Книгарні проти видавців. Як російські книги руйнували довіру між ними

В останній тиждень знов почалася дискусія про те, як працює книжковий ринок в Україні. Її запустив Дмитро Феліксов, засновник книгарні Readeat своїми думками про те, як повинна працювати галузь та як видавці мають продавати книжки.

LIGA.net поспілкувалася з двома відомими видавцями щодо того, як працює ринок продажу книжок, та підготувала короткий огляд цього.

Чи існує загальна світова модель продажу книжок?

Власник видавництва "Наш Формат" Владислав Кириченко в коментарі LIGA.net каже, що універсальної моделі не існує.

"За кордоном інші традиції та інші соціально-економічні реалії. Тому видавці переважно займаються видавництвом, а дистрибуцію переважно віддають на сторону. Але ніхто їм не забороняє мати свої крамниці, онлайн і офлайн. В Україні – інші реалії. Дуже малий ринок, порівняно мізерні наклади. І якщо видавці – мова про середніх та великих – віддадуть всю дистрибуцію на сторону, то просто не виживуть. Ми це вже проходили", – розповідає Кириченко.

В Україні, на відміну від Європи, деякі видавці до половини накладів реалізують самостійно. Через онлайн-продажі, або власні інтернет-магазини. Частину віддають на реалізацію дистрибуторам – книгарням, мережам, гуртовикам, інтернет-магазинам.

За словами Кириченка, книгарні наразі виконують більше функцію продажу атмосфери навколо придбання книги. Бо значна частина читачів хоче потримати книгу в руках перед покупкою. Для цього у "Нашого Формату" є своя клубна книгарня в Києві.

Власник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький в коментарі LIGA.net приводить свої аргументи, чому видавництва більше зацікавлені розповсюджувати книжки без посередників.

Річ у тім, що продаж книжок видавництвом – це найзручніший сервіс для читача. Саме видавництво знає наклад. Видавництво може продати книжку заздалегідь, бо знає термін, коли вона має вийти з друку. Видавництво має повернення з книгарень, тому може допродати старі наклади. Видавництво має стоки бракованої продукції. Її потрібно продати, а книгарні її не візьмуть.

Тому якщо хтось хоче розв'язати питання, заборонивши видавництвам продавати книжки самостійно, він повинен відрегулювати проблеми, які виникнуть при такій забороні. І головне: вся дискусія не враховує ще одну ланку продажу книжок.

В Україні автори дуже активно продають власні книжки з автографами. Вони купують їх у видавництв та продають далі. Це серйозна частина накладів. Наприклад, письменник Макс Кідрук їздив у тури та продавав свої книги, які видавав "Клуб сімейного дозвілля". А потім зміг заснувати своє видавництво, щоб продавати книги самостійно.

Як росіяни створили недовіру між українськими видавництвами та книгарнями?

За словами експрезидентки ГО "Форум видавців" Олександри Коваль, на початок 2014 року пропорція імпорту в українських книжкових торговельних мережах становила 80% на 20%. 80% – російського виробництва, 20% – українського, включно з російськомовними виданнями.

Кириченко з "Нашого Формату" розповідає, що книготорговельні мережі та провідні інтернет-магазини роками викручували руки українським видавцям. Саме через це вони були вимушені розвивати свою систему розповсюдження книжок та будувати стосунки з читачами, уникаючи посередників.

"Після подій Революції Гідності, у 2014 – 2016 роках стався перший ренесанс української книги, коли російські видавці злякалися та майже зникли з ринку. Але в 2017-2021 роках усе почало повертатися на рівень 2013 року – завдяки дистрибуторам, які вперто хотіли заробляти на російській книзі", – каже Кириченко.

За його оцінками, в останні роки перед початком повномасштабного вторгнення російські видавці займали 60-70 відсотків книжкового ринку України. У цьому їм всіляко сприяли українські дистрибутори.

Незважаючи на те, що у 2016 році парламент ухвалив закон 1780-VIII про заборону ввезення на територію України книг з РФ, обсяг російських книг в Україні не сильно скоротився. Олександр Красовицький з "Фоліо" каже, що російські видавці змогли пристосуватися до зміни умов. У 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, вони мали суттєве представництво на книжковому ринку України. Російські видавництва через своїх дистрибуторів створювали "м’які умови" для книгарень. А ті із задоволенням брали на реалізацію російські книжки.

У 2020 році Державне агентство з питань телебачення та радіомовлення заборонило ввозити в Україну 230 книжок. У 2021 році таких російських книг було 73.

Як ситуація змінилася після лютого 2022 року?

У 2022 році росіяни пішли з українського книжкового ринку. Владислав Кириченко з "Нашого Формату" каже, що ринок продажів українських книжок виріс приблизно в 1,5 раза. Деякі крафтові видавництва наростили обсяги в 3-5 разів. А типографії були перевантажені друком українських книжок.

"Книжкова галузь – одна з небагатьох, яка вистояла у війну і продовжує розвиватися", – констатує Кириченко.

Олександр Красовицький з "Фоліо" зазначає, що не відчув росту доходів через економічну кризу. Частина людей втратила домівки, поїхала за кордон. Тому загальний вал продажів таки впав.

"Є значна частина видавництв, які наростили виробництво, але це не всі. Собівартість книжок виросла суттєво, але середній наклад у нашого видавництва не виріс. У нас дуже суттєво виросла кількість назв книжок, які ми тепер випускаємо. Через це збільшився обсяг продажів. Однак додаткового доходу немає, бо ми втратили частину ринку, на якому гроші давала держава. Бо через війну держава не замовляє книжки до бібліотек", – розповідає Красовицький.

Але на ринку майже не стало російських видавців. Вони все ще є, продають залишки. Все ще є піратство, є завезені сюди на реалізацію книжки. Бо не прийняті підзаконні акти до президентського закону, який забороняє продавати продукцію російських видавництв.

Відповідний Закон 2309-IX підписаний президентом у червні 2023 року. Він передбачає дотації книгарням. Але він був ухвалений під час війни. На 2023 рік грошей на його реалізацію в бюджеті не було заплановано.

"Безумовно, цей закон сприятиме розвитку не тільки книгарень, а й усієї галузі, бо збільшить товарообіг між покупцями та продавцями. Це дасть поштовх для відкриття нових книгарень, люди не будуть боятися їх відкривати", – каже Красовицький.

Що кажуть книгарні?

Олексій Ерінчак, власник книгарні "Сенс", у коментарі LIGA.net каже, що видавці справді можуть відмовити книгарні в якійсь частині накладу книжок. Але менеджмент книгарні ніколи не питає подробиць, через що це сталося.

Книгарня "Сенс" відкрилася за два місяці до початку повномасштабного вторгнення, але її асортимент одразу повинен був бути без російськомовних книжок. За словами Ерінчака, до 2022 року російські видання мали великий попит в Україні. Тому більшість книгарень і продавців саме шляхом продажу російських видань могли заробляти гроші.

"Сенс" має концепт книгарня-кав’ярня. Якщо казати про доходи від продажу книг та кави чи різної їжі, то їхня пропорція сягає 50 на 50. У різних місяцях по-різному.