"Дехто вважає, що Ferrexpo – то Жеваго. Це не так". Ferrexpo про проблеми компанії

Група Ferrexpo володіє в Україні Полтавським та Єристівським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), які видобувають залізну руду та переробляють її в залізорудні окатки. Ця сировина використовується для виплавлення сталі за технологією безкоксового виробництва, яка має менший вплив на екологію. Через це на окатки існує стабільно високий попит.

З 2007 року акції компанії торгуються на Лондонській фондовій біржі. Найбільшим акціонером Ferrexpo є Костянтин Жеваго – опальний український олігарх. Кримінальні провадження, де він фігурував, реєструвались ще до початку великої війни. Сьогодні Жеваго перебуває у Франції, яка відмовилась видавати його українським правоохоронним органам.

У 2021 році, рекордно успішному для залізорудних компаній, Ferrexpo виготовила і продала на експорт 12 млн тонн окатків. Згідно з фінансовим звітом компанії, виторг становив $2,52 млрд, а чистий прибуток – $871 млн.

Велика війна значно понизила спроможність компанії заробляти. Відключення електроенергії, логістика, виїзд співробітників та їх мобілізація, падіння світової ціни на залізорудний концентрат і кримінальні провадження через проблемного акціонера значно знизили потенціал видобувної компанії. З 2021 року виробництво впало утричі.

Про негативні фактори, що впливають на бізнес та про проблеми з боку української влади в інтерв'ю LIGA.net розповів один з директорів Ferrexpo Вольфрам Куоні.

Про виробництво, ціни та інвестиції

У 2022 році Ferrexpo майже вдвічі скоротила випуск продукції. Розкажіть, які результати 2023 року? Виробничі та фінансові.

У січні ми публікували виробничі результати за 4 квартал та весь 2023 рік. Дійсно, в 2022 році ми скоротили виробництво окатків з 12 млн до 6,18 млн тонн. У 2023 році ми виробили 4,15 млн тонн окатків та комерційного концентрату.

З чим пов'язано подальше скорочення обсягів виробництва?

Це питання логістики. Близько половини нашої продукції йшло через порти Чорного моря на азійські ринки. У 2022 році ми змушені були скоротити постачання через те, що прохід Чорним морем був заблокований.

В 2023 році ми також не мали можливості експортувати продукцію Чорним морем. Відповідно, ми ще знизили виробництво. Переважно наша продукція йшла через порти на Дунаї.

Наскільки ми чуємо від аграрних експортерів, у другій половині 2023 року ситуація в Чорному морі покращилась. Чи відчуваєте ви позитивні зрушення в цій сфері?

Ми кажемо про три основних порти (Південний, Одеса, Чорноморськ. – Ред.). Ці порти здебільшого використовувались для експорту зернової продукції. Ми знаємо, що в останньому кварталі 2023 року через них були постачання залізорудної сировини.

Один з наших клієнтів – турецька металургійна компанія Erdemir – розташована навпроти нас через Чорне море. Але з погляду безпеки ми би не хотіли багато розповідати про цю ситуацію.

2021 рік був рекордним щодо вартості залізорудної сировини. Прокоментуйте, що змінилось із того часу? Які цінові тренди на вашу продукцію і що впливає на ціну?

У 2022 році також була хороша ціна на залізну руду. Наша продукція коштувала $230 за тонну окатків. 2023 рік був більш-менш стабільний. У 4 кварталі ситуація була досить непоганою.

На 2024 рік ми дивимось оптимістично. На початку року зростав попит у Китаї. Йдеться не стільки про будівництво, скільки про інші сектори: суднобудування, машинобудування. Крім того, ми бачимо, як зростає попит з боку Індії. Раніше йшлося про 4-5 років, протягом яких економіка цієї країни досягне високої потужності. Але ми і зараз бачимо дуже стрімке зростання.

У нашому бізнесі також важливу роль відіграє енергетика – "зелений перехід", який заохочує використання технологічних процесів із меншими викидами. Для нас дуже важливе значення має так звана премія за окатки. У 2023 році вона становила $45 за тонну. За окатки DRI (Direct Reduced Iron, залізо прямого відновлення – сировина для безкоксового виробництва металу. – Ред.) "премія" взагалі становила $57 на тонні.

Яка ціна на залізорудні окатки зараз?

Руда із вмістом заліза 65% на умовах CFR Китай (у порту призначення. – Ред.) – $120-130 за тонну. Плюс $25 "премія". Тобто наша продукція зараз коштує $140-145 за тонну.

Скільки ви сплатили рентних платежів за останні роки?

У 2022 році рентні платежі становили 1,8 млрд грн, загальна сума сплачених податків – 6,3 млрд грн. За 2023 рік не можу назвати суму сплачених податків та зборів до публікації звітності. Загалом ми сплатили податки на суму понад $1,3 млрд за 15 років лістингу на Лондонській фондовій біржі.

