Володимир Лавренчук про Vodafone, NEQSOL та інвестиційні перспективи України

NEQSOL Holding – це міжнародна група компаній, яка має активи у 10 країнах світу. Вона представлена в енергетиці, видобутку корисних копалин, телекомунікаційному бізнесі, будівництві та сфері високих технологій.

В Україні до власності компанії входить телекомунікаційний оператор Vodafone Україна та ряд бізнесів, які допомагають Vodafone розвивати конвергентні послуги. Мета оператора за декілька років надавати послуги фіксованого інтернету на базі технології GPON мільйону абонентів.

До початку повномасштабного вторгнення NEQSOL Україна планувала  вкладати інвестиції у бізнес з виробництва цементу та була зацікавлена у видобутку нафти і газу в Чорному морі.

Про те, як NEQSOL Україна живе під час великої війни та як планує далі інвестувати в Україну, LIGA.net поговорила з регіональним директором NEQSOL Україна Володимиром Лавренчуком.

– Які активи належать до складу NEQSOL в Україні на листопад 2023 року?

Активами холдингу в Україні є компанія Vodafone Україна і група компаній у галузі телекомунікацій, які разом з Vodafone забезпечують мобільний та фіксований зв’язок, розробляють IT- та IoT-рішення. Холдинг має кілька телекомунікаційних компаній в Азербайджані, тому цей бізнес для нас дуже знайомий.

Роль Vodafone Україна у нас в державі відома. Це один з лідерів критичної галузі, яка під час війни показала свою важливість  для існування країни.

– Зараз держава хоче конфіскувати у Михайла Фрідмана Київстар. Як ви думаєте, чи зможе держава потягнути керування таким великим активом? Київстар було б правильно продати чи залишити у власності держави?

З огляду на повномасштабну війну, виникатиме ряд особливих рішень, зокрема і політичних. Важливо, щоб політичні рішення ухвалювалися в правовому полі. Щодо того, чи може держава керувати складним активом, то у мене є переконання, що Україна є дорослою державою, щоб керувати компаніями у складних індустріях. Оскільки я з банківського сектора, то можу навести приклад ПриватБанку, який виявився успішним.

Держава може дати раду з багатьма викликами. Зараз немає галузей економіки, які б не могла потягнути держава в плані керування активами. Щобільше, тепер України має особливий досвід масового керування бізнесом в складних умовах. Я з великим респектом ставлюся до управлінської практики державних менеджерів.

– Щодо окупованих територій. У вас там повинно бути майно. Чи відомо, що з ним, хто його використовує? Чи може це бути АФК "Система", яка володіє російською МТС, а раніше володіла Vodafone в Україні?

У нас немає інформації, в якому стані є наше майно та як воно використовується.

За тими випадками, що ми бачили після звільнення нашої землі, то його навмисно знищують, щоб ускладнити відновлення зв’язку між українцями.

До прикладу, з початку повномасштабного вторгнення Vodafone Україна мав 485 тисяч аварій, спричинених війною, які були викликані руйнацією обладнання. Vodafone Україна з 24 лютого 2022 року відновив 3 тисячі кілометрів ліній оптоволоконного зв’язку.

– Чи є плани щодо запуску 5G в Україні? Чи ведеться якась робота щодо цього? Чи треба чекати закінчення війни?

Робота  з підготовки впровадження 5G почалась ще до початку повномасштабної агресії. Vodafone Україна має гарні зв’язки з глобальним Vodafone. Група Vodafone – чемпіон з впровадження 5G в Європі, 350 міст в 11 країнах мають 5G-мережу Vodafone.

До впровадження 5G в Україні готується вся індустрія. А локомотивом тут є Міністерство цифрової трансформації. Підготовка йде в плані питань експертизи та вимог до обладнання. Впровадження 5G є стратегічно важливим напрямом. Але сьогодні перед нами передусім стоїть завдання забезпечити зв’язок під час війни. І ми збільшуємо інвестиції – за 9 місяців 2023 Vodafone збільшив на 86% інвестиції в мережу (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року), інвестувавши за 2022-2023 рр. 7,4 млрд грн.

Наша взаємодія з глобальним Vodafone забезпечує обмін досвідом, надання та розвиток сучасних телекомунікаційних сервісів.

– Як виглядала ваша співпраця з головним офісом компанії Vodafone після початку повномасштабного вторгнення?

