Кожен з них – Мазепа. Чому бізнес скаржиться на тиск з боку силовиків
Затримання глави інвесткомпанії. Фото: Нацпоіція
Зміст:
  1. Хто такий Ігор Мазепа і чому його затримання наробило стільки шуму?
  2. Хто ще заявляв про блокування роботи у 2023-24 роках?
  3. Що кажуть стосовно обшуків силовики та правоохоронці?
  4. Які дані статистики щодо діяльності правоохоронців та силовиків в Україні?

Президент Володимир Зеленський 23 січня у своєму щоденному зверненні знову згадав про необхідність змін, покликаних припинити можливість тиску силовиків на бізнес. Це відбулось за лічені дні після резонансного затримання Ігоря Мазепи, засновника і керівника однієї з найбільших фінансово-інвестиційних компаній країни Concorde Capital.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

"Уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки (БЕБ) та деяких інших законів, щоб максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на "білий", легальний бізнес. Визначено на рівні РНБО й термін три місяці фактичного мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства", – сказав президент.

За сім місяців до цього, 29 червня 2023 року, на зустрічі з представниками бізнес-спільноти Володимир Зеленський у відповідь на скарги бізнесу запропонував наділити правом перевірок тільки один орган – БЕБ.

Нарікання підприємців стосувалось свавілля з боку силовиків та суддів: блокування рахунків, вилучення коштів, майна і документів під час раптових обшуків із залученням озброєних спецпризначенців. Подібну практику силовики активно використовували для цілеспрямованого тиску на бізнес ще за часів Віктора Януковича. Вона відома як "маски-шоу" – через те, що ті під час обшуку ховають обличчя за масками.

Вже у 2023 році, навіть після заяв президента Зеленського, низка представників масштабних бізнесів країни заявили про відродження цієї практики.

Які аргументи сторін, з'ясовувала LIGA.net.

Хто такий Ігор Мазепа і чому його затримання наробило стільки шуму?

Ігор Мазепа – гендиректор та засновник Concorde Capital, однієї з найбільших інвестиційних компаній країни, яка надає повний спектр брокерських та інвестиційно-банківських послуг.

У 2023 році до його економічної діяльності вже були питання з боку поліціянтів. За даними ЗМІ, наприкінці квітня торік Нацполіція провела обшуки у матері та бізнес-партнера Мазепи – Івана Олійника. Справа стосувалася газового родовища на Львівщині. Мазепа заявляв, що за цим можуть стояти інтереси його бізнес-опонентів.

Після цього бізнесмен доволі різко почав критикувати діяльність силовиків та влади у своїх публічних виступах.

"Бізнес перебуває під найбільшим тиском від силових органів за останні 20 років. Подекуди влада переплюнула часи Януковича", – заявляв він у своєму інтерв'ю виданню Форбс вже на початку червня. 

Водночас бізнесмен вів доволі активну громадську діяльність. Зокрема ще з 2015 року Мазепа є головою ради громадської організації "Ціна держави" – медійного, аналітичного та просвітницького проєкту економічного спрямування.

А ще його ім'я є у списку одного з ініціаторів громадського руху "Маніфест 42", спрямованого на протидію корупційному тиску на бізнес з боку тилових силовиків. Також там фігурують відомі вітчизняні підприємці – власниця фармкомпанії "Фармак" Філя Жебровська, гендиректор "Агромату" Сергій Войтенко, засновник "Текстиль-Контакту" Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк, голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник та інші.

Хто ще заявляв про блокування роботи у 2023-24 роках?

Навіть побіжний огляд повідомлень ЗМІ стосовно тиску на підприємців свідчить, що про це говорять представники доволі різноманітних бізнесів.

Зокрема, в лютому 2023 року пройшли обшуки у київському офісі IT-компанії MacPaw і вдома у її засновника Олександра Косована.

Вони були пов'язані із судовою тяганиною з кримінальними та господарськими провадженнями щодо землі, яка триває з 2018 року. Останнє звинувачення Нацполіції – нібито на ділянках Косована незаконно видобувають пісок для будівництва, а поряд із ними помітили земснаряд. 

Є скарги на правоохоронців і у представників агробізнесу.

У липні 2023 року 50 правоохоронців Нацполіції влаштували обшуки й заарештували рахунки черкаських аграрних підприємств "Золотоніський бекон", "Надія" і "Воля". Справа стосувалася грошей, які у 2021 році були отримані у вигляді часткової компенсації будівництва картопляного сховища, зерносховища та місця для відгодівлі свиней. 

17 жовтня 2023 року в офісі власника мережі закладів харчування "Холдингу емоцій Fest!" понад 16 годин проводили обшуки співробітники БЕБ та СБУ.

"Маємо сьогодні на FESTrepublic класичні "маски-шоу". В шоломах, з автоматами, у броніках – все, як на фронт відправляли", – констатував стосовно обшуків силовиками 17 жовтня співвласник холдингу "!Fest" Юрій Назарук.

Найбільший виробник пожежної техніки в країні теж не в захваті від правоохоронців.

