Львівська область слідом за Міноборони розриває співпрацю з бізнесменом Гринкевичем
Львівська обласна військова адміністрація слідом за Міністерством оборони вирішила розірвати співпрацю з бізнесменом Ігорем Гринкевичем, затриманим Державним бюро розслідування у кінці грудня. Про це розповів голова області Максим Козицький.
Львівська область має три угоди з компаніями Гринкевича, які підписали за каденції Козицького: реконструкція шкіл у селищі Гірник та селі Черниця, а також будівництво центру безпеки громадян у Східниці.
По-друге, область в односторонньому порядку вирішила розірвати меморандум з благодійним фондом HOPE.UA сім'ї Гринкевичів, який передбачав створення реабілітаційного центру для дітей на базі колишнього санаторію "Журавно" із залученням грошей з Нідерландів.
"Цей проєкт не вдасться реалізувати через те, що підписант — людина, яка намагалась достукатись до уряду Нідерландів, виявилась нечесною на слово і руку", – сказав Козицький.
Блогер Ігор Лаченков кілька днів тому звинуватив HOPE.UA у розкраданні міжнародної допомоги: нібито через фонд у 2022 році пройшло 277 млн грн, а у фінансовому звіті фонду показано тільки 4 млн витрат. "Майже 270 млн грн просто "зникли", а разом з ними і 3315 бронежилетів та 3600 шоломів", – написав він у Instagram.
Фонд HOPE.UA відповів, що іноземні благодійники передавали не гроші, а речі, які потім передавали іншим організації, військовим частинам, органам державної влади та місцевого самоврядування, жителям прифронтових територій.
"Фонд передав гуманітарну допомогу в еквіваленті 277 млн грн та мав близько 5,5 млн витрат за 2022 рік", – йдеться у заяві фонду.
- Ігоря Гринкевича затримали наприкінці грудня за підозрою у спробі підкупити одного із керівників Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. У ДБР розказали, що він нібито пропонував $500 000 в обмін на повернення майна, вилученого у підконтрольних йому компаній.
- Перед тим ДБР порушило кримінальне провадження за фактом махінацій із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Але під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міноборони. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 млрд грн та зриву постачань.
- Напередодні Нового року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід бізнесмену у вигляді тримання під вартою під заставу у розмірі 429,44 млн грн.
