У жовтні 2015 року Верховна Рада запровадила державне фінансування політичних партій. Всі політичні сили, що пройшли до парламенту, а таких тоді нараховувалося шість, з 1 липня 2016 року почали отримувати кошти від держави. А після наступних виборів підтримку мали отримати й партії, що набрали більш як 2%, але не потрапили в парламент.

Державне фінансування має надати партіям незалежності та зменшити політичну корупцію. До того ж це було умовою введення безвізового режиму з ЄС. Розмір фінансування прив’язується до розміру мінімальної заробітної плати та кількості виборців, що проголосували.

Окрім цього додаткове фінансування передбачене за так звану "гендерну квоту" – якщо народних депутатів однієї статі (чоловіків або жінок) у партії не більше 2/3. Партій, які підпадають під цей критерій у нинішньому парламенті, лише дві – ЄС та Голос.

Через чотири роки, у жовтні 2019-го, вже новий парламент скасував фінансування для партій, що набрали більш як 2% голосів виборців. Тоді кошти мали отримати ще 6 партій, серед яких ВО Свобода, Радикальна партія Олега Ляшка, Партія Шарія.

У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило електронний реєстр звітності партій – POLITDATA. Через нього політичні сили подають свої звіти у електронній формі, а громадяни мають можливість переглянути їх. У 2022 році доступ до POLITDATA було обмежено через повномасштабне вторгнення. І лише 10 жовтня 2023 року його було відновлено.

Однак ще з часів ковіду партії не подавали звітність. Лише наприкінці 2023 року відновлено цей обов’язок. Так, НАЗК очікувало отримати 4 тисячі звітів від політичних сил за всі роки, коли вони не звітували.

Загалом з 2020 року прозвітували 230 партій із 379 зареєстрованих. НАЗК відзначає, що фактичну діяльність здійснюють орієнтовно 280 партій.

Іншим способом фінансування є приватні внески. Фізичні та юридичні особи мають право підтримати політичну силу, надавши їй кошти. Партія, своєю чергою, звітує про отримані кошти.

Щоправда, внески на підтримку партій непопулярні серед українців. На початку 2022 року близько 94% громадян не надавали коштів партіям у міжвиборчий період, а 96% і у виборчий період. 38% вважали, що фінансувати партії мають їхні члени, і лише 11% – прихильники партій. Ще 7% виступали за державне фінансування.

Скільки грошей з держбюджету?

У 2016-2019 роках державне фінансування отримували 6 партій. Нагадаймо, що це були Народний фронт, Блок Петра Порошенка, Самопоміч, Опозиційний блок, Радикальна партія Олега Ляшка та Батьківщина. За ці роки статутну діяльність партій було профінансовано на 1,69 млрд грн.

Якщо ж брати період з 2020 до 2024 року, то партії загалом отримали 2,98 млрд грн. Ще 192 млн перераховано вже цього року. Тож загалом це понад 3,18 млрд грн.

На графіку фінансування статутної діяльності парламентських партій у 2020-2024 роках (дані Open Budget).

Якщо завтра вибори. Як наповнювались бюджети українських партій під час війни

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку