Зелена економіка: які можливості відкриває екологічність для бізнесу

Тренд на екологічність задають міленіали і постміленіали — ті, хто народився після 1981 року. Зараз вже недостатнього, щоб улюблений бренд просто робив красиві, якісні та зручні речі. Потрібно, щоб виробництво не залишало негативного кліматичного сліду. 

Понад третина британських споживачів стверджують, що купують продукцію екологічно відповідальних компаній, за даними Simon-Kucher & Partners. 84% британців і американців заявляють, що не будуть користуватися брендами, які нехтують екологічною складовою. А 60% міленіалів готові платити більше за екофрендлі товари. Такі результати показало опитування Global Sustainability Study серед 10 000 людей з 17 країн у 2021 році.

Це початок "зеленого розвороту" в економіці, який радикально вплине на бізнес і на поведінку споживачів. Для зеленої економіки важливий не лише прибуток, але також вплив на суспільство і планету. 

За п’ять-десять років ці покоління стануть найчисельнішою і найплатоспроможнішою групою. Її представники опиняться по обидва боки бізнесу: клієнти та власники. Це створює додаткові виклики для підприємців. Але також і нові можливості. 

Майбутнє за шерингом?

Як не залишитися за бортом трендів, що набирають обсяги та будуть визначальними в успішності бізнесів? Відповідь — правильна бізнес-модель. Ось одна з них.

Шеринг — один із найбільш яскравих прикладів зеленої економіки. Словосполучення "шерингові сервіси" з’явилося десять років тому. Сьогодні — це бізнес-модель, що доволі швидко зростає. 

Суть шерингу в тому, що ти не маєш купувати товар, яким користуєшся лише іноді. Достатньо мати зручну можливість отримати його за необхідності на визначений час. 

Раніше це називали "прокатом": компанії централізовано здавали щось у тимчасову оренду. Тепер модель набула суттєвих змін. Причина — диджиталізація, яка створює шлях від власника до замовника напряму, peer-to-peer. 

Сьогодні, щоб взяти щось на прокат, знадобиться декілька хвилин на відповідній платформі, де ти бачиш умови та відгуки, а також отримуєш гарантії того, що безпечно скористаєшся потрібною опцією. А якщо ні — в тебе будуть усі механізми відстояти свою правоту.  

А що має з цього бізнес? Мільйони користувачів і відсутність потреби володіти товаром, який він продає. 

Ось кілька прикладів. Сервіс Airbnb, через який можна бронювати житло, не володіє нерухомістю. А blablacar, платформа для пошуку попутників, відповідно не володіє таксопарком. Але це найбільш відомі глобальні шерингові сервіси, що працюють за принципом peer-to-peer.

Американська однорангова компанія каршерингу Turo з’явилася у 2010 році. На середину 2021 року на платформі було 85 000 активних користувачів і 160 000 машин, місткістю більше ніж 7500 місць. Компанія не має власних автівок — їх здають в оренду самі власники, а Turo лише пропонує зручний шлях між пропозицією і попитом.

У середині 2010-х консалтингова компанія PwC проаналізувала 10 сфер економіки: п’ять з традиційною і п’ять з шеринговою моделлю. У 2013 році "інноваційна п’ятірка" заробила скромні $15 млрд, а "традиціоналісти" — $240 млрд. Та за прогнозом PwC, до 2025 року ці показники зрівняються на рівні $335 млрд. А далі — планується тотальне домінування шерингової моделі. 

Цей прогноз здається реалістичним, враховуючи, що дохід самого тільки Airbnb за 2022 рік склав майже $8,5 млрд. Секрет успіху — спільне користування є поєднанням двох основних принципів — екологічності та практичності. 

Гранти для українських "зелених"   

Здавалося б, яка зелена економіка в Україні під час війни? Це ж "не на часі". Та ЄС і Європейський банк реконструкції та розвитку так не вважають і активно роздають українським компаніям гранти на впровадження "зелених" рішень. І це не про доцільність, а про пріоритети важливих світових інституцій, які й задають темп впровадженню зеленої економіки.  

Наприклад, українська компанія МХП Еко Енерджі (займається енергетичним й екологічним напрямами у холдингу МХП), отримала від Єврокомісії в межах програми Horizon Europe, що діятиме до 2027 року, грант у майже 1,4 млн євро на проєкт з виробництва біогазу і зеленого водню. А 13 українських компаній виграли кліматичні інноваційні ваучери по 50 000 євро на розробку і впровадження зелених технологій, що скорочують викиди CO2, підвищують енергоефективність чи запобігають кліматичним змінам.  

А тепер про ніші, в яких працюють переможці. 

Компанія Ре-Ліф Текнолоджі виробляє папір з опалого листя. Carbominer розробила технологію вловлювання CO2 з повітря для використання у парниках. PDM Engineering створила комплекс для моніторингу та оптимізації енергоспоживання. AEV Charging Factory та Ecofactor Charge займаються зарядними станціями для електромобілів.

Напрям зрозумілий. Що далі

Потік інвестицій і грантів у зелену економіку України збільшиться після перемоги у війні проти Росії. Україна як кандидат у члени  ЄС відбудовуватиметься у логіці "Європейського зеленого курсу" — амбітної ініціативи з досягнення нульових викидів вуглекислого газу на континенті до 2050 року. 

У першу чергу "Зелений курс" торкнеться енергетики та транспорту. Зникнуть автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння — очікується, що ЄС заборонить продавати на своїй території нові бензинові та дизельні автівки після 2035 року. 

Поступово буде зменшуватися попит на товари, які порушують принципи екологічності. Закенселиться все, що для свого виробництва вимагає занадто багато "брудної", отриманої з викопного палива, енергії. 

Вже за кілька років ЄС запровадить податок на продукцію, яка містить вуглець. Це так званий Механізм коригування викидів вуглецю (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). Спочатку він запрацює в енергетиці, виробництві цементу, сталі та добрив, але поступово пошириться й на інші галузі. Результат очевидний: продукуєш багато CO2, не маєш змоги конкурувати з "зеленими" гравцями та залучати інвестиції. 

Шукаємо бізнес-ніші

Якщо ви вже зараз пішли винаходити вічний екологічно чистий двигун або наздоганяти Airbnb, щоб отримати грант чи зацікавити інвесторів, зупиніться.  

Цінність цього періоду в тому, що "зайти" може будь-яка ініціатива, яка відповідає критеріям сталості: 

• зменшує забруднення; 

• підвищує енерго- чи ресурсоефективність; 

• розвиває місцеві спільноти. 

Не вірите? Ось вам ще один з нещодавніх переможців грантів від ЄБРР і ЄС: компанія, що запропонувала стінові панелі на основі коноплі. Виявляється, панелі зменшують викиди CO2 від будівельних матеріалів і створюють здоровіший житловий простір. 

Тому перша порада — хороший брейншторм. Це те, що вам потрібно, аби побачити ніби очевидні, але перспективні напрями зеленого бізнесу. Наприклад, онлайн-платформу, яка пов’язує місцевих виробників харчових продуктів з місцевими ритейлерами. Результат — скорочення транспортних видатків і вуглецевого сліду, розвиток малого і середнього місцевого бізнесу. Можна дещо розвинути ідею і зробити це саме для органічних продуктів. Зрештою можна навіть відкрити салон краси, де буде використовуватися виключно натуральна косметика. 

Друга порада — придивіться до великих гравців, які вже працюють на ринку. Наприклад, Bikenow й  Bolt пропонують в оренду велосипеди та електросамокати. А як щодо прокату різних видів індивідуального електротранспорту в принципі? 

І нарешті третя порада — думайте out of the box. Не лише про сонячні панелі чи зменшення викидів, а про все, що допомагає створити стале середовище, в якому комфортно жити. 

За даними компанії Oxford Economics, лідера у світовому економічному прогнозуванні та аналізі, до 2050 року нові зелені ніші в бізнесі створять можливостей у глобальному ВВП на $10 трлн. І ці можливості будуть доступні багатьом із тих, хто почне робити свій бізнес екологічно дружнім уже сьогодні.