Розбір | Питання на 2,5 млрд. Постачальникам товарів для ЗСУ заборонили мати прибуток

Українські підприємства, які постачали товари для Міноборони та інших державних замовників, стали жертвами бюрократичної пастки. Ухвалена на початку великої війни постанова уряду забороняє бізнесу, що виконує держзамовлення, закладати у свої калькуляції прибуток.

Після року торгів Державна аудиторська служба (ДАСУ) звинуватила бізнес у завданні державі збитків на 2,5 млрд грн. У Міноборони скаржаться, що ситуація загрожує стабільним постачанням для ЗСУ, а підприємці – що це "ставить їх на грань виживання". 

LIGA.net з’ясовувала, що відбувається та чи можливо вийти із цієї бюрократичної кризи. 

Що сталося

На ринку оборонних закупівель склалася величезна проблема, яка може довести до банкрутства всі підприємства легкої промисловості (і не тільки), які працювали з Міноборони та іншими державними замовниками минулого року. А також тих, хто працює з ними зараз. Про це 21 червня повідомив президент асоціації Укрлегпром та власник компанії  Текстиль-контакт Олександр Соколовський у своєму Facebook.

Критична ситуація виникла після того, як на початку весни ДАСУ провела перевірку контрактів Міноборони та виявила порушень на 2,5 млрд грн "завданих державі збитків", пояснює підприємець: 

Інформацію про те, що ситуація справді критична, LIGA.net підтвердили ще кілька представників компаній, які минулого року постачали товари для Міноборони.

"Якщо проблему не вирішуватимуть ще місяць-півтора – це може призвести до того, що більшість підприємств [які постачали товари Міноборони] просто позакриваються", – каже LIGA.net Максим Плєхов, один із засновників Харківського заводу засобів індивідуального захисту (ХЗЗІЗ) та Львівського оборонного кластера. 

Причиною переполоху на ринку стала помилка, яка прокралась в ухвалену урядом у березні 2022 року постанову №335 для спрощення процедур закупівлі в умовах воєнного стану, пояснює LIGA.net фахівчиня з оборонних закупівель Неллі Стельмах. 

До повномасштабного вторгнення Росії  процес закупівлі незасекречених товарів та послуг в українській оборонці був цілком прозорим та публічним: компанії приходили на торги та конкурували між собою переважно ціною, а державу не цікавило, як саме та скільки компанії-виконавці заробляють.

Серед обмежень для постачальників була лише вимога щодо норми прибутку, якщо ті відповідають критеріям монополії: до 1% – на імпортні товари, до 30% – якщо виробляють самотужки, пояснює Стельмах. 

Урядова постанова №335 змінила правила гри, щоб прискорити та убезпечити закупівлі: приховала від громадськості незасекречену раніше частину та дозволила укладати із компаніями прямі контракти без проведення аукціонів. Зміни стосуються усіх замовників у галузі оборони, які закуповують за оборонним законодавством: і військові частини, СБУ, Нацгвардія, Нацполіція, пояснює Стельмах.

"Театр абсурду відпочиває" 

Також цим документом держава зобов’язала компанії, які уклали прямий договір із держзамовниками, надавати обґрунтування своїх пропозицій – так звані калькуляції.

Це доволі логічна вимога, вважає Плєхов: "Щоб побачити, чи в компанії немає надприбутків у 3-5 разів, а людина, яка підписує контракти з боку замовника, убезпечила себе від "криміналу" та могла провести базовий аналіз заявок, держава таким чином перестрахувалась".

За словами підприємця, у середньому прибутки компаній, які постачають товари, зокрема для ЗСУ, сягають 5-15%: "Смішні показники, враховуючи всі ризики та шоки", – певен засновник ХЗЗІЗ.

Не до сміху зовсім стало, коли виявилось, що у своїх калькуляціях компанії не мали права декларувати прибуток взагалі. 

Згідно із текстом постанови, ціна контракту визначається на підставі калькуляції всіх витрат виробника, включаючи податки. Жодних згадок про обмеження прибутку в документі немає, точніше в ній взагалі відсутнє слово "прибуток".

Це дало підстави ДАСУ під час замовленого Міноборони аудиту "прочитати" документ у свій спосіб та нарахувати 2,5 млрд грн "завданих державі збитків":

У МОУ переконані, що постанова надає право їм, і відповідно постачальникам, включати у свої калькуляції відсотки, закладені під прибуток, а тлумачення законодавства ДАСУ покликане "нашкодити забезпеченню ЗСУ щонайменше на рівні Міноборони", каже співрозмовник LIGA.net у відомстві. 

Сенсом будь-якої господарської діяльності підприємств є отримання прибутку, з якого потім сплачуються податки, нагадує Соколовський з Укрлегпрому. Тепер Міноборони, навіть не погоджуючись із рішенням ДАСУ, може виставляти фінансові претензії всім своїм постачальникам, пояснює він: "Театр абсурду відпочиває", – каже підприємець.

Калькуляції – лише для своїх 

Міноборони вже подало на ДАСУ до суду після того, як служба проігнорувала направлений МОУ акт про непогодження із результатами перевірки, а міністр Резніков дав представникам ДАСУ час до четверга, 29 червня, щоб ті публічно спростували поширені раніше маніпуляції, каже LIGA.net співрозмовник у відомстві. 

Ще однією підставою для обурення Соколовського є те, що вимога про надання калькуляцій стосується лише вітчизняних постачальників. "[Серед вимог до іноземних] ціна, наявність сертифіката стандарту НАТО, своєчасність постачання та ліцензії на те, що він має право це мені продати (експортний контроль). Що в нього в калькуляції – не обходить", – підтверджує LIGA.net співрозмовник з Міноборони. 

Поки українські підприємства впіймались на цей бюрократичний гак, іноземні – без проблем зможуть далі заробляти, переконаний Плєхов. Він пояснює: поки МОУ судитиметься із ДАСУ, для будь-якого українського правоохоронного органу "відкривається вікно можливостей" прийти у будь-яку із компаній-постачальників та покошмарити.

Тим часом затягування із розв'язанням проблеми вже впливає на ринок. Зокрема, у ХЗЗІЗ вже готуються до перегляду виконання держконтрактів на наступне півріччя та прораховують, скільки коштів на рахунках може бути заблоковано.

"Якщо ці кошти спробують вийняти, це поставить частину компаній на ринку на грань виживання, адже зараз "живих" коштів майже ні в кого немає – бізнес майже все реінвестує", – пояснює підприємець.  

Щоб вирішити ситуацію, достатньо змінити одне слово в абзаці, де йдеться про витрати, – на "видатки" або "розрахунок вартості", та зазначити, що термін дії – із моменту прийняття постанови, пояснює LIGA.net закупівельна експертка Стельмах: "Але МОУ чомусь цього не ініціює".

Офіційних роз’яснень від Міноборони на момент публікації LIGA.net не отримала. Співрозмовник в МОУ на правах анонімності зазначив, що прем'єр-міністр поділяє погляд Резнікова на вирішення ситуації: 

"Тут питання вже аби внормовувати законодавство, але що внормовувати, якщо воно вже і так написано. Тут питання правозастосування". 

Уляна Букатюк

кореспондентка LIGA.net, розділ Бізнес