Хто осідлає агроекспорт. Боротьба за головний валютний потік країни

З початком війни сільгосппродукція стала головним експортним товаром. До російського нападу валютний виторг аграрних компаній коливався біля позначок 30-40% від загального експорту України.

У 2022 році він вперше перетнув межу 50%, а у 2023 році перевалив за 60%. Таке збільшення ваги агроекспорту сталося через те, що на тлі зменшення валютного виторгу металургійних компаній аграрії стабільно утримують продажі на рівні $23 млрд.

Саме в цей час фіскальне лобі та Нацбанк взялися за зміну правил експорту – виключно для тих компаній, що постачають за кордон збіжжя. Офіційно таку вибірковість пояснюють тим, що в агроекспорті дуже багато контрабанди. Тобто зерно вивозять, а гроші за нього в Україну надходять лише частково.

Наскільки великий "чорний" експорт

За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке стало місцем збору колишніх податкових міліціонерів, у 2023 році 20% зерна на експорт – контрабанда. Тобто йдеться про $5 млрд в тіні. Керівник Нацбанку Андрій Пишний нарахував $8 млрд сільськогосподарської контрабанди. Далі всіх пішов голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який каже, що обсяги "чорного" зерна досягають 50% від загального агроекспорту ($10 млрд).

У БЕБ кажуть, що їх цифра є "результатом аналізу експортних операцій аналітиків бюро". Про якість такого аналізу кажуть результати діяльності бюро по агроекспорту. У 2023 році БЕБ направило до Держмитслужби 4500 доручень щодо огляду підозрілих вантажів. Ефект цієї роботи такий, що зникає. На виході: 71 обшук, 22 кримінальних провадження. 12 кримінальних проваджень направлено до суду. Наявний результат: 8 обвинувальних актів. Стосовно суми цих позовів БЕБ сором’язливо мовчить.

Схоже на те: щоб підправити гнітючу статистику, бюро "пробиває" введення кримінальної відповідальності за контрабанду та надання детективам БЕБ повноважень на проведення власного досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Що стосується інформації від Андрія Пишного. Голова НБУ взяв свої цифри – $8 млрд – із даних стосовно загального виторгу, який ще мають отримати аграрні компанії. Насправді з цієї суми протерміновані $3 млрд. Тобто "похибка Пишного" перевищує у 2,6 раза.

На цьому тлі $10 млрд від Данила Гетманцева виглядає не як драматичне перебільшення, а просто як фантастика. Що ж спонукає до таких перебільшень?

Прості рішення

На початку листопада в ЗМІ пройшла хвиля публікацій про "чорне" зерно, "чорних" експортерів, "чорних" фермерів із заплутаними схемами, де фігурують міскодинг та гемблінгові контори. Вразливі читачі могли відчути навіть запах сірки, наче від чортів. Загальний висновок таких статей: треба наводити лад з цією чортівнею.

Саме в цей час на Одещині голова місцевої обладміністрації Олег Кіпер (колишній працівник прокуратури) взявся за перевірку зернового експорту. Він підписав наказ Одеської ОВА №19, відповідно до якого експортери мають подавати податкові накладні разом з митною декларацією за десять днів до завантаження зерна на судно.

За ці десять днів органи контролю мали перевірити шлях зерна від фермера до експортера. Доволі просте рішення, але є два мінуси. Перший – експортери мають сплачувати за зберігання зерна впродовж цих десяти днів. Другий – вимоги наказу №19 виходять за межі повноважень ОВА. Недоліки "кіперовського" наказу виправляє постанова Кабміну №1132 "Про реалізацію експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану" від жовтня 2023 року. Документ проштовхувало Міністерство аграрної політики.

