Непримиримі партнери. Як під час війни співпрацюють виробники та продуктовий ритейл

Про непрості відносини між виробниками та продуктовим ритейлом відомо давно. Виробники звинувачували торгові мережі у диктуванні умов співпраці. Ритейл наполягав на власних великих витратах на оренду та організацію торгових площ.

Різниться і позиція сторін щодо способу врегулювання питання. Виробники товарів виступають за ухвалення закону, який зобов’яже ритейл дотримуватися низки вимог. Торгові мережі категорично проти такого підходу. Держава, яка могла б втрутитись у питання, поки цього не робить, обмежившись встановленням граничної націнки на деякі товари ще з початку карантину та продовживши дію свого рішення на період воєнного стану.

Велика війна, яка завдала збитків як ритейлу, так і виробникам, внесла свої корективи в їх відносини. LIGA.net розбиралася, як продовжують співпрацювати виробники і торгові мережі та чи знаходять компроміси?

Трохи історії

Для виробників товарів великі мережі є одним з основних каналів збуту продукції. Заяви від них щодо несправедливих умов співпраці лунали неодноразово. Однак у 2021 році їхні зусилля втілились у конкретні законодавчі ініціативи.

У парламенті з’явились законопроєкти №6155 "Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами" та №6068 щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників під час реалізації харчових продуктів. А також три альтернативні до нього законопрєкти. Перший зняли з розгляду у вересні 2022 року. Чотири інші лежать без руху.

Основні проблеми, які хочуть вирішити виробники:

• Невчасний розрахунок за поставлену продукцію. Непоодинокі випадки, коли постачальник отримує гроші за проданий товар через 90 днів, а в деяких випадках строки оплати сягають 120 днів. Це призводить до вимивання обігових коштів підприємств.
• Нав’язування непотрібних послуг — маркетингових, логістичних. Розмір платежів за ними торгові мережі встановлюють в односторонньому порядку.
• Ризики, пов’язані з поверненням непроданої продукції. Постачальники зобов’язані забирати нереалізований товар за свій рахунок і можуть отримати штраф за порушення.

Європейська практика

Всі законопроєкти, хоч і різняться між собою в певних моментах, але загалом спрямовані на врегулювання згаданих проблем через імплементацію в національне законодавство норм Директиви ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 року "Про недобросовісні торгові практики у відносинах між суб'єктами господарювання у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів".

Директива, зокрема, вводить такі поняття, як "чорні" та "сірі" недобросовісні торгові практики. "Чорні" – під повною забороною, "сірі" – допустимі в окремих випадках. До "чорних" практик директива відносить:

• оплату за продукти, які швидко псуються, пізніше за 30 днів і оплату пізніше за 60 днів за інші агропродовольчі товари;

• скасування замовлення продуктів, які швидко псуються, у короткий термін;

• стягнення з постачальника платежів, які не пов'язані з постачанням продуктів, та перекладання ризиків щодо втрати та псування продуктів на постачальника;

• відмова закупівельника фіксувати у письмовій формі певні умови договору постачання продуктів тощо.

До "сірих" практик відноситься повернення продавцеві нереалізованої продукції; стягнення з постачальника плати за зберігання, розміщення та інвентаризацію продукції; оплату постачальником послуг із промоції, маркетингу та рекламних послуг; стягнення з постачальника витрат на оплату персоналу, облаштування приміщень.

Втім, "законодавчий" віз і нині там. Як розповів Ліга.Нет автор основного законопроєкту №6068 Дмитро Соломчук, зараз у парламенті немає підтримки ні його законопроєкту, ні альтернативних.

"Наразі я не відчуваю в сесійній залі підтримки. Вони (законопроєкти. — ред.) свого часу обговорювались на Комітеті з питань економічного розвитку, але, наскільки я зрозумів, не знайшли підтримки. Хоча це особливо важливо в сьогоднішніх умовах. Ми завжди чуємо про те, що в країні має бути внутрішня переробка, але виробникам цих продуктів дуже важко добратися до полиць деяких супермаркетів. Деякі представники ритейлу уважніше до цього ставляться, інші, скажу відверто, з не надто великою повагою ставляться до українських виробників. Тому хотілося б це врегулювати на законодавчому рівні. Часто наші виробники не можуть отримати оплату за товар навіть протягом 90 днів, водночас ритейл платить авансом за французькі, польські та інші продукти. І виходить, що наші аграрії спонсорують іноземних виробників", – описує ситуацію Соломчук.

Кожній стороні – по меморандуму

У 2021 році 28 аграрних асоціацій та виробників продуктів харчування підписали меморандум "Про взаєморозуміння та спільну роботу у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами". Ним вони засвідчили погодження єдиного варіанту законопроєкту, яким мали врегульовуватись відносини з торговими мережами. А також погодились докладати спільних зусиль для його внесення до Верховної Ради та просування. Наразі цей законопроєкт до парламенту не внесено.