З першого дня великої війни в країнах Центральної та Східної Європи були встановлені пільгові чи безоплатні послуги для українських біженців. Скоординована взаємодія з європейськими операторами на початку повномасштабної війни забезпечила можливість надавати безкоштовні пакети послуг у роумінгу у 30 країнах. Усі контакти були встановлені з перших днів і нам дуже серйозно пішли назустріч, послуги в роумінгу за українськими цінами доступні нашим абонентам і сьогодні.

– Зараз йде війна і на ній на жаль гинуть люди, які беруть участь в бойових діях. Якщо власник телефонного номера загинув під час бойових дій, з часом його номер передають іншій людині. А вона потім з’являється в різних месенджерах. Родичі загиблого бачать знову цей номер телефону. Це більше психологічне питання. Але чи були якісь ідеї вилучати номери телефонів тих людей, які загинули на фронті? Чи існує якась можливість технологічно налагодити цей процес?

Були консультації між різними мобільними операторами, щодо цього питання. Vodafone Україна ухвалив рішення з липня 2023 року не використовувати номери, які стали неактивними протягом двох років після деактивації номера телефону.

– NEQSOL відчуває нестачу працівників?

Так, ми маємо дефіцит фахівців у різних галузях. Це те, що ми чуємо від менеджменту наших компаній.

– 2021 року ви хотіли купити Івано-Франківськцемент. Але угоду не вдалось закінчити через початок повномасштабного вторгнення. Скажіть, чи залишається зацікавленість у компанії в майбутньому спробувати стати учасником ринку з виробництва будівельних матеріалів?

Однозначна відповідь – так. На Південному Кавказі NEQSOL має завод з брендом Norm, який є найбільшим виробником високоякісного цементу в регіоні. У нього є сертифікат Американського інституту нафти (API) на використання цементу в нафтових свердловинах, що є показником високотехнічної якості. Цей завод також сертифікований за стандартами європейського ринку, як за ознакою якості, так і за умовами праці на ньому. У нас дуже сильна експертиза в цій галузі. А оскільки Україна є стратегічною для холдингу країною, то ми зацікавлені бути на цьому ринку.

Також нас цікавить видобуток нафти та газу. Ще перед повномасштабною агресією одна з наших компаній підписала меморандум з Нафтогазом про взаєморозуміння та потенційну співпрацю з метою  спільного видобутку вуглеводнів у Чорному морі. Ми сподіваємось, що обов’язково реалізуємо наші плани в майбутньому.

Взагалі є багато компаній, які цікавляться надрами та видобутком в Україні. Я це помітив під час конференції Європейської бізнес асоціації (EBA) Mining day у вересні цього року. В спеціальному опитувальнику 82% компаній, які є учасникам ринку, сказали, що галузь є інвестиційно привабливою. Зараз усі спостерігають за тим, щоб з’явилися відповідні умови для інвесторів.

– Фонд держмайна проводить приватизаційні аукціони з продажу державного майна. NEQSOL – це компанія, яка займається не тільки телекомунікаційним бізнесом, а і видобутком корисних копалин. Чи є зацікавленість брати участь у приватизаційних конкурсах Фонду держмайна?

Нам цікаві всі гарантовані можливості та перспективні галузі, в які можна вкладати гроші. Приватизація державних підприємств – це лише один з напрямів, який ми можемо розглядати для інвестицій. Остання конференція EBA щодо цього питання показала, що найцікавішими для інвестицій є: літій, нафта та газ, залізна руда й інші мінерали. Ми спостерігаємо за всім ринком. І щойно виникнуть умови, ми готові вкладати кошти.

– Минулого року ви казали, що NEQSOL не збирається брати участь в аукціонах з купівлі конфіскованих у росіян активів. Чи змінилася позиція компанія за останній рік?

Зараз відбувається мало інвестиційних процесів, бо війна переходить у довгострокову перспективу. Ми розглядаємо всі можливі варіанти, які мають юридично-захищений характер і економічну перспективу. Ми готові інвестувати за умови юридичної захищеності, прозорості та економічної доцільності.

– А взагалі чи правильно робить держава, коли намагається перезапустити Велику приватизацію під час активних бойових дій? Чи краще було б почекати, поки велика війна закінчиться?

Мій погляд на цей процес є позитивним. Я вважаю, що сьогодні, коли ведуться перемовини з донорами та міжнародними приватними інвесторами щодо приходу в Україну, кожна інвестиція має значення. Кожна інвестиція дає сигнал.

Ці сигнали про прихід приватних інвесторів матимуть критичне значення. Це дуже вчасно й для інших інвесторів, які побачать конкуренцію на ринку. Інвестор не почувається комфортно одним на ринку. Під час конкуренції він відчуває свою захищеність.

