Україна створила унікальний ринок розмінування: досвід, якого не було ніде у світі

Воєнні дії перетворили значну частину українських земель на мінні поля. На початку 2024 року 156 тис. кв. км, що складає четверту частину країни, могли були потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Це загрожує не лише життю мирного населення, а й паралізує економіку цих регіонів, перешкоджаючи відновленню сільського господарства, промисловості та інфраструктури.

Протягом року територію, що зазнала впливу бойових дій, вдалося скоротити до 138,5 тис. кв. км. З вересня 2024 року уряд запустив програму гуманітарного розмінування, через яку аграріям компенсують вартість розмінування земель сільськогосподарського призначення з державного бюджету.

Про те, як запускався новий для України ринок гуманітарного розмінування, як діє механізм компенсації для аграріїв та як міжнародні партнери допомагають Україні в цьому напрямі — у партнерському матеріалі LIGA.net та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Процес гуманітарного розмінування

Гуманітарне розмінування проводиться у всіх регіонах, де відбувались бойові дії, та в населених пунктах, які потрапили під окупацію РФ. Цей процес складається з трьох основних етапів: нетехнічне обстеження території, технічне обстеження та очищення площі від вибухонебезпечних предметів. Займаються цією роботою сертифіковані оператори протимінної діяльності.

"Процес нетехнічного обстеження перш за все необхідний, щоб знайти докази присутності вибухонебезпечних предметів та відділити безпечну територію від небезпечної", — пояснює спеціаліст з протимінної діяльності ПРООН Олександр Лобов.

Це відбувається шляхом збору та обробки інформації від ключових інформаторів — місцевої влади, жителів, військових.

Наступний етап — технічне обстеження. За допомогою техніки фахівці роблять на території проходи, поки не знайдуть вибухонебезпечний предмет.

"Якщо знаходять міну, це означає високу ймовірність наявності мінного поля, оскільки міна ніколи не буває одна. Як правило, їх розставляють за певною схемою. Тоді в радіусі 50 метрів проводять пошук інших мін для визначення схеми мінного поля. Коли ми знаємо, що територія підтверджено забруднена, переходимо до очищення", — пояснює експерт ПРООН.

Швидкість розмінування залежить від багатьох факторів: рельєфу території, наявної рослинності та її густини, забрудненості площі вибухонебезпечними предметами. Також — способів розмінування.

Під час проведення операцій з гуманітарного розмінування застосовується підхід, що ґрунтується на використанні "набору інструментів та засобів", призначених для цих цілей. Цей підхід, як правило, складається з трьох елементів: ручного розмінування, використання мінно-пошукових собак та механізованих систем розмінування. З розвитком штучного інтелекту та супутніх технологій до цього набору додаються інноваційні рішення, такі як дрони для дистанційного виявлення вибухонебезпечних предметів та спеціалізовані алгоритми для аналізу даних і прогнозування ризиків.

Залежно від місцевості й забрудненості застосовується той чи інший метод або їхня комбінація. Механічні системи в комбінації з ручним зарекомендували себе як найбільш ефективний спосіб для розмінування сільськогосподарських угідь. Мінно-пошукові собаки також дуже ефективні у такій роботі. Хоча вони не можуть замінити ручне розмінування, вони є потужною підмогою у поєднанні з ручним та механічним розмінуванням.

"При ручному розмінуванні сапер перевіряє землю міношукачем, щупом. Протягом дня він може розмінувати від трьох до 20 кв. м. За таких умов на розмінування 1 га, в якому 10 тис. кв. м, у сапера може піти кілька років. Міно-пошукові собаки не є основним інструментом гуманітарного розмінування, але в окремих випадках — з урахуванням рельєфу, рослинності та типу забрудненості — їх застосування здатне значно прискорити процес. Іноді це може бути в кілька, а то й у десятки разів ефективніше", — зазначає Лобов.

Собаки-розмінувальники: як чотирилапі герої очищують Україну від вибухівки

Цього року за фінансової підтримки Нідерландів та Іспанії Програма розвитку ООН спільно з Міністерством економіки України та міжнародними організаціями MAG та APOPO розгорнула масштабний проєкт з гуманітарного розмінування за допомогою собак. Ініціатива включає 16 спеціально навчених собак і вісім кінологинь, які мають прискорити процес очищення територій завдяки своїй здатності виявляти вибухівку значно швидше, ніж традиційні методи. Паралельно розробляється національний стандарт розмінування з використанням собак, який дасть змогу систематизувати та вдосконалити цей напрям.

По завершенні розмінування проводиться внутрішній і зовнішній контроль якості та видається сертифікат. Внутрішній контроль проводить оператор, який розміновував, зовнішній — Центр протимінної діяльності (ЦПМД). Згідно зі стандартами мінімальна глибина перевірки — 15 см. Перевіряється близько 10% очищеної території на різних ділянках.

