Новий овочевий пояс України. Чиї помідори замінять херсонські

Уперше в Україні більше третини полів зрошують без участі держави. У 2023 році фермерськими об’єднаннями зрошені 46 000 га. У той час як загальна площа поливних полів становить 134 000 га. В лідерах – Черкащина, де створено 13 організацій водокористувачів (ОВК). Вона випередила Одеську та Миколаївську області, які були традиційними лідерами з меліорації.

ОВК – це саме ті об’єднання аграріїв, які беруться за експлуатацію власним коштом меліоративних систем так званого "нижнього рівня", що є у державній, комунальній власності або закинуті. Щобільше, з грудня 2023 року ОВК почали отримувати зрошувальні системи у власність.

Майже пересохле зрошення

Російська агресія руйнує меліорацію земель в Україні. У 2021 році площа зрошуваних земель становила 525 000 га. У 2023 році через окупацію та знищення Каховського водосховища під поливом залишилося 134 000 га.

До 2023 року всіма системами меліорації опікувалися державні контори під керівництвом управлінь меліорації. Тарифи на полив полів щороку зростали. За словами заступника голови Держагентства меліорації та рибного господарства Тараса Кота, тарифи встановлюють самі меліораційні контори, виходячи із витрат на електроенергію, ремонт насосного обладнання, каналів та адміністративних витрат.

Він запевнив LIGA.net у тому, що жоден державний орган не затверджує та не перевіряє такі тарифи. У той час як різниця в їхньому розмірі значна: від 5,55 грн за куб води для одних систем до 9,6 грн за куб для інших.

"Загалом на рік бюджетне фінансування систем меліорації складає 1 млрд грн. І ще 1 млрд грн становлять тарифні надходження", – каже Тарас Кот.

Порятунок поливальників у їхніх власних руках

В Держагентстві меліорації та рибного господарства зазначають, що основні витрати в тарифах на меліорацію припадають на оплату за електроенергію.

"Насосне та канальне обладнання застаріле, експлуатується з 1970-х років. Тому споживання "коняче". Сучасні насоси в півтора раза економніші", – каже LIGA.net керівник однієї зі зрошувальних систем в Одеській області.

Ще одна проблема: крадіжки води. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), з меліораційних каналів крадуть до 15% води. Для цього використовують пересувні мотопомпи, якими перекачують потрібні об’єми води.

Звісно, що така практика неможлива без того, щоб державні меліоратори в потрібний момент не "заплющували очі". Адже неможливо приховати сліди наповнення краденою водою офіційно сухих периферійних каналів.

Це доводить досвід роботи ОВК. Так, мережі Суворовської зрошувальної системи в Одеській області обслуговує ОВК "Вода життя". Вона, до речі, 20 грудня 2023 року першою в Україні отримала їх у власність. За словами виконавчого директора цієї ОВК Олексія Шундера, крадіжок води немає.

"Тепер взялися за модернізацію обладнання. Заміна 11 насосів, засувок і шаф управління дозволить на 10% зменшити втрати води та на 15% скоротити споживання електроенергії", – запевняє Олексій Шундер.

Для цього ОВК отримала субгрант від USAID на 18 млн грн. Шундер прогнозує, що завдяки цьому буде можливість на 15% зменшити тариф на полив.

Що далі

Схоже, скоро Черкащина стане основним постачальником овочів, які потребуютьполиву, – томатів, капусти, цибулі й тощо. У цій області шість з 13 ОВК було створено після того, як росіяни 6 червня 2023 року знищили Каховське водосховище.

Головний водний ресурс тут – Дніпро. А саме: Канівське та Кременчуцьке водосховища. Останнє підживлює інтерес до розвитку меліорації і в Полтавській області, яка входить до першої п'ятірки за створенням ОВК. Отже, в Україні створюється новий "овочевий" пояс замість втрачених після Каховської катастрофи херсонських плантацій.