Нелегальна реклама тютюну та нікотину в Україні: чому закони не працюють і як це виправити



В Україні заборонено рекламу тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для куріння. Але зайдіть до будь-якого магазину — і побачите вітрини з тютюновими виробами, підсвічені стенди з електронними сигаретами та рекламні банери. За даними моніторингу, проведеного навесні 2024 року, у 100% місць продажу сигарет присутня реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів.
"Кожен третій українець стикався впродовж місяця з рекламою електронних сигарет, девайсів та рідин, навіть попри законодавчі заборони", — коментує ситуацію Лада Булах, народна депутатка та членкиня Комітету з питань здоров'я нації.
Парадокс у тому, що в Україні діє цілих три закони, які забороняють рекламу тютюну. Але через юридичні колізії та відсутність чітких процедур притягнення до відповідальності, порушників складно покарати. За підрахунками юристів, у 91% випадків суди скасовують рішення органів контролю про притягнення до відповідальності порушників.
Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у партнерстві з Держпродспоживслужбою випустили велике дослідження: "Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням". Юристи проаналізували законодавство та запропонували зміни, які дозволять ефективно штрафувати за нелегальну рекламу тютюну. У спецпроєкті, який LIGA.net підготувала у партнерстві з ЦЕДЕМ, ми розповімо про результати дослідження, наявну ситуацію із пропагандою вживання тютюну та нікотину в Україні, а також заходи, які має втілити держава, щоб виправити становище.
Проблема: три закони, але штрафувати складно
В Україні рекламу тютюну регулюють три основні закони: Закон "Про рекламу", "антитютюновий закон" (Закон "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів") та Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП). Здавалося б, така потужна законодавча база мала б забезпечити надійний контроль. Але на практиці виникає чимало проблем.
"Де-факто склалася ситуація, коли декілька законодавчих актів містять схожі, а інколи навіть ідентичні правила, проте передбачають різний вид відповідальності за порушення", — пояснює Богдан Кашаник, юрист ЦЕДЕМ.
Наприклад, КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу для громадян або посадових осіб. Закон "Про рекламу" встановлює штрафи для рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. А антитютюновий закон передбачає фінансові санкції, які не звільняють від інших видів відповідальності.
Закон України "Про заходи щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" регулює розповсюдження тютюнових виробів, їхнє маркування та попередження про шкоду.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність за порушення заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, однак через юридичні колізії стаття не працює.
У квітні-травні 2024 року ГО "Національне українське молодіжне об'єднання" спільно з кампанією "Молодь вільна від куріння" провели моніторинг 64 звернень громадян щодо порушень законів про рекламу тютюну у Києві, Тернополі, Дніпрі, Одесі та Львові, виявивши три основні типи порушень: текстову рекламу виробників пристроїв для споживання тютюну без згоряння, рекламу цих пристроїв з використанням кольорових елементів та різні форми стимулювання продажу. Результати моніторингу показують:
У 61% випадків на порушників було накладено фінансові санкції
У 26% випадків порушення не було встановлено через різне тлумачення норм закону
У 10% випадків керівники або уповноважені особи ухилялися від перевірки
У 3% випадків інспекторів не допустили до проведення контролю.

"На практиці через процесуальну прогалину відповідальність лежить формальним 'мертвим вантажем', тоді як мала б бути правовим захистом очей українців від нав'язливої реклами", — зазначає Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою Держпродспоживслужби.
Показовою є динаміка накладених штрафів. Якщо у 2022 році штрафи за порушення реклами тютюну становили лише 16% від усіх штрафів за порушення антитютюнового законодавства, то у 2023 році цей показник зріс до 70%. У грошовому вимірі сума штрафів збільшилася з 39 773 гривень у 2022 році до 7 092 954 гривень у 2023 році.

Таке зростання пов'язане з ухваленням у 2023 році змін до законодавства, які встановили чіткий розмір штрафів — 30 000 гривень за порушення, а в разі повторного порушення протягом року — 50 000 гривень за кожен факт реклами.
"Тютюнова промисловість використовує дедалі складніші та приховані форми реклами, намагаючись пов'язати свою продукцію з успіхом та гламуром. Проте результати нищівні для громадського здоров'я — нові споживачі в кінцевому підсумку залучаються до залежності протягом усього життя", — пояснює Богдан Кашаник, юрист ЦЕДЕМ.
Вплив реклами тютюну на дітей та підлітків
Особливо гостро стоїть питання впливу реклами на молодь. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 73% молодих людей віком 18-29 років регулярно бачать рекламу тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання та електронних сигарет. Найчастіше — в місцях торгівлі (32%), інтернеті (23%) та соціальних мережах (20%).
"За різними дослідженнями, вперше дитина пробує курити приблизно в 12 років. Якщо вона робить це регулярно, то підвищується ризик формування залежності, адже підліткова психіка ще не до кінця сформована. Такій людині потім у старшому віці важче відмовитися від куріння", — пояснює Наталія Гриб, фахівчиня відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоров'я МОЗ України.