"Компанія "Пожмашина" випускає пожежну техніку, тому на 90% наші продажі – це державні контракти. Кримінальні справи супроводжують майже кожен наш контракт. Інколи він ще навіть не підписаний, а справа вже є. Їх порушують різні структури – прокуратура, Нацполіція, ДБР. Наші адвокати через суд закривають кримінальні справи, оскільки для них просто немає підстав", – зазначає її власник Олег Аверʼянов.

На правоохоронців нарікає і власник одного з найбільших в  країні виробництв виробів з гуми.

"Роботу компанії "Київгума" паралізовано з 7 ранку 4 січня (2024 року) через "маски-шоу" за участю співробітників СБУ", – зазначали в заяві громадської спілки "Маніфест 42", членом якої є гендиректор і співвласник "Київгуми" Андрій Острогруд.

17 січня 2024 року дистанційна школа "Оптіма" заявила про вимушене припинення будівництва освітнього центру поблизу Києва через необґрунтовані звинувачення з боку правоохоронців у незаконному заволодінні земельною ділянкою. Як повідомила її засновниця й гендиректорка Марія Мілецька, йдеться про слідчі дії з боку правоохоронних органів, які інкримінували їй незаконне заволодіння земельною ділянкою площею близько 4 га поблизу Києва.

За словами Мілецької, реалізацію проєкту призупинено щонайменше на чотири місяці.

Що кажуть стосовно обшуків силовики та правоохоронці?

Офіційно представники Генпрокуратури ще влітку розповідали, що, попри резонансність, кількість скарг від бізнесу на проведення обшуків вимірюється одиницями. За їх даними, є чимало випадків, коли після звернення бізнесу та вивчення кримінального провадження з'ясувалось, що необхідність була. Чому? Бо існували ризики знищення доказів, псування, виправлення. Або ж траплялось, що представники підприємства відмовлялися надавати інформацію в інший спосіб. 

"Але про такі випадки ніхто публічно не говорить, тому у суспільства складається хибне враження, що майже всі обшуки у суб’єктів господарювання проходять незаконно або з порушеннями", – зазначав у інтерв'ю Forbes Ukraine заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький.

"Неофіційно" представники правоохоронців додають, що згадки про "маски–шоу" – це ще й певні спроби маніпулювати громадською думкою через такі дії.

"Озброєні спецпризначенці зараз потрібні для забезпечення проведення слідчих дій та безпеки співробітників. Елементарно, на об'єктах є своя інколи воєнізована охорона, у підприємців може бути травматична і не тільки зброя. І тут варто звертати увагу на кількість спецпризначенців. У нас на одному з останніх відпрацювань було аж 4 таких співробітники (спецпризначенця у повній амуніції зі зброєю. – Ред.) на будівлю в сотні метрів та кілька поверхів. Вони тихенько стояли й нікого не чіпали. А підприємці підняли галас, наче таких там 40: зробили фото з одним із них та розтиражували. І знаєте, що в результаті? Вони визнали обґрунтованість наших претензій ще до рішення суду", – розповіли LIGA.net не під запис в одній із правоохоронних структур.

Які дані статистики щодо діяльності правоохоронців та силовиків в Україні?

Наявна у відкритих джерелах статистика свідчить про зростання кількості справ проти бізнесу без передання їх до суду. 

Як порахував громадський рух "Маніфест 42", посилаючись на офіційні дані Офісу Генпрокурора, станом на середину листопада 2023 року 77% кримінальних справ проти бізнесу в Україні порушувались правоохоронцями без подальшого передання до суду з обвинувальним актом.

Згідно зі статистичними даними ГПУ, у січні-жовтні 2023 року лише 23% кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності доходять до суду з обвинувальним актом.

Це принаймні на третину менше, ніж у попередні роки. У 2018 році до суду було передано 32% від загальної кількості "господарських" проваджень, у 2019 році – 28%, у 2020 – 30%, у 2021 –39%, у 2022 – 33%, у 2023 – 23%.

Кожен з них – Мазепа. Чому бізнес скаржиться на тиск з боку силовиків
Кількість кримінальних справ проти підприємців

Своєю чергою заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький зазначав, що прокурори не ведуть єдиної статистики щодо обшуків саме у суб’єктів господарювання. У цьому має допомогти запровадження трекінгу слідчих дій, який розробляється за участі Мінцифри.

У середу 24 січня, на наступний день після заяви президента щодо необхідності діалогу з бізнесом, Офіс генпрокурора повідомив, що провів зустріч з Радою бізнес-омбудсмена та представниками бізнес-спільноти.

На ній бізнесменам нагадали про те, що в Генпрокуратурі на постійній основі діє спеціалізоване управління із захисту інвестицій, яке може допомагати. Однак знову зазначили, що звернень порівняно небагато.

"Лише протягом 2023 року цей підрозділ розглянув 152 звернення, а загалом він здійснює спеціалізований контроль у 215 кейсах. У 120 випадках ми тією чи іншою мірою допомогли суб’єктам підприємницької діяльності", – розповів Генпрокурор Андрій Костін.

Також, як зазначають прокурори, з 1 січня цього року в тестовому режимі запроваджено фіксування обшуків у суб’єктів господарювання (трекінг слідчих дій), яке дозволяє відстежувати та проводити оцінку співмірності процесуальних дій щодо підприємців.

Коли цей інструмент підрахунку та оцінки доцільності запрацює у повному режимі в Офісі генпрокурора, поки не уточнюють.