Від відбудови до наноміст. Чому потрібно якнайшвидше запустити ІР-суд

За останні пів століття Корея – одна з найбідніших економік світу – перетворилася на одну з найпотужніших. І якщо на початковому етапі країна орієнтувалася на експорт та великий бізнес, то сьогодні чи не вся її економіка тримається за рахунок інтелектуального капіталу. Як наслідок — "приплив інтелекту" з усього світу. І Корея створює всі умови та інфраструктуру для розвитку іноземних стартаперів.

Усі ці наноміста, дослідницькі центри, центри стартапів — результат вчасного розвитку сфери інтелектуальної власності. А ще — ІР-суду як інструменту захисту та безпеки вітчизняних і "гостьових" творців.

Насправді суди з питань інтелектуальної власності сьогодні функціонують в усіх розвинених країнах — США, Німеччині, Британії, Японії, Португалії тощо. Наявність цієї інституції дозволяє не лише захищати інтелектуальну еліту, а й додати цивілізованості всім бізнес-процесам усередині країни.

В Україні цьому питанню почали приділяти поглиблену увагу менш як 10 років тому. Але поки більшість суперечок у сфері ІР відносять до компетенції господарських судів. Та через полярність правових позицій судових органів щодо "правової невизначеності" ІР ми все ще не готові наздоганяти ті самі країни-інноватори.

Відтак потрібно прискорювати запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Цей суд Україна могла б запустити ще у 2019 році, разом із ВАКС. Але сфера ІР на той момент не сприйнялася як пріоритетна, й добір кандидатів у судді ІР-суду так і не був завершений. Ми втратили час та  можливості істотно покращити систему захисту ІР-прав в очах не лише власного бізнесу, правовласників, а й потенційних інвесторів.

Довести сьогодні цей процес до логічного завершення – одне з невідкладних завдань на шляху підготовки України до післявоєнної відбудови та вступу до ЄС та НАТО. Проте замало просто "запустити" суд. Нам необхідно також доопрацювати відповідну правову базу, зокрема внести зміни до Господарського процесуального кодексу, враховуючи специфіку ІР-права. Адже вже зараз ми можемо констатувати, що перелік справ, віднесених ГПК до юрисдикції ІР-суду, є неповним, що потенційно може спровокувати ряд судових колізій.

Удосконалення потребує й судово-експертна діяльність щодо об'єктів інтелектуальної власності, адже експертні висновки — це одне з найбільш вживаних джерел доказів у процесі розгляду справ про порушення ІР. А тому не менш гостро в Україні стоїть і питання нарощування кадрового потенціалу та методик роботи судової експертизи в ІР-сфері.

Тож попереду на нас чекає ще чимало роботи. Заради тих самих повоєнних інвестицій, а також вже українських наноміст та центрів стартапів.