Глобальне опитування молоді щодо вживання тютюну показує: 62,5% дітей віком від 13 до 15 років в Україні помічають рекламу тютюну або стимулювання продажів у місцях торгівлі — магазинах, супермаркетах і кіосках. І це попри чинні заборони на рекламу та спонсорство тютюну.
За даними Американської асоціації педіатрії, 60% дітей, які бачать рекламу тютюнових виробів, мають підвищений ризик стати курцем. Особливо вразливі підлітки до маркетингових маніпуляцій, оскільки в них ще не сформоване критичне мислення.
"Тютюновій індустрії потрібно формувати базу регулярних споживачів, які будуть приносити їм дохід. Діти та підлітки не завжди вміють добре сприймати ці маніпуляції й аналізувати їх".
"Тютюнові компанії це дуже гарно підмітили і б'ють саме в цю мішень", — додає Наталія Гриб.
"80 000 українців щороку вмирає від хвороб, спричинених вживанням тютюну. Тому ця стратегія, на жаль, сьогодні у них працює — вони вже дітей вербують у лави своїх рабів, які все життя будуть хворіти й купувати їх продукцію", — наголошує Тарас Шевченко, ініціатор кампанії "Київ без тютюнового диму".
Особливо небезпечним є ранній початок куріння — якщо дитина починає курити з 12 років, залежність розвивається швидше через несформовану психіку. В результаті у старшому віці людині потрібно докласти набагато більше зусиль, щоб позбутися цієї залежності, навіть якщо вона усвідомлює її наявність.
Як порушники обходять закон
Попри заборону реклами тютюну, компанії знаходять нові способи просування своєї продукції. За даними моніторингу 64 місць продажу тютюнових виробів, найпоширенішими порушеннями є:
У 84% випадків використовується кольоровий фон
У 84% випадків використовується нерухома підсвітка
У 66% випадків наявна друкована рекламна продукція
У 33% випадків застосовуються дисплеї та монітори
У 20% випадків здійснює рекламу промоутер
Особливо цинічним є те, що у 45% випадків рекламні носії розміщуються на "дитячій" висоті — до 1 метра. А у 44% випадків цінник закриває медичне попередження про шкоду для здоров'я.
Окремою проблемою стала реклама в інтернеті. Тютюнові компанії активно використовують:
Банерну рекламу різних типів
Віртуальну викладку на маркетплейсах
Чатботи в месенджерах
Нативну та приховану рекламу
"Тютюнова промисловість проникає в місця, де люди фактично проводять чи не найбільше свого часу в мережі — у месенджери. Чатботи виробників і продавців використовують індивідуалізований підбір рекомендацій тютюнових чи нікотинових виробів, збираючи дані про вподобання споживача через опитувальник", — пояснює Богдан Кашаник, юрист ЦЕДЕМ.
Особливо підступною є прихована реклама, яка маскується під звичайний контент. За даними звіту "#SponsoredbyBigTobacco", рекламу лише трьох брендів у соціальних мережах переглянули понад 385 мільйонів людей, зокрема 150 мільйонів молодих людей і 16 мільйонів підлітків віком до 18 років.
"Перелік можливостей тютюнової індустрії в інтернеті невичерпний, а сама аудиторія часто навіть не уявляє, як її 'опрацьовують'", — додає Богдан Кашаник.
Що пропонують змінити
Юристи ЦЕДЕМ у партнерстві з Держпродспоживслужбою розробили рекомендації для подолання прірви між законодавством та його виконанням. Серед ключових пропозицій — чітко розмежувати закони.
"Наразі в двох законах перетинається тотожне коло питань — регулювання реклами в інтернеті, на транспорті, графічні зображення в місцях торгівлі. Потрібно чітко відокремити, що саме регулюється Законом України Про рекламу, а що — Антитютюновим законом", — пояснює Богдан Кашаник.
Пропонується все, що стосується реклами в місцях торгівлі, віднести до сфери Антитютюнового закону, а в Законі "Про рекламу" зафіксувати всі інші аспекти реклами тютюнових і нікотинових виробів.
Інші пропозиції від ЦЕДЕМ та Держпродспоживслужби:
Заборонити використання торговельних марок Чинне регулювання дозволяє розміщення зареєстрованих торговельних марок виробників пристроїв і електронних сигарет у місцях торгівлі. Це створює легальні лазівки для обходу заборони реклами.
Врегулювати питання нікотинових снюсів Зараз виникає колізія — чотири з п'яти регіональних управлінь Держпродспоживслужби не можуть накладати штрафи за рекламу нікотинових снюсів через відсутність чіткого регулювання цих продуктів у законодавстві.
Посилити контроль за рекламою в інтернеті Пропонується вилучити винятки для розміщення інформації фізичними особами, заборонити поширення торговельних марок девайсів у мережі, узгодити положення різних законів щодо реклами в інтернеті.