Це не можна відкладати. Кожен квартал має значення для української економіки. Треба враховувати, що коли інвестор купує державне підприємство, то сума. сплачена за приватизацію. є лише початком витрат. Сума витрат у зв’язку з війною суттєво збільшується, бо підприємство потребує капітальних вкладень в модернізацію, нове обладнання, виплати боргів і тощо.

Інвестор приносить не тільки гроші на купівлю, а приносить гроші на два-три роки, які повинні зробити підприємство конкурентним на ринку. Тому в оцінку – скільки коштує компанія – не закладається сума, скільки воно коштує додатково, якщо вирішувати проблеми придбаної компанії. Ми маємо ефект snow-bowl (сніжний ком. – Ред.), коли разом з інвестором заходять додаткові гроші.

– Раніше часто звучала ідея, що уряд повинен розробити та надати гарантії захисту активів потенційним інвесторам в Україну. На ваш погляд, які це повинні бути гарантії в поточній ситуації?

Почнімо з такої фундаментальної гарантії, як макроекономічна стабільність. Бо її відсутність не компенсується жодними додатковими інструментами. Макроекономічна стабільність, якої досягли уряд та Національний банк вкладанням великих коштів. Це базова гарантія, щоб інвестори дивились на український ринок. І добре, що ми з цим дали раду.

З міжнародної конференції в Лугано розпочалася підготовка інструментів щодо захисту активів. Це передусім – воєнний ризик. Наприклад, Міжнародне агентство MIGA (Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Світового банку. – Ред.) уклало вже перші відповідні угоди.

Крім міжнародних страхових органів, відомо що український уряд розробляє перелік гарантій, щоб українські компанії могли вкладатись у свій розвиток та створення нових робочих місць.

– Цього року у власність держави перейшов Сенс Банк та понад 50% активів у банківському секторі є під контролем держави. Які ризики або можливості має такий стан речей?

Під час війни не уникнути домінуючої ролі держави в фінансовому секторі. Це я бачу через велику кількість контактів. Керівники державних банків нікуди не виїхали з України. І якщо потрібно було їхати у Харків, вони їхали у Харків, якщо в Херсон, то в Херсон.

Вони повністю змогли забезпечити роботу своїх установ та постачання грошей у банкомати, перебуваючи у ситуації постійного ризику. Тому ставити під сумнів, що керівництво державних банків було ефективним – несправедливо. Вони зробили все можливе, щоб ми не стояли в чергах до банкоматів.

Я 36 років працював в банківській сфері та був свідком багатьох криз, коли люди себе до дверей банків прив’язували, бо не було грошей. У нас стабільний грошовий сектор. І це заслуга керівників державних банків. Я би зняв драматизм з того, що зараз є велика кількість державних банків. В ці часи у цьому є сенс.

– Як ви вважаєте, яка зараз головна проблема України, що заважає розвитку економіки, якщо викреслити війну? Це податки, корупція, суди чи це комплекс проблем?

Це завжди комплекс якихось факторів. Я не розділяю ажіотаж навколо думки, що корупція в Україні є чемпіонською у світі. Бо це штучно підігріта історія. Так, у нас є багато недоліків, але вони не виглядають чемпіонськими, порівняно з іншими країнами. На жаль, це є, але це не те, що є загрозою бути другосортною економікою. Ми вже багато чого змогли подолати.

У переліку загроз я би виділив ту, яка важитиме найбільше. Знаючи про великий відсоток відтоку робочої сили з України, можу сказати, що демографічна та міграційна проблема буде суттєвою для нас. Це виглядає сумно через те, що дуже часто наша інвестиційна привабливість базувалася на факторі низьких заробітних плат.

Це дуже сильно резонує мені з тим, що відсутність модернізації та зміни існуючого стану речей буде суттєвою загрозою для нас. Але якщо модернізація ключових сфер економіки та держави відбудеться, то це дасть нам потужний крок. І якщо ми невідкладно розпочнемо модернізацію, як наприклад це робить Мінцифра, то у нас з’явиться новий аргумент для інвестицій.

Повернення мільйонів людей у високотехнологічну економіку та високий рівень доходів можливий тільки у разі проведення модернізації. В цьому буде багатофакторний ефект, якщо ми не відкладемо її та закладемо туди механізм інвестицій.

Відкладення модернізації з різних причин зробить нашу перспективу сумною, а не такою, якою вона може бути.

Я залишаюсь оптимістом і вірю в нашу країну.