Щодня в електронній системі Prozorro оголошується від кількох сотень до кількох тисяч закупівель. Державні та комунальні замовники оголошують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг. Це можуть бути продукти харчування, техніка, обладнання, громадський транспорт, будівельні матеріали, ліки та багато іншого.  

Електронна система Prozorro, звісно, зменшує корупцію та підвищує ефективність проведення торгів. Але навіть вона не гарантує стовідсотковий захист від зловживань.  

Пріоритетне завдання, яке стоїть перед співробітниками Бюро економічної безпеки у цій сфері, — виявити ризикові закупівлі й домогтися, щоб розпорядники бюджетних коштів, які оголошували тендери, скасували невигідні для держави результати або домовилися про зниження цін та про більш прийнятні умови.  

З початку 2023 року аналітики БЕБ у Київській області проаналізували понад дві тисячі тендерних закупівель з очікуваною вартістю понад 1 млн грн та виявили ризики на загальну суму 211 млн грн.  

До яких найрозповсюдженіших "схем" вдаються ініціатори закупівель?  

Проведення тендерів за завищеними цінами.  

Нещодавно аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області попередили розтрату понад 6 млн грн з місцевого бюджету під час проведення тендеру з капітального ремонту дороги. Фахівці Бюро проаналізували ринкові ціни на будівельні матеріали, які зазначені в кошторисі, та з’ясували, що їх ціна є значно завищеною. Наприклад, вартість щебенево-піщаної суміші була завищена на 140 відсотків, а опори для вуличного освітлення — на 234 відсотки. 

Ще один недавній приклад — закупівля томографа ОФЕКТ для облонкодиспансеру комунальним закладом Київської облради "База спеціального медичного постачання". Очікувана вартість апарата склала 44,5 млн грн. Співробітники БЕБ проаналізували купівлю аналогічного медичного обладнання іншими замовниками та з’ясували, що її вартість є завищеною майже вдвічі. 

Нецільове використання бюджетних коштів. 

І це не лише про "барабани", є ремонти доріг по третьому колу або прибирання приміщень, які не функціонують. 

Наприклад, нещодавно державне підприємство проводило тендер щодо закупівлі послуг з прибирання приміщень об’єкта інфраструктури, що не функціонує з початку 2022 року. Сума, яку посадовці збиралися витратити, становила майже 52 млн грн.  

Також можна згадати ремонт дороги по третьому колу в Бучанському районі Київщини. Аналітики дослідили аукціон і виявили, що цей відрізок дороги вже був об’єктом капітального ремонту у 2020-2021 роках. Тоді на ремонт дороги витратили 13,9 млн грн та 6,5 млн грн. Водночас гарантійний строк експлуатації за попередніми договорами ще не вийшов. Цього року чиновники збиралися витратити ще 5,2 млн грн з місцевого бюджету. 

Цей перелік порушень не є вичерпним. У поле зору аналітиків часто потрапляють суб’єкти господарювання, які стають переможцями тендерів на надання послуг, водночас не мають ні найманих працівників, ні необхідної матеріально-технічної бази для виконання замовлення.  

За результатами виявлення таких зловживань співробітники БЕБ надсилають рекомендаційні листи до державних органів, органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів щодо виявлених ризиків. У підсумку деякі тендери скасовують, а договори з постачання товарів чи надання послуг розривають або переукладають з новими умовами.  

Однак обовʼязковість та строки, в які держорган має відреагувати на рекомендацію аналітиків Бюро, не врегульовані законодавчо. Це ускладнює попередження розтрат до початку досудового розслідування.  

З усім тим, аналітики та детективи БЕБ продовжують виявляти та розслідувати порушення  законодавства під час тендерних закупівель, щоб запобігти розтраті бюджетних коштів.  

Водночас звертаємо увагу органів виконавчої влади та державних установ на важливість дотримання вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель та організацію належного контролю за їх проведенням.