Важко знайти заміну. Чому Росії потрібен український титан
Україна є одним з найбільших виробників титанової сировини. В надрах країни міститься понад 20% світових запасів титану.
Вже кілька років питання експорту українського титану в різні країни світу є доволі чутливою темою для українського суспільства. LIGA.net поспілкувалась із генеральним директором Інституту титану Віктором Бренером для того, аби зробити стислий конспект, у якому коротко розповісти, що таке титан, скільки його є в Україні, що з нього виробляють та чому саме Росія так його потребує?
Інститут титану відкрито за радянських часів у 1956 році. Сьогодні він перебуває у сфері управління Мінекономіки. Метою його створення було будівництво підприємств — Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК) в Україні, Усть-Каменогорський титаново-магнієвий комбінат (УКТМК) у Казахстані та "ВСПМО-Авісма" в Росії.
Перші два спеціалізуються на виготовленні металевого титану, останнє – на виготовленні титанового прокату та кінцевих виробів з нього. Основною метою створення цих підприємств було виготовлення підводних човнів. Тобто ЗТМК та УКТМК виготовляли губку, а "Авісма" – титановий прокат, з якого виготовлялись вироби для військових цілей.
У 2022 році Інститут титану виграв тендер в Індії на проєктування заводу з виробництва титанового шлаку.
Що таке титан?
Титан — це легкий і міцний метал, який використовується у багатьох сферах діяльності людини, таких як машино- та суднобудування, аерокосмічна, оборонна, медична, енергетична та інші галузі. Його використовують у виробництві побутових речей. Наприклад, таких як посуд, туристичний і не тільки, або корпуси для гаджетів.
Титан посідає дев'яте місце за поширеністю серед хімічних елементів. Загалом лише 5% видобутої титанової сировини використовується для виготовлення металічного титану. Інші 95% переробляються на пігмент ТіО2 – діоксид титану.
З металічного титану роблять корпуси для кораблів, літаків та ракет. Пігмент діоксиду титану застосовується на виробництві фарб, емалей, паперу, добавки при виробництві продуктів харчування, косметики тощо.
Скільки титану в Україні?
Україна видобуває 6% світових запасів титану. Згідно з даними Державної служби геології та надр, за цим показником Україна входить у десятку країн-лідерів за обсягами розвіданих запасів руд титану. Також існує версія, що Україна має 20% титанових запасів у світі. Але, за словами Віктора Бренера, це ніяк неможливо перевірити без проведення розвідувальних робіт. А дані щодо балансових запасів руд титану в Україні є державною таємницею і не публікуються у відкритому доступі.
Сировинна база України налічує 27 родовищ. Основним титановмісним мінералом є ільменіт, запаси рутилу обмежені. Наразі в Україні розробляються тільки розсипні родовища, які становлять близько 10% усіх розвіданих запасів. Решта запасів руд титану міститься у корінних родовищах, для експлуатації яких необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик. Це вимагає значних інвестицій та часу.
Україна є одним зі світових лідерів з видобутку ільменіту. Його видобувають у Дніпропетровській та Житомирській областях на двох підприємствах державної Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) – Вільногірському ГМК та Іршанському ГЗК. Великі запаси ільменіту є на Демуринському ГЗК, який минулого року перейшов у державну власність. Також ільменіт видобуває приватна компанія "Велта" Андрія Бродського в Кіровоградській області.
Титанова сировина Демуринського й Вільногірського ГЗК схожі за якістю – більш ніж 60% ТіО2. У Вільногірську з 2016-2017 років виснажується пласт. У СРСР була одна задача – видобувати рекордно багато. Тож копали собі ільменіт і не зважали на подальшу долю. А тим часом багато корисного мінералу просто не дістали та закопали назад.
В Іршанську титанова руда високої якості за світовими мірками. Хоча й має близько 53-54% ТіО2. Запаси великі. Але, за словами Віктора Бренера, проблема полягає в технології – потрібно зробити якіснішим перероблювання видобутої сировини, щоб очистити від зайвих домішок.
Український титан та зброя
З металевого титану виготовляють, зокрема, зброю – корпуси ракет, деталі літаків та гвинтокрилів, човнів тощо. Щоб отримати металевий титан, титанова сировина має пройти кілька рівнів обробки. З ільменіту роблять титановий шлак, зі шлаку – тетрахлорид титану, з нього – титанову губку. А з титанової губки – сляби, прокат, поковки, які вже й використовують у виготовленні готових виробів. Для того щоб зробити титанову губку, в тетрахлориді титану треба замінити хлор на магній. В Україін це можливо зробити на ЗТМК, який перебуває у державній власності.
