І все ж бізнес налаштований оптимістично – другий місяць поспіль

Нацбанк опублікував травневий індекс ділових очікувань. Він базується на опитуванні бізнесу. Це збалансована у структурі економіки вибірка з майже пів тисячі підприємств базових галузей (промисловості, будівництва, торгівлі, послуг), великих, малих, середніх, з усієї країни. 

Індекс розраховується на основі декількох складових: зокрема, для промисловості це очікування щодо обсягів виробництва, нових замовлень, зокрема, на експорт, щодо залишків продукції та запасів сировини, щодо цін на сировину і власну продукцію, щодо кількості зайнятих тощо. Інтерпретація індексу проста: 50 пунктів – це нейтральний рівень, все що нижче – сигналізує про негативні очікування, вище – про позитивні.    

Відповідно до дослідження, індекс ділових очікувань другий місяць поспіль знаходиться у позитивній зоні. Порівняно з квітнем він дещо скоротився з 51,5 до 50,5 пунктів, але залишився вище нейтрального рівня. 

На очікування позитивно вплинули передусім відновлення стабільного енергопостачання, пожвавлення внутрішнього попиту та укріплення готівкового курсу гривні.  

Найоптимістичніші оцінки щодо результатів і перспектив своєї діяльності зберігаються у підприємств сфери роздрібної торгівлі (52,7), хоча порівняно з квітнем вони погіршились. У травні вперше за останні півтора року позитивні очікування зафіксувала сфера будівництва (51,3). Промисловість також залишається у позитивній зоні (50,4). Очікування у підприємств у сфері послуг трохи покращились, але сумарно все ще залишались нижче нейтрального рівня (48,9). 

Спільний позитив: підприємства усіх сфер очікують на збільшення обсягів продукції. Спільний негатив: бізнес поки не планує збільшувати чисельність найманих працівників. 

Додам від себе, що дані опитування НБУ корелюють із мікрочастотними показниками (напр., добовими обсягами виплавки сталі, реєстрацією нових підприємств, обсягами онлайн-замовлень та ін.), які свідчать про певне пожвавлення економіки останніми місяцями. Звідси останнє постфактум покращення прогнозу від МВФ (від +1 до 3%). 

За умов продовження війни імпульс для економічного зростання, відновлення виробництва і зайнятості може бути у розвитку ВПК, збільшенні обсягів державного замовлення, впровадженні державних програм підтримки (від Є-відновлення до 5-7-9), розширенні проєктів швидкого відновлення, страхування військових ризиків і залучення на ці цілі додаткової міжнародної допомоги. 

Утім, все ж головним залишається наше невиконане протягом 30 років домашнє завдання – доведення до кінця судової реформи, реформи правоохоронних органів і жорсткої боротьби з корупцією на всіх рівнях. Це фундаментальна умова збільшення інвестицій як під час війни, так і після її завершення.