RU

Інтерв'ю | Були ті, хто перед війною вивів з України 90% своїх активів. Директор БЕБ Вадим Мельник

Були ті, хто перед війною вивів з України 90% своїх активів. Директор БЕБ Вадим Мельник - Фото
Вадим Мельник (колаж – Юлія Виноградська/LIGA.net)
06.05.2022, 11:00

Скільки російських активів арештовано, які наслідки чекають за завищення цін під час війни, кому турбуватися через вивезені кошти з України

Перші два тижні війни директор Бюро економічної безпеки (БЕБ) Вадим Мельник керував роботою своїх підлеглих… з салону краси в Ірпені.

У напівпідвальному приміщенні п'ятиповерхового будинку, де до війни працював б'юті-бізнес дружини Вадима Мельника, протягом двох тижнів переховувалися від бомбардувань понад 20 осіб: родина керівника БЕБ, їхні близькі та знайомі. Серед них десятеро дітей, зокрема восьмирічна донька Вадима Мельника та його 13-річний син.

Як він там опинився?

В Ірпені — квартира директора БЕБ. Прокинувшись вранці 24 лютого трохи раніше, ніж зазвичай, він через кілька хвилин почув перші два вибухи з боку столиці, а після цього отримав SMS від старшого сина (24 роки), який служить у ЗСУ у Чугуєві: "Не навчання".

О 07:30 він вже був на роботі — наради, розпорядження, мобілізаційні заходи. Ввечері — знову в Ірпінь. Наступного разу Мельник повернеться на роботу у столицю лише 10 березня. Підірвані мости та російські війська заблокували всіх мешканців Ірпеня.

На 14-й день блокади його велика родина, загалом дев'ятеро людей, на старенькому кросовері Mitsubishi змогли вирватися з окупації — доїхати до села Романівка і, залишивши машину, пішки перейшли зруйнований міст у бік Києва.

Звідти Вадим Мельник попрямував одразу в Бюро економічної безпеки.

Робота Бюро за короткий час змінилася докорінно, як і все в країні. Ухилення від сплати податків тепер ледь не найменше цікавить детективів БЕБ. Принаймні, у цьому запевняє керівник Бюро. У пріоритетах — пошук та арешт російських та білоруських активів, протидія незаконному вивезенню коштів з України і навіть боротьба із завищенням цін.

В інтерв'ю LIGA.net керівник Бюро економічної безпеки Вадим Мельник розповів, які результати пошуку російських активів, чому сусідні країни не допомагають з інформацією про вивезені гроші з України, чи варто державі намагатися контролювати потік гуманітарних вантажів.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинам. Розпочав роботу 24 листопада 2021 року.

— Чим відрізняються пріоритети роботи БЕБ до та після початку війни?

— Головні завдання — ті самі: подолання негативних проявів в економіці, боротьба з тіньовими процесами. Але напрями змінилися.

Тепер один із ключових — це виявлення [на території України] активів Росії та Білорусі. Адже вони дають агресору додаткові можливості озброюватися та нападати.

Інші важливі напрями — протидія розкраданню з державного та місцевих бюджетів; боротьба з незаконним виведенням коштів з України (у валізах та через банківські рахунки); робота зі спрямування незаконних активів на потреби держави, ЗСУ та громад.

З перших днів протидіємо завищенню цін. Це не зовсім наша спеціалізація. Але ми долучилися. Запустили чатбот для скарг.

З 2700 таких звернень вже опрацювали 2200. (Станом на 4 травня надійшло 3009 повідомлень, відпрацьовано 2364. — Ред.).

— Які результати?

— 57% — звернення щодо завищення цін на житло, 4,5% — перешкоджання роботі бізнесу, 10% — незаконні дії з гуманітарною допомогою.

Є багато фактів, коли після нашого реагування ті, хто завищував ціни, зменшували вартість послуг та товарів або спрямовували кошти Збройним силам — показували нам платіжки про перерахування.

