Партнерський проєкт Партнерський проєкт
Партнерський проєкт

У червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. З одного боку, цей статус вже дає низку переваг. Зокрема, ЄС показує свою готовність тісніше інтегрувати Україну в свої структури, допомогти відновитися після війни та досягти високих критеріїв членства в ЄС.

Водночас Єврокомісія дала Україні сім рекомендацій, виконання яких не прив'язане до вже ухваленого рішення, але від них залежать подальші етапи, пов'язані із членством у ЄС. 

Серед них:

  1. Реформа добору суддів Конституційного суду
  2. Продовження судової реформи
  3. Антикорупція, включно з призначенням нових керівників САП і НАБУ
  4. Боротьба з відмиванням коштів та реформа системи органів правопорядку
  5. Втілення антиолігархічного закону
  6. Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським
  7. Зміна законодавства про нацменшини.

У партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ ми вже розглядали частину із цих пунктів, зокрема, деолігархізацію разом зі змінами в регулюванні медіа, та судову і конституційну реформи.

Деякі пункти з переліку рекомендацій ЄК є більш конкретними – з чітко окресленими пропозиціями та термінами їх реалізації.

Інші – навпаки, є більш загальними, та передбачають радше визначення загального вектора майбутніх реформ. Передусім це стосується третього і четвертого пунктів рекомендацій Єврокомісії  – посилення боротьби з корупцією та реформи системи органів правопорядку. Ці напрямки, на думку експертів, є взаємопов'язаними, адже для ефективної боротьби з корупцією необхідні реформовані правоохоронні органи. 

Як Україна збирається реформувати систему органів правопорядку

Єврокомісія очікує від України на ухвалення комплексного стратегічного плану реформування правоохоронної системи як частини безпеки і оборони. Проте, на що саме Україна має звернути увагу на цьому шляху і як саме оцінювати ефективність цієї реформи – європейські урядовці не уточнюють. 

"В інших рекомендаціях більш-менш чітко вказано, що треба зробити, а тут: "Ухваліть план реформ, а що там буде, на ваш розсуд". Якщо послухати, що говорять європейці через комунікації з Ольгою Стефанішиною, віцепрем’єркою з питань євроінтеграції, то нема там конкретних вимог. Їм треба, щоб країна мала якесь стале і послідовне бачення, як розвиватиметься правоохоронна система. Тобто тут повний карт-бланш", – пояснює експерт Центру політико-правових реформ (організація-член Коаліції РПР) Євген Крапівін.

Чому без антикорупції та реформи органів правопорядку Україну не візьмуть до ЄС. Розбір
Євген Крапівін, експерт Центру політико-правових реформ

За його словами, попри відсутність конкретики своє бачення реформи органів правопорядку Україна все ж запропонувала. У листопаді 2022 року в Офісі Генпрокурора створили міжвідомчу робочу групу, до якої увійшли представники всіх органів правопорядку.

Першого січня робоча група вже завершила свою роботу, результатом якої став проєкт плану реформи. Наразі документ направлений в Офіс Президента на розгляд. Що входить до цього плану – невідомо.

На сайті Офісу Генпрокурора є лише коротка вижимка основних тез, які і визначатимуть подальший вектор реформи системи правопорядку.

Зокрема, визначені наступні стратегічні пріоритети: 

1. Дієвість та ефективність органів правопорядку та прокуратури. Забезпечення подальшого розвитку системи органів правопорядку має здійснюватися на основі застосування ризик-орієнтованих підходів, інформаційно-аналітичної спрямованості, стратегічного менеджменту та прогнозування. 

2. Послідовна кримінальна політика, пріоритетом якої є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого. 

3. Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права. 

4. Система управління, що орієнтована на результат відповідно до встановлених пріоритетів. 

5. Комплексна цифрова трансформація. 

6. Відкритість, прозорість, підзвітність, незалежність та політична нейтральність.

Ці пріорітети не містять жодної конкретики. Окрім того, вони не стосуються конкретних органів правопорядку, або навпаки – стосуються усіх разом. 

Євген Крапівін звертає увагу на те, що план, ухвалений на базі Офісу Генпрокурора, радше розроблявся для мирного часу і не охоплює низки важливих питань.

"Він не охоплює питання реформи СБУ, наприклад. У нас у першому читанні ухвалений законопроєкт, у якому була послідовна реформа, там було чітко розписано, як СБУ має позбуватися функцій досудового розслідування і перетворюватися на класичний контртерористичний орган. На жаль, концепція не зачіпає цього питання. У зв'язку з війною це питання просто заморозилося. Так само там немає того, що стосується воєнної юстиції. Цими злочинами займаються і у прокуратурі, і в СБУ, і навіть в НАБУ і, звісно, в регіонах найбільшу роботу робить поліція. Там немає і питань щодо розбудови порядку на деокупованих територіях – чи будуть всіх колаборантів притягувати, чи ні, чи будуть обмеження у виборчих правах, чи ні, чи будуть там правоохоронці, які були там до окупації і втекли, чи ні. Стільки питань, які важливі і зараз. І будуть важливі після війни. Але ця концепція розроблялася більше для мирного часу", – каже Євген Крапівін.

За його словами, у гарячу фазу війни, ніхто не думає про реформи щодо тих органів, які працюють близько до фронту.

З іншого боку, на думку експерта, усі давно наболілі питання, а також питання, пов’язані з війною і післявоєнною відбудовою, будуть вирішуватися і імплементуватися окремо. 

"Європейці прописали цей пункт, а ми його втілили. Але те, що ця концепція буде розвиватися та оновлюватися, це 100%. Бо на виконання цієї концепції можна деталізувати дуже різні речі. Окрім того, речі пов’язані з війною і післявоєнною відбудовою якоюсь окремою концепцією  чи окремим документом все одно будуть затверджені. І органи правопорядку будуть розвиватися не тільки, як у цій концепції затверджено, а й згідно з іншими документами. Але європейцям потрібно, щоб у нас було це бачення. То ми його їм і надали". – пояснив експерт. 

Як (нарешті) втілити антикорупційну стратегію

Ще однією з вимог Єврокомісії є антикорупційна складова. Вона, своєю чергою, охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, СЄ наполягав на призначенні керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, затвердивши визначеного переможця конкурсу, а також провести чесний конкурс на призначення нового голови НАБУ.

Посада очільника антикорупційної прокуратури залишалася вакантною майже два роки. Конкурс для обрання нового керівника оголосили у січні 2021 року. У грудні конкурсна комісія оголосила рейтинг кандидатів — найбільше, 246 балів, набрав Олександр Клименко. Ці результати конкурсна комісія офіційно затвердила лише 19 липня 2022 року.

Новий очільник САП з 2016 року працював детективом НАБУ.

Клименко розслідував кілька медійних справ, зокрема, "газову справу" щодо колишнього нардепа Олександра Онищенка. Також Клименко очолював групу прокурорів у справі колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Що ж до конкурсу на посаду очільника НАБУ, то зараз за цю посаду змагаються два десятки кандидатів. Вони вже склали тести на знання законів та розв'язання логічних задач. Попереду – співбесіди на доброчесність та компетентність.

За словами Миколи Хавронюка, члена правління Центру політико-правових реформ, як для Єврокомісії, так і для українського суспільства важливо, аби конкурс був чесним і прозорим.

"Насамперед важливо, щоб оцінки конкурсної комісії були обґрунтовані. Комісія оцінює кандидатів за певними показниками – здача тестування, підготовка письмового завдання, оцінка доброчесності та професійної етики. Суспільство має бачити, що переміг той, хто набрав більше балів, а не той, хто був на четвертому чи п’ятому місці, а потім з незрозумілих причин під час співбесіди став найкращим. Тоді це буде важко пояснити суспільству, чому, за які карі очі", – пояснив експерт.

Чому без антикорупції та реформи органів правопорядку Україну не візьмуть до ЄС. Розбір
Микола Хавронюк, член правління Центру політико-правових реформ

Окрім того, в "антикорупційному блоці" присутні загальні вимоги, як от "ефективні розслідування та судові вироки".

За словами Миколи Хавронюка, ці умови стосуються передусім ефективності функціонування НАБУ і його незалежності.

"НАБУ досі не може самостійно абсолютно проводити оперативно-розшукову діяльність, тому що в деяких випадках НАБУ змушене звертатися до СБУ. А СБУ підконтрольна президенту України. Це означає, що може бути витік інформації, може бути політичне втручання. Це неподобство існує багато років і його треба зняти нарешті", – пояснив Микола Хавронюк.

Одна з ключових причин недостатньої ефективності органу, за словами експерта, це велика кількість дрібних справ при невеликій кількості детективів.

"НАБУ завалене дрібними справами. Зараз НАБУ має починати розслідування, коли вкрали, наприклад, на мільйон. А в НАБУ немає стільки детективів, щоб розслідування забезпечити по всім таким провадженням. Також треба вилучити деяких суб'єктів з-під підслідності НАБУ, наприклад депутатів облрад. Якщо вони щось вчинили, то хай розслідує ДБР чи Нацполіція. НАБУ має йти по найвищим посадовцям. Тим більше коли йдеться про керівників якихось комунальних підприємств… Це просто смішно. І одночасно треба збільшити кількість детективів, бо їх реально не вистачає. Ми багато чуємо про НАБУ, а насправді це 0,04 всіх кримінальних проваджень, які за рік направляють до суду. Це дуже мало.  Вони могли б робити набагато більше, якби додати стільки ж посад в НАБУ", – розповів Микола Хавронюк.

Також експерт нагадав про те, що із введенням воєнного стану в Україні всі декларанти отримали можливість не подавати електронні декларації, а деякі реєстри виявилися закритими.

І хоча ЄС ніяк не коментує цю ситуацію, на думку експерта, вже час повертатися до обов’язкового декларування майна і доходів чиновниками. 

"ЄС з цього приводу мовчить, бо для ЄС трохи некоректно поправляти нашу владу і казати: "Відкривайте реєстри попри війну". Вони розуміють, що війна може супроводжуватися певними викликами. Але ми всередині України бачимо, що особливих небезпек не існує, бо коли був відкритий реєстр декларацій, то ніхто з нього сторонній не брав інформацію. Моє застереження до реєстру полягає в тому, що там неможливо знайти якісь особисті дані, за винятком місця проживання. Якщо особа проживає в маленькому містечку чи тим більше селі, то її легко знайти. В умовах війни можна було б вказувати або лише місто, або область", – сказав Хавронюк. 

Також, політичні партії в Україні не зобов’язані звітувати про майно та доходи з квітня 2020 року – спершу це було пов’язано з епідемією коронавірусу, потім – з воєнним станом. Цю ситуацію теж необхідно виправляти задля забезпечення прозорості фінансування політичних партій та зменшення корупційних ризиків. "Тут взагалі мова не може йти. У нас забезпечується таємниця особистих даних, даних про здоров’я людини. Але до чого тут політичні партії? Про них має бути відкрита інформація. Тим більше в умовах війни. Щоб ми точно знали, що ніякий чорт зарубіжний їх не спонсорує", – вважає Микола Хавронюк.

Виконання приведених вище вимог Єврокомісії відкриє для  України можливість початку переговорів про членство у ЄС.

Уже навесні Єврокомісія має опублкувати документ, у якому підіб'є підсумки того, наскільки Україна впоралась із домашнім завданням по усіх сімох пунктах, включно з антикорупційною реформою та реформою правоохоронних органів.

Реформа органів правопорядку, призначення директорів НАБУ і САП, підвищення якості досудових розслідувань – те, у чому передусім зацікавлені громадяни України. Саме ці кроки, з одного боку, допоможуть зменшити корупцію в Україні, а з іншого – збільшать шанси України на набуття офіційного статусу члена Євросоюзу.

Детальніше про хід виконання Україною рекомендацій Єврокомісії читайте у дослідженні Коаліції РПР.

Публікація підготовлена ЛІГА у партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту "Відповідальна та підзвітна політика в Україні" (U-RAP), що реалізується Національним Демократичним Інститутом. Думки, висловлені у публікації, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID.