Зміст:
  1. Економіка зверху
  2. Країна кукурудзи
  3. Що з бюджетом?
  4. Бізнес під час війни
  5. Індекс інвестицій у нерухомість
  6. Тренд на споживання
  7. З вірою у майбутнє
  8. Затишшя посеред бурі

Як почувається економіка України майже через два роки війни? Здавалося б, відповідь очевидна – погано. Виявляється, не все так просто. А подекуди її стан може навіть здивувати.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

У 2022 році відбулося падіння економічної активності. У перші місяці повномасштабного вторгнення все завмерло. Міграція населення, бойові дії. З 2023 року ВВП почав зростати, але проблем вистачає.

На споживацькому рівні спостерігається відновлення роздрібної торгівлі та закладів харчування, наприклад кав’ярень. Ці активності та витрати населення описують поточну ситуацію.

Щоб зрозуміти, де ми перебуваємо, важливо подивитися на тенденції. Українська економіка виявилася гнучкою та пристосовується до умов війни. Головним чином завдяки споживанню українців, з'ясувала LIGA.net.

Економіка зверху

Війна обвалила українську економіку. Весь 2022 рік спостерігалося падіння ВВП, що склало -29,1% до попереднього року. Постраждали всі виробничі сектори, особливо будівництво (-67,6% до попереднього року). Але другий квартал цього року демонструє ріст у 19,5%.

На графіку – ріст ВВП рік до року. Весь 2022 рік ВВП зменшувався. Але другий квартал показав ріст у 19,5%. Дані: Держстат.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

Цікаво поглянути на номінальні цифри – це падіння з $199,8 млрд до $160,5 млрд. Згідно з даними МВФ, це рівень 2020 року з ВВП у $156 млрд.

Куди важливіше, яким є склад ВВП. Головними чинниками росту називають внутрішній попит (споживання), а також збільшення публічних інвестицій. Зокрема у проєкти відбудови.

У прогнозах звучить оптимізм. Осінній економічний прогноз Європейської комісії говорить про ріст 4,8% у 2023 році, 3,7% – у 2024 та 6,1% – у 2025 році.

МВФ вказує, що макроекономічні індикатори виявилися сильнішими за очікувані, підвищивши оцінку росту ВВП до 4,5% у 2023 році. Але в наступному році очікує послаблення до 3-4%, з ростом 6,5% у 2025 році. 

Ризиком для всіх прогнозів є посилення бойових дій.

На графіку – номінальний ВВП України впав у 2022 році, але МВФ прогнозує зростання. У номінальних цифрах ми перебуваємо на рівні 2019-2020 років. Попереднє дно у $90 млрд досягнуто в 2015 році.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

Економіка продовжує страждати через війну. Сума прямих збитків на вересень 2023 року склала $151,2 млрд. Найбільше втрат житлового фонду – зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій 167 200 об’єктів вартістю $55,9 млрд.

Далі за збитками – інфраструктура ($36,6 млрд) та промисловість ($11,4 млрд). Щонайменше 426 підприємств було пошкоджено або зруйновано внаслідок війни.

Країна кукурудзи

З початку війни спостерігається збільшення негативного балансу зовнішньої торгівлі. До блокади чорноморських шляхів додаються проблеми з блокадою транзиту товарів на сухопутному кордоні.

На графіку – баланс зовнішньої торгівлі України під час війни. Негативне сальдо у жовтні склало $3,5 млрд.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

Продовольство (продукція АПК та харчової промисловості) є основною категорією експорту – 60,6% у першому півріччі 2023 року. Змінилися шляхи вивезення – значна роль припадає на дунайські порти та залізницю.

У листопаді Укрзалізниця перевезла 14 млн т вантажів – рекордний показник від початку війни. Однак нижче за довоєнний рівень. Це зернові – 3 млн т,  мінбудматеріали – 3 млн т, залізна руда – 3 млн т, кам’яне вугілля – 2 млн т.

Продукція металургійного комплексу становить 10,9% експорту. Виробництво впало з початком повномасштабної війни з 4,3 млн т у лютому до 0,7 млн т у березні 2022 року. Часткове відновлення відбулося з початку цього року. У листопаді обсяги виробництва склали 1,6 млн т. До війни галузь вивозила 4/5 всієї продукції.

На графіку – експорт зернових за видами транспорту. Відбулася диверсифікація шляхів експорту, водний транспорт залишається основним.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

Що з бюджетом?

На оборону йде більш ніж половина всіх видатків держбюджету (52,4% за 10 місяців 2023 року). Витрати на правопорядок та безпеку складають 13,4%, на соціальний захист – 12,2%.

Власне, бюджет можна описати двома словами: оборона та соціалка.

З огляду на високий дефіцит державного бюджету, міжнародна допомога відіграє ключову роль. За 11 місяців 2023 року дефіцит та витрати на погашення боргу склали $52,3 млрд. Зовнішнє фінансування становило близько $38 млрд. У 2024 році планується залучити $41 млрд міжнародної підтримки. Але в грудні цю суму зменшили до $37,3 млрд.

Водночас  Україна – один з найбільших боржників МВФ.

На графіку – фінансування держбюджету у розрізі міжнародних партнерів. ЄС надав більше як $17,8 млрд. ОВДП залишаються важливим джерелом наповнення бюджету.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

1,1 трлн грн (близько $29 млрд) отримано у січні-листопаді шляхом податків. З них 708 млрд грн (майже $18 млрд) надійшло до державного бюджету, інші – до місцевих.

Зростає фіскальний дефіцит. Водночас збір податків збільшився у січні-вересні рік до року на 23%. Хоча вже в листопаді план за доходами не виконано через блокування кордону та нижчі митні платежі.

Цікава ситуація з місцевими бюджетами, які мають загальний залишок у 99,3 млрд грн на жовтень 2023 року (близько $2,6 млрд). Варто зазначити, це дані до перенаправлення військового податку на доходи фізосіб (ПДФО) з місцевих бюджетів у державний.

Бізнес під час війни

Відкриття бізнесу є своєрідним індикатором віри у майбутнє та надії на економічне зростання.

Збільшується кількість реєстрацій бізнесу. Влітку кількість ФОПів в Україні перевищила 2 млн. Це більше, ніж у 2021 році. З них 76% – платники єдиного податку.

За 2022 рік більше ФОПів відкрилося (208 000), ніж закрилося (203 000). У вересні зафіксована рекордна за три роки кількість реєстрацій – 35 587, з яких 35% — у сфері роздрібної торгівлі.

На графіку – кількість відкриття ФОПів помісячно. Після падіння у перші місяці війни відбувається поновлення реєстрацій. Дані: Опендатабот.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

За квітень 2022 – серпень 2023 року найбільше ФОПів з’явилося у Києві (близько 13 000) та Львівській області (понад 12 000).

56% ФОПів у 2023 році відкрито жінками. Цікава тенденція, на яку може впливати мобілізація чоловіків, відносна легкість відкриття та можливість ведення діяльності за кордоном. 

Водночас рівень безробіття становить 20%. МВФ оцінює його у 19,4%, вище за 1995 рік. Торік чверть населення вважалася безробітними.

Індекс інвестицій у нерухомість

Купівля житла – ще один індикатор віри у майбутнє та наявності коштів. Квартира – типовий спосіб інвестиції або збереження грошей в Україні.

Протягом всього 2023 року кількість угод купівлі-продажу житла весь час зростала. Однак залишилася вдвічі нижчою, ніж у 2019-2021 роках.

За даними ЛУН, інтерес до купівлі житла становить 70-80% довоєнного рівня.

Іпотека майже повністю представлена програмою єОселя. Це державна програма іпотечного кредитування, направлена на військових, силовиків, медиків, вчителів, науковців. З серпня включені ще кілька категорій: ВПО, люди без житла тощо.

На грудень це 9 млрд грн, або понад 6000 кредитів. Більш ніж половина надана силовикам – 3800. Поліцейські становлять 25,5% усіх кредиторів, військовослужбовці ЗСУ – 17,6%, інші громадяни – 14,4%. Найбільше кредитів взято у Київській області (понад 1600) та місті Києві (більше ніж 1000).

Майже відсутні нові забудови, переважно завершуються роботи, що почалися до війни. 

Тренд на споживання

Витрати українців (споживання) є одним з головних драйверів економіки країни.

З весни 2023 року відновлюється кредитування фізичних осіб. Обсяг кредитів на чверть нижчий за довоєнний рівень. Здебільшого це іпотека (завдяки програмі єОселя) та незабезпечене споживче кредитування (готівка в борг).

Кількість закладів громадського харчування, що працюють (кафе, ресторани, кав’ярні), у грудні становить 66% від довоєнного рівня, генеруючи 99% обігів. Галузь швидко відновилася. Вже у травні 2022 року працювало більш ніж 60% закладів.

Кількість замовлень таксі складає 59%, за даними Таксі Бонд (працює в Києві, Одесі, Чорноморську). Натомість Uklon ще влітку фіксував відновлення попиту на 93%.

Онлайн-замовлення товарів досягли 205% довоєнних показників, тоді як в перший місяць війни становили 7% за даними сервісу Хорошоп. Відновлюється і український ринок ритейлу, який майже повернувся на довоєнний рівень.

Glovo також фіксує зростання попиту – замовлення з ресторанів зросли на 70% до 2022 року. Замовлення з супермаркетів – на 84%. Замовлення з непродуктових магазинів – на 91%.

На графіку – зміна роздрібного товарообороту у 2021-2023 роках.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

У дев'яти регіонах зафіксовано зростання надходжень від туризму, порівнюючи з 2021 роком. Переважно це західні області, окрім Івано-Франківської. Лідерами є Київська (+94% до 2021 року), Чернівецька (+70%), Львівська (+64%).

На графіку – порівняння надходжень від туризму за дев'ять місяців 2021, 2022 та 2023 років. Порівнюючи з 2022 роком, ріст податків зафіксовано у 17 областях та місті Києві, до 2021 року – у дев'яти  областях. Київська область — лідер за цим показником.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

За 11 місяців 2023 року придбано 55 000 нових авто, що на 61% більше, ніж за такий самий період минулого року. З початку року зареєстровано 191 000 вживаних легкових автомобілів. Це менше, ніж у 2021 році, але спостерігається тренд на поступовий ріст.

З вірою у майбутнє

Індекс споживчих настроїв – загальна суб’єктивна оцінка громадянами свого економічного становища та очікувань щодо майбутнього, яка вираховується шляхом опитувань. Містить індекс поточного становища та індекс економічних очікувань.

Українці оцінюють своє теперішнє становище гірше, але вірять у позитивні зміни у майбутньому. З початком війни індекс поточного становища знизився, а індекс економічних очікувань, навпаки, різко виріс.

Це створює цікаву ситуацію, коли споживчі настрої знаходяться на вищих рівнях, ніж до війни.

На графіку – індекс споживчих настроїв та його компоненти. Зверніть увагу, що до війни всі індекси знаходилися у близькому діапазоні та різко розійшлися з початком повномасштабного вторгнення.

Споживчий оптимізм. Як почуває себе економіка України наприкінці 2023 року

Бізнес песимістично сприймає майбутнє. Індекс очікувань ділової активності НБУ становив 49,1 у листопаді. Нижче нейтрального рівня в 50 пунктів. Це суб’єктивний показник оцінки економіки, який допомагає оцінити поточну ситуацію.

Лише підприємства торгівлі прогнозують покращення своєї діяльності, тоді як промисловість, будівництво та сфера послуг налаштовані негативно.

Затишшя посеред бурі

На макроекономічному рівні маємо продовження війни, руйнування країни, зменшення кількості населення та постійні жертви, блокади експорту. Однак падіння номінального ВВП, за даними МВФ, виявилося не таким сильним, як можна було б очікувати.

На рівні споживання – відновлення до рівня 2021 року або ж поступовий ріст після падіння. Інфляція сповільнюється. Відкривається все більше ФОПів, але безробіття складає близько 20%.

Головне питання: через що так відбувається? Вірогідно, основою росту економіки є внутрішній попит населення та бюджетні витрати, що фінансуються міжнародною підтримкою.

Бюджетні виплати залишаються основним джерелом зростання доходів. Хоча, згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 76% бізнесів повідомили про підвищення зарплат.

Заощадження українців дозволяють стимулювати ринок нерухомості, роздрібної торгівлі, харчування тощо. Купівля квартири чи відкриття кав’ярні коштує відносно недорого, виглядає як інвестиція у майбутнє.

Без міжнародної допомоги доведеться скрутно. Закрити потреби шляхом внутрішніх ресурсів видається малоймовірним.

Тому й ситуація складається наступним чином: на загальному рівні маємо купу проблем. Бюджетний дефіцит, руйнування промисловості, людські втрати, необхідність міжнародної допомоги. На споживацькому рівні – все відновлюється.