Всю отриману інформацію накопичуємо, аналізуємо, а потім передаватимемо до Податкової служби. Щоб податківці, наприклад, врахували отримані суми власниками житла, яке здавалося за завищеними цінами.

— Як працює система із чатботом?

— Ми не встигли через війну сформувати територіальні підрозділи. Втім, я відрядив по п'ять-шість співробітників до кожного регіону. Мої працівники присутні на нарадах в обласних військових адміністраціях. Вони інформують присутніх про отримані повідомлення у чатбот.

Далі реагують відповідні служби — Держпродспоживслужба, податкова, представники ОВА — їдуть на місце, спільно проводять роз'яснювальну роботу.

Дуже важливо не робити завчасних висновків. Бо люди мають свої аргументи: так, продаю банку тушкованки за таку ціну, бо висока ціна у постачальника… Дорога оренда? Так, але ж це за другий поверх. А перший — я раніше віддав іншій родині переселенців, безкоштовно… Є різні випадки.

Хоча подеколи ми переконували людей не перегинати палицю з цінами, щоб це не нагадувало мародерство.

— З 2200 перевірок заяв про завищені ціни, скільки випадків нагадували мародерство?

— Зухвалі випадки були, але поодинокі. Може, 1-2%. Ми переконували, люди виправлялися, їм було соромно.

— Якщо так, чи не дарма була проведена робота БЕБ? 2200 перевірок, з них мізерна частина заслуговує на увагу.

— Не дарма. Можливо, я не зовсім точно сформулював. Випадків, що потребували реагування, було достатньо. Надходили звернення, ми реагували, спілкувалися з людьми, і люди безкоштовно годували, перераховували кошти на ЗСУ, інші потреби країни і громад.

— Один із ключових напрямів БЕБ — пошук активів РФ і Білорусі. Що вже знайшли?

— На сьогодні встановлено понад 21 000 суб'єктів господарювання, які мають зв'язок з Росією. Ми встановили 8000 одиниць нерухомого майна та майже 2000 одиниць рухомого майна.

Відпрацювали бази даних Мін'юсту, податкової, митниці, встановили, де склади, де товарно-матеріальні цінності, де обліковується спецтехніка – трактори, комбайни тощо. І виїхали на місця, щоб знайти, описати, арештувати. Все це згодом має бути або вилучено державою, або передано через ОВА громадам чи Збройним силам України.

Вилучено і передано ОВА активи для подальшого розподілу на суму понад 150 млн грн.

Найсуттєвіше досягнення — у межах кримінальних проваджень БЕБ судами накладено арешт на 17 800 вагонів, які належать Росії та Білорусі. Це спільна робота з Офісом генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво, та Укрзалізницею.

Понад 1500 вагонів були з товаром: склом, хімікатами, добривами тощо. Товари арештовані й наразі вирішується питання про їхнє передання територіальним громадам для використання у господарській діяльності.

Іде підготовка до вилучення вагонів. На нараді з головою Національного агентства з запобігання корупції Олександром Новіковим я говорив, що дуже важливо забрати ці вагони саме у власність держави за такої процедури, щоб потім не було жодних питань щодо компенсації їхньої вартості.

Ще одна цифра — на сьогодні, за ініціативи детективів Бюро та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора, накладено арешт на товари, кошти, активи на загальну суму понад 17 млрд грн.

— Пошук і арешт багатомільярдних активів — робота, яка має багато спокус. Чи є захисний механізм, щоб убезпечити  БЕБ від корупційних ризиків?

— До розподілу ми не дотичні. Я вже казав вище про два шляхи розподілу активів: через націоналізацію — це повноваження Кабміна та через передання на потреби Збройних сил України — це повноваження обласних військових адміністрацій. Третій варіант, і це наші повноваження, — арешт активів в межах кримінальних проваджень.

— Які варіанти поводження з майном та активами РФ?