Відповідно до постанови №1132, експортери зерна мають пройти реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Для того щоб стати верифікованим експортером сільськогосподарської продукції, необхідно:

• бути зареєстрованим платником податку на додану вартість;
• експортувати товари на суму не менше як 40 млн грн у період з 23.02.2022 до 27.10.2023 включно;
• на 40 млн грн експорту мати завершений валютний контроль, що підтверджується листом з банку;
• не мати податкового боргу за платежем 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)";
• не мати акту Державної податкової служби (ДПС) про відсутність за місцем юридичної реєстрації під час перевірки дотримання валютного законодавства.

Загалом такі умови влаштовують майже всіх експортерів.

"Всі члени нашої асоціації підтримують варіант контролю за експортом зерна, який підготувало Мінагрополітики. Це прості та прозорі правила, які не вимагають від експортерів зайвих витрат на адміністрування", – сказав LIGA.net Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), до якої входять понад 1100 середніх та малих аграрних підприємств.

Хоча нові правила відсікають від виходу на цей ринок нових гравців. Але якщо компанія працювала з іншими, не аграрними товарами на експорт, то двері для неї відчинені. 28 грудня компанія D.Trading Ріната Ахметова заявила про початок роботи із зерном. До того трейдер в основному торгував електроенергією, зокрема у сфері ЗЕД.

"Перша тисяча тонн зерна відвантажена клієнтові. Це перший крок компанії в новому трейдинговому напрямку", — повідомив директор D.Trading Дмитро Маляр.

Непрості або мутні рішення

У жовтні, разом із "прокурорськими" та Мінагрополітики, рух в бік контролю над зерновим експортом почали й фіскали. Голова профільного комітету Данило Гетманцев розробив та почав просувати до затвердження в парламенті законопроєкти №10168-2 та №10169-2.

Очікувано, що пропозиції цих законопроєктів надають фіскальним органам нові повноваження без покладання на них відповідальності. Компанії, що входять до Американської торговельної палати в Україні (ACCU), систематизували ризики, які несуть пропозиції Гетманцева.

По-перше, експортерів "з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства" змушують "проходити дискреційні податкові та митні процедури". Податківці зможуть блокувати експорт, ухваливши одноосібне рішення про визнання реальних торговельних операцій фіктивними.

"Це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів", – зазначили в АТП.

По-друге, пропозиція введення експортного мита для регулювання експорту призведе до додаткових витрат експортерів.

По-третє, фіскали вимагають встановлення мінімальних експортних цін на зерно. Цей трюк має багаторічну історію із негативними наслідками, коли податківці та митники маніпулюють ціновими показниками для ручного регулювання експорту. З огляду на логістичні обмеження експорту зерна, створення додаткових адміністративних бар’єрів виглядає як саботаж.

По-четверте, законопроєкти обмежують відшкодування ПДВ для експортерів. Відшкодування ПДВ прив’язують до факту повернення валютного виторгу, тобто фактично збільшують термін розрахунку. Навіть якщо експортер отримав передплату, відшкодування ПДВ відбудеться лише в місяці, наступному після відправлення вантажу.

На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, саме проблеми із поверненням на рахунки експортерів ПДВ із бюджету, до яких причетні податківці, призвели до зростання експорту "чорного" зерна, починаючи з 2022 року.

"Податкова частіше вважала ризиковими та не реєструвала податкові накладні доброчесних компаній, які легально купували зерно та сплачували податки. Це підштовхнуло розрахунки готівкою", – зазначає економіст.

За даними членкині Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, за 2022-2023 роки податкова відмовила 3800 платникам у прийманні декларацій та заяв на відшкодування ПДВ на суму 23 млрд грн.

На думку Юрія Гайдая, перше, що треба зробити для зменшення обсягів "чорного" зерна, — це навести лад з адмініструванням ПДВ. Блокування накладних з боку ДПС стимулює багатьох купувати товар за готівку й не платити податки.

По-друге, потрібна нормальна робота БЕБ та інших правоохоронних органів, які мають шукати організаторів контрабандних схем серед митників та податківців. Без участі фіскалів жодна контрабанда, як системне явище, не протримається.