Між правами бізнесу та покаранням за корупцію. Чому правки Лозового викликали дискусію

Минулого тижня розігрався новий скандал навколо скасування правок Лозового. Федерація роботодавців України виступила за те, щоб правки продовжували діяти, а парламент провалив їх скасування. Скасування правок Лозового є однією з вимог Меморандуму МВФ. Таку вимогу міжнародна фінансова організація надала Україні влітку минулого року.

Правки Лозового були ухвалені в 2017 році та внесли зміни у низку кодексів. Однак всі головні дискусії тривають над змінами до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) щодо встановлення строків досудового розслідування.

Після ухвалення Верховною Радою правок екснардепа від Радикальної партії Олега Ляшка – Андрія Лозового у статтю 284 КПК – з’явився пункт 10 частина 1. Цією нормою обмежено терміни досудового розслідування. Як наслідок, з’явилась можливість закрити справу (розслідування) через певний проміжок часу. Зараз строк досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців.

Тобто, якщо протягом року після відкриття кримінального провадження воно не дійде до суду, його автоматично закривають. Ця норма не подобається МВФ та громадським активістам. На їх думку, таким чином можна затягувати справи проти корупціонерів. В результаті вони розвалюються через закінчення граничного строку, відведеного на розслідування. З іншого боку, цю норму захищають бізнес-асоціації, бо якщо за рік справа так і не дійшла до суду, виходить, що слідчі органи не знайшли підтверджень звинуваченням.

LIGA.net поспілкувалась із головою антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасією Радіною, власником інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорем Мазепою та адвокаткою Анною Калинчук, щоб розібратись щодо позицій прихильників та противників правок Лозового. Як до них ставиться громадськість та що не влаштовує бізнес, як у розв'язанні проблеми готовий допомогти парламент?