Навчання на мільйони доларів. Як через війну зростає ринок дистанційної освіти

За підрахунками учасників ринку дистанційної шкільної освіти, за останні півтора року він зріс щонайменше на 50%. З одного боку, це означає збільшення його об'єму і прибутків у основних гравців. З іншого – нові проблеми, зокрема кадрові. Лише бажанням і навіть інвестиціями їх не вирішити. 

Як війна збільшила частку дистанційного формату навчання в Україні з 2% до 15% і кому воно не підходить? Чому вчителі шкіл такого формату – на вагу золота? Скільки коштує типова дистанційка у приватній школі? І чим взагалі вона відрізняється від занять "по вайберу" у державній? Відповіді на ці питання шукала LIGA.net.

Як війна спричинила бум дистанційної освіти в Україні

Дистанційна шкільна освіта – формат навчання, під час якого діти не відвідують школу. Учень освоює навчальний матеріал, наданий школою, або самостійно, або у супроводі наставників – тьюторів, або у форматі повноцінних групових занять, що відбуваються онлайн. 

В останні півтора року, з моменту початку великої війни, в українській дистанційній освіті відбувся справжній бум. На запит LIGA.net, у Міністерстві освіти і науки повідомили, що на кінець 2022 – початок 2023 навчального року в Україні дистанційно навчалася найбільша кількість дітей – 36,4% (1,5 млн). Очно у звичайному режимі – 33,3% (1,3 млн). А у змішаному форматі – 30,3% (1,2 млн). 

Щонайменше десята частина школярів дистанційно отримує середню освіту у приватних школах. За оцінкою директорки "Атмосферної школи" Тетяни Серебрянської, у такому форматі сьогодні навчається приблизно 34% українських дітей.

"До ковіду і війни ринок дистанційної освіти в Україні становив лише 2%. Але з 2020 року у цьому напрямку відбувся суттєвий стрибок. Минулого року таких дітей вже було близько 15%. Зараз, за даними Міністерства освіти та науки ця цифра складає – 34%. До слова, так відбувається не лише в Україні – у розвинених країнах до ковіду дистанційно навчалося 10-12% учнів, а пандемія підняла цю статистику в світі до 20-25%. І навіть після неї цей показник не зменшився", – зауважує Серебрянська.

За словами керівниці онлайн-школи Educator Богдани Смагіної, за останні півтора року, ринок дистанційної освіти в Україні зріс щонайменше на 50%. Адже з початком війни більшість приватних шкіл запровадили у себе повноцінні департаменти дистанційки.

Так, у межах однієї і тієї школи можна вибирати як класичний екстернат, коли учень навчається самостійно і у школі лише проходить атестацію, так і повноцінну онлайн-школу, де навчання відбувається у групах з іншими учнями та викладачами.

"Це дало можливість учням змінювати формат навчання в залежності від зміни ситуації в країні, не змінюючи школу. Зміна школи для учня – завжди період адаптації до колективу, викладачів, а у підлітковому віці це може досить важко переживати дитина", – пояснює вона. 

Серебрянська розповідає, що пік на послуги приватних шкіл такого формату відбувся навесні 2022 року. Більшість батьків розуміли, що війна війною, але дітям бажано якось завершити навчальний рік. Саме тоді "Атмосферна школа" та інші гравці ринку відкрили безкоштовний доступ до дистанційного навчання для всіх охочих.

Другий сплеск попиту відбувся у серпні 2022 року, пояснює Богдана Смагіна. Саме тоді батьки мусили вирішувати, як організувати навчання дитини на наступний навчальний рік.

"У багатьох з них вже був досвід дистанційного навчання у державних школах. Тому вибір на користь приватних був очевидний", – зауважує Смагіна.

Ще один сплеск відбувся восени і взимку 2022 – на початку 2023 року, коли Україну накрила хвиля відключень електроенергії. Тоді багато державних шкіл, що проводили заняття дистанційно, не змогли швидко адаптуватись до цього. Тобто не забезпечили себе альтернативними джерелами живлення та безперебійним інтернетом. Батьки, пояснює Смагіна, були змушені обирати школи, які продовжували навчання. А це зазвичай приватні школи, у яких передбачено дистанційний формат. 