Титан використовується у багатьох видах озброєння: танках, літаках, човнах, гаубицях, ракетах і навіть гвинтівках. Наприклад, українську сировину, яка постачалась на російську "ВСМПО-Авісма", використовували у виробництві МіГ-31, стратегічних літаків Ту-95МС та Ан-124, ракет Х-22, Х-15, Х-41, Х-58У…
Чому Росії потрібен український титан?
В Росії є заводи, які виробляють титанову губку. В першу чергу це заводи "Авісми". Зокрема у Свердловській та Пермській областях РФ. Холдинг "ВСМПО-Авісма" є власністю державного "Ростеха". Саме на заводах "Авісми" виробляють титанову продукцію для виробництва зброї. Це можуть бути як титанова губка, сляби, титанові поковки, прокат, так і спеціальні вироби з них.
Заводи РФ були спроєктовані з розрахунку на українську сировину. Тобто замінити український ільменіт, звісно, можливо. Але це тягне за собою великі фінансові витрати та виробничі виклики.
Але Росія для виготовлення зброї потребує якісного ільменіту, який є в Україні. Український ільменіт містить на 10-20% більше ТіО2 (діоксиду титану) ніж ільменіт, який є в надрах Росії або її партнерів. Саме тому російська "ВСМПО-Авісма" була власницею українського Демуринського ГЗК та до початку повномасштабного вторгнення намагалась брати титан з ОГХК.
Чим Росія може замінити український титан, щоб робити літаки та ракети?
Зараз для РФ існує велика проблема з пошуком титанової сировини. Підприємства Росії налаштовані на якісну українську руду з високим вмістом титану. Сировина з інших країн не відповідає вимогам їхніх технологій, тому через нестачу нашої руди вони намагаються перелаштувати заводи на менш якісні титанові руди, що тягне за собою великі витрати та перешкоди для виробництва. Також Росія почала розробку власних родовищ. Наприклад, новий Туганський ГЗК у Томській області. Йде видобуток у Пермській області, але ці родовища дуже бідні порівняно з українськими.
За словами Віктора Бренера, Росія намагається замінити український титан сировиною з Індії, В’єтнама, Шрі-Ланки, країн Африки. Наприклад, більш-менш якісну сировину видобувають в Індії. Китай є імпортером сировини, хоча має свої родовища. До речі, саме Інститут титану будував китайські переробні підприємства. 25 років тому в Китаї не було жодного підприємства з виробництва титану, були тільки родовища.
В Індії запасів ільменіту – до 500 млн тонн. Для порівняння, в Україні 900 млн тонн. У нас є виробництво пігменту, але немає виробництва шлаку.
Крім цього, у Росії є проблема з наявністю пігменту діоксиду титану, з якого роблять фарбу, пластик та папір. Цього елементу не вистачає у РФ. Тому раніше його купували в Україні. Зараз Росія імпортує сировину з Китаю, Індії та країн Африки.
Чи може Україна виробляти зброю зі свого титану?
Певною мірою так. Губка, що є кінцевим продуктом ЗТМК – сировина для прокату. Губку плавлять у вакуумі. І в процесі цього плавлення отримують сляби. Далі з них катають вироби – корпуси ракет, частини авіаційних двигунів, субмарин тощо. Зрештою з титану роблять багато зброї. Тож фактично ЗТМК – остання ланка в ланцюгу потенційного виготовлення української зброї.
Запчастини для Boeing та Airbus
Відомі виробники цивільних літаків, американська компанія Boeing та французька Airbus, регулярно закуповували титан для своїх літаків (у першу чергу це стосується виготовлення частин шасі) у російської "ВСМПО-Авісма".
На думку Віктора Бренера, саме тому, що замінити титан з "ВСМПО-Авісма" доволі важко, проти неї не вводяться санкції. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Airbus планував відмовитись від цих запчастин та почати експорт з Японії.
Голова державної ОГХК Дімітрі Каландадзе в інтерв’ю для LIGA.net робив акцент на якості запчастин від "ВСМПО-Авісма". Дуже важко їх швидко замінити. Але за його інформацією, Boeing та Airbus російські запчастини вже не використовують.
Перспективи розвитку титанової галузі України
За словами Віктора Бренера, Україна здатна запропонувати світу не тільки сировину, а й титанову губку, злитки, сляби, діоксид титану. Але для цього потрібно відродити галузь, яка занепадає останні десятиріччя. Потрібно визначитись з власністю підприємств і перезапустити їх наново.
Наприклад, щоб запустити виробництво титанової губки на ЗТМК, потрібно близько 500 млн грн. Приблизно стільки коштує і перезапуск технічного банкрута "Сумихімпром", якщо повернути його під контроль держави. Не такі великі гроші для відродження цілої стратегічної галузі.
Загалом у світі наші родовища мають високу якість ільменіту. Нашу титанову сировину зараз купують Європа та США, трохи Азія (Китай, Індія).