Ще навесні 2020 року уряд ухвалив постанову №341, яка містила перелік 17-ти соціально-значущих товарів. 12 із них – харчові продукти. На всі ці продукти запроваджувалось декларування цін.

Після вторгнення, на початку 2022 року уряд посилив свої заходи з контролю цін, встановивши на деякі продукти харчування граничний рівень торговельної надбавки не вище 10%. Постановою №650 від червня 2023 року Кабмін продовжив регулювання цін. Однак скоротив список продуктів, яких це стосується.

На фоні нових викликів здійнялась і нова хвиля розмов про необхідність законодавчого врегулювання відносин між ритейлом і виробниками.

Втім, до цього знову не дійшло. У квітні цього року найбільші торгові мережі вже між собою підписали меморандум, в якому висловили готовність "до закріплення граничних строків розрахунків за базові харчові продукти, що вироблені в Україні" протягом 30 днів. Серед них АТБ і "Коло" Генадія Буткевича, "Сільпо" Володимира Костельмана, NOVUS литовця Раймондаса Туменаса, українське представництво французької Auchan та Varus Валерія Кіптика і Руслана Шостака.

До переліку товарів увійшли: крупи, цукор-пісок, борошно, хліб, макаронні вироби з м’яких сортів, молоко, сир, кефір та сметана у плівці, масло жирністю 72,5, яйця, олія, курятина та свинина, овочі та мінеральна вода.
Варто зазначити, що це є дещо розширеним списком продуктів, які Кабмін визначив як соціально-значущі та встановив нагляд за цінами на них.

Практично всі згадані торгові мережі через два місяці після меморандуму об’єднались у громадську спілку "Фуд-ритейл альянс", виконавчою директоркою якої стала Наталія Петрівська.

Як пояснила очільниця спілки в коментарі Ліга.Нет, меморандум "був покликаний стати першим ринковим інструментом саморегулювання, застосованим у галузі роздрібної торгівлі".

За словами Наталії Петрівської, перелік товарів був обраний, "зважаючи на найнеобхідніші потреби населення, а також пошук збалансованого рішення". А щодо відсутності серед підписантів виробників, голова об'єднання ритейлерів пояснила це небажанням обмежити його дію учасниками відповідних асоціації виробників.

Перше потепління у відносинах?

Дію та вплив даного меморандуму кожна зі сторін оцінює по-різному. Втім, здається, що у відносинах двох протилежних таборів намітилося перше потепління.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає покращення комунікації з ритейлом.

"Ми спілкуємось, озвучуємо від наших учасників проблемні питання, вони на них реагують. Ми як спілка поки що моніторимо цей меморандум. Деякі речі нам незрозумілі. Наприклад, чому лише ці позиції прописані в ньому? Вони їх називають як соціально значущі продукти. Але я вважаю, що вся молочна група має бути там відображена. Також незрозуміло, як вони виконують розрахунки щодо цих позицій? Бо коли товар відпускається від виробника, то йде в одній накладній. А в ній є позиції, які стосуються меморандуму, а є такі, які не стосуються. А оплата іде, як правило, по накладних повністю", – каже Дідур.

На його думку, меморандум хоч і має право на існування, але лише як тимчасовий захід на період воєнного стану. В підсумку ж для врегулювання відносин між виробниками та продуктовим ритейлом має бути ухвалений відповідний закон.

"Генеральна лінія нашої асоціації – законодавче врегулювання. Так, воно має бути підготовлено, проговорено, погоджено з усіма учасниками – переробниками і ритейлом. І повинні бути часові рамки. Наприклад, протягом року погоджуємо спільний законопроєкт, а після закінчення війни вносимо його на розгляд парламенту. Компромісом на час воєнного стану може бути справді меморандум як додатковий захід. Але він повинен бути підписаний як представниками мереж, так і виробників", – каже очільник асоціації молочних підприємств.  

Про покращення відносин із деякими торговими мережами розповів і віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко. За його словами, протягом останніх місяців ситуація з розрахунками з виробниками хліба покращилась. Але це стосується супермаркетів, які входять до спілки "Фуд-ритейл альянс". З іншими мережами ситуація складніша.

"Треба віддати належне, з мережами, які входять до асоціації, ситуація більш-менш нормальна, з ними є діалог. З іншими все далеко не так. Порушення термінів розрахунків призводить до фінансової дірки. Щоб її закрити, потрібно залучати кредитні кошти, бо нам треба розраховуватись за сировину, енергоносії. Виробники залежні від мереж, бо мережі – це основний канал збуту продукції. І ми не можемо від них відмовитися. Наприклад, виробників хліба в Україні понад 3000, національних мереж – до десятка. І торгові мережі знайдуть серед 3000 виробників того, хто погодиться на їхні умови", – каже Олександр Тараненко.

За його словами, недобросовісні торговельні практики продовжують зберігатися. Аби їх уникнути, відносини між торговими мережами і виробниками мають бути врегульовані на законодавчому рівні.