— Примусове вилучення у власність держави проходить винятково через Кабмін, РНБО і указ президента. Якщо встановлене нами російське майно може бути використане для потреб оборони, відповідну інформацію про нього ми передаємо до військових адміністрацій. Вони спільно з підрозділами Збройних сил ухвалюють рішення про вилучення або на потреби ЗСУ, або на потреби територіальних громад.

 — Були випадки протидії пошуку та арешту активів?

— Випадків, коли ми зіштовхуємося із протидією — спробами приховати майно, — мабуть, 50%. Завантажені товаром вагони перевозять з місця на місце. Відганяють на якісь тупики... Нещодавно разом із представниками Київської ОВА лише на третю добу знайшли декілька російських вагонів з паливно-мастильними матеріалами, які напередодні перевірки були, а потім зникли. Наразі ми шукаємо тих, хто переганяв ці вагони. Розбираємося й з іншими аналогічними випадками.

Хтось намагається перереєструвати підприємства, аби активи, що мають бути арештовані, перейшли на інших власників.

— Яка частка арештованого майна належить державним органам РФ, а яка — решті?

— Попередні дані: більша частина арештованих активів — це державна власність Росії.

— Чи правильно розумію, що мова йде про пошук активів понад 21 000  підприємств, що пов'язані  з РФ чи Білоруссю?

— Ні. Тут треба не перегнути палицю. Є багато людей, які за громадянством росіяни, але довго живуть в Україні й пов'язані з Росією винятково штампом у паспорті. Не встигли набути наше громадянство. Скажімо, засновник підприємства — росіянин, жив у Тюмені, заробив там гроші, приїхав сюди, вклав, зробив агрохолдинг. У нього — комбайни, трактори, приблизно 150 працівників. Він працює на Україну — платить тут податки. Звісно, таких людей не треба чіпати. Ми таких суб'єктів господарювання фільтруємо.

— А фільтрує БЕБ чи й інші органи? І одразу питання: як уникнути зловживань? Адже це велике поле для корупції.

— Не сам БЕБ. Цим займаються співробітники Бюро спільно з представниками обласних військових адміністрацій. І коли працює група — корупційні ризики знижуються.

 — Скільки людей в такій групі?

— По-різному. Я ставлю завдання координаторам, яких призначив в областях, і вони роблять цю роботу. Зазвичай, це група співробітників БЕБ з трьох-чотирьох осіб. Плюс представники обласних військових адміністрацій. Якщо мова йде про розслідування у межах кримінальних проваджень, то тоді ми працюємо самі.

— Що більше людей залучено, то менше корупційних ризиків, складніше домовитися. Чи не замало для роботи з "фільтрації" трьох-чотирьох людей у групі?

— Ми не можемо собі дозволити більше. На сьогодні у моєму підпорядкуванні працюють 225 людей, ми не встигли до війни сформувати повний штат.

І якщо чесно, мені важко уявити, наскільки треба бути ницою людиною, щоб у такий час брати хабарі… Хай воно у горлі стане цим людям.

— БЕБ закликав громадян інформувати про зловживання з гуманітарними вантажами. Яка тут компетенція Бюро, які порушення виявлені, які масштаби?

— Якщо йдеться про приймання, перевезення, розподіл гуманітарних вантажів — це не наша компетенція. А ось розслідування розкрадання і зловживання — наша. Якщо завозять брендовані речі чи іншу продукцію під виглядом гуманітарної допомоги — також наша компетенція.

— Для гуманітарних цілей, підсилення оборони уряд зменшив вартість розмитнення автомобілів. Це призвело до зловживань — деякі українці везуть люксові авто, на кордоні утворилися черги з автівок.

— Усіх нюансів цієї ситуації не розкрию, бо ще тривають кримінальні провадження. Але ми займаємося перевіркою ввезення на територію України під виглядом гуманітарної допомоги люксових і броньованих автомобілів.

— Як БЕБ розуміє, що автомобіль не є "гуманітаркою"?

— Аналізуємо, що це за автомобіль. Зрозуміло, що Mercedes не йде в ЗСУ або тероборону. Туди йдуть пікапи, джипи. Не нові, звісно.

Але варто розуміти, що ми не можемо зупинити цей потік. Гуманітарна допомога йде потоком, і вважаю це правильним, що її ніхто не зупиняє. Ідуть продукти, ліки, одяг, товари для оборони. Важливо, що більшість потрапляє за потрібною адресою. Якщо починати жорстко унормовувати та додавати різні формальності, можуть бути не лише проблеми зі своєчасним отриманням потрібних вантажів. Через надмірне зарегулювання виникне ще більше ризиків для зловживань.

Звісно, є проблеми, ми не уникли цього. І так, це правда, що гуманітарна допомога подеколи з'являється в магазинах, ми фіксували це. Як це довести?! Питаємо: де ви це взяли (товар, що, ймовірно, є гуманітарною допомогою. – Ред.)? — Купив на ринку, я ФОП другої групи…

Чи потрібно унормувати всі питання з гуманітаркою у майбутньому? Обов'язково! Напрацювати механізм прийняття, накопичення і розподілу гуманітарної допомоги під час воєнних дій. Бо інакше навіть наші партнери, які надсилають допомогу сьогодні, казатимуть: якщо розкрадаєте – більше не дамо. А ми чекаємо — дайте нам будівельні матеріали, гроші тощо.

— Який відсоток гуманітарки, що надходить в Україну, — сумнівні постачання?

— Дуже суб'єктивно можу про це говорити, адже ми можемо аналізувати лише те, що у нас в роботі. 5-10% гуманітарної допомоги від загалу є проблемною. Це попередні дані.

— Чи займається наразі БЕБ питаннями, пов'язаними з активами втікачів чи колаборантів, наприклад, Віктора Медведчука?

— Втікачі та колаборанти — це "клієнти" насамперед для СБУ, ДБР, НАЗК. Але ми співпрацюємо з колегами. Як допоміжний орган, встановлюємо належні фігурантам активи та законність їхнього походження. Встановлюємо, що було виведено за межі України, і законне походження цих виведених активів.

— Як багато таких людей та їхніх активів у роботі?

— Нічого більше не можу сказати. Це питання кримінальних проваджень.

— Напередодні війни до Росії виїхала дружина Віктора Медведчука, ймовірно, це хотів зробити, але не зміг й він сам. Не виключено, деякі люди з високої політики та великого бізнесу в Україні могли заздалегідь знати про плани РФ. Чи фіксувало БЕБ підозрілі операції з активами напередодні війни?

— Ми досліджуємо ці питання. Прізвища не назву, буду обережним. Але запевняю: всім власникам підозрілих активів поставимо питання із відповідними наслідками найближчим часом.

Ми займаємося питаннями перевірки законності виведення активів з України — з банківських рахунків, у валізах — не лише після 24 лютого. Взяли в роботу і виведення активів, які відбулися за місяць до початку війни. Більший проміжок зараз фізично охопити не можемо. Але потім ми подивимося ще далі… Якщо людина напередодні війни вивела 90% своїх активів за кордон, то, можливо, вона знала, що буде напад, тобто була попереджена. Ким попереджена? До таких людей чи компаній під час перевірок ми ретельніше придивлятимемося.

— Були ті, хто вивів понад 90% своїх активів напередодні війни?

— Такі люди є. Є конкретні прізвища, за якими ми працюємо. Більше інформації не можу дати, триває розслідування. Окреме питання: скільки коштів виведено. Скільки задекларовано під час вивезення з України, скільки задекларовано поза межами країни.

— ЗМІ повідомляли про цінності, які буцімто намагалася вивезти родина Суркісів, про гроші, що начебто вивозила дружина екснардепа Ігоря Котвіцького. Наскільки подібні факти — поширене явище?

