Усе для забудови Печерська. Як врятувати Київську фортецю

Нещодавно LIGA.net писала про історичні будівлі без статусу пам’ятки архітектури, що знаходяться під перманентною загрозою знищення. Однак в Києві є споруди, які забудовники ладні руйнувати й попри статус пам’ятки архітектури, оскільки йдеться про Печерськ – найбільш елітний і дорогий район столиці.

Тут розташоване Васильківське укріплення Київської фортеці. Його вали та рови були збудовані між 1832 та 1839 роками. Вони сформували сучасні контури вулиці Ігоря Брановицького. У 2012 році територія комплексу стала пам’яткою містобудування та архітектури національного значення. Сьогодні натомість існує ймовірність будівництва житлового комплексу на валах Київської фортеці. Це може вплинути на її фундамент та поступове знищення.

Про те, як будівництво ЖК поруч з пам’яткою національного значення може вплинути на її сприйняття, стан та збереження — LIGA.net поговорила з пам’яткоохоронцем Дмитром Перовим, архітектором Миколою Віхарєвим, депутаткою Київської міськради (КМР) Вікторією Пташник та головою комісії з питань культурної спадщини КМР Ярославом Федоренком. А також із заступником гендиректора з науково-просвітницької роботи музею "Київська фортеця" Андрієм В’яльцем.

Небезпеки навколо Київської фортеці

Вали та рови Васильківського укріплення Київської фортеці 1832-1839 років внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини національного значення. Це найбільша збережена кам'яно-земляна фортеця в Європі. Вона розташована в Печерському районі Києва, на так званій Печерській височині, між вулицями Дмитра Дорошенка, Ігоря Брановицького та Євгена Коновальця.

Попри охоронний статус памʼятки національного значення та визначеної законом охоронної зони, Київрада поступово роздає тут ділянки під комерційну забудову. Так, 21 листопада минулого року міськрада ухвалила рішення щодо продовження договору оренди ТОВ "УкрСиббуд" земельної ділянки в буферній охоронній зоні пам’ятки на провулку Новопечерському, 5, для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом.

Щодо іншої ділянки, що розташована в безпосередній близькості до валів фортеці, вздовж сучасної вулиці Ігоря Брановицького, – депутатам забракло голосів.

"Йдеться про проєкт рішення "Про майнові питання, повʼязані з будівництвом закладу медичного призначення" на вулиці Ігоря Брановицького, 6, у Печерському районі. Але нехай його назва не вводить вас в оману. Відповідно до його змісту, місто залучає інвестора до зносу лікарні та нового будівництва за цією адресою. За інвестором чітко закріплюється зобовʼязання щодо зносу наявних споруд та відшкодування їх вартості до бюджету. А ось що побудувати тут надалі – чітких гарантій, попри назву, немає. В кращому випадку це буде ЖК з приватною амбулаторією на першому поверсі, в гіршому – забудовник просто обійдеться вказаною компенсацією до бюджету", – розповідає LIGA.net голова ГО "Спадщина Київ" Дмитро Перов.

За словами Перова, небезпека для фортеці безпосередньо полягає в тому, що земельна ділянка, запланована до передання, містить схил оборонного валу, що є частиною памʼятки національного значення. На передпроєктних пропозиціях, що сьогодні є на сайті профільного комунального підприємства, видно, що частину схилу зрізають для збільшення корисної площі ділянки. Це є грубим порушенням пам’яткоохоронного та містобудівного законодавства.

Архітектор Микола Віхарєв в коментарі для LIGA.net каже, що забудова на самій Київській фортеці чи біля її частин знищує її сприйняття.

"Слід розділяти різні режими території навколо — територія пам'ятки, охоронна зона та зони регулювання. Відповідно, є різні підходи. На одній не можна будувати взагалі, на іншій — тільки регенерація. А десь можливе й нове будівництво, але лише регульоване. Отже, ці зони та території визначаються науково-проєктною документацією, яка має пройти погодження. На жаль, не завжди вона розроблена чи погоджена. Саме тому відбувається безлад із забудовою через відсутність регламентації", – констатує Віхарєв.

За його словами, ключові проблеми Печерська та Києва загалом почались у буремні нульові, коли прудкі підприємці створювали безліч будівельних об'єктів в охоронних зонах, нікого не запитуючи й поза межами будь-якого здорового глузду. Як результат – комплексне спотворення візуального сприйняття не лише фортеці, а загалом Печерська. Варто лише згадати висотні житлові будинки біля Васильківського бастіону, приватні садиби біля фортеці Лаврської цитаделі та інші.

"Система – закони плюс регламенти, плюс чиновники – не працює. Цей складний механізм застряг на різних рівнях – як на рівні мерії, так і на державному рівні. Влада намагається наздогнати втрачене. Але для деяких ділянок фортеці вже пізно. Треба створювати цілеспрямовану програму порятунку та розвитку. Наприклад, мої пропозиції як архітектора щодо Лаврської цитаделі, розроблені ще 2021 року, могли б дати туристичний потік та рекламацію пам'ятки за дуже незначного бюджету. Але вони так і залишилися на папері", – додає архітектор.

Що може допомогти врятувати фортецю?

Зараз відповідний проєкт рішення про будівництво на валах фортеці "мігрує" з одного порядку денного міської ради до іншого. Так триває вже рік. На останній повноцінній сесії ради 20 лютого депутати знову внесли його до розгляду. Але для ухвалення остаточного рішення знову забракло голосів. Попри всю "токсичність", секретаріат міської ради не відхиляє рішення або не намагається внести до нього правки. Тож початок будівництва тут може стати лише питанням часу.