"Якщо хліб не купили, нам його повертають і ніхто за нього не платить. А по деяких мережах повернення сягає до 8%. Це кожна 12-та буханка хліба йде у смітник. Те саме стосується інших послуг. Торгові мережі кажуть, що їм обмежили націнку на продукти. Але разом із тим вони збільшують вартість певних своїх послуг. Наприклад, послуги з передпродажної підготовки продукції. Але яка може бути передпродажна підготовка хліба? Щоб покласти його на полицю? Існують ще так звані бонуси, які сягають 30%. Наприклад, мережа продала хліба на 100 000 гривень, то ми з цієї суми маємо їм заплатити 30 000", – перелічує Тараненко негативні моменти співпраці з ритейлом, які ще продовжують існувати.  

Виконавчий директор Асоціації м'ясної галузі Микола Бабенко також зауважує на покращенні стану розрахунків із виробниками м’яса. Однак пов’язує це не з дією меморандуму, а з дефіцитом продукту.

"Терміни розрахунків вийшли на задовільний варіант із моменту, як у нас стався дефіцит сировини і сильно зросли ціни на м'ясо. Тому у нас ситуація дещо нетипова по галузі. Але це стосується лише м’яса. Що ж до ковбасних виробів, то там ситуація практично не змінилася. Терміни розрахунків можуть в рази перевищувати терміни придатності самих виробів. Був певний період минулого року, коли ціни на м'ясо відкотилися і торгові мережі могли дозволити собі його імпортувати. Зараз наше споживання залежить від внутрішнього виробництва. Бо навіть наша ціна, яка подвоїлася, все одно найнижча у світі. Не скажу, що з нами розраховуються протягом 10 днів, але в межах 20-ти – так, що є більш-менш задовільним для м’ясної галузі", — каже очільник асоціації.

Втім, незважаючи на деяке покращення, Бабенко також виступає за законодавче врегулювання відносин із ритейлом.

"В нас одностайна думка, і я не знаю представників галузевих асоціацій, які б розглядали інший варіант, крім законодавчого врегулювання. Лише воно здатне внести порядок у ці непрості відносини. І якщо сьогодні я можу констатувати, що ми маємо задовільні терміни оплати, то ситуація може змінитися в будь-який момент. Є одностайна позиція всього харчопрому, що відносини мають бути врегульовані лише законодавчо. Хоча торгові мережі зацікавлені в тому, щоб все залишалося, як є. Їх все влаштовує", – каже Микола Бабенко. 

Торгові мережі проти

Про підтримання діалогу та готовність розглядати проблемні моменти з товаровиробниками говорить і очільниця асоціації продуктового ритейлу Наталія Петрівська. Але зазначає, що інформація про невчасні розрахунки всієї галузі не відповідає дійсності. Адже ринок абсолютно різний.

"Варто розрізняти питання, які стосуються господарських відносин конкретного постачальника з конкретною мережею, та питання, пов’язані із скаргами на галузь в цілому. На сьогодні є значна частина торговельних мереж, які не мають заборгованості, як і не мали її до воєнного стану", – каже Наталія Петрівська.  

За її словами, деякі компанії-підписанти меморандуму застосовують навіть менші строки розрахунків за товар, що підпадають під дію меморандуму, ніж 30 днів. Все залежить від домовленостей із конкретним постачальником та можливостей роздрібної мережі. Випадки затримки з розрахунками можуть траплятися, якщо з боку виробника спостерігається недотримання податкового законодавства. А саме – невчасна реєстрація податкових накладних.

Що ж стосується законодавчого врегулювання відносин із виробниками, загальна позиція продуктового ритейлу незмінна: вони проти такого кроку. На їхню думку, він негативно позначиться і на торгових мережах, і на виробниках, і на кінцевому споживачі.

"Ініціювання прийняття закону щодо врегулювання відносин між постачальниками та торговими мережами розцінюємо виключно як лобізм окремих аграрних асоціацій та представників даного сектору, який може негативно позначитися не лише на торговельних мережах та малих і середніх постачальниках, а насамперед – на кінцевому споживачі. Особливо небезпечним є прийняття такого законопроекту в умовах війни, коли економічна ситуація в країні є і так вкрай нестабільною. Прийняття даного закону з великою вірогідністю призведе до зменшення асортименту для вирівнювання витрат та можливості втримання фінансової спроможності роздрібного ринку. Наприклад, на продаж молочної продукції, яка потребує особливих температурних умов зберігання, наразі значно зросли витрати — збільшення вартості електроенергії в 3,5-4 рази, складні умови продажу в умовах блекауту при мінімальній роздрібній націнці на окремі позиції товарів", – зазначила Наталія Петрівська.

Ліга.Нет поцікавилась у Мінекономіки про позицію відомства щодо ситуації з врегулюванням відносин між продуктовим ритейлом і виробниками. Однак, на час виходу публікації, відповіді не отримала.