Вето ціною $1,5 млрд. Чому Нацкомісія з цінних паперів просить ветувати закон про неї

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) просить президента накласти вето на ухвалений парламентом Закон щодо регулювання на ринках капіталу та організованих товарних ринках (№3585-ІХ).

У Нацкомісії вважають, що він заблокує її роботу, і заявляють, що "включення Закону до трійки законів у рамках реалізації програми DPL (від Світового банку на $1,5 млрд. – Ред.) було навмисно пролобійовано певною групою депутатів в недопрацьованому вигляді для досягнення власних задач".

Серед основних проблем закону, зазначають у ній  — питання зарплат працівників та обмеження їм можливості заробляти на інструментах фондового ринку – депозитах та облігаціях. 

Термін підписання Закону президентом сплив, однак реакції з боку Офісу президента поки немає.

Загроза снігової кулі проблем 

Закон "завис" на підписі в Офісі президента. Експерти попереджають – це може спричинити низку проблем, які здатні суттєво вплинути на фінансове становище країни.

"Затягування з підписанням чи прийняттям цього закону несе довготривалі ризики для розвитку фінансового ринку в Україні, бо від його дії залежить розгляд інших законопроєктів, які не менш важливі", – зазначив у коментарі для LIGA.net фінансист та інвестбанкір, засновник та президент інвестиційної групи УНІВЕР Тарас Козак.

Зокрема, проєкт закону щодо інвестиційних рахунків, проєкти, які стосуються впровадження другого етапу пенсійної реформи. 

А ще це реальна можливість втрати мільярдів доларів міжнародної допомоги.

"Ще один негативний аспект цього – затримка з виділенням грошей від Світового банку. Там є читкі терміни, і якщо ми не вкладаємось в них – перенесення не буде, гроші просто "пропадуть". А їх отримання важливо для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом, іншими партнерами. То ж це загроза втрат, які можуть зростати, як сніжний ком", – додав він.

Інший фінансист, голова правління фондової біржі ПФТС у 2012 – 2016 роках Ігор Селецький, говорить що закон можна підписати, а зауваження НКЦПФР до нього – врахувати в поправках. 

"Із тої, аргументації, яку наводять представники Нацкомісії я не побачив вагомих причин його ветувати, а не прийняти, а потім працювати над змінами до нього. Зауваження комісії не критичні для функціонування ринку. Країна воює, ринок, по суті "мертвий", і якщо зважати на можливу втрату $1,5 млрд, то, як на мене, висновок очевидний. Сподіваюсь, що президент його не ветує", – каже фінансист.

Хоча загалом на ринку неохоче коментують ситуацію, бо згадують про наявність певних особистих амбіцій з обох сторін конфлікту.

"Не хочу коментувати ситуацію публічно – не можу зайняти ні ту, ні іншу сторону. Скажімо так, шкода, що чергові особисті амбіції з обох сторін можуть завадити і розвитку ринку і отриманню допомоги", – зазначив у бесіді з LIGA.net один з учасників ринку на правах анонімності. 

Чому Нацкомісія проти? 

Ухвалення проєкту закону, проти якого зараз виступає Нацкомісія, передбачає запуск реформи на цьому ринку. Вона починається з трансформації самої НКЦПФР, яка має отримати більше повноважень, стати більш незалежною та інституційно спроможною.

Та аргументи представників  НКЦПФР не стосуються згаданих реформ чи норм.

Найперша і найголовніша причина прохання про вето – зарплати працівників.

"Найголовніше на що спрямовані наші пропозиції – це зарплатня працівників. Потрібні зміни вже були проголосовані у першому читанні і не викликали жодних суперечок. Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат", – зазначають в НКЦПФР.

Водночас, вказують там, у Законі про держбюджет для визначення зарплат зроблено посилання на цей закон, що свідчить про "цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал".

Регулятор виступає за те, аби самостійно затверджувати штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд передбачивши відповідні видатки у державному бюджеті.

Також керівництво НКЦПФР проти норми, яка забороняє працівникам комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду. Якщо простіше – заробляти на акціях, облігаціях, фондах.

Подібні зауваження одразу викликали шквал критики з боку громадськості.

Хоча, варто зазначити, що фахівці НБУ не обмежені в можливостях тримати гроші на депозитах.

Хто критикує НКЦПФР?

Серед нардепів, які критикують НКЦПФР, є представники і влади, і опозиції. 

Зокрема, депутати вважають, що спротив з боку керівництва Нацкомісії пов'язаний з особистим конфліктом інтересів та можливістю втратити посаду.

"Не секрет, що цивільна дружина керівника Комісії працює у відомій інвесткомпанії. А один із членів комісії є за сумісництвом членом наглядового органу, де виконує функції держави, в одній з юридичних осіб, а саме в Національному депозитарії", – пише заступниця голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, представниця провладної більшості парламенту Ольга Василевська-Смаглюк.

Її колега, представник опозиції, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк теж звертає увагу на конфлікт інтересів керівництва. Водночас він передбачає, що закон ветують, бо у цьому буде зацікавлений Офіс президента (ОП). 

Чинний очільник Нацкомісії Руслан Магомедов раніше працював позаштатним радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

"Щоб ви розуміли, цей закон ОП так і не підписав. Щобільше, готують вето. Що одразу зриває (блокує. – Ред) винесення питання фінансування України на $1,5 млрд по DPL Світового Банку, – зазначає він у своєму телеграм-каналі. -  Ну і щоб точно у вас був такий самий шок, як у мене, – яка ж причина? Дуже проста – Комісія написала запит на вето, де просять:

1. Встановити їм ще більші зарплати окремим законом (ну, по 150-200 тисяч, як зараз, це ж мало їм);

2. Прибрати норму про те, що якщо ти регулюєш ринок, то твій член сім'ї не може займати посаду у професійних учасниках ринків капіталу. Це чисто робиться під випадок (конфлікту інтересів. – Ред.) з головою Комісії і його дружиною (цивільною. – Ред.)".

Своєю чергою, в НКЦПФР вважають це переходом на особистості та спланованою інформаційною кампанією проти цього органу.

"Комісія зі свого боку пропонувала альтернативний текст цієї статті, який був узгоджений зі Світовим банком, відповідав міжнародним стандартам та відображав цивілізовані підходи до цієї теми. Що стосується теми конфлікту інтересів та особистого життя голови НКЦПФР. Треба чітко розділяти дві різні сутності конфлікту інтересів та приватного життя. Те, що наразі відбувається в інформаційному просторі, – це перехід на особистості, що в контексті прийняття важливих для воюючої країни реформаторських ініціатив виглядає як сплановане ІПСО", – зазначено в поясненнях Комісії. 

Стосовно угоди зі Світовим банком, то згідно з нею Україна зобов'язалася до 5 березня 2024 року надати чинності трьом законам: "Про електронні аграрні розписки", "Про вдосконалення корпоративного управління" та, власне, щодо НКЦПФР.

Перші два вже підписані президентом. 

У середу, 13 березня, Ярослав Железняк повідомив, що до Києва прибула делегація Світового банку і позиція його представників щодо необхідності  набуття Законом щодо Нацкомісії законної сили залишається незмінною. 

"І попри всі спроби якось вплинути на Світовий банк, у них позиція проста – поки закон №5865 не буде підписаний, грошей не буде", – зазначив політик.