А от значних спадів попиту на дистанційну освіту протягом 2022 – 2023 років у приватних школах не зафіксували. Навіть попри деяке покращення з безпековою ситуацією в країні. Не вплинуло на кількість дітей, що навчаються у приватних школах дистанційно, навіть незначне підвищення цін. У середньому на 15-20%. Воно відбулося майже у всіх школах влітку 2022 року, після того як був закритий безкоштовний доступ до навчальних програм. 

Дистанційна освіта до війни. Як зародився ринок

За словами опитаних LIGA.net учасників ринку, ринок дистанційної освіти почав розвиватися в Україні приблизно з 2010 року. На момент появи основним споживачем послуги були діти, які або мають особливості здоров‘я, що унеможливлює очне навчання, або професійно займаються спортом чи іншим заняттям, яке вимагає постійних поїздок. Або ж ті, чиї батьки постійно подорожують чи перебувають у тривалих відрядженнях. Тобто діти, у яких немає можливості відвідувати одну і ту саму школу очно. 

Втім, досить швидко до них почали приєднуватися діти, чиї батьки нікуди не їздили, а просто були незадоволені якістю очного навчання у державних школах і шукали йому якісну альтернативу. Досить довгий час ці дві категорії учнів становили переважну більшість клієнтів приватних шкіл з дистанційною формою навчання. До того ж батьків, незадоволених якістю навчання у школах з очним навчанням, ставала дедалі більшою.

У 2015 році в Україні запрацювала "Оптима" – перша ліцензована приватна дистанційна школа, з якої можна починати відлік епохи крупних гравців на цьому ринку. Її заснувала киянка Марія Мілецька, діти якої на той момент мали традиційні труднощі в державній школі. Очне навчання було виснажливим, не надто цікавим і займало майже весь вільний час. Тому хобі, позашкільний розвиток і зрештою дитинство проходили повз них.

Готову дистанційну школу, яка б мала ліцензію МОН, забезпечувала б не тільки якісну освіту у напрямку академічних знань, а і всебічний розвиток дитини, Мілецька не знайшла. Тому вирішила створити. Її партнером став латвієць Робертс Вайшла, який до цього протягом 10 років очолював дистанційну школу в Латвії. Сьогодні в "Оптимі" навчається 15 тисяч школярів. За підрахунками LIGA.net, її оборот становить щонайменше $8 млн на рік.

Після появи "Оптими" на ринку поступово почали запускатися й інші освітні проєкти такого формату. Наприклад, з‘явилися дистанційні школи "Джерело" й "Ангстрем". У 2019 році запрацювали "Атмосферна школа", ліцей Educator та ін.

Значним поштовхом для розвитку ринку в останні п’ять років стало вдосконалення технічної складової процесу навчання. Мається на увазі розробка та впровадження технологій, онлайн-інструментів, спеціальних платформ (Moodlе, Google Classroom) і онлайн-тренажерів. Вони не просто полегшують освітній процес, а й роблять його зручним, цікавим, швидким і набагато ефективнішим за очне навчання. На фоні всього цього уроки по відеозв'язку зараз здаються чимось на кшталт знарядь праці кам‘яного віку.

Не менш суттєво вплинула на ринок дистанційної освіти пандемія. Але тоді, за словами Тетяни Серебрянської, перехід на дистанційку був швидше вимушеним, ніж за власним бажанням. До того ж стрибок у зростанні відбувся не на початку пандемії, у 2020 році, а трохи згодом – на початку 2021 року.

"Спочатку українські школярі почали навчатися нібито дистанційно у державних школах. Але таке навчання – коли вчитель у вайбері просто дає дітям завдання вивчити той чи інший параграф у підручнику – аж ніяк не можна назвати повноцінним дистанційним. Тому десь від початку 2021 року, коли стало зрозуміло, що пандемія затягується, батьки почали шукати для своїх дітей якісну дистанційну освіту у приватних школах", – пояснює Серебрянська.

Зростання попиту на дистанційку не могло не вплинути на кількість гравців на цьому ринку. В "Оптимі" розповіли, що у період пандемії з’явилося досить багато нових дистанційних шкіл. Всі вони працюють за різними методиками і пропонують своїм клієнтам абсолютно різні підходи у навчанні та вихованні. Загалом, сьогодні на українському ринку дистанційної освіти працює близько 15 крупних приватних шкіл. А його об'єм, за приблизними підрахунками LIGA.net, становить щонайменше $150 млн на рік.

Хто і як зараз навчається у приватних дистанційних школах України

За словами опитаних LIGA.net учасників ринку, в українських дистанційних школах навчаються переважно українські школярі. Переважно, але не всі. Так, у школі "Оптима" школярів з України – лише половина учнів. На другому місці там учні з Німеччини – 9,12 %, на третьому місці – Польща (7,72 %). Також є діти з Іспанії, США, Чехії, Франції.

Значну частину клієнтів дистанційних приватних шкіл зараз становлять біженці з України. Сотні сімей, що тікали від обстрілів та окупації, за кордоном влаштували своїм дітям подвійне навчання – у місцевих школах і за українською програмою в дистанційних. В "Оптимі" зауважили, що діти з таких сімей зараз складають значний відсоток учнів закладу. Своєю чергою, Тетяна Серебрянська повідомила, що в "Атмосферній школі" на таких школярів зараз припадає щонайменше третина учнів.

За словами Богдани Смагіної, перевага дистанційного навчання в українських приватних школах для дітей, що перебувають за кордоном, – можливість отримати одразу два дипломи. Це дає більше шансів на вступ до вишу за кордоном, де зараз навчання все більше відбувається в онлайні. Втім, за її словами, головна незаперечна перевага дистанційки – якісна освіта, що не вимагає цілодобового навчання. Це досягається завдяки чітко відпрацьованій механіці викладання.

Наприклад, в "Атмосферній школі" урок складається з системи, до якої входить відеопрезентація, що передбачає зміст теми, її конспект для кращого закріплення знань і тренажер для тестування рівня засвоєння пройденого матеріалу. Він допомагає ще краще зрозуміти і запам‘ятати тему. Система також запропонує додаткові відео, книги чи посилання на статті й відео. Якщо в учня лишаються запитання, з ним буде займатися вчитель.

"Батьки можуть заходити у нашу програму та відслідковувати успішність дитини. Щотижня їм приходить звіт про успішність дитини та її присутність на заняттях", – пояснює Тетяна Серебрянська.

В "Оптимі" учні мають рекомендований розклад уроків на кожен день. Але без прив’язки до часу. Вони можуть займатись у зручний для себе час і витрачати на кожну тему саме стільки часу, скільки потрібно. Усі уроки доступні в навчальній системі 24/7.

"Діти ніколи не залишаються наодинці з навчальною системою, отримують усю необхідну допомогу і підтримку – або від тьютора в чаті, або від класного керівника по телефону. Діти отримують ґрунтовний зворотний зв’язок щодо письмових та усних завдань, для них працює гаряча лінія, де педагоги пояснюють незрозуміле", – розповіли в "Оптимі". 

Проблеми ринку

Попри стрімке і суттєве зростання ринку, у нього є і проблеми. Зокрема, кадрова – через те, що кількість учнів на дистанційці постійно збільшується, збільшується і потреба у нових вчителях для них. Однак, для такого формату навчання викладач має не лише відмінно знати предмет, бути досвідченим вчителем і професійним педагогом, а й володіти тими технічними засобами, без яких дистанційка сьогодні неможлива.

В державних школах такого досвіду не отримати. Тому перед тим, як потрапити у приватну дистанційну школу, викладачам доводиться повчитися самим. Адже спеціалістів для дистанційних шкіл не готує жоден заклад освіти, пояснюють у школі "Оптима". 

"Щоб викладати дистанційно, треба безперервно прокачувати свої навички у використанні інтерактивних ресурсів, методах утримання уваги учня, коли навколо нього багато відволікаючих факторів. Тому насамперед йдеться про досвідчених, прогресивних і креативних викладачів державних і приватних шкіл", – пояснює Богдана Смагіна.

Дистанційно шкільну освіту зараз здобуває найбільша кількість учнів в Україні і викладачі такого формату – на вагу золота. Через це їхні зарплати сьогодні можуть сягати річної вартості навчання одного учня. Так, за словами Богдани Смагіної, в залежності від об'єму навантаження та функціональних обов'язків, зарплата вчителя, що працює повний робочий день, може становити від 23 000 до 30 000 грн і навіть більше.

Друга проблема, що гальмує подальше зростання ринку дистанційної освіти – вартість такого навчання. За підрахунками Смагіної, вона може стартувати від 2000 грн/місяць, якщо це лише навчальні матеріали без живої взаємодії. А може сягати 18 000 грн/місяць, якщо це онлайн-школа живого формату, яка, крім академічної частити, покриває запит на всебічний розвиток учня, включно з науковою та проєктною діяльністю. Наприклад, в "Оптимі" ціни стартують від 200 грн на місяць за 1 предмет. Середня вартість навчального пакету "Екстерн" становить 1600 грн на місяць, а класичний пакет "Учень", який містить усі переваги дистанційного навчання – 3500 грн на місяць.

Саме за такими розцінками в "Оптимі" працювали протягом 2022/2023 навчального року, коли в школі навчалося 15 тисяч учнів. Водночас 2021/2022 навчальний рік в "Оптимі" закінчили 100 тисяч учнів – через те, що навесні 2022 року школа відкрила безкоштовний доступ до своїх навчальних програм. Для "Оптими" це був абсолютний рекорд. 

Третя проблема ринку дистанційної освіти – стереотипна недовіра до того, що навчання онлайн може давати високі академічні результати, зауважує Богдана Смагіна. Втім, учасники ринку щодо цього не переймаються. Зазвичай батьки і діти, які провели у дистанційній школі хоча б кілька днів, усвідомлюють, що це геть інша якість навчання. Що уроки можуть бути цікавими та пізнавальними, і це не лише "вчитель у вайбері". Щоб у цьому переконатись, майже всі українські дистанційні школи пропонують потенційним клієнтам демо-доступ до своїх навчальних систем. 

Ще одна проблема дистанційки – те, що підходить вона здебільшого учням середньої та старшої школи. І не підходить учням початкової. Тетяна Серебрянська пояснює: підлітки повністю самостійні, вони легко розуміють принцип навчання за такою програмою. Натомість дітей у початковій школі ще треба навчити вчитися, виховати системність та привчити до навчального режиму.

"Дистанційно це складніше відбувається, адже батькам потрібно бути постійно біля дитини та контролювати процес. Батьки не завжди готові або не завжди мають можливість перекладати це на свої плечі, тому шукають варіанти не дистанційного навчання", – зазначає Серебрянська.

Спад чи блискуче майбутнє

Попри всі сьогоднішні проблеми ринку, його учасники впевнені, що на майбутнє вони особливо не впливатимуть і ринок може розраховувати на подальше зростання. Серебрянська зазначає, що зараз ринок проходить найважливішу стадію – основні гравці потужно ростуть та розвиваються, маючи перспективи до розширення, а дистанційні освітні проекти "одноденки" – зачиняються. Втім, директорка "Атмосферної школи" допускає, що після перемоги України у війні частина учнів все ж таки повернеться до звичного очного навчання. Але частина все ж таки залишиться на дистанційці. 

Богдана Смагіна з ліцею Educator налаштована більш оптимістично. Вона вважає, що допоки в Україні триває війна, дистанційна освіта однозначно розвиватиметься. Далі буде період відбудови, протягом якого значна кількість навчальних закладів в областях України ще не буде готова приймати дітей очно. До того ж, за її словами, велика кількість родин залишатиметься за кордоном, але водночас буде прагнути не переривати навчання за українською системою. 

"За прогнозом GlobeNewsWire, світовий ринок електронного навчання, до якого належить і дистанційна шкільна освіта, до 2026 року досягне $458 млрд. З цього стає зрозумілим, що ця форма шкільного навчання набуватиме нових інструментів для якісного навчання в майбутньому", – підсумувала Смагіна.