Запуск реєстру лобістів в Україні перенесли на травень 2025 року
Фото: Depositphotos

Верховна Рада на вісім місяців відтермінувала набуття чинності законом про доброчесне лобіювання. Про це повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції.

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України у Євросоюз. Рада ухвалила його 23 лютого. Він мав набути чинності через два місяці після початку роботи Реєстру прозорості, за який відповідатиме НАЗК, але не пізніше 1 січня 2025 року. 

Довідка
Лобіювання, лобізм – цілеспрямований легальний або нелегальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їхніх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи.

Змінами до розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про лобіювання" визначено, що закон набуває чинності не пізніше 1 вересня 2025 року, а створення та функціонування реєстру лобістів має бути забезпечене протягом 14 місяців з дня набрання чинності законом, тобто у травні 2025 року. 

"Національне агентство підтримує ухвалені зміни, адже відтермінування введення в дію закону дозволяє провести широку інформаційну кампанію щодо роз'яснення положень цього закону та особливостей його застосування", – сказано в повідомленні.

НАЗК за підтримки проєкту "Сприяння доброчесності у публічній сфері (Pro-Integrity)" також продовжує роботу над створенням реєстру як основного інструменту впровадження лобіювання.

Переможцем закупівлі послуг зі створення інформаційно-комунікаційної системи "Реєстр прозорості" визначено ПрАТ "Центр комп’ютерних технологій "ІНФОПЛЮС". Зараз триває узгодження деталей технічної документації та дизайну реєстру.

16 жовтня Кабмін ухвалив постанову, якою затвердив положення про Реєстр прозорості, а на початку жовтня затвердив Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, які розробило НАЗК.

На 98-му пленарному засіданні Групи держав проти корупції (GRECO) було затверджено доповнення до Другого звіту про виконання Україною рекомендацій GRECO, наданих в межах Четвертого раунду оцінювання. Серед виконаних Україною рекомендацій – регулювання лобістської діяльності.

  • Перший заступник керівника парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк казав, що вимога ухвалити закон "Про доброчесне лобіювання" виникла як альтернатива закону про олігархів, який Євросоюз "вважає поганим і рекомендував не впроваджувати".  
Верховна Раданазклобіювання