Історія | Партнер пса Патрона. Як виробник зоотоварів Collar Company знайшов "найкращий час" для експорту

Чернігівська компанія Collar Company, виробник товарів для домашніх тварин, до початку великої війни зростала на 30% на рік. Оборот у 2021 році перевищив 200 млн гривень. Але 24 лютого ледь не обнулило зусилля минулих років.

З перших хвилин повномасштабного вторгнення підприємство опинилося під обстрілами. Співробітники переховувалися у сховищах та підвалах, стали на паузу сотні зарубіжних клієнтів.

Підвал підприємства у перші тижні вторгнення став притулком для засновника компанії – 45-річного Юрія Синиці, його родини та членів команди. Їх рятували бетонні стіни та запаси їжі. Після деокупації настала черга рятувати підприємство. На це пішли мільйони гривень та місяці.

Collar Company знають як компанію з виробництва амуніції для собак під брендом Waudog (поводки, нашийники з QR-паспортами, шлейки, рулетки), тренувальних снарядів Puller, наповнювач для котів SuperCat. Зоотовари власної розробки компанії продаються у 78 країнах світу. Експорт забезпечує до половини обороту.

У розмові з LIGA.net Юрій Синиця розповів, як втримав команду за допомогою кредиту, чому найкращого часу для експансії за кордон не буде, навіщо компанія списала дебіторську заборгованість українським замовникам, що були в окупації.

Під вогнем та в окупації

У Чернігові, розташованому в межах 100 км від Білорусі, 24 лютого почалося рано  – о 4-й ранку в місті зазвучала повітряна тривога, пролунали перші вибухи. Годиною пізніше керівництво повідомило співробітників Collar Company, що роботу припинено, на вулиці – небезпечно. Юрій Синиця вирішив швидко – разом із сім'єю, двома котами та собакою він поквапився сховатись на виробництві. Туди ж перебралися й інші члени команди.

"У місті не працював інтернет, не було води та світла. А на території підприємства був запас продуктів, вода зі свердловини та генератори", – пояснює підприємець.

Наступного дня ситуація погіршилася і всі перемістилися до підвалу підприємства, де ховалися від обстрілів до середини березня. Звідти Синиця намагався сяк-так підтримувати зв'язок з усіма співробітниками. Але день за днем зростала впевненість, що найгірше – бездіяльність, і тоді він вирішив на кілька годин на день відкривати фірмові магазини "Кіт і пес". У місті з перших днів березня не можна було купити навіть корм для тварин.

Найпопулярнішими товарами були корми, ветеринарні препарати та переноски для тварин – їх розкуповували дуже швидко. Рептилій та птахів, які також продавалися в магазинах Collar. Тих, кому не знайшли нових господарів, Синиця переніс до сховища.

Незабаром два з десяти магазинів компанії розбомбили, а один із вцілілих пограбували мародери. Крім того, ударною хвилею від "прильоту" ракети вибило всі вікна у виробничих та офісних приміщеннях, а уламки зруйнували дах на виробництві та складі. Через це Collar Company втратила більшу частину готової продукції – намокла від дощу. Врятувати вдалося лише третину обсягу.

Часткова релокація

Відновлювати роботу у Чернігові було неможливо – на територію постійно щось прилітало. Але обладнання вціліло, і Синиця почав думати про релокацію. Обрали Івано-Франківськ – підприємцю вдалося заручитися підтримкою місцевої торгово-промислової палати.

Переїзд був непростим. Пошук транспорту затягнувся, а держпрограма евакуації (за бюджетні гроші) не працювала на теренах, де велися бойові дії. 23 березня окупанти підірвали міст через річку Десна.

"Частково перевести виробничі потужності до Івано-Франківська нам вдалося наприкінці березня. Там тимчасово було розміщено головний офіс та виробництво Puller. Для співробітників ми орендували хостел. А виробництво SuperCat частково перевезли до Хмельницького", – згадує Юрій Синиця.

Евакуацію продовжили вже за підтримки держави – після втечі окупантів із Чернігівської та Київської областей. Але все одно релокувались не повністю – у Collar Company близько 600 співробітників і приблизно половина з них не захотіла їхати, розповідає Юрій Синиця. Тому у Чернігові залишилася лінія з виробництва амуніції для тварин та лінія з виробництва товарів для акваріумістики.

Перезапуск бізнесу давався важко – руйнування мостів та доріг заважали логістиці, виробництво вимагало ремонту. Тільки відновити дах коштувало понад 3 млн гривень. Але вже 29 березня Collar Company вдалося відвантажити перше замовлення по Україні.

"Клієнти були вдячні за те, що в умовах війни ми змогли щось відвантажувати і частково відновили виробництво. А клієнтам, які опинилися в окупації, яким фактично розбомбили зоомагазини, ми пішли назустріч, списавши усю дебіторську заборгованість", – згадує Синиця.

19 квітня компанія зуміла доставити контейнер із продукцією до Японії. Щоправда, довелося шукати інші логістичні шляхи. Зрештою везли продукцію до Польщі, а потім через Балтійське море. Цю дату у компанії називають своїм другим днем народження.

Правильні "дурні" рішення

Утримати бізнес минулої весни допомогли нестандартні рішення, які на той час здавалися "відверто дурними", каже Синиця. Він наводить як приклад вирішення "зарплатного" питання. До 24 лютого 2022 року всі вільні кошти Collar Company були реінвестовані у розвиток. Коли підприємство зупинилося  через активні бойові дії, виявилося, що зарплати немає чим платити.

Ще одне відчайдушне рішення – участь компанії у міжнародній виставці Interzoo наприкінці травня. Всупереч війні, яка розкидала команду по різних куточках країни, пошкодила виробництво і знищила частину продукції. Стенд та матеріали для виставки у Німеччині співробітники готували прямо на підлозі та у дворі хостелу, де мешкали в Івано-Франківську. Все необхідне, за словами Синиці, робили чи не з підручних матеріалів.

Участь у Interzoo дала можливість презентувати компанію та її продукти, що важливіше — знайти нових клієнтів, яких компанія відчайдушно потребувала.

"Дехто підходив зі сльозами на очах і пропонував розмістити замовлення навіть зі 100% передоплатою. Для нас це стало неоціненною фінансовою підтримкою. Зважаючи на те, що ці клієнти ще у листопаді-грудні (2021-го. – Ред.) говорили, що не готові робити замовлення через загрозу можливої війни", — згадує Юрій Синиця.

Один із закордонних клієнтів Collar Company, компанія з Японії, пішов ще далі – дав компанії кредит під 5%. Втім, одержати його виявилося непросто. Упродовж кількох місяців тривали переговори з українськими банками про те, як його прийняти. За словами Синиці, вимоги з українського боку висувалися дуже жорсткі – необхідно було вказати бенефіціарів компанії, надати її статутні документи та все те, що передбачає фінмоніторинг, на правила якого війна жодним чином не вплинула. Через три місяці гроші все ж таки вдалося отримати.

"Кредитування сьогодні – окремий біль бізнесу. Постійно відбувається піар того, що бізнес зараз готовий кредитувати на вигідних умовах, але за фактом такі кредити доступні лише агросектору. Ми їх отримати не можемо за жодних умов. Навіть під заставу нерухомості, адже ніхто не хоче оцінювати об'єкт у Чернігові, розташований за 70 км від кордону з РФ", – пояснює підприємець.

Нові можливості

Ще сидячи у підвалі під бомбардуваннями, Синиця розумів: щоб розвивати компанію у нових реаліях, потрібно активніше розвивати експортні ринки. До 24 лютого на експорт припадала до половини обороту компанії, але через вимушений простій на початку весни, Collar Company втратила сотні замовників з-за кордону, які побоювалися співпрацювати через війну в Україні. Влітку ситуація змінилася.

"Найкращого часу, ніж зараз, для розвитку експорту не буде. Раніше, коли я розповідав своїм друзям у США про Україну, дехто продовжував вважати її частиною СРСР чи Росії. Тепер таке питання взагалі не стоїть, – пояснює Юрій Синиця.

Collar Company вже має план експансії та диверсифікації ризиків. По-перше, перевезти головний склад до центральної частини України (у Чернігові може бути ще небезпечно). По-друге, відкрити повноцінний фізичний офіс у Польщі, де компанія розвиватиме ринок так само, як розвиває в Україні – там будуть торгові представники, а не дистриб'ютори, як раніше, і великий штат співробітників.

"По-третє, ми хочемо наростити свою присутність у ще більшій кількості країн", – підсумував Юрій Синиця.

Продукти, вигадані під обстрілами

Collar Company торік випустила колекцію "Colors of Freedom" із патріотичною символікою, в якій представлені нашийники, поводки, рулетки, одяг та адресні бирки. Прибуток від продажу компанія спрямує на розмінування.

Оновилася й лінійка бренду Waudog – єдиного бренду зоотоварів у світі, що завдяки ліцензії Warner Bros. може використовувати дизайни та зображення героїв серіалів. Вона поповнилася продуктами із зображенням персонажів культового серіалу Рік і Морті. Також Waudog у колаборації з легендарним псом Патроном випустили серію нашийників, поводків та рулеток з ексклюзивним дизайном, яка називається Herro.

Крім того, серед новинок Collar Company також ветеринарні препарати для профілактики та лікування від котячих та собачих паразитів.

У компанії презентували новий мобільний застосунок (розроблений разом із проєктом Animal ID) для реєстрації домашніх тварин у міжнародній базі. Він також дозволяє оперативно відстежити чотирилапого друга, якщо той загубився. Кількість зареєстрованих тварин уже перевищила один мільйон.

За словами Синиці, компанія вже готова повноцінно відновити роботу відділу R&D – головного з інноваційних винаходів у Collar Company. У середньому, на полиці потрапляє два продукти із десяти, які були у розробці. Наприклад, нещодавно "не вистрілив" ультразвуковий відлякувач кліщів. Провали у цьому напрямі підприємця не зупиняють – у світі близько пів мільярда собак, тож завжди буде для кого створювати та впроваджувати, упевнений бізнесмен.

Олена Ковтун для LIGA.net