— Було достатньо таких випадків. Я не можу називати конкретних прізвищ, ми відпрацьовуємо весь масив і підійшли до аналізу системно.

Вивезення активів несе дві проблеми. Перша: вивозиш гроші — послаблюєш державу. Друга: якщо ти незаконно заробив, не сплатив податки, то ти — злочинець, адже приховав від оподаткування і намагаєшся легалізувати за кордоном…

Тут наша робота іде за декількома напрямами.

Протидія незаконному вивезенню активів бізнесу і приватних осіб. Далі аналізуємо виведення коштів через банківські установи в інші держави.

За перший місяць війни виведено понад 50 млрд грн. Сам факт виведення не свідчить про скоєння злочину, але ми звіряємо, чи не входило призначення платежу до переліку заборонених? Тому що були заборони на здійснення платежів за типами призначень. І якщо були порушення, то відповідатимуть і банківські працівники, і суб'єкти господарювання.

Із транзакціями фізичних осіб через банки чи готівкою за кордон так само: факт вивезення не свідчить про порушення, адже люди могли рятувати гроші від окупантів-мародерів. Можливо, ці гроші вже повертаються в країну. Але ми перевіримо законність їхнього походження. Сума вивезених у валізах коштів, про яку зараз говорять, і ми не можемо ані спростувати, ані підтвердити, — 3 млрд євро.

Будуть питання до тих, хто не декларував вивезення з України, але декларував під час ввезення в європейські країни і таким чином легалізував гроші. До такої роботи ми офіційно попросили долучитися компетентні органи Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови.

— Які наслідки?

— Якщо гроші вивозились в обсягах, які ніколи їхнім власником не декларувалися, виникає питання про походження коштів. А це — кримінальне провадження. Проводитимемо слідчі дії, щоб арештувати кошти за кордоном і повернути в Україну.

До речі, ми вже спрямували запити до митних органів п'яти сусідніх держав: Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови. З відповідями там трошки забарилися, але інформацію ми отримаємо.

— Чи правильно розумію, що Бюро не отримало від цих країн інформацію про задекларовані кошти українців, які перетинали кордон після початку війни? Коли були надіслані ці запити?

— 5 квітня. Відповідей досі не маємо. Ми кажемо партнерам, що розуміємо: є процесуальні норми, які вимагають часу, але для нас це дуже важливо. Знайдімо шлях порозуміння, щоб отримати цю інформацію оперативно. Адже у вас, в європейських державах, зараз, можливо, відмиваються кошти.

Вони погоджуються. Але на неофіційному рівні нам кажуть: ми маємо дати вам інформацію про гроші, які ви потім захочете вилучити…

15 квітня, за нашою ініціативою, ми провели Zoom-конференцію з представниками усіх цих країн. З нашого боку були представники митниці, податкової, БЕБ, Офісу президента. Довели важливість ситуації. Домовилися створити робочі групи для відпрацювання алгоритму отримання інформації: сум, дат ввезення (або перерахування) коштів, прізвища. У нас війна, нам треба швидше. Вони розуміють.

Зі свого боку ми встановили поріг задекларованої суми, власники якої нас цікавлять, і ми просимо надавати щодо них інформацію. Вибачте, але який саме поріг — не говоритиму.

— Звідки інформація про 3 млрд євро, вивезених у валізах?

— Вона з'явилася у ЗМІ. Підтвердити її не можемо. Якщо аналізувати дані, якими володіємо, то точно мова може йти про суму у понад 1 млрд євро (вивезених з України за перший місяць війни. – Ред.).

— Які економічні злочини найбільш поширені під час війни?

— Найменш поширене зараз — це ухилення від сплати податків.

— …На жаль.

— Ви знаєте, на жаль, бо бізнес [як раніше] не працює. І можливо, є логічним, що це не перший пріоритет наразі. Наповнення бюджету важливе, але є пріоритетніші речі.

До бізнесу зараз одне прохання — почніть працювати. Щоб людям виплачувати зарплату, щоб вони могли витрачати гроші, верталися в Україну, робили ремонти тощо.

Чи існує зараз тіньовий сектор? Так, існує. Це і паливно-мастильні матеріали, тютюнові вироби, лікеро-горілчані. Як було до війни, так і зараз. Боротьба з цим так само триває. Ми, наприклад, із незаконного обігу вилучили 6000 літрів скрапленого газу, тютюнових виробів на понад 10 млн грн… Це невеликі обсяги, але робота йде.

Ми ретельно слідкуємо за закупівлями, які проводяться коштом бюджетів різних рівнів. Тільки протягом березня оголошено близько 130 000 таких процедур. Під час війни. На суму 30 млрд грн. Ми взяли в роботу майже 2000 фактів [закупівель] — ті, де є наявність ризиків. Наразі встановили ознаки кримінальних правопорушень у 52 закупівлях, щодо чотирьох з них розпочаті кримінальні провадження.

— Можете навести приклади?

— Було оголошено і проведено тендер на будівельні роботи у населеному пункті, де тривають бойові дії і територія є фактично окупованою. 

В другому випадку ми зіграли на випередження — повідомили одній з обласних військових адміністрацій про завищення на 3 млн вартості продукції, яка коштує насправді 3,5 млн грн, а не 6,5 млн грн. Після нашого втручання закупівлі були скасовані.

— Закінчився перший квартал. Попри корективи, які внесла війна, які результати роботи БЕБ?

— Організаційні результати — це формування нового аналітичного органу. Ми за три місяці запустили роботу. Бюро економічної безпеки було зареєстровано як юридичну особу 23 серпня 2021 року. 24 листопада ми розпочали роботу.

Війна не дала створити організаційно-штатну структуру. Зараз у нас немає набору в штат. У штаті сьогодні 225 співробітників, серед яких 50 аналітиків і 97 детективів.

— А мало бути?

— Максимальна кількість — 4000 співробітників. Але [навіть] зараз БЕБ представлено у кожній області. Є територіальні підрозділи. Вони створені, але вакансії не заповнені. 26-27 лютого мали розпочатися перші тестування претендентів на посади керівників територіальних підрозділів Бюро…

Що стосується практичних результатів. 97 детективам доручено розслідувати понад 2000 кримінальних проваджень. 80 з них — щодо особливо тяжких злочинів. Збитки, завдані злочинами у межах цих проваджень, — понад 50 млрд грн. 14 особам повідомлено про підозру, відшкодовано збитків за цей час на суму понад 3 млрд грн. За кримінальними провадженнями накладено арешт на суму понад 500 млн грн. Маю, звісно уточнити, що ці результати ми отримали переважно у мирний час.

Окремий важливий напрям — виявлення економічних ризиків. Наш результат від початку роботи: виявлено три ризики у бюджетній сфері, три — у митній, сім — у податковій, три — в інвестиційній сфері. Загалом — 16. Ми інформуємо владу про це, вони реагують. Чому така робота важлива — ці ризики могли завдати бюджетам збитків у 219 млрд грн.

— Чи є підстави говорити, що бізнес звикає жити в умовах війни, відійшов від шоку?

— Я побачив, що бізнес хоче працювати. І треба створити умови, щоб бізнес працював. Як, наприклад, це зараз робить мер Ірпеня. Створює умови насамперед для людей, щоб вони поверталися: відновлюється життєдіяльність міста — постачання газу, води, електрики. Щойно це буде, все закрутиться. Кав'ярні почнуть працювати, за ними — супермаркети. Почнуть обертатися гроші, і потроху все запрацює. Все відновиться, я впевнений.

Федор Орищук
Федор Орищук
редактор деловой редакции LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини