Санкційна війна. Як Росія намагається уникнути покарання та чим на це відповідає Україна

Після початку повномасштабної війни Захід пішов на безпрецедентні санкції проти Росії, які зачіпають не тільки еліту, а й звичайних росіян.

Загалом до та після 24 лютого проти Росії та її громадян запровадили майже 12 000 обмежень різного ступеню ефективності. Що погано — з плином часу  росіяни навчилися знаходити шпарини у санкційних обмеженнях як на державному рівні, так і на приватному.

Національне агентство з протидії корупції України (НАЗК), яке займається пошуком активів росіян, надало LIGA.net перелік ключових шляхів обходу санкцій, які сьогодні набули поширення у країні-агресорі.

А в санкційній групі Єрмака-Макфола, створеній для впровадження антиросійських санкцій, пояснили нам, як Україна та партнери працюють над латанням цих дір. 

Обійти санкції, щоб і Facebook не помітив

Підписник LIGA.net надіслав нам внутрішнє листування однієї IT-компанії, яка офіційно зареєстрована у США, однак більшість її співробітників — росіяни. Це B2B-компанія, яка працює здебільшого на ринку Південної Азії й Північної Америки, вартість останньої угоди — $100 000.  

З понад 50 співробітників більш як 40 — росіяни. Тому компанії доводиться вигадувати способи обходу міжнародних санкцій для виплати зарплатні тим, хто перебуває у РФ. Найпростіший, пише компанія в робочому чаті, — відкрити рахунок у Тінькофф банку.  

Працює схема так: Тінькофф залучає компанію з Узбекистану, яка формально виступає підрядником IT-компанії, тож гроші росіяни отримують від неї.  

Ще один з можливих варіантів для працівників цієї фірми — самому відкрити рахунок за межами РФ. Компанія обіцяє всіляко допомагати, навіть готова оплатити поїздку за кордон.  

Цікавим є те, що вказана IT-компанія є партнером Facebook і отримує від нього фінансування. Але виходить, що навіть фірма, яка співпрацює з американським гігантом, обходить санкції.  

Подібних історій безліч. Росіяни вигадують все нові шляхи, аби знайти можливість жити та заробляти, як раніше, — знаходять способи експортувати металопродукцію до ЄС в обхід санкцій чи незаконно ввозити айфони через так званий паралельний імпорт.

Найпопулярніші способи обходу

З весни НАЗК працює над пошуком активів Росії та її громадян у світі, а також моніторить порушення санкційного режиму. На запит LIGA.net там надали перелік дір, якими найчастіше користаються росіяни. Ось він: 

Воєнно-промисловий комплекс. Підприємства ВПК РФ переважно не укладають прямих договорів з іноземними постачальниками, а отримують доступ до необхідного обладнання через окремі російські лізингові компанії, які не перебувають під санкціями, а також через посередницькі дистриб'юторські підприємства. 

Нафта. Росіяни змішують свою нафту з іншою (наприклад, єгипетською), ускладнюючи встановлення її походження. 

Зникнення з радарів. Судна навмисно відключають транспондери, щоби приховати своє місцеперебування і свій експорт. 

Паралельний імпорт. Росіяни завозять товари через треті країни без дозволу правовласників. 

Використання поштових сервісів. Використання компанії, що спеціалізується на купівлі товарів з маркетплейсів та доставленні на територію РФ. Таку компанію реєструють у юрисдикції Гонконгу, але водночас вона орієнтована виключно на ринок РФ. 

Паралельний експорт. Російські компанії приховують своє походження та отримують статус експортерів ЄАЕС, що надає можливість використовувати сертифікат походження "товар ЄАЕС" та експортувати товари. 

Перереєстрація транспорту у дружніх юрисдикціях. Транспортні компанії РФ та Білорусі здійснюють перереєстрацію транспортних засобів у Казахстані. Це надає їм можливість перетинати кордони ЄС для перевезення товарів. 

Турецький коридор. Туреччина та РФ мають намір створити логістичний хаб у турецькій провінції Самсун для постачання товарів з/у РФ через Туреччину. 

Використання системи передачі фінансових повідомлень Банку Росії. Серед списку банків, приєднаних до цієї системи, фігурують фінансові установи Киргизстану, Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Куби, Таджикистану, Вірменії, тобто тих країн, через які РФ намагається формувати способи обходу санкцій. 

Використання логістичних спроможностей вільних економічних зон. Росія вже здійснює діяльність поблизу одного  із найбільших транспортних хабів світу, в Економічній зоні Суецького каналу в Єгипті, а також веде переговори щодо надання можливості російським компаніям працювати у вільних економічних зонах Ірану, Киргизстану, В'єтнаму, Монголії, Азербайджану, ОАЕ, Таджикистану, Марокко, Узбекистану, Вірменії, Китаю, Туреччини, Казахстану. Наразі ідентифіковано 74 ВЕЗ, до яких виявляє інтерес РФ.  

Що робить Україна? 

Якогось одного органу, який би займався санкціями проти Росії, немає. Зокрема, це входить до повноважень НАЗК та спеціальної Санкційної групи Єрмака-Макфола. 

У НАЗК в коментарі LIGA.net розповіли, що українська розвідка збирає дані й про обхід санкцій. Далі НАЗК їх обробляє та передає МЗС, СБУ та Офісу генпрокурора.  

"Офіс генпрокурора їх використовує для того, щоб ініціювати кримінальні провадження за кордоном разом із замороженням і подальшою конфіскацією активів фізичних та юридичних осіб", — розповіли в пресслужбі агентства. 

Через МЗС Україна передає міжнародним партнерам інформацію про обхід санкцій. Водночас з міністерством працює не лише НАЗК, а й група Єрмака-Макфола. 

Як розповів LIGA.net секретар цієї санкційної групи Владислав Власюк, вони як самостійно моніторять інформацію про санкції (наприклад, у ЗМІ), так і отримують її від інших структур. Далі група Єрмака-Макфола передає інформацію двома каналами. 

Основний — санкційний координатор Олексій Макєєв з МЗС, який передає інформацію українському посольству у відповідній країні, де вже посол працює над закриттям лазівки. Також є взаємодія з санкційними директорами із так званої санкційної коаліції — це 40+ країн, основою якої є G7. 

За словами Власюка, є два основних види лазівок — конкретні компанії, які порушують санкції або сприяють порушенню, а також "якісь загальні історії".

Власюк наголошує, що більшість партнерів України віддані санкційному режиму, але інколи вони "опиняються у шпагаті" — коли хтось продовжує працювати з РФ, а Україна публічно про це повідомляє.  

"Починається політична історія, і умовний банк чи компанія прибігає у свою країну за захистом з криком "Чого мене шеймлять?" Тому здебільшого інформацію про обхід санкцій Україна передає не публічно", — каже секретар санкційної групи Єрмака-Макфола. 

Конкретні результати 

Як приклад конкретних контрзаходів Власюк навів протидію російській платіжній системі "Мир" через загрозу вторинних санкцій. Схоже, це працює, адже останніми днями з’явилися новини про відмову країн від російської системи. 

Так, припинили приймати такі банківські карти у Казахстані, Вірменії та В’єтнамі, банки яких бояться потрапити під вторинні санкції США. Раніше таке рішення ухвалили найбільші банки Туреччини. Як вказує видання The Insider, на сайті системи "Мир" взагалі зникла інформація про роботу в інших країнах, залишилася лише про роботу у РФ. 

Ще один приклад: найбільша європейська нафтова компанія Shell Plc, попри публічну заяву про відмову від російської нафти, продовжила її отримувати, прикриваючись так званим змішуванням, каже Власюк. Компанія робить бленд, де 49,99% сировини вироблено в Росії, а 50,01% — з інших джерел. Це дає формальний привід казати, що це не російська нафта. 

"Після публічної уваги компанія заявила, що перестане торгувати нафтою з будь-яким відсотком російського походження. Теж після цього у санкційному пакеті з'явилася заборона на бленди", — каже Власюк.

Він уточнив, що результату вдалось домогтися не обов’язково тільки через роботу України, але український вплив тут точно є.

Це лише окремі приклади. За декілька тижнів група Єрмака-Макфола обіцяє оприлюднити документ із детальною інформацію про обхід санкцій та рекомендаціями щодо закриття цих лазівок.