Скандал із забудовою Ботсаду в Києві. Про що Академія наук домовилась із забудовником

Національний ботанічний сад ім. Миколая Гришка, що знаходиться в Печерському районі Києва, передав частину своїх територій під житлову забудову всупереч законодавству, заявила Державна аудиторська служба України (ДАСУ).
Керівництво наукової установи заперечує цю інформацію, пояснюючи, що інвестиційна угода передбачала лише реконструкцію господарського двору.
Національний ботанічний сад є частиною природно-заповідного фонду України та належить до земель, що мають природне та історико-культурне призначення. Закон забороняє будь-яку діяльність, яка суперечить охоронному статусу заповідника, включно з будівництвом споруд, не пов’язаних із його функціонуванням.
У ДАСУ стверджують, що предметом інвестиційної угоди було будівництво житлових і нежитлових будівель. В обмін на це Ботанічний сад мав отримати частку у збудованих об'єктах.
Протягом шести років забудовник не міг реалізувати проєкт через охоронний статус території. Попри це, Національний ботанічний сад отримав від інвестора товари, послуги та кошти на суму 2,6 млн грн. Серед отриманого – цибулини тюльпанів і ґрунт.
Керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що звернувся до керівництва Ботсаду та Національної академії наук (НАН) із рекомендацією негайно розірвати інвестиційний договір.
Згодом і міський голова Віталій Кличко відреагував на ситуацію, закликавши уряд унеможливити забудову Ботанічного саду та впорядкувати його територію. Кличко нагадав, що Київ раніше звертався до Національної академії наук, якій належить Ботсад, щоб передати його в управління міста через його "неналежний стан".
Утім, НАН, за словами мера, "відмовилася від пропозиції й згодом передала ділянку землі на території Ботанічного саду імені Гришка приватному забудовнику".
Директорка Ботанічного саду Наталія Заіменко скептично поставилася до пропозиції мера Києва передати землю наукової установи до комунальної власності, наголосивши на ризику перетворення саду на розважальний парк.
Вона зазначила, що схожі обговорення велися ще у 2017 році. За її словами, хоча на початку політичної діяльності Віталій Кличко відвідував сад і його підтримував, зараз потрібен діалог для пошуку компромісів.
Законодавство обмежує можливості міської влади допомагати саду. Тому важливо шукати спільні рішення. Наприклад, Ботанічний сад пропонував Київзеленбуду перелік рослин, сприятливих для озеленення міста, але ці пропозиції були відхилені.
Хто став інвестором Ботанічного саду
Національна академія наук України за безцінь віддала приватним забудовникам у Києві 116 га державної землі, стверджують у ДАСУ. Одним із забудовників, який активно забудовує землі, що перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур, є КСМ-Груп. Він і є таємничим інвестором Ботанічного саду.
Столичний забудовник КСМ-Груп, за даними аналітичної системи YouControl, входить до однойменної бізнес-групи, яка об’єднує близько шести десятків суб’єктів господарювання. Ключовими бенефіціарами групи є Микола Копистира та його родичі. Копистира фактично контролює групу через двох двоюрідних сестер — Ольгу та Тетяну Черненко. Вони є власницями 97,74% статутного капіталу ТОВ "КСМ-Груп".
Забудовник зводить п'ять житлових комплексів у Києві: "Кришталеві джерела", "Феофанія City", "Авеню 42", "Феофанія-парк", "Дніпровський". Група компаній вже не один рік співпрацює з НАН України, забудовуючи їхні земельні ділянки. Одні з найвідоміших скандалів – Національний природний парк "Голосіївський", ділянка урочища "Теремки", Феофанія.
У листопаді 2023 року НАБУ і САП спільно з міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим викрили Копистиру на пропозиції хабаря у вигляді нерухомості у зведених ним новобудовах загальною площею понад 5200 кв. м орієнтовною вартістю більш як 170 млн грн.
За це топпосадовець мав залишити чинними укладені з товариством угоди щодо будівництва житлового комплексу на земельній ділянці міністерства, а також сприяти отриманню дозвільних документів та необхідних погоджень. Власника компанії затримали наприкінці листопада. Але вже в тому самому місяці його звільнили з-під варти з заставою у 100 млн грн.
Керівництво Ботсаду про забудову
Керівництво Ботанічного саду наголошує: у підписаному ними договорі зазначено, що земля не передавалася інвестору – угода стосувалася лише реконструкції старих будівель. Вона передбачала ремонт адміністративного корпусу, гаража, гуртожитку та їхнє подальше використання садом.
Інвестору передавалася частина приміщень під оренду в адміністративному корпусі. Інформація про передання інвестором цибулин тюльпанів є неправдивою, проте інвестор оплачував послуги теплопостачання для Ботанічного саду.

"Господарська зона Ботанічного саду, якщо до неї належить господарський двір, відповідно до законодавства, дозволяє будівництво, зокрема фундаментальних споруд. Це можуть бути господарські приміщення, а в певних випадках навіть готелі. Однак усе будівництво має бути безпосередньо пов'язане з діяльністю природоохоронного об’єкта, тобто Ботанічного саду. Зведення житлових будинків суперечить закону про природно-заповідний фонд. Будь-які споруди повинні бути пов’язані виключно з функціонуванням об’єкта ПЗФ. Також заборонено передавати забудовнику приміщення для комерційної оренди", – пояснює активіст та еколог Михайло Петелицький.

Ініціатива проведення інвестиційного конкурсу належала саме Ботанічному саду. Через високі ризики інші компанії начебто відмовилися від участі й було обрано забудовника КСМ-Груп.
Екологічна спільнота, яка протягом багатьох років висвітлює питання забудови земель, що належать НАН України, висловлює сумніви щодо того, чи була ініціатива укладення інвестиційного договору справді ініційована саме керівництвом Ботанічного саду. Принаймні, без відповідних розпоряджень або погоджень з боку НАН така дія виглядає малоймовірною.
Станом на сьогодні угода з 2023 року вже втратила чинність. Юристи зазначають, що вона фактично не була укладена повністю, адже залишалося узгодити додаткові умови, зокрема точний перелік об’єктів для реконструкції, пояснює Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи.
"У підписаному договорі йшлося виключно про реконструкцію. І жодної згадки про житлову забудову не було. Однак після перевірки Державної аудиторської служби з’явилися повідомлення про можливі плани забудови, що стало несподіванкою для Ботанічного саду", – каже Шумик.
Національна академія наук уже видала постанову про розірвання угоди. Керівництво Ботанічного саду намагалося розірвати договір ще влітку, але інвестор перестав виходити на зв’язок і не відповідав на офіційні запити.
Водночас Петелицький наголошує: робити остаточні висновки до оприлюднення інвестиційної угоди не варто. У Ботанічному саду готові оприлюднити договір з інвестором, але для цього потрібен дозвіл Національної академії наук і самого інвестора. Вже направлено лист із проханням про надання такого дозволу, адже без цього публікація документа може спричинити судові розгляди.
Ботанічний сад є частиною природно-заповідного фонду України та об'єктом комплексної охорони. Він належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави.
Як наукова установа, Ботанічний сад виконує важливі завдання: проводить дослідження в галузі охорони природи, створює базу для збереження генофонду рослин і біорізноманіття, а також займається просвітницькою діяльністю в галузі екології та раціонального використання рослинних ресурсів.
Завдяки різноманітності колекцій живих рослин, масштабам території та високому рівню наукових досліджень Ботанічний сад посідає провідне місце серед найбільших ботанічних садів Європи.