Невідомо, хто може стояти за ймовірними планами забудови, оскільки формально ще не проведено відповідного конкурсу на вибір інвестора.

"Однак за останній час уже були укладені договори на оренду двох інших сусідніх ділянок. Вочевидь, зараз формується так званий земельний банк для більш масштабного девелоперського проєкту", – каже Дмитро Перов.

Він зауважує, що потрібне політичне рішення, щоб почати вносити дані про памʼятки до Земельного кадастру. Як-от Васильківське укріплення Київської фортеці та повʼязані з ним обмеження щодо забудови. Коли такі дані почнуть вносити, ухвалювати подібні рішення міською радою стане просто недоцільно.

"Проблема не нова та полягає у неповній звʼязності вимог чинного законодавства та наповнення відповідних державних кадастрів. Так, відповідно до ч. 4 ст. 14-1 Закону "Про охорону культурної спадщини", відомості про межі та режими використання території пам’ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (зокрема у сфері забудови)", – каже Перов.

На практиці ця вимога мало виконується. За словами активістів, на сьогодні в Києві немає жодної сформованої ділянки, щодо якої у Земельному кадастрі є інформація про розташування на ній памʼяток та визначення відповідних обмежень. Це відбувається частково через занадто бюрократизований процес внесення відповідних даних. А частково — через просте небажання міських чиновників.

"Внесення відповідних даних до Земельного кадастру накладає подальші обмеження щодо визначення виду використання та цільового призначення земельної ділянки. Останні зазвичай невигідні для міських урядників, що мають пряму або опосередковану зацікавленість у переданні землі під забудову. Простіше кажучи, дотримання вимог закону в цій частині робить ділянки землі в центрі менш інвестиційно (корупційно) привабливими та заважають місту розвиватися за правилами великого бізнесу", – розповідає Перов.

Чи намагається Київрада захистити фортецю?

Ще у 2001 році було видано наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики про те, що навколо унікальної пам’ятки архітектури та містобудування національного значення "Київської фортеці" має бути охоронна зона для забезпечення її належного функціонування.

"Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону "Про охорону культурної спадщини", зона охорони пам'ятки складає 100 метрів від межі території пам’ятки. В межах зон охорони забороняється здійснення будівельних робіт на відстані, меншій за суму подвійної висоти пам’ятки, що охороняється, та висоти запланованої новобудови. Зараз на вулиці Брановицького, 6, стоїть приміщення, що раніше було лікарнею. Київрада може передати його під інвестиційний проєкт, що передбачає знесення будівлі та зведення нової, яка буде розташована в межах охоронної зони, впритул до Київської фортеці. Зведення нової будівлі є порушенням законодавства. Київську фортецю намагаються обступити з різних боків. Вона займає весь Печерськ: це чималий клаптик землі. І тепер це все хочуть знищити — забудувати багатоповерхівками чи іншими комерційними об’єктами. Пам’ятку, яка формувалася протягом п’ятнадцяти століть, зараз намагаються зруйнувати", – каже в коментарі LIGA.net депутатка Київради Вікторія Пташник.

За словами Пташник, Київрада ініціювала та проголосувала звернення до Кабміну та Міністерства культури із закликом вжити заходів для збереження Київської фортеці – пам’ятки архітектури національного значення. В ньому депутати просять терміново дослідити пам‘ятки Київської фортеці та провести їхню повну інвентаризацію, забезпечити розроблення необхідної облікової документації та передати всі документи, складені за результатами інвентаризації, Національному історико-архітектурному музею "Київська фортеця". Це звернення датоване 30 січня. Однак реакції від органів державної влади поки що не було.

Голова постійної комісії Київради з культурної спадщини Ярослав Федоренко у коментарі LIGA.net каже, що у зверненні до Кабміну є прохання передбачити необхідне фінансування для розробки облікової документації пам'яток Київської фортеці. А також доручити Міністерству культури здійснити низку організаційних заходів щодо передання території пам’ятки під контроль музею "Київська фортеця".

"Проведення цих необхідних та невідкладних заходів забезпечить належну охорону та збереження цієї унікальної пам’ятки національного значення та реалізацію повноважень Міністерства культури, передбачених законодавством у сфері охорони культурної спадщини", – заявляє Федоренко.

Що кажуть у музеї?

У травні 2007 року третій президент України Віктор Ющенко видав розпорядження, яким історико-архітектурній пам'ятці-музею "Київська фортеця" було надано статус національної. Сам музей отримав назву Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця". На баланс музею повинні були перейти всі земляні та кам’яні споруди навколо фортеці.

Саме у цьому розпорядженні, наголошує LIGA.net заступник гендиректора з науково-просвітницької роботи музею "Київська фортеця" Андрій В’ялець, закладений шлях до порятунку пам'ятки. Треба передати всі територій фортеці під управління профільного музею.

"Щоб зберегти фортецю, треба провести інвентаризацію й нарешті виконати розпорядження президента України щодо передання всіх земляних і кам'яних споруд Київської фортеці на баланс НІАМ "Київська фортеця". На підставі цього розпорядження мало бути ухвалено рішення Кабінету міністрів, однак цього не зроблено. Далі необхідно було б розробити єдину систему під єдиним керівництвом, навіть без вилучення земельних ділянок у користувачів, і зберегти власне цей комплекс, як того вимагає законодавство України", – каже В’ялець.