Міноборони дало маловідомій фірмі 1,4 млрд на міни, але не отримало жодної – УП

У листопаді 2022 року Міністерство оборони України уклало контракт із фірмою "Львівський арсенал" на постачання великої партії мінометних пострілів 120 мм і 82 мм. Сума угоди становила майже 1 мільярд 400 мільйонів гривень, або – за офіційним курсом того часу – майже $38 млн. І жодної міни за сплаченим наперед контрактом Міноборони досі не отримало. На це звернули увагу журналісти видання Українська правда.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Від МОУ угоду підписав т.в.о. директора департаменту військово-технічної політики Олександр Лієв.

За даними джерел УП у силових колах, "Львівський арсенал" повідомив, що має експортну ліцензію в одній із країн Європейського Союзу, а незадовго до того компанія була внесена Кабміном в офіційний перелік так званих спецімпортерів зброї. За кілька днів після підписання договору міністр оборони Олексій Резніков дав добро на здійснення передоплати за контрактом – майже 100% суми угоди.

Постачання мали розпочатись уже в грудні 2022 року, а повністю завершитись до кінця лютого 2023-го. Проте досі жодної міни Міноборони не отримало.

Як йдеться у розслідуванні, у грудні 2022-го року зірвалось перше постачання. Міноборони почало з'ясовувати і виявилося, що "Львівський арсенал" мав експортну ліцензію від фірми-постачальника з однієї країни ЄС, але самих мін у цій країні не було. Вони лежали на складах у третій країні. Але ні "Арсенал", ні його контрагент (!) не отримали експортних ліцензій у цієї третьої країни до того, як взяти гроші Міноборони.

І хоч "Львівський арсенал" вивів своєму постачальнику понад 400 мільйонів гривень, але мін не отримав ні в грудні, ні в січні, ні в лютому. Співрозмовники УП на ринку озброєнь переконують, що в Україні діють такі правила, що ти можеш підписати скільки завгодно угод, але поки не принесеш у Мінборони експортні ліцензії, жодних грошей тобі не перерахують.

Причини, з яких Міністерство оборони (МОУ) надало гроші фірмі без ліцензій, можуть мати корупційну складову, особливо, якщо розглядати ціну постачання, пише УП.

За словами учасників ринку, ще влітку 2022 року українські компанії уклали контракти на міни калібру 82 мм і 120 мм за ціною, що була на 40-50% нижчою, ніж у контракті "Львівського арсеналу". Крім того, ці міни були нові, першої категорії і з заводу, а не зі старших запасів до 2021 року, які знаходилися на складах, як у контракті з "ЛА".

Цей значний ціновий розрив можна частково пояснити загальним зростанням цін на озброєння у світі, особливо через воєнні дії в Україні, що призвели до дефіциту багатьох видів військової техніки і зброї – від пороху до броньованої техніки.

Проте, такий різкий стрибок цін у контракті "Львівського арсеналу" має бути детально досліджений правоохоронними органами, запевняють журналісти.

У коментарі для УП підписант угоди Олександр Лієв пояснив, що фірма "Львівський арсенал" насправді представила експортні ліцензії від фірми-постачальника з країни, де знаходилися збройові запаси.

Що відомо про "Львівський арсенал"?

За даними розслідування, засновник "Львівського арсеналу" – Юрій Збітнєв. В 1990-му році він став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Пізніше його політична кар'єра складалась менш вдало.

До осені 2022 року фірма не фігурувала серед великих постачальників озброєнь. Єдиний раз до нинішньої ситуації компанія з'являлась у публічному просторі, коли зірвала контракт із головним виробником стрілецької зброї для МВС, підприємством "Форт", і кілька років судилась за 5 мільйонів гривень.

Співрозмовники УП у Кабміні так само не змогли пояснити, як маловідома фірма так швидко восени 2022 року отримала статус спецімпортера. "Щоб отримати дозвіл від уряду на імпорт зброї треба було зібрати і подати на перевірку пів вагона документів, показати обороти грошей, старі угоди тощо. Що показував цей "Арсенал" – важко зрозуміти", – розповідає один зі співрозмовників УП серед зброярів.

Сам Збітнєв не відповів журналістам на прохання прокоментувати ситуацію.

Що з грошима та мінами?

Після прострочення перших планових постачань озброєння, Міністерство оборони розпочало активний тиск на фірму "Львівський арсенал" з вимогою сплатити штраф. У кінці березня МОУ подало позов до Господарського суду Києва, вимагаючи стягнути з компанії передоплату та пеню в загальній сумі 1,53 мільярда гривень.

У травні, під час підготовки до розгляду справи, Міністерство оборони звернулось до суду із проханням арештувати рахунки та інші активи компанії. Проте суд відмовив МОУ у цьому, оскільки представники Міністерства не навели конкретних активів, що мають бути арештовані, і не підтвердили необхідність такого арешту.

Співрозмовники з військового відомства стверджують, що в подальшому Міноборони все ж домоглося арешту грошей на рахунках компанії. Про це свідчить рішення суду, яке поки що не було опубліковане у судовому реєстрі.

За даними УП, фірма "Львівський арсенал" переказала лише частину грошей європейському контрагенту. Відсутність виплати майже мільярда гривень залишає кошти заблокованими на рахунках в Україні, що дозволяє уникнути їх остаточної втрати, як це сталося з іншими скандальними контрактами.

Паралельно з цим, у квітні, в Національній поліції було зареєстровано кримінальне провадження за привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу). Слідчі навіть провели обшуки в департаменті військово-технічної політики МОУ. Суд дав дозвіл вилучити техніку, документацію, угоди та документи, де є зразки підписів Лієва та Збітнєва.

Наразі "Львівський арсенал" повідомив, що отримав експортні ліцензії і готовий розпочати постачання за контрактом. Однак, довіра до компанії залишається під сумнівом, оскільки через її дії Міністерство оборони втратило гроші, а військові не отримали дефіцитне озброєння протягом принаймні 7 місяців.

Читайте також: Міноборони не закуповує дрони Mavic, щоб не зіпсувати відносини зі США – заступник Резнікова