"Момент перевірки — це дуже серйозне питання. Звичайно, відповідальність несе передусім оператор, який проводив гуманітарне розмінування. Також — організація, яка здійснювала контроль якості. І, звичайно, держава, яка визначила певні критерії якості та забезпечила той вид контролю і моніторингу, який ми маємо. Це така спільна відповідальність", — зазначає експерт.

Формування ринку гуманітарного розмінування

Повноцінний ринок гуманітарного розмінування в Україні почав активно формуватися лише у 2024 році фактично з нуля. Як розповідає заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний, у світі немає подібного досвіду, на який Україна могла б спиратися під час його створення.

"Те, що відбувалося в Україні, було вперше. І, власне, це є основною причиною, чому з моменту прийняття рішення про те, що цей напрямок буде фінансуватись з державного бюджету, до моменту реального запуску пройшло дев’ять місяців", — розповідає заступник міністра.

За його словами, уряд намагався, з одного боку, побудувати прозору систему, яка була б зрозумілою, без підводних каменів. А з іншого — щоб не було затягування процедур. Одне з головних питань — необхідно було зрозуміти, як оформити стосунки між замовником послуг, яким є фермер, їхнім надавачем, яким є оператор, і Центром гуманітарного розмінування.

"Ще одна складова — тривалість процесу. Розмінування може перетікати з року в рік, а ми обмежені бюджетним роком. Потрібно було вигадати алгоритм, яким чином зробити так, щоб гроші зберігалися, але до них не мав доступу ні фермер, ні оператор до моменту завершення робіт".

"І ми вийшли на формат, коли гроші з бюджету переказуються на ескроу-рахунок в банку. Кошти списуються на рахунок оператора, коли робота розмінування закінчується", — пояснює заступник міністра.

Директор Центру гуманітарного розмінування Володимир Байда додає, що до 2024 року гуманітарне розмінування було не настільки поширене, оскільки у світі не було такої кількості замінованих територій, де не проводились бойові дії. З 2014 року здійснювалося оперативне та військове розмінування. За його словами, для запуску ринку гуманітарного розмінування необхідні були три компоненти:

• законодавче підґрунтя, яке було створено протягом останніх 2,5-3 років;

• учасники ринку — оператори розмінування та замовники послуг;

• платоспроможні замовники. Сьогодні це забезпечується коштами держави та міжнародних партнерів.

"Чому ринок запустився лише цього року? Бо для того, щоб він функціонував, повинен бути платоспроможний попит. Не може фермер чи власник домогосподарства знайти стільки коштів, щоб розмінувати свою землю. Можливо, лише за рідкісним винятком. Тому почали залучати перш за все кошти західних партнерів, донорів, різноманітних благодійних організацій.

Підключилась також держава, і в результаті з'явилася програма компенсації аграріям за розмінування їхніх земель. На 2024 рік на неї було виділено 3 млрд грн. І, власне, це ми і вважаємо відправною точкою ринку", — пояснює Байда.

За словами Ігоря Безкаравайного, немає сталої та єдиної моделі координування цього процесу з регіонами, і його не потрібно нав'язувати. З кожною областю склалася власна модель комунікації.

"Кожен начальник обласної військової адміністрації — це такий місцевий адміністратор, який розуміє місцеву кухню. Він знає краще за інших, як треба працювати з цим регіоном, з цими людьми, в цих умовах", — пояснює заступник міністра.

Як працює програма компенсації за розмінування та скільки це коштує

Разом з тим, коли розпочався процес створення ринку, крім розробки архітектури самої програми, постало ще й питання формування вартості розмінування — незрозуміло було, від чого відштовхуватися. Наразі вартість розмінування 1 га сільськогосподарських земель обчислюється за спеціальною формулою, розробленою Мінекономіки, в якій беруться до уваги ступінь забрудненості землі та витрати оператора.

У середньому розмінування 1 га коштує від 40 тис. до 60-70 тис. грн. Торги для проведення таких робіт проводяться через платформу Prozorro. На початок грудня 2024 року було подано 191 заявку від фермерів на розмінування та проведено 51 аукціон.

"Частина заявок не пройшла перевірку — території або вже були очищені, або там не спостерігалось замінування. Були компанії, які не відповідали вимогам — наприклад, був великий податковий борг. Або компанії, власники яких були в санкційних списках. Буває, що ділянки не співпадають за кадастровими номерами, оскільки серед фермерів поширена практика обміну ділянками. Тому є низка причин, чому торги могли не відбутися", — пояснює Байда.

Оператори розмінування в дефіциті

За рік кількість операторів протимінної діяльності в Україні зросла більш ніж удвічі — з 30 до 67 компаній. Запровадження єдиних правил сертифікації, затверджених постановою 123 від 2 лютого 2024 року "Про реалізацію експериментального проєкту щодо сертифікації операторів протимінної діяльності та процесів протимінної діяльності" сприяло швидкій сертифікації операторів. Цей документ стандартизував процедуру оцінки відповідності для всіх органів, що займаються сертифікацією операторів.

Для подальшого спрощення процедури сертифікації було ухвалено рішення про введення електронного подання документів через портал "Дія". Це дасть змогу уникнути бюрократичних процедур та пришвидшити отримання сертифікатів.

Однак нова система запрацює лише наступного року. Попри зростання кількості операторів, потреба в них залишається високою.

"Враховуючи масштаби забруднення вибухонебезпечними предметами в Україні, потреба в операторах протимінної діяльності є надзвичайно високою. Кількість необхідних операторів залежить не лише від загальної площі забруднених територій, але й від кількості саперних груп та їхньої ефективності. Наразі пріоритетом є збільшення кількості операторів, які займатимуться обстеженням територій для визначення меж забруднення. Це дозволить більш точно планувати роботи з розмінування", — зазначає Дмитро Паньшин, начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Мінекономіки.

Досвід Херсонської області

Херсонська область демонструє найкращі показники з розмінування в Україні. Як розповідає директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов, територія правобережної Херсонщини, яку звільнено у листопаді 2022 року, налічує 683 тис. га, з яких сільгоспземель — близько 520 тис. га. За два роки розміновано 387 тис. га.

На початок 2024 року планували розмінувати 247 тис. га. План уже перевиконано: розміновано 248 тис. га. За словами директора департаменту, таких результатів вдалося досягти завдяки чіткій координації всіх учасників процесу.

"У нас створено штаб координації розмінування при Херсонській обласній військовій адміністрації. Керує штабом представник Міноборони Олександр Щебетюк. Окрім того, що самі фермери подавали заявки на розмінування, також відповідальними були визначені начальники військової адміністрації кожної громади. Головне завдання — розміновувати ті землі, які офіційно використовувались, з яких сплачувались податки до бюджету. І щоб вони були готові одразу обробляти землю. Завдяки цьому понад 80% розмінованих земель вже використовуються", — розповідає посадовець.

Специфікою області є наявність зрошувальних систем, що значно утруднює розмінування таких земельних ділянок. До повномасштабного вторгнення Херсонщина була регіоном, де збереглася найбільша площа зрошувальних систем — 427 тис. га.

"В каналах окупанти облаштовували свої позиції, робили ходи, укріплення. У зв'язку з цим дуже складно і небезпечно проводити там розмінування. Крім того, канали заросли очеретом, який не горить. Тим не менш 90% каналів на правобережжі вже розміновано", — зазначає Дмитро Юнусов.

На 2025 рік в області амбітні цілі: планують до літа розмінувати все, крім прибережної смуги від Дніпра.

"Також готуємося розмінувати землі на лівобережжі — там треба за рік обстежити мільйон гектарів", — ділиться планами посадовець.

Результати та міжнародна підтримка

Значну роль у досягненні визначних результатів відіграє міжнародна підтримка. Серед ключових та стратегічних партнерів України — США, Швейцарія, ЄС, Японія, Фундація Говарда Баффета, Німеччина, Норвегія, Канада, Нідерланди, Швеція, Данія, Франція, Велика Британія та інші країни.

За словами керівниці з міжнародної координації та фінансування офісу протимінної діяльності Євгенії Бодні, допомога міжнародних партнерів у сфері розмінування є безпрецедентною.

"Загалом світовий бюджет розмінування до повномасштабної війни в Україні складав приблизно $0,5-0,6 млрд на рік. Ми зараз залучили вже понад $1 млрд з початку повномасштабного вторгнення. Однак потрібно розуміти, що такий масштаб допомоги не буде з нами назавжди, саме тому ми думаємо над довгостроковими, сталими та інноваційними інструментами фінансування із залученням ринку капіталу та приватного сектору", — зазначає менеджерка.

Кошти, які виділяють міжнародні партнери, ніколи не заходять у бюджет України. Допомога від партнерів надходить у різних формах. Частина коштів — приблизно 30% — спрямовується безпосередньо міжнародним операторам, які займаються питаннями розмінування, для проведення робіт з розмінування. Інша частина — близько 32% — використовується для підвищення спроможності українських державних установ через розбудову тренінгових центрів, навчання саперів, до 20% йде на закупівлю техніки та обладнання, які передаються українським державним установам. Решта спрямовується на роботу з населенням щодо мінної небезпеки, допомогу постраждалим від мінно-вибухових предметів та інші потреби.

"Міжнародні партнери підтримують широкий спектр ініціатив у сфері протимінної діяльності в Україні. Це можуть бути як фундаментальні дослідження та розробка нових технологій, так і створення конкретних проєктів — наприклад, тренінгових центрів. Часто міжнародні партнери спрямовують кошти на великі проєкти міжнародних організацій, з якими ми активно співпрацюємо для ефективного спрямування фінансування на управління проєктами на потреби сектору", — пояснює Євгенія Бодня.

На 2025 рік у пріоритетах міністерства — залучити фінансування для роботи вітчизняних операторів розмінування для посилення спроможності сектору, які зараз можуть працювати через програму компенсації. Також — розробка автоматизованої системи, яка буде визначати пріоритетність розмінування територій. Крім того, популяризація техніки для розмінування українських виробників у рамках ініціативи "Зроблено в Україні".

Фото: ПРООН в Україні