Українські бренди на світовій арені: як розвиватиметься експорт країни до 2030 року?

Дослідження малого та середнього підприємництва (МСП) в країні показують, що кожен п’ятий підприємець оцінює свої втрати у понад 100 000 доларів через ескалацію бойових дій. Однак, навіть у такі непрості часи, бізнесам вдається демонструвати свою стійкість. Вони швидко розробляють нові стратегії виживання бізнесу, приділяючи все більше уваги збільшенню своєї присутності на закордонних ринках.

Цю тенденцію підтверджує форсайт для відновлення та розвитку українського експорту, який було розроблено за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та федеральної компанії "Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH" (GIZ), результати якого нещодавно були представлені на Західноукраїнському експортному форумі (повний звіт можна переглянути тут).

За форсайтом, в цілому 96% підприємців мають намір розширити експортний напрямок. Великі та середні бізнеси ставлять амбітні цілі, прагнучи збільшити частку експорту у своїх продажах у середньому на 35% до 2025 року. Тим часом мікро- та малі підприємства цілять ще вище, прагнучи збільшити свій експорт у два з половиною рази порівняно з нинішнім рівнем.

Проте для багатьох ці наміри так і не втілюються в реальні плани дій. Щоб з’ясувати причину, експерти ПРООН опитали підприємців і визначили низку перешкод на шляху до розвитку експорту. Серед усіх виявлених перешкод брак фінансових ресурсів виявився найбільш актуальною для підприємств будь-якого розміру. Власники мікро- та малого бізнесу оцінюють обсяг додаткового фінансування, необхідного для розвитку експорту, у близько 250 тис. дол. США, а великого — до 2,5 млн дол.

Отримати таке фінансування – надзвичайно складне завдання, а надто у воєнний час, коли значна кількість підприємців бореться навіть за отримання прибутку, а за підтримання компаній "на плаву". Не маючи змоги залучити кошти самостійно, підприємці мусять знайти шляхи залучення зовнішнього фінансування, якщо вони все ж планують досягти поставлених цілей.

Але, коли справа доходить до залучення зовнішнього фінансування українські підприємці стають надзвичайно консервативними: згідно з дослідженням "Доступ МСП до фінансування", проведеним "Інвест Офіс" в межах проєкту "Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні", який впроваджується ПРООН, за підтримки Швейцарії, майже половина українських компаній ніколи не залучали зовнішній капітал. А з тих, хто шукав фінансування, більшість віддала перевагу традиційним інструментам, таким як довгострокові/короткострокові позики та субсидії, уникаючи складніших фінансових механізмів. Менш як 10% опитаних підприємств обирають гранти чи альтернативні програми фінансової підтримки, шукаючи фінансової допомоги, хоча кількість грантів для українського бізнесу зростає в геометричній прогресії.

Недооціненим методом залишається залучення інноваційних інвестицій, які дають українським МСП потенціал для відкриття нових джерел капіталу, сприяючи інноваційному та економічному розвитку країни та водночас вирішуючи нагальні соціальні та екологічні проблеми.

Наприклад, змішане інвестування дозволяє одночасно залучати різні інвестиції, як з приватних, так і з благодійних джерел, з метою створення такого балансу ризиків і прибутковості, який відповідає очікуванням усіх зацікавлених сторін. Такий підхід дозволяє МСП отримати доступ до необхідного їм капіталу, одночасно диверсифікуючи свої фінансові ризики.

Інший спосіб, інвестування у соціальні зміни, у 2021 році привабив понад 1 трильйон дол. США по всьому світу, з яких лише 6% було залучено в регіоні Східної Європи та Центральної Азії. Цей підхід спрямований на забезпечення як фінансової вигоди, так і досягти позитивних соціальних чи екологічних цілей. Поєднуючи свої бізнес-цілі з цілями сталого розвитку, підприємства можуть залучати соціально свідомих інвесторів, які цінують як прибутковість, так і позитивний вплив на суспільство.

Хоча фінансові обмеження є серйозною проблемою, це не єдині перешкоди, з якими стикаються бізнеси в розширенні свого експорту. Брак знань про ринок, мовні бар’єри, складні бюрократичні процедури та обмежені міжнародні зв’язки також можуть перешкоджати прогресу. Подолання цих бар’єрів потребує комплексного підходу, що поєднує фінансову допомогу з цільовими навчальними програмами, наставницькими ініціативами та платформами для сприяння державно-приватному діалогу. Це має першочергове значення не лише для виживання українського бізнесу, а й для економічного зростання та розвитку країни загалом.

Оскільки Україна прагне подальшої інтеграції у світовий ринок і зміцнення на ньому своїх позицій, важливо підтримувати підприємців, даючи їм можливість розширити свій експортний потенціал. Український уряд, міжнародні організації, такі як ПРООН в Україні, та бізнес-спільнота можуть працювати разом, щоб створити динамічний та сталий експортний сектор.