Увага, скасування. Як магазини маніпулюють із чеками покупців

Підміна, скасування чи повернення – основна суть схем, які використовують ритейлери для ухилення від сплати податків під час продажу товарів. Це відбувається за певної участі покупців, однак без їх відома. Та навіть коли ті бачать, що щось не так, то все одно рідко звертаються за поясненнями. 

За оцінками фахівців Бюро економічної безпеки (БЕБ) збитки держави від цих схем можуть складати сотні мільйонів гривень.

За деякими фактами з їх використанням уже тривають розслідування. Інші ще в розробці й чекають свого часу.

LIGA.net з'ясувала основні з них.

Схема 1: Заміна послуги чи товарів

"Наприкінці осені брат купував техніку в магазині. Вже після покупки побачив у чеку ці книжки (Електронні книжки в чеку. – Ред.). Претензій жодних до магазину не висував, бо на суму покупки це не впливало", – розповіла LIGA.net мешканка Запоріжжя Тамара.

Це приклад спроб уникнути оподаткування мережами через заміну товару в чеку – схема не унікальна. І наявність можливостей її використання можна помітити в інших ритейлерів.

"Деякі ритейлери, аби збільшити свої прибутки й зменшити базу оподаткування, вказують у чеку меншу ціну, наприклад, телефона, на декілька тисяч гривень і на цю суму додають послугу на придбання аудіокниг, продажі яких не оподатковуються. Хоча, це може бути й будь-який інший товар, з продажу якого не сплачується податок на додану вартість (ПДВ)", – розповіли LIGA.net у БЕБ.

Таким чином, загальна вартість у чеку відповідає сумі придбаного покупцем товару, але, разом з тим у ньому зазначений товар чи послуга, яку він не замовляв, не придбавав і не збирався. І про яку його не попередили. В результаті продавець із цього сплачує менший податок.

Чому аудіо чи електронні книжки? Це найбільш вдалий для таких схем товар, оскільки він не має матеріального виміру, він віртуальний. Ще це може бути доступ до рецептів, бібліотеки й таке інше. Водночас покупцям цілком можуть пропонувати книжки, які доволі легко знайти у відкритому доступі в мережі безплатно.

У грудні 2023 року БЕБ повідомило, що його детективи викрили одну з мереж магазинів побутової техніки в ухиленні від сплати податків на майже 60 млн грн.

Фахівці Бюро встановили, що у компанії штучно занижували податок на додану вартість (ПДВ) під час продажу споживачам побутової техніки й електроніки.

У фіскальних чеках касири зменшували вартість товару, який підлягає оподаткуванню, та одночасно додавали до чека електронні книги, сервіси до смартфонів, планшетів, ноутбуків тощо. Оскільки вони, відповідно до Податкового кодексу України, не підлягають оподаткуванню. Загальна сума чека залишалась не змінною. 

Однак ця схема не єдина, у якій так чи інакше залучені покупці. До того ж це приклад тільки однієї мережі.

Загалом по країні, за оцінками фахівців, втрати держбюджету від цього можуть складати сотні мільйонів гривень.

Схема 2: Скасування

"Чек потрібен?" "Ні, дякую!"

Це доволі поширене запитання й відповідь у наших невеликих мережевих продуктових магазинах. Покупці часто не беруть фіскальні чеки. А коли й беруть то для того, щоб перевірити, чи не нарахували чого зайвого. Водночас якщо чек не забирає покупець, то й перевірку операцій за ним навряд буде робити. 

Отже, фіксація того, чи був придбаний товар, залишається виключною прерогативою продавців. І це ще одна можливість не сплачувати податки. Зокрема – через фіктивне повернення товару без участі покупця. Це ще одна схема, яку зазвичай практикують невеликі мережі. 

Суть її в тому, що разом з тим скасовується фіскальний чек. Як результат, із цієї операції не сплачуються податки. 

Варто зазначити, що самі покупці можуть дізнатись про це тільки тоді, коли перевірять свої чеки на сайті Державної податкової служби (ДПС) – чи є він у базі ДПС, чи немає. 

Але тільки тоді, коли вони цей чек беруть.

Схема 3: Повернення підакцизної групи товарів продуктовим ритейлом

Схожа з попередньою схема, однак стосується підакцизних товарів і потребує певної участі виробників.

У ній спочатку дистриб'ютор передає на реалізацію підакцизну продукцію – наприклад, алкоголь. Після цього ритейлер начебто (за документами) здійснює повернення частини товару, хоча його насправді реалізують у мережах уже без сплати податків.

Трапляється, що таким чином "повертають" до 50% отриманого. Фактична реалізація може бути різними шляхами – через використання незареєстрованих касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій – РРО) чи взагалі за готівку, без надання чеків. А якщо розрахунок за товар був, як варіант, банківською карткою, то може бути оформлена заява з проханням видати гроші на повернення з каси.

Ця схема вигідна як ритейлерам, так і виробникам, бо дистриб'ютор цієї лікеро-горілчаної продукції документально повертає товар на завод-виробник, де доволі жорстко контролюють вихід готової продукції.

Відповідно, після фіктивного "повернення" виникає можливість додаткового виробництва товару під цей обсяг. Це, за фактом, виробництво додаткового обсягу товару поза обліком і податками.