Збільшити ефективність контролю Пропонується встановити фінансову санкцію у розмірі 150 000 гривень за створення перешкод службовим особам під час здійснення перевірок. "Наразі існує сегмент суб'єктів господарювання, які винахідливо намагаються перешкоджати інспекторам Держпродспоживслужби під час перевірки шляхом недопуску або нез'явлення керівника", — зазначає Олег Кобельков.
Частина запропонованих змін вже знайшла відображення у законопроєкті №12091, який зареєстровано у Верховній Раді наприкінці жовтня 2024 року. Документ, серед іншого, має врегулювати питання нікотинових снюсів та закрити прогалини у законодавстві щодо реклами тютюнових виробів.
"Законопроєкт ще не розглядав комітет, відповідно він ще не потрапив до порядку денного Верховної Ради. Сподіваюсь, наступний рік розпочну з актуалізації цього законопроєкту і буду вимагати, щоб комітет здоров'я нації, а це ключовий комітет, на який розписано цей законопроєкт, розглянув його", — зазначає Лада Булах.
Метою законопроєкту є зменшення привабливості тютюнових виробів, особливо для дітей та молоді, шляхом обмеження їхньої видимості в місцях продажу. Пропонується заборонити будь-яке видиме розміщення тютюнових виробів у магазинах, що означає їхнє приховування з полиць та вітрин, аби не привертати увагу покупців. Це є частиною ширших зусиль щодо захисту населення від шкідливого впливу тютюну та нікотину.
"Гарні ініціативи пропонує Комітет здоров'я нації, але всі вони гальмуються в інших парламентських комітетах — в Комітеті реклами, в Комітеті митної, податкової та фінансової політики. В них досить складно просувати закони, обґрунтовуючи їх необхідністю збереження здоров'я людей. Там головна роль відводиться аргументу отримання грошових надходжень до державного бюджету України від великих сплачених податків з продажу тютюнової продукції. У них бракує роз’яснювальної професійної переконливої інформації з підрахунками втрат для бюджету та економіки України в 10-річній перспективі, які вони витратять на підтримку людей, що мають хвороби, спричинені курінням", — зазначає народна депутатка Лада Булах.
Як громадяни можуть допомогти контролювати ситуацію
Боротьба з нелегальною рекламою тютюну — це не лише справа державних органів. Кожен громадянин може долучитися до контролю за дотриманням законодавства.
"Ми маємо бути інформовані про те, що наш закон забороняє в певних місцях вживати тютюнові й нікотинові вироби. Ми маємо допомагати органам контролю помічати порушення і подавати скарги. Це інструмент, яким може скористатися кожен абсолютно легко", — наголошує Наталія Гриб з Центру громадського здоров'я.
Результати моніторингу показують ефективність громадського контролю. Нагадаємо, у 2024 році за результатами розгляду звернень громадян, 61% скарг закінчилися накладенням штрафів.
"Активізація участі громадянського суспільства в боротьбі з поширенням куріння — це важливо".
"Кожна мама, кожен тато, кожна вчителька, кожен соціальний працівник, кожен педагог на своєму місці повинен формувати цінність власного здоров'я", — підкреслює Лада Булах.

"Кожен з нас є активним громадянином і має захищати своє право на бездимне середовище. Не треба боятися повідомляти про порушення — органи контролю виходять на перевірку і впроваджують санкції", — зазначає Наталія Гриб.
Ефективним є навіть просте звернення до адміністрації закладів. "Наприклад, сидячи в ресторані, ви спостерігаєте, що хтось курить кальян. Неважливо, з дитиною ви чи без — це порушення законодавства. Просто підійдіть до адміністратора, нагадайте про заборону куріння. Ви користуєтесь послугою і маєте право на чисте повітря", — радить Лада Булах.
Захистити здоров'я українців: що далі?
Боротьба з рекламою тютюну в Україні триває. З одного боку, маємо сильну законодавчу базу, з іншого — тютюнова індустрія постійно шукає нові шляхи для просування своєї продукції.
"Тютюнова індустрія — це постійний процес: тут заборонили — вони привезли снюси, ароматизовані сигарети заборонили — вони протягли тютюнові твени. Тобто це постійна як підкилимна, так і офіційна боротьба між тютюновою індустрією, парламентом і виконавчою владою", — зазначає Лада Булах.
Запропоновані юристами зміни мають закрити наявні прогалини в законодавстві та зробити механізм контролю більш ефективним. Але успіх цих змін залежить не лише від державних органів, а й від активної позиції громадян.
"Важливо не лише заборонити рекламу, але й сформувати у молоді критичне ставлення до куріння".
"Щоб підліток, побачивши рекламу, запитав себе: чи вартий я того, щоб вживати популярний тютюновий виріб, який впливає на моє здоров'я, який зменшує мій потенціал у житті", — підкреслює Лада Булах.