МОЗ звинувачують у зміні правил ринку: аптеки і фармвиробники обмінялися заявами

26 травня Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило оновлений проєкт постанови щодо маркетингових послуг у роздрібному продажі лікарських засобів. Документ викликав критику як з боку аптечних асоціацій, так і з боку вітчизняних фармацевтичних виробників.

Аптечні мережі, зокрема "Аптека 9-1-1", "Аптека АНЦ" і "Подорожник", у спільній заяві п’яти профільних організацій, заявили, що нова редакція постанови МОЗ суперечить компромісу, досягнутому у березні між аптеками, дистриб'юторами, виробниками, МОЗ і податковою.

Тоді сторони погодили, що аптеки можуть отримувати не більше 12% маркетингових платежів від загального обсягу роздрібних продажів. У новій версії, за даними Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), ці виплати обмежуються:

• до 18% від обсягів продажів виробника — для безрецептурних препаратів,
• до 2% — для рецептурних, що в підсумку становитиме приблизно 5% доходу аптеки.

Аптечні представники вважають, що: документ сформовано в інтересах одного виробника, аптеки втрачають можливість ініціювати маркетингову співпрацю, нова редакція не знижує вартість ліків і є надмірно бюрократичною.

Водночас фармацевтичні виробники заявили про ігнорування їхніх пропозицій під час розробки порядку. Як йдеться в тексті заяви асоціації "Виробники ліків України" (АВЛУ) та Об’єднання організацій роботодавців медичної й мікробіологічної промисловості, переданому агентству Інтерфакс-Україна, запропонована МОЗ модель:

• встановлює обмеження у 12% на маркетингові виплати аптекам від загального обсягу реалізації — включно з рецептурними препаратами;
• не містить визначення чіткого переліку дозволених маркетингових послуг;
• суперечить законодавству і може призвести до зростання цін на безрецептурні препарати на 75%;
• призводить до ситуації, коли понад 40% у ціні препарату — це маркетингові платежі, що накладаються на дозволену 35% надбавку;
• створює "не ринок, а корпоративну диктатуру" — фактичне управління п’ятьма найбільшими аптечними групами, які контролюють понад 70% ринку.

Виробники також вказали, що після зниження цін на понад 300 препаратів на 30% — відповідно до ініціативи президента — їхні ліки були прибрані з полиць аптек, що надають перевагу виробникам, які погодилися на виплати.

Обидві сторони закликають МОЗ переглянути підхід до регулювання маркетингу на фармринку, але відстоюють протилежні моделі — або в інтересах аптечного бізнесу, або виробників.

• На виконання рішення РНБО від 12 лютого Кабмін урегулював націнки на лікарські засоби, заборонив практику маркетингових платежів і відновив перевірки цін в аптечних мережах. Зокрема, торговельну націнку на ліки для аптек обмежено 35%, для дистриб'юторів – 8%.
• 19 лютого Міністерство охорони здоров'я оприлюднило перелік 100 найпопулярніших українських ліків, відпускні ціни на які з 1 березня має бути знижено на 30%. Декларацію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби підписали українські фармацевтичні виробники.
• З квітня в Україні почали реалізовувати фінальний етап реформи державного регулювання вартості ліків – декларування цін виробників, які будуть прив’язані до нижчого рівня в країнах Європи.