Нещодавно ви оголосили про завершення інвестиційного проєкту з будівництва складу концентрату. Навіщо вам новий склад для рудного концентрату за $40 млн, враховуючи той факт, що виробництво знижується?

Це дає нам можливості. Реалізація цього проєкту дала нам можливість бути більш гнучкими незалежно від обсягів поточного виробництва – дві, три або чотири лінії виробництва окатків.

Ситуація така: у нас є чотири лінії з виробництва окатків. Одночасно працюють секції збагачувальних фабрик, які переробляють руду на концентрат, щоб виробити з нього окатки. Кількість робочих секцій ми формуємо від потреб і планів виробництв. Відсутність проміжного складу між концентратом і окатками не давала змоги чітко збалансувати активні потужності цих фабрик.

Тому в окремі періоди, коли на обладнанні дробильно-збагачувальної фабрики або цеху виробництва окатків виконують технічне обслуговування/ремонти – ми мали як нестачу концентрату, так і його надлишок. Зрештою виникала необхідність або зупиняти секції збагачення, або шукати додатковий концентрат. Зараз, якщо в якісь дні або години в нас забагато рудного концентрату для цеху, ми можемо відправити його на склад, щоб переробити на окатки в майбутньому.

Окрім саме складу, проєкт містить вузол відвантаження концентрату з необхідною системою відбору проб для контролю якості. І за останні роки ми активно використовуємо цю дільницю саме для відвантаження концентрату як товарної продукції.

Яка зараз ситуація з Біланівським ГЗК? Чи є проблеми з відведенням землі під нього? Коли він може бути запущений?

Щодо відведення земель, наразі Біланівський ГЗК має право використовувати близько 1000 га на підставі договорів оренди або права власності. Інші землі наразі перебувають на різних етапах оформлення.

Біланівське родовище є дуже важливими для стратегічного розвитку компанії – для збільшення виробництва з 12 млн тонн (обсяг у 2021 році. – Ред.) до 24 млн тонн окатків на рік. Адже більш ніж половина від необхідної кількості руди на перероблення постачатиметься саме з Біланівського родовища. Ми впевнені, що можемо досягти цих показників після перемоги України у війні.

Відповідно до планів розвитку гірничих робіт Ferrexpo, ми планували дістатись рудного тіла Біланівського родовища у четвертому кварталі 2023 року. Але ситуація у 2022 році кардинально змінилась, тому зараз ми виконуємо заходи, необхідні для підтримання спеціального дозволу на Біланівське родовище. А також займаємось інфраструктурними проєктами, необхідними для реалізації проєкту розкриття родовища. Гірничих робіт на родовищі ми наразі не ведемо.

Про головного акціонера і судові справи

Костянтин Жеваго зараз перебуває у Франції, яка у листопаді минулого року відмовила Україні в його екстрадиції. Що він планує робити в майбутньому? Чи є в нього план колись повернутись до України? Яким він бачить майбутнє свого бізнесу в Україні?

Я маю вас дещо розчарувати. Особисті плани пана Жеваго варто обговорювати з ним самим.

Щодо участі Жеваго в роботі Ferrexpo, маю сказати, що як гендиректор компанії він був дуже успішним і сильним керівником. З часів виходу компанії на Лондонську біржу 2007 року, Ferrexpo інвестувала у свої українські активи $3,5 млрд.

Як один з акціонерів компанії, пан Жеваго і ми всі вважаємо, що Ferrexpo продовжить бути глобальною компанією вищого класу з огляду на найкращі практики. Це висококваліфікований український персонал, міжнародне фінансування. А завдяки тому, що ми пройшли лістинг на основному майданчику Лондонській біржі, ми маємо доступ до міжнародних фінансових ринків.

Крім Жеваго, у нас є інші акціонери, є інвестори, є клієнти, є постачальники обладнання та матеріалів. За кордонами України цю ситуацію розуміють всі. В Україні чомусь іде пряма кореляція: "Ferrexpo – то є Жеваго, Жеваго – то є Ferrexpo". Але це вже давно не так.

Тому хотілось би, щоб у разі виникнення якихось питань до Костянтина Жеваго українська влада вирішувала їх особисто з ним, а не тримала в заручниках компанію Ferrexpo.

Тобто у компанії Ferrexpo зараз проблеми з українською владою?

Так, можу так сказати.

З чим пов’язане зниження вартості акцій Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі з початку року? На це вплинула публікація виробничих результатів, які скорочуються?

Так. Війна спричинила скорочення виробництва. Ще однією причиною було те, що середня ціна на залізорудну сировину 2023 року знизились на 11% порівняно з 2022 роком.

Звісно, також відіграла роль наша заява (від 20 лютого. – Ред.) про те, що припинили виплату дивідендів через справу, що повʼязана із боргом у розмірі 4,7 млрд гривень.

Щодо рішення про відміну виплати дивідендів. Спробую максимально просто сформулювати причину. Банк "Фінанси і Кредит" Жеваго у 2004-2010 роках видавав кредити компаніям Жеваго, поручителем у яких був Полтавський ГЗК із Ferrexpo. Зараз право на вимогу боргових зобов’язань отримала нікому не відома "Максі капітал груп". І вона виграла суд у Полтавського ГЗК щодо стягнення $125 млн. Це коректне твердження?

З'ясуємо все поступово. У 2015 році на рахунках підприємств Ferrexpo в банку "Фінанси і Кредит" було $177 млн. У процесі ліквідації банку підприємство подало заяву про визнання кредиторських вимог на цю суму. Але банк "Фінанси та Кредит" задовольнив нашу вимогу лише на $19 млн. Суд визнав дії банку правомірними. Причина в тому, як вважає суд, що Полтавський ГЗК виступив поручителем за кредитами третіх компаній, з огляду на що з рахунків Полтавського ГЗК правомірно були списані грошові кошти у серпні 2015 року.

Проте під час розгляду цієї справи судами було зроблено висновок, що встановити факт укладання цих договорів поруки неможливо. Ми цих договорів поруки ніколи не бачили.

Тепер на сцені з'являється "Максі капітал груп" і заявляє, що викупила у банку ці кредити та право вимоги за договорами, які забезпечують їх виконання. Відповідно, ця компанія хоче отримати від нас грошові кошти в рахунок погашення "заборгованості" за кредитами третіх осіб, які Полтавський ГЗК нібито погасив у серпні 2015 року та цей факт встановлений судовими рішеннями.

Отже, Ferrexpo стикнулася з ситуацію, де ми несемо збитки двічі. Перший раз – коли у 2015 році банком "Фінанси та Кредит" з Полтавського ГЗК були списані грошові кошти у розмірі $177 млн. Другий раз – коли суд у 2024 році присудив стягнути з Полтавського ГЗК на користь "Максі капітал груп" $125 млн.

До речі, колегію суддів Східного апеляційного господарського суду, яка розглядала справу та зрештою ухвалила рішення на користь "Максі капітал груп", було сформовано за годину та 16 хвилин до судового засідання, на якому було ухвалено це рішення. Ви знаєте, як призначається суддя на конкретну справу?

За законом – шляхом призначення автоматизованою системою суду.

Саме так. Так от, о 09:41 були призначені нові судді на цю справу, а об 11:00 ми вже програли. Чи розумно вважати, що судді прочитали тисячі сторінок справи з 24 томів за трохи більше ніж одну годину? Просто дивовижна ефективність роботи.

Кому ви програли суд?

"Максі капітал груп" – це компанія-оболонка (в реєстрі бенефіціаром зазначений Василь Котинкевич з села у Вінницькій області. – Ред.). Ми не знаємо напевно, кому вона належить.

На якій стадії перебувають інші судові треки, пов’язані з Ferrexpo? Зокрема, справа щодо недоплати ренти за видобуток руди компанією на суму 2,2 млрд грн?

Щодо ренти, то сума претензії вже зменшилася до близько 1 млрд гривень. Проте Бюро економічної безпеки (БЕБ) та податковий орган і надалі наполягають, на нашу думку, на помилковому підході щодо розрахунку цього податку. Вони вважають, що базою для розрахунку суми ренти має бути не подрібнена руда, а концентрат. Проте суди вважають інакше.

Ми ще у 2017 році виграли спір проти податкового органу щодо податкової консультації. І у судовому рішенні чітко зазначено, що Полтавський ГЗК має сплачувати ренту з подрібненої руди.

"АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР) проходив через аналогічну ситуацію. І вони виграли справу у Верховному суді у 2022 році. Зараз ми оскаржили податкове повідомлення-рішення по ренті і справу розглядає адміністративний суд.

Нас дуже турбує, що попри податковий спір, що триває, та усталені судові рішення, органи правопорядку відкривають паралельно кримінальні провадження. Їх метою було посилити тиск на підприємство та на керівництво на місцях. Зокрема, на Полтавському ГЗК були арештовані банківські рахунки, що ледь не призвело до зупинки діяльності підприємства. Ви, мабуть, знаєте, що керівнику Полтавського ГЗК Віктору Лотоусу у листопаді минулого року була вручена підозра та обраний запобіжний захід у вигляді застави у величезному розмірі – 800 млн гривень. Зараз ми оскаржуємо цю суму застави в апеляційному суді.

Така сама ситуація зі щебеневою сировиною. Віктора Лотоуса звинуватили в тому, що він "організував злочинну групу", яка незаконно видобувала та збувала нефракційний відсів – побічний продукт видобутку і збагачення залізної руди. Водночас два органи паралельно розслідують той самий епізод – ДБР та Нацполіція. В одній справі Віктору Лотоусу обрали заставу у розмірі 60 млн грн, а в іншій – 1 млрд грн. Він навіть відсидів 38 днів у СІЗО.

Ситуація подібна. Спочатку була адміністративна перевірка щодо дотримання ліцензійних умов на видобуток корисних копалин. Попри те, що підприємство виконало припис та зупинило продаж нефракційного відсіву – органи правопорядку розпочали кримінальне провадження і закрили людину у СІЗО. Тобто це один і той самий метод, який застосовується в усіх випадках.

Тобто компанія продавала цей щебінь?

Ні, ми продавали нефракційний відсів, який є відходом перероблення залізної руди. У нас не було видобутку іншої корисної копалини, окрім залізистого кварциту, на який ми маємо дозвіл. Органи правопрядку вважають цей відсів щебнем і стверджують, що ми не мали права його продавати.

Але навіть якщо так, то ми ще у 2021 році зупинили продаж. А отримана вигода від реалізації була набагато меншою, ніж сума збитків, про які говорять слідчі. Ми продавали цей відсів з самого початку існування компанії і ніколи раніше не було претензій. Неможливо видобувати руду, не видобуваючи супутній матеріал, пусту породу, у якій знаходиться руда.

Що зі справою стосовно позову чотирьох компаній з групи VS Energy про відміну продажу Полтавського ГЗК вашій компанії у 2002 році?

На щастя, ця справа закрита. Ми виграли її у Великій палаті Верховного суду, рішення якої є остаточним та оскарженню не підлягає.

Я хотів би додати щодо судових справ проти нас. У них є три характерні ознаки. Перша – це поєднання адміністративних справ та кримінальних проваджень.

Друга – компанії, у яких виникають претензії до Ferrexpo – вони не прозорі. Невідомо, кому вони належать, хто за ними стоїть, хто отримує вигоду від цього? Наприклад, всі чотири компанії,які заявляли позовні вимоги, синхронно були ліквідовані в лютому 2024 року.

І третя – на жаль, немає відокремлення компанії та одного з акціонерів компанії. Це йде всупереч як з українським законодавством, так і з міжнародними правилами. Наприклад, унікальним у негативному сенсі є випадок, коли активи компанії стають заставою для фізичної особи, хоч і пов'язаної з компанією.

Подивіться (показує структуру власності Ferrexpo. – Ред.), сім'ї пана Жеваго належить 49,3% акцій компанії. Всі інші акції розподілені між різними власниками. Зокрема, 6,74% акцій належить американському інвестфонду BlackRock.

Про проблеми компанії

Що з рахунками Полтавського ГЗК? Вони заблоковані? Як ви здійснюєте поточні платежі, сплату заробітної плати, податків?

Деякі рахунки заблоковані, але ми можемо платити податки і заробітну плату.

Навіть якби ви не ухвалювали рішення про відмову від виплати дивідендів, як би ви вивели гроші за кордон? Зараз це заборонено постановою Нацбанку №18 від лютого 2022 року.

Так – зараз це неможливо у зв'язку із воєнним станом.

Рік тому в інтерв'ю ви казали, що основними проблемами підприємства є мобілізація, логістика і відключення електроенергії. Можете оновити цей список проблем?

Постачання електроенергії – найменша проблема зараз. Найгірша ситуація з цим була в четвертому кварталі 2022 року. З погляду логістики ми маємо впевненість, що скоро зможемо використовувати свій термінал у порту Південний.

Щодо персоналу, на сьогодні на фронті у нас загинуло 35 співробітників. Зараз у лавах ЗСУ – 641 співробітник. 81 співробітника було демобілізовано через поранення та з інших причин. З них 52 вже повернулись в компанію і стали до роботи.

Окрім того, у 2022 році з регіону виїхало 900 співробітників Ferrexpo і у 2023 році – ще 700. Вони виїхали і залишили компанію. Ситуація складна. Ми багато інвестуємо у роботу з ветеранами.

Окрім цього, важливим напрямом роботи є збереження ментального здоров'я наших співробітників. Як тих, хто повернувся з фронту, так і тих, що живуть і працюють на наших підприємствах. Ви розумієте, що всі перебувають під великим стресом.

Але тепер є ще одна проблема. Додатковим стресом є політика державних органів, які чинять тиск на наших співробітників, на нашу компанію. Замість того, щоб підтримувати Ferrexpo.

Я дуже багато зустрічаюсь і розмовляю з іноземними інвесторами, з нашими клієнтами, з дипломатами. Вони не розуміють, чому ми стикаємось з такими проблемами. У ситуації, коли силовики спричиняють такий тиск на компанію, їхнє бажання підтримувати спротив заради економічної стійкості підприємства і всієї України потроху знижується.