Корпоративне управління в епоху AI: що змінюється вже сьогодні — і що буде завтра

Корпоративне управління в Україні стрімко трансформується під тиском воєнного часу, глобальних технологій і потреб нових інвесторів. Штучний інтелект, блокчейн, прозорість і гнучкість управління стають передумовами розвитку.

Про головні виклики та перспективи ми поспілкувались із докторкою економічних наук Оленою Нусіновою.

👉 Дивіться відеоінтерв’ю

Які трансформаційні процеси відбуваються зараз у корпоративному управлінні в ієрархіях, стилях керування, підходах CEO?

Олена Нусінова: Насправді не тільки в Україні, але й по всьому світу ми живемо в епоху змін. Приходить більш детальне усвідомлення. Якщо ми будемо говорити про CEO бізнесів, то ми можемо спостерігати чіткі зміни від ієрархії до CEO-візіонера, який будує команди. Змінюються стилі керування на рівні не тільки правління CEO, акціонерів, Supervisory Board. Іде усвідомлення, є проєкти управління, команди, які вирішують. Є децентралізація влади там, де це потрібно. І за допомогою AI-помічників приймаються ті чи інші вірні або не досить вірні рішення, про що ми дізнаємося згодом. Але наразі нічого не стоїть на місці, і ці всі тенденції мають позитивний вплив.

Наскільки сьогодні борди є поширеною практикою в Україні, і як бізнес сприймає цю модель управління?

Олена Нусінова: Усвідомленість досить велика. Якщо порівняти тенденції 10 років тому і зараз — більше компаній бачать і усвідомлюють свою візію, розвиток, стратегію. Вони розуміють, що без трансформації корпоративного управління подальший розвиток неможливий. Тому ми маємо багато прикладів не тільки створення Supervisory Board, але й Advisory Board — це орган, який радить, поряд. І взагалі, якщо власник масштабує бізнес, чи в нас є актуальна тема — це залучення інвестицій, це питання було актуальне ще до війни. Є багато чинників, які впливають на залучення інвестицій. Це, безумовно, не виключно корпоративне управління, але один із чинників — це прозорість. Якщо компанія потребує масштабування, розвитку, впровадження вдалого корпоративного управління, створення борду — це є необхідність.

Як корпоративне управління вплине на процеси повоєнної відбудови?

Олена Нусінова: Інша проблема, яка постане негайно після того, як закінчиться війна — це відбудова. Будуть створені фонди, компанії, ініціативні групи — не знаю, в якій юридичній формі, — які будуть займатися відновленням регіонів. Іноземці, коли вкладатимуть гроші, вимагатимуть прозорого корпоративного управління, борду, децентралізованого управління, проєктного підходу. Це зараз для українських підприємств абсолютно актуально. І я безперечно можу стверджувати, що ми значно просунулися в цьому напрямку.

Як трансформації в управлінні позначаються на роботі топменеджменту?

Олена Нусінова: Топменеджмент також трансформується. Якщо ми повернемося до топменеджменту, який раніше працював як ієрархічна система, то зараз вони працюють більше над стратегією, над візією, мають працювати в команді. Від чіткого керування вони перейшли до консолідації проєктів та просування візії. Не можна забувати, що зараз все орієнтовано на AI — штучний інтелект, який допомагає в будь-якій сфері. Якщо раніше CEO мав витрачати багато часу, щоб порівняти цифри, зробити аналіз, то зараз в нього є чудові помічники — штучний інтелект, можливо, навіть кілька програмних продуктів, які скорочують його час. Вони не забирають роботу, а дають можливість сконцентруватися на аналізі, прийнятті рішень та співвідношенні реальності і стратегії.

Які слабкі місця ви бачите у впровадженні штучного інтелекту в управлінні компаніями?

Олена Нусінова: Технологія нова. Ми всі знаємо, якщо кожен із нас хоча б раз у житті користувався штучним інтелектом — він справді допомагає. Я користуюсь щодня. Але потрібно розуміти золоту середину: це платформа чи програмний продукт для аналізу, групування інформації, автоматизації механічної роботи — щоб допомогти людині. Наприклад, сортування резюме — це окей. Але якщо довірити штучному інтелекту обирати кандидата, протестувавши його, подавши унікальне резюме, де зазначено, що співробітнику 79 років — я проводила такий тест — AI обере цього ідеального кандидата. Людину замінити не можна. AI треба адаптувати під людину, щоб приймати правильне рішення. Наприклад, аналіз ринку — це обробка величезного масиву даних. Штучний інтелект це зробить, але висновки має робити досвідчений аналітик.

Чи можете навести конкретні приклади компаній, які вже ефективно впровадили AI у свої процеси?

Олена Нусінова: Microsoft — вони імплементували власний сервіс Copilot. Я сама ним користуюся. Компанія приділяє особливу увагу ESG — штучний інтелект заміряє негативні наслідки використання програмних продуктів. Tesla також застосовує AI для систематизації звітів. NGB, наприклад, використовує AI для перевірки дотримання ESG, а також для систематизації документів потенційних кредиторів, які мають прийти в банк. Вони створили чіткий алгоритм і не фінансують, наприклад, вугільну промисловість. І це все — за допомогою AI, який відсікає на перших кроках.

Як ви оцінюєте потенціал технологій Open Data, Blockchain і AI у сфері корпоративного управління?

Олена Нусінова: Все залежить від того, де використовується продукт. Open Data — для систематизації матеріалів. Blockchain — у корпоративному управлінні, наприклад, для механізму голосування акціонерів: щоб прибрати похибку, корупційний важіль та будь-які махінації. І так само з іншими технологіями. Головне — використовувати продукт за призначенням.

Чи дійсно AI може замінити людину в управлінні, і чи виправдані побоювання щодо цього?

Олена Нусінова: Кожна зміна викликає острах. Співробітники, особливо middle level, ставляться до цього насторожено. У корпоративному управлінні AI — це велика допомога. І будь-який спеціаліст, який займається корпоративним управлінням — чи ти корпоративний секретар, що систематизує протоколи, чи ти в борді ухвалюєш рішення — для аналітики AI — must have. Уявіть: велике засідання борду, 20 членів, кожен щось висловлює — швидко, складно, іноді завуальовано. Якщо ще й серед них є англомовні члени — як вести протокол? Корпоративний секретар щось встигає, щось — ні, потім перепитує. Це кропітка робота. Якщо на засіданні використовується AI, який записує, обробляє текст, а потім секретар формує якісний протокол — це плюс. Якщо автоматизувати процес і зосередитись на ментальній роботі — це тільки підвищує ефективність.

У кризовій ситуації — чи повинен акціонер втручатися в роботу борду, якщо сам його найняв?

Олена Нусінова: Це залежить від ситуації. Якщо в акціонера інше бачення, криза зазвичай виникає через протистояння: акціонер не хоче вкладати більше грошей, а хоче більше дивідендів. Можуть бути суперечки щодо проєктів, куди рухатися. Але все, що належить компанії — належить акціонерам. Залежно від кількості акцій і статуту компанії, від державних актів — якщо акціонер бачить загрозу чи має інший погляд, він має право втручатися. Іноді відбувається підміна понять. Кожен має свою правду й хоче досягти результату. Менеджмент хоче розвиватися, освоювати нові ринки. Борд слідкує за співвідношенням інтересів акціонера та менеджменту, і водночас — за розвитком. Якщо акціонер — мажоритарний і має право впливати — навіть якщо борду або менеджменту це не подобається — він має це робити. Це можна зафіксувати документально: змінити борд, підписати меморандум. Але рухатись потрібно в напрямку, який визначає власник — якщо він має відповідну компетенцію.

Яке майбутнє корпоративного управління в Україні під час війни та після неї?

Олена Нусінова: Я вважаю, що це перспективний напрям. Ми зараз розвиваємо власні інвестиції. І держава, і бізнес потребують контролю. А контроль досягається за допомогою корпоративного управління. Те саме — з розвитком. Прозорість також. Я переконана, що через деякий час іноземці сюди прийдуть. Ми — перспективний регіон. Ми — одна з найперспективніших європейських держав. Тому корпоративне управління буде must have. Підприємства стоятимуть у черзі, щоб відродити європейську модель і зацікавити інвесторів.