Відновлення попри все, рескілінг та відповідальні роботодавці: головні тренди ринку праці в Україні
Немає сумнівів, що повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на ринок праці в Україні. На скорочення робочих місць, закриття підприємств, фізичне і ментальне здоров’я працівників. Водночас українські бізнеси почали шукати нові можливості для підтримки економіки та своїх співробітників, а держава потребує кваліфікованих кадрів для відбудови та реінтеграції регіонів.
Відновлення попри все, суттєвий розрив між попитом і пропозицією, висока конкуренція
За даними Міжнародної організації праці, на початку вторгнення безробіття зросло на 35-45% порівняно з 2021 роком. Уже наприкінці 2022 року ця цифра зменшилась до 15%. Це приблизно 2,4 млн робочих місць. За даними бізнес-асоціацій, більш ніж половина великих та середніх компаній говорять про повне операційне відновлення. Зокрема на OLX Робота, кількість опублікованих вакансій повернулась до рівня 2021-го. А у липні навіть перевищувала показники дворічної давності майже на чверть.
Ми можемо говорити про тенденцію до відновлення ринку праці загалом, але також про зміни у структурі попиту. Збільшилась потреба у фахівцях робітничих спеціальностей. Це зокрема люди, залучені до відновлення енергетичної інфраструктури, житлового фонду та забезпечення функціонування громад (продовольча сфера, логістика тощо). Більш як третина учасників опитування на нашій платформі змінили спеціальність з початку повномасштабного вторгнення, переважно через скорочення або переїзд.
Водночас варто підкреслити розрив між попитом на фахівців і пропозицією. Попри наявність безробіття та високу конкуренцію, роботодавці відчувають кадровий голод.
Відповідальні роботодавці та гнучкі співробітники — рушійна сила ринку праці
Тренди на ринку праці в Україні можна умовно поділити на ті, які пов’язані з війною (форс-мажорні, непередбачувані), та ті, які виникли в умовах розвитку світової економіки та технологій (закономірні, циклічні). До перших належать мобілізація та виїзд за кордон, закриття підприємств через банкрутство або руйнування внаслідок окупації, потрапляння ракет. До інших — зменшення потреб найму у певних сферах, розвиток технологій машинного навчання та тенденції до зменшення тривалості співпраці з компаніями, частішу зміну місця роботи.
Через комплексність причин говорити про чарівну паличку або швидке рішення для повноцінного відновлення ринку праці неможливо. Проте люди готові адаптуватися до змін — опановувати нові навички, впроваджувати програми рескілінгу та підвищення кваліфікації.
За даними OLX Робота, понад 14% компаній, які наймають, впровадили програми рескілінгу, ще майже 11% перебувають у процесі. З тих, хто працює з напрямом, більше ніж 23% аргументують його потребою просувати поточних співробітників, підвищувати рівень навичок та компетенцій. Ще 21% пов’язує такі програми з необхідністю покращити умови праці та збільшити рівень заробітку.
Інший виклик — перенавчання та надання робочих місць для людей з інвалідністю, а також ветеранів російсько-української війни. Близько 80% учасників опитування нашої платформи або уже впровадили необхідні ініціативи, або планують їх у майбутньому. Ті ж, хто не працює в цьому напрямку, говорять про недостатність досвіду для реалізації проєктів з інтеграції ветеранів та нерозуміння, як з ними працювати.
Держава + бізнес: міжнародна спільнота у пошуках формули підтримки ринку праці
У грудні 2022 року Дія.Освіта отримала грант на розвиток цифрової освіти в Україні. Головна мета – перенавчити українців, чия професія втратила актуальність, допомогти ВПО знайти роботу, а людям, які втратили свою справу, знову спробувати відновити бізнес. Це позитивний кейс, який, сподіваємось, запустить тенденцію до фінансування та підтримки міжнародними партнерами програм рескілінгу в Україні, і не лише "цифрових професій", а й доволі затребуваних робітничих.
Головна тенденція підтримки ринку праці — це розробка так званих активних політик у сфері праці (Active labour market policies, ALMPs) на рівні урядів та міжнародних організацій. Це інтегрований підхід, який передбачає створення програм для пошуку роботи або покращення її умов. Прикладом може бути стимулювання до пошуку шляхом скорочення видатків для безробітних, створення центрів зайнятості, апскілінг (підвищення кваліфікації) та рескілінг тощо.
Деякі держави залучають бізнес та організації до підготовки нових кадрів або розвитку у них необхідних навичок.
Так, Австралія запустила три Організації з навичок (Skills Organizations). Їхня ключова відмінність — фокус на конкретній індустрії. Для пілотного проєкту обрали цифрові технології, управління кадрами (human resources) та видобуток корисних копалин. Кожна з організацій у співпраці з роботодавцями готує один тип вузькоспеціалізованих фахівців початкового рівня. Тих, яких найбільше не вистачає індустрії.
Сингапур розвиває програми перебудови кар’єри (Career Conversion Programmes, CCP). Це проєкт розрахований на фахівців із досвідом, які прагнуть розвивати навички та перейти у більш затребувану індустрію. Передбачені три формати програм:
найм на нову посаду у компанію-партнера і навчання на місці;
навчання та пошук роботи після курсу;
перенавчання для працівників компаній, які перебувають в умовах трансформації та скорочення штату.
Незалежно від конфігурації державної програми або назви, жодна з них неможлива без активної участі роботодавців. Це дає можливість врахувати запити бізнесу та організацій, а також скоротити прірву між пропозицією на ринку праці та попитом на кваліфіковані кадри.
