Апгрейд закону про інвестнянь. Як ми хочемо залучити інвестиції

Всі пам'ятають резонанс, який виник після інтерв'ю Наталії Мосейчук з гендиректором підприємства Baykar Defence Халуком Байрактаром. Він розповів, що з нього вимагали $10 млн за підключення до електромереж. А роботи мали тривати два роки.

Пізніше журналісти з'ясували, що це не була корупція. Таку суму запросив приватний підрядник, з яким компанія вела перемовини про підключення до мереж. Втім, ця історія надала розголосу проблемі, з якою вже багато років стикається будь-який інвестор. Чи то іноземний, чи то український.

Вона полягає в тому, що інвестор, який наважився вкласти гроші в Україні, стикається з низкою бюрократичних проблем, несе непередбачені витрати. Вони значно підвищують обсяг необхідних коштів для інвестицій і відсувають у часі їх окупність.

Підключення до електричних мереж, мереж постачання води та газу – одна з найбільших проблем, на яку нарікають підприємці в Україні.

Історія закону про інвестнянь

Для подолання цих проблем Кабмін та Верховна Рада вирішили оновити Закон "Про держпідтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями". Він більш відомий серед українців як Закон про інвестнянь.

Урядовий проєкт закону 8138 з відповідними змінами було внесено у Раду ще в жовтні 2022 року, за три місяці до інтерв'ю з Байрактаром. Проєкт був підготовлений Міністерством економіки та значно доопрацьований нами в комітеті економіки разом з урядовим офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

9 серпня Рада прийняла проєкт закону в цілому. Наразі він чекає підпису Президента.

Нагадаю, що сам Закон про інвестнянь був прийнятий у грудні 2020 року, а запрацював лише з лютого 2021. У мирному часі нові правила підтримки інвестицій пропрацювали лише рік.

Закон вводив поняття інвестора зі значними інвестиціями, які рахувались від 20 млн євро. Такий інвестор мав відповідати конкретним вимогам: інвестиції у визначені сфери діяльності, створення певної кількості робочих місць, не більш як п'ять років на реалізацію інвестиційного проєкту.

За умов відповідності цим вимогам інвестор міг розраховувати на державну підтримку після підписання спеціального інвестиційного договору. Наприклад – спрощення процедури виділення землі для інвестпроєкту, звільнені від податків нового проєкту: податку на прибуток, ПДВ та мита на імпорт устаткування й обладнання для реалізації проєкту, пільги зі сплати орендної плати за землю, право пріоритетного викупу земельної ділянки після закінчення строку інвестдоговору. Обсяг загальної підтримки не міг перевищувати 30% від загального обсягу інвестицій.

За словами директора UkraineInvest Сергія Цівкача, станом на початок 2022 року на оцінці у Мінекономіки перебувало три заявки на підписання спеціального інвестдоговору на суму в $96 млн. На обробці супроводу в офісі інвестицій перебувало ще 26 проєктів.

На жаль, жоден інвестдоговір так і не було підписано до широкомасштабного вторгнення. А після того, зі зрозумілих причин, інвестиційна привабливість України значно зменшилась.

Що передбачає апгрейд закону

За результатами спілкування з потенційними інвесторами, представники Міністерства економіки та члени нашого комітету  у тісній співпраці з UkraineInvest розробили зміни до закону. В підготовці новацій брали участь майже всі відомі бізнесові об'єднання країни: Американська торговельна палата в Україні (ACC), Європейська бізнес-асоціація (EBA), Торгово-промислова палата (ТППУ), Спілка українських підприємців (СУП).

По-перше, для залучення до інвестування представників середнього бізнесу обсяг необхідних інвестицій зменшили з 20 млн євро до 12 млн. До переліку дозволених сфер реалізації інвестпроєктів  (переробка, транспорт, логістика, зв'язок, освіта, наука, спорт тощо) додано нові: електронні комунікації, виробництво біоетанолу, біогазу та біометану;

Змінами передбачена компенсація витрат інвестора на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж. Ця правка має розв'язати проблему Baykar Defence для побудови заводу в Україні.

Інвестор може розпочати реалізацію інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями за 18 місяців до подання заявки на отримання державної підтримки. Водночас здійснені інвестиції будуть зараховані до значних в обсязі не більше 30% від вартості загального розміру значних інвестицій.

Ми також надали інвестору можливість у межах відсотка державної допомоги компенсувати свої інвестиції в інженерно-транспортну інфраструктуру, необхідну для реалізації проєкту.

Знижено вимоги до мінімальної кількості новостворених робочих місць: з 80 до 50, якщо зарплата цих працівників на 15% перевищує середню по регіону в цій галузі. Також законом передбачена можливість здійснення інвестиційних проєктів у технологічні підприємства з меншою кількістю робочих місць, але з заробітною платою на 50% більше, ніж середня по галузі в регіоні.

Врегульовано питання: що робити з держпідтримкою у разі невідповідності обсягу інвестицій заявленому в договорі? Якщо сума інвестицій більша, обсяг підтримки залишається без змін. Якщо менша заявленої, але не менша визначеного ліміту – в договір вноситься нова сума. А якщо сума інвестицій менше ліміту, інвестор має повернути всю отриману державну допомогу.

Передбачена можливість доопрацювання заявки під час другого етапу оцінки проєкту та проведення переговорів щодо доопрацювання спеціального інвестиційного договору перед його підписанням.

Нарешті правкою, яку ми подали разом з колегами Дмитром Наталухою та Дмитром Кисилевським, було врегульовано статус Бізнес-омбудсмена. Ця інституція була створена ще у 2014 році для захисту інтересів бізнесу у відносинах із перевірчими органами.

Фінансування Ради Бізнес-омбудсмена пообіцяли міжнародні донори – 13 західних країн та Євросоюз через рахунок ЄБРР. Але умовою фінансування було законодавче врегулювання статусу Бізнес-омбудсмена. Тільки зараз це питання нарешті було вирішено.

Рада бізнес-омбудсмена – це команда кваліфікованих юристів. Для бізнесу їх робота безплатна. Станом на початок 2023 року було розглянуто майже 11 тисяч скарг, з яких успішно врегульовано більшу частину.

Зазначені вище стимули, на моє переконання, дадуть якісно новий поштовх інтересу потенційних інвесторів до реалізації інвестпроєктів в Україні. Тепер на державну підтримку може розраховувати не тільки великий, а й середній бізнес. Це має позитивно вплинути на кількість поданих заявок та реалізованих проєктів. Пожвавлення та перезапуск економіки на місцевому та національному рівнях через покращення інвестиційного клімату є ключовим пріоритетом цього закону. Бо лише здорова економіка і нові виробництва забезпечать нам перемогу у війні.