Як виглядатиме піраміда Маслоу для бізнесу у 2024-му. Та чи закриті у вас усі базові потреби?

У кожної компанії — як і в окремої людини — є базові потреби, без яких вона не може існувати, і є потреби, задоволення яких перетворює виживання у розвиток. Як це виглядає на прикладі окремої людини, у 1943 році сформулював  відомий американський психолог Абрахам Маслоу. На основі його теорії потім створили знамениту піраміду Маслоу. Вона складається з п’яти ієрархічно розташованих вимірів: фізіологічні потреби, безпека, любов та приналежність, повага, самовираження.

Спробуймо представити подібним чином потреби українського бізнесу. Кожна компанія хоч і складається з десятків, сотень чи тисяч людей, є своєрідною особистістю — зі своїми базовими та "преміальними" потребами. Переосмислення піраміди Маслоу під бізнес робили вже не раз. Ми візьмемо схему, запропоновану Роопе Руотсалайненом, генеральним директором консалтингової компанії Frankly (Фінляндія). 

"Класична ієрархія потреб Маслоу всім відома. Всі ми знаємо, що самореалізація не відбувається в умовах голоду, — пише Роопе Руотсалайнен. І додає, що під час численних розмов з партнерами та клієнтами, він прийшов до такого висновку: "Корпоративні потреби перетворюються в ту саму піраміду".

Яких змін зазнали базові потреби 

З початком війни український бізнес зі зрозумілих причин зосередився на двох нижніх рівнях — базовому ("Існування") та на рівні "Стабільність". Адже йшлося в буквальному сенсі про фізичну безпеку співробітників та активів. 

Але відбулися ще деякі процеси. Окремі складові другого і навіть третього рівня для українського бізнесу в умовах війни переповзають на перший базовий рівень, який забезпечує не стільки розвиток, скільки існування компанії. 

Зокрема, це стосується безпеки цифрових даних та стабільної роботи ІТ-інфраструктури підприємств. Раніше лише деякі вітчизняні компанії ставилися серйозно до небезпеки кібератак, а з таким явищем, як спровокований бомбардуваннями блекаут та віялові відключення світла, бізнес взагалі зіткнувся вперше у світовій практиці.

Тому з початком повномасштабного вторгнення в українських компаніях задумались про зменшення залежності від фізичної інфраструктури, що вразлива під час війни. А забезпечення стабільної роботи сервісів та продуктів під час відключень світла чи у разі блекауту восени-2022 взагалі стало пріоритетом №1. Ці запити на ринку відносно нові.

Зі слів опитаних LIGA.net бізнесменів, ми склали свою піраміду цифрових потреб українських компаній. І виглядає вона так:

Кейс компанії, що працює в системі держзакупівель

Після початку повномасштабної війни гостро відчули необхідність забезпечення безпеки даних та цифрової інфраструктури і в компанії SmartTender — офіційному майданчику для державних тендерів Prozorro та аукціонів Prozorro.Продажі, сервісу управління закупівлями для бізнесу. У їхньої ситуації є нюанс: державні нормативні акти вимагають тримати дані Prozorro на серверах, що розташовані на українській території. Тому зараз значну частину своєї інфраструктури SmartTender зберігає в дата-центрі GigaCenter. 

"Коли ми приймали рішення щодо розміщення сервісів компанії, основними критеріями для нас були інформаційна безпека, відповідність TIER III та вимога від Prozorro зберігати інформацію в межах України", ― зазначає Сергій Сагун, СЕО  SmartTender. За його словами, підрядника вони обирали з огляду на надійність і рівень сервісу. 

"Ми обрали дата-центр, який мав на той момент фізичну охорону, декілька резервувань електроживлення та резервувань щодо інтернету. І ми орендували місце в ЦОД, де розмістили своє фізичне обладнання, до якого тепер маємо доступ у будь-який момент часу, коли нам потрібно. Так ми забезпечуємо  більшу надійність збереження всього обладнання, інформації і контроль доступу", ― розповідає Сергій Сагун.

Він також каже, що побудову дата-центру та розміщення обладнання краще віддати на аутсорс, бо це звільняє від капітальних витрат та рутинних завдань.

"GigaCenter дозволив компанії пройти блекаути без простоїв, а клієнтам мати доступ до тендерів цілодобово. Більше того, додаткові сервіси, такі як захист від DDоS-атак, допомагають компанії відбивати кібератаки", ― розповідає Сергій Сагун, додаючи, що зручно отримувати великий спектр послуг з одних рук. 

Переваги комерційних центрів обробки даних

Втім, звичайно, не кожному бізнесу потрібні подібні рішення. Ось список питань, які потрібно поставити собі і партнерам, щоб визначитись, чи потрібне вашій компанії перенесення своїх даних та інфраструктури в комерційний ЦОД: 

• Чи дійсно для вашого бізнесу критично важлива безперебійність роботи сервісів?

• Чи справді будь-який збій в роботі сервісів завдасть бізнесу великих збитків?

• Чи достатньо потужностей вашого сервера? 

• Чи захищені ви від ризику витоку важливих даних з вашої системи? 

• Чи плануєте ви у найближчий час модернізувати обладнання та нарощувати обчислювальні потужності?

• Чи забезпечить перенесення ваших серверів у комерційний дата-центр скорочення витрат вашого бізнесу? 

Антон Хвастунов, директор з розвитку бізнесу GigaCenter, каже, що для великих компаній відповідь, загалом, очевидна. Втім, тепер і для багатьох представників середнього бізнесу цифрова безпека та захищена віддалена інфраструктура дійсно опинилися на базовому рівні "піраміди Маслоу". Тим більше, що скористатися послугами дата-центру значно дешевше, ніж будувати власні серверні.

Нова реальність також вимагає захисту даних від кібератак та витоків. Цей фактор нині набув надзвичайно важливого значення, оскільки ворожі хакерські угруповання вже не раз намагались "покласти" ту чи іншу систему в країні. І логіка розвитку подій свідчить про те, що ця небезпека — лише зростатиме. 

На думку Антона, багато бізнесів ще не закрили такі потреби. Окрім іншого це пов'язано і з продовженням використання російського програмного забезпечення, що також створює слабкі місця у захисті цифрових даних.

Окрім цього, бізнес повинен працювати без зупинки. "Сьогодні це надзвичайно актуально", ― додає він. В надважких умовах першого року війни відключення електроенергії стали великим викликом і для самих українських дата-центрів. Багато бізнесів, компаній, бізнес-центрів встановили дизель-генератори або інші джерела альтернативного живлення. Але дизель-генератор не запускається за секунду. Тому під час відключень, особливо аварійних, — певний простій локальної інфраструктури зазвичай все одно має місце. 

Стабільна робота бізнесу та захист даних з одних рук

"Під час найдовшого тогорічного блекауту, який тривав дві доби, наш дата-центр не зупинявся ні на секунду завдяки злагодженим постачанням палива у форс-мажори. Одного куба палива вистачає на п’ять годин роботи дата-центру. В день потрібно 5 кубів палива. Вартість одного дня роботи дата-центру на паливі — приблизно 280 000-300 000 грн". Всі ці витрати ми беремо на себе, ― розповідає Хвастунов. ІТ-сервіси всіх клієнтів дата-центру працювали.

У GigaCenter встановлені чотири дизельні електростанції потужністю 424кВт кожна. У разі зникнення живлення запускаються всі дизелі, сукупна потужність яких 1696 кВт. Час автономної роботи такої системи дизель-генераторів — 72 години. Надалі, в разі потреби, здійснюється постачання палива. Дата-центр має два незалежні енерговводи, які страхують один одного ― у разі виходу з ладу однієї лінії, її замінює інша.

GigaCenter входить у групу компаній GIGAGROUP разом з телеком-оператором GigaTrans, хмарним оператором GigaCloud та агентством з кібербезпеки GigaSafe. Саме тому клієнти GigaCenter можуть отримувати комплексні IT-рішення "з одних рук". Це підвищує загальну безпеку з'єднань, економить час клієнта та пришвидшує терміни реалізації проєктів. Захист гарантується і сертифікатами міжнародного стандарту інформаційної безпеки ISO/IEC 27001, а також стандартом PCI DSS, який забезпечує захист платіжних даних клієнтів.

У групі компанії GIGAGROUP зробили ставку на можливість клієнтів отримувати комплексні послугу від одного партнера.  Якщо клієнт заїжджає в дата-центр, то він одразу має можливість під'єднати телеком-сервіси та захистити їх. Хоча у компаній є можливість гібридної схеми — щось залишити "на землі", щось забрати в хмару. Гібридні рішення дають змогу компаніям вибрати щось одне, а потім, як у LEGO, додавати додаткові сервіси з безпеки чи інфраструктури.