кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

В 11,6 раза зросли видатки на громадський порядок та безпеку, каже Підласа.

Але поки що в роботу місцевих бюджетів мало хто втручався. Як каже Андрій Кужель, питання в деяких громадах вирішується стихійно. Особливо там, де є серйозний дохід завдяки військовим. Так, військові можуть самі просити муніципалітети про допомогу, бо від їхніх податків залежить дохід громади.

"Дуже часто військові самі йдуть на діалог з керівництвом громад і кажуть: ми ж вам дохід від ПДФО в громади принесли, то давайте нам хоч би на частину цих коштів, допоможіть підрозділу", – розповідає Кужель.

З іншого боку, деякі представники громад, які побажали зберегти анонімність, розказували LIGA.net, що благоустрій та витрати на місцеві потреби вкрай важливі – це допомагає утримати нечисленні кадри на місцях, забезпечуючи їх підрядами, роботою, мінімальною оплатою праці.

На благоустрій в цьому році місцеві бюджети витратять близько 50-60 млрд грн. Воєнний бюджет України сягне 1,1 трлн грн. Тобто сума, яку теоретично могли б зекономити місцеві бюджети для воєнних потреб, – це лише 1/20 воєнних витрат України. Це багато чи мало?

Наприклад, Сергій Притула і Сергій Стерненко за три місяці (жовтень 2022 – січень 2023) зібрали 351 млн грн "помсти" і закупили 142 дрони-камікадзе. Вочевидь, якби місцеві бюджети змогли зекономити навіть не всі 50 млрд, а бодай 10% від них, – це був би непоганий внесок у майбутню перемогу.