"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

Повномасштабне вторгнення зачепило весь світ, а надто – тих, хто проживає та працює в Україні. Матьйо-Марі Арден, голова благодійного фонду "Леруа Мерлен Солідарність", два роки тому був на своїй батьківщині у Франції, але при першій же нагоді повернувся до Києва та очолив фонд, заснований "Леруа Мерлен Україна", щоб допомогти відбудовувати критично важливу інфраструктуру та житлові будівлі.  

З моменту свого заснування команда "Леруа Мерлен Солідарність" під керівництвом Матьйо-Марі Ардена вже реалізувала 43 проєкти. Наразі триває робота над 35-ма проєктами в різних регіонах України, а загальна вартість наданої допомоги складає понад 2,8 млн євро.  

– Ви – громадянин Франції і француз за походженням, однак давно живете в Україні. Розкажіть, будь ласка, що ви відчували 24 лютого? Яким для вас був початок повномасштабного вторгнення? 

Я був шокований. Це здавалося мені абсолютно неможливим… до того, як це сталося. Навіть коли чув про ті повідомлення від американської розвідки. Після шоку – величезний сум. 24 лютого я був на батьківщині, читав новини щохвилини, і передати свій розпач мені складно. Зізнаюся, що до кінця березня 2022 року мені здавалося, що це кінець: Київ, який я так люблю, от-от буде захоплено, і мені не буде куди повертатись. Я живу в Україні понад 13 років і завжди підкреслював, наскільки люблю вашу країну.  

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Коли ви повернулись до Києва? 

У червні 2022 року.  

– І якими були ваші враження? Коли вже давно розвіяний міф про "Київ за три дні" і ви на власні очі бачите життя міста? 

"Життя" – це дуже гарне слово, це було моє друге найяскравіше враження. Перше – жах від неймовірного масштабу руйнувань, які я бачив дорогою до столиці. Це складно було уявити в найстрашнішому кошмарі. А друге відчуття (і воно було дуже яскравим) – життя триває! Так, важко, страшно, складно, але вулиці не пусті, люди працюють, живуть та навіть посміхаються. 

Третє моє відчуття – це ніжність до всього, що я так люблю в Києві, а ще неймовірна гордість за українців! Я не є етнічним українцем, але пишався опором, який чинили ви, так, ніби я є частиною цього героїчного народу.  

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Благодійний фонд "Леруа Мерлен Солідарність" почав працювати над відбудовою України саме у зв’язку з повномасштабним вторгненням, вірно? Розкажіть, як це було. 

Так, все вірно. Ідея допомагати Україні в такому ключі була дуже органічною – наша компанія "Леруа Мерлен" займається продажем будівельних матеріалів та продукцією для внутрішнього облаштування. Саме тому на нараді у Франції менеджмент холдингу ADEO (туди входить мережа "Леруа Мерлен") і зокрема менеджмент "Леруа Мерлен Україна" прийняли рішення, що ми будемо відбудовувати те, що зруйновано агресором. На допомогу українцям було вирішено виділити 25 мільйонів євро. 

До офіційного відкриття фонду ми активно допомагали нашим працівникам та їхнім родинам – і тим, хто вимушено поїхав з України, і тим, хто залишився тут. 

Створення фонду "Леруа Мерлен Солідарність" стало органічним продовженням цінностей нашої компанії. 

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– За які проєкти ви взялись із самого початку?  

Передусім ми запропонували свою допомогу Києву та Київській області. Наші перші зустрічі були із заступником мера Києва – нашу команду цікавило, що необхідно робити негайно, аби допомогти якомога більшій кількості людей. 

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

Далі – більше: ми почали зустрічатися з мерами Бучі, Ірпеня. Ці міста дуже постраждали від російської агресії, нам показували жахливі руйнування на кожному кроці. І власне, перший проєкт, за який ми взялись, знаходиться саме в Ірпені – найбільший у місті, 18-поверховий будинок "Титан"  ЖК "Синергія 2+". У дім було два десятки прямих влучань, у деяких квартирах не залишилося навіть стін – вони були знищені до опорних конструкцій. 

Коли ми взялися саме за "Синергію", адміністрація міста дуже здивувалася, бо всі благодійні організації, які бачили об’єкт до нас, відмовлялись його відбудовувати – занадто великий масштаб руйнувань. А ми взялись. І зробили. Наш фонд виділив 10 млн гривень, щоб уже навесні 2023 року більш ніж 1000 людей змогли повернутися до себе додому.  

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Розкажіть, будь ласка, про джерела фінансування фонду. Groupe ADEO – єдине з них?

Ні, не єдине, хоча й основне. ADEO забезпечили більш ніж 4 мільйони євро у 2023 році. Також є благодійний фонд Les Bricos du Cœur, який тісно пов’язаний з діяльністю ADEO. Ми отримали від нього суттєву допомогу на наші проєкти. 

Але окремо хочу зазначити, що нам допомагають і звичайні французи, і французькі компанії. Вони повірили мені, побачили, що робить наша команда, отримали фідбеки від наших бенефіціарів і почали нас підтримувати. Оскільки розуміли, що треба допомогти тим, хто втратив усе. Ми вже отримали від них десятки тисяч євро на наші проєкти і найближчим часом маємо отримати 150 тис. євро. Я дуже вдячний кожному, хто долучився і долучається! 

Величезне значення має той факт, що компанія "Леруа Мерлен Україна" із самого початку надавала нам будівельні матеріали за цінами закупівель. Це надзвичайно важливо, адже будівельні матеріали є основою нашої роботи. Завдяки цьому в нас була і є можливість допомагати  великій кількості людей. А першим донором, напевно, став я. Справа в тому, що реєстрація фонду – це досить тривала задача, а проєкти ми вже брали в роботу. І допоки не почало надходити офіційне фінансування нашої діяльності, витрати я взяв на себе. 

Окремо зазначу, що триває збір коштів на наш проєкт на Чернігівщині у трьох французьких містах – Племер у Бретані, Авранж у Нормандії та Сарсель у передмісті Парижу. З їхньою допомогою ми будемо відновлювати хірургічний відділ опорної лікарні в Ічні.   

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Як часто ви особисто спілкуєтеся з тими, кому допомагаєте?  

Дуже часто. Майже щотижня. Спілкування з людьми – вкрай важливе, адже тільки так ми можемо зрозуміти, що їм насправді потрібно, і поставити перед собою реалістичні задачі. 

До речі, бувають дуже теплі моменти: наприклад, власники будинку в Гостомелі, яким ми допомогли, запросили на святкування. Люди радіють, що можуть повернутися до своїх домівок, і хочуть розділити цю радість із нами. Бо ми зробили це повернення можливим. І я обов’язково прийму це запрошення. Воно дуже цінне для мене.  Разом ми відсвяткуємо перемогу надії та добра над агресією та мороком!  

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Виходить, ви завжди намагаєтеся бути на місці – там, де все відбувається? Навіть якщо це небезпечні регіони?  

Так. Ми з командою постійно подорожуємо. В середньому у мене два відрядження на тиждень. Наразі в роботі фонду 35 проєктів – на Київщині, у Києві, Одесі, Харкові, Львові. Нам завжди хочеться робити більше і швидше, але в будівництві не можна поспішати. Окрім того, часто заважає дефіцит якихось базових речей. От, наприклад, саме зараз є дефіцит дерев’яних балок, а до того був період, коли на всіх не вистачало металочерепиці. А одразу після звільнення був "бум" на зміну… унітазів. Ми живемо в дуже непростий час. Відбудова триває. І ми допомагаємо людям щодня, незважаючи на об’єктивні складнощі.  

– Багато проєктів фонд робить у партнерстві з іншими організаціями, фондами. Чому?  

Дуже просто. Разом ми сильніше. Разом ми маємо в два чи навіть три рази більше досвіду. Більше контактів. Разом ми будуємо вдвічі швидше. У нас є змога допомогти ще більшій кількості людей. 

"Два роки повномасштабної війни: досвід голови благодійного фонду Матьйо-Марі Ардена"

– Прозорість у благодійності дуже важлива. Чи приділяєте ви їй увагу? 

Звісно. Пройшли всі аудити, як у Франції, так і в Україні. Слідкуємо за репутацією тих, із ким працюємо. Це дійсно базова вимога до будь-яких благодійників. 

– Поговоримо трохи про команду. Раніше ви керували Французьким Інститутом в Україні, тепер – благодійним фондом. Досвід управління, напевно, відрізняється? 

Очевидно, відрізняється. Але є дещо спільне: я намагаюся менше бути керівником і більше – лідером. Не керувати, а направляти: надихати, надавати приклад, залучати. Я працюю разом із командною і ніколи не змушую працювати. Все, що ми робимо, робимо разом. 

І я знаю, що це може прозвучати трохи дивно, але саме такий підхід я вважаю запорукою ефективності. Людяність і чіткість – це наші пріоритети. Нещодавно команда ООН підкреслювала ефективність наших процесів. 

Великі фонди часто страждають на надмірну повільність. Ми навпаки дуже мобільні, адже працює невелика мотивована команда. Для нас першочерговою є ідея допомоги людям. Цей імпульс заряджає на швидкість та ефективність! 

І це я вважаю великою перевагою, адже люди потерпають просто зараз, із кожним днем їх стає все більше. Благодійникам необхідна швидкість реакції.  

– Які у вас плани на майбутнє?  

Їх багато, і вони конкретні настільки, наскільки це сьогодні можливо. Вже маємо затверджений план дій, погоджений з холдингом ADEO, з відповідними бюджетами на 2024, 2025 і 2026 роки. 

– Поділіться, будь ласка, звідки ви берете натхнення на таку активну діяльність?  

Моє головне натхнення – любов. Я дійсно люблю Україну, я з нею міцно пов’язаний, пов’язаний з Києвом. Тому для мене й важливо сьогодні перебувати тут, виконувати свої обов’